Задача 17.

При здійсненні внутрішньолікарняного контролю за дотриманням гігієнічного режиму в операційній проведено інструментально-лабораторні дослідження якості повітряного середовища за фізичними, хімічними та бактеріологічними показниками. Отримано наступні результати: температура повітря – 25°С, швидкість руху повітря – 0,05 м/с, відносна вологість – 70%, КПО – 2%, загальна штучна освітленість – 350 лк, штучна освітленість операційного поля – 5000 лк, вміст СО₂ – 0,1%, загальне число бактерій – 300 колоній/м³.

Дати гігієнічну оцінку умов праці в операційній (1), визначити фактори ризику (2) та їх можливі негативні наслідки для здоров’я персоналу (3), обґрунтувати заходи оптимізації умов праці в операційній (4), оцінити стан терморегуляції лікаря-хірурга (5).

Задача 18.

У лабораторії СЕС досліджено пастеризоване молоко із фляги. При дослідженні отримано наступні результати: зовнішній вигляд і консистенція – однорідна рідина без осаду; смак і запах – без сторонніх, невластивих свіжому молоку присмаків і запахів; колір – білий, із жовтуватим відтінком; вміст жиру – 2,5%; щільність – 1,027 г/см³; кислотність – 20°Т; загальна кількість бактерій в 1 мл – 200000; титр кишкової палички, мл – 0,3; патогенні мікроорганізми – відсутні; наявність фосфатази – не виявлено; реакції на крохмаль, соду, перекис водню – негативні; вміст нітратів – 5,0 мг/л; вміст стронцію-90 – 10 Бк/л.

Дати гігієнічну оцінку якості молока (1), визначити фактори ризику (2), їх можливі негативні наслідки для здоров’я (3) та придатність молока для реалізації (4), розрахувати фактичне добове надходження і фактичну добову дозу нітратів для людини з середньою масою тіла 60 кг при вживанні 0,5 л молока на добу та порівняти з ДДД (5).

Задача 19.

В сім’ї Н. захворіла дитина 7 років з наступною клінічною картиною: втрата апетиту, слабкість, головний біль, неприємний смак у роті, нудота, переймоподібні болі в животі, періодичні закрепи. При клінічному обстеженні відзначається різка блідість шкірних покривів з сіруватим відтінком, анемія, у крові еритроцити з базофільною зернистістю, збільшення кількості ретикулоцитів. Дитина тривалий час вживала варення, яке зберігалось протягом трьох років у глиняному глазурованому посуді.

Обґрунтувати діагноз (3), визначити фактор ризику виникнення захворювання (2), дати гігієнічну оцінку ситуації (1), розробити заходи попередження подальших випадків захворювання (4), визначити перелік лабораторних досліджень, які необхідно провести для уточнення діагнозу (5).

Задача 20.

У дитячому відділенні дільничної лікарні через 2-5 годин після споживання на обід сиру з цукром у дітей з’явилася нудота, блювання (у деяких дітей багаторазове), болі в епігастральній ділянці. Деякі діти скаржилися на головний біль, слабкість. У більшості дітей температура становила 36-36,4°С, а в декількох дітей – 37,2-37,5°С. Одужання наступило на 3–4-у добу. Санітарно-епідеміологічне розслідування показало, що готувала і перемішувала сир із цукром прачка на прохання кухаря у зв’язку з хворобою помічника кухаря. Сир із цукром готували для дітей на сніданок, але його вчасно не використали і зберігали біля плити до обіду. У прачки на пальцях рук виявлено дрібні гнійні тріщини.

Обґрунтувати діагноз (3), визначити фактори ризику виникнення захворювання (2), дати гігієнічну оцінку ситуації (1), розробити заходи попередження подальших випадків захворювання (4), визначити терміни, перелік спеціалістів і лабораторно-інструментальних досліджень при проведенні періодичних медичних оглядів працівників харчоблоків (5).