Задача 4.

Для встановлення основних дозоутворюючих харчових продуктів відділом радіаційної гігієни Рівенської обласної СЕС у 2011 р. проведені радіометричні дослідження. Отримано наступні результати: середні значення активності Cs¹³⁷ і Sr⁹⁰ (Бк/кг; Бк/л) у молоці – 100 і 40; м’ясі – 100 і 5; хлібі – 5 і 2,5; картоплі – 30 і 10; грибах – 1000 і 100 відповідно. Допустимі рівні вмісту радіонуклідів Cs¹³⁷ і Sr⁹⁰ становлять: у молоці – 100 і 20; м’ясі – 200 і 20; хлібі – 20 і 5; картоплі – 60 і 20; грибах – 500 і 50 відповідно.

Оцінити ступінь забруднення харчових продуктів радіонуклідами Cs¹³⁷ і Sr⁹⁰ (1), визначити основні дозоутворюючі харчові продукти (2), дати якісну характеристику біологічних ефектів Cs¹³⁷ і Sr⁹⁰ (3) і вказати їх можливі негативні наслідки для здоров'я (4), обгрунтувати заходи щодо зниження надходження радіонуклідів в організм людини (5).

Задача 5.

На лікування у стаціонар обласної клінічної лікарні в червні місяці поступив 3-місячний хлопчик вагою 5 кг із сільської місцевості з діагнозом – вада серця. Ріс і розвивався добре. З 2-місячного віку знаходився на штучному годуванні, отримував розведені водою (з колодязя) молочні суміші в кількості 1 л/добу, сік з моркви в кількості 30 мл/добу. Загальний стан дитини середньої важкості, наявний ціаноз шкіри рук, ніг, обличчя. Пульс – 120 уд/хв, тахіпноє – 80 дихальних рухів за хвилину; у крові: гемоглобін – 106 г/л, еритроцити – 3,1×10¹²/л , лейкоцити – 7×10⁹/л, кров шоколадного кольору. Ваду серця не виявлено. Через 2 тижні відповідного лікування хлопчика було виписано додому в задовільному стані. Паралельно санепідстанцією у колодязній воді було визначено 225-275 мг/л нітратів, у моркві – 1000 мг/кг.

Обґрунтувати діагноз (3), визначити фактори ризику виникнення захворювання (2), дати гігієнічну оцінку ситуації (1), розробити заходи попередження подальших випадків захворювання (4), розрахувати середню фактичну добову дозу нітратів, що отримувала дитина, і порівняти з ДДД (5).

Задача 6.

Для забезпечення міста А. питною водою планується водозабір з ріки, в яку відводяться стоки металургійного комбінату. Концентрації хімічних речовин у пробах води, досліджених лабораторією СЕС, були наступними: залізо – 1,0 мг/дм³ (ІІІ клас, ГДК – 0,3 мг/дм³), свинець – 0,06 мг/дм³ (ІІ клас, ГДК – 0,03 мг/дм³), марганець – 1,0 мг/дм³ (ІІІ клас, ГДК – 0,1 мг/дм³), ртуть – 0,0005 мг/дм³ (І клас, ГДК – 0,0005 мг/дм³), кадмій – 0,002 мг/дм³ (ІІ клас, ГДК – 0,001 мг/дм³), мідь – 0,05 мг/дм³ (ІІІ клас, ГДК – 1,0 мг/дм³), миш’як – 0,1 мг/дм³ (ІІ клас, ГДК – 0,05 мг/дм³).

Дати гігієнічну оцінку якості води за вмістом ксенобіотиків (1), визначити фактори ризику (2) та їх можливі

негативні наслідки для здоров’я (3), визначити можливість використання цієї води для питних потреб (4), дати оцінку комбінованої дії ксенобіотиків з урахуванням ефекту сумації (5).

Задача 7.

Для водозабезпечення міста Н. використовується поверхнева водойма – ріка К. Після весняної повені лікарем-гігієністом позапланово було відібрано проби води для лабораторного аналізу в точці перед надходженням у розподільчу мережу. Отримано наступні результати: запах і присмак – 3 бали, забарвленість – 40^о, каламутність – 5,5 НОК, аміачний азот – 1,5 мг/дм³, азот нітритів – 0,01 мг/дм³, азот нітратів – 1,5 мг/дм³, загальне мікробне число – 300 КУО/см³, E. coli – 15 КУО/100cм³, перманганатна окиснюваність – 12 мг/дм³, залишковий вільний хлор – 0,1 мг/дм³.

Дати гігієнічну оцінку якості питної води (1), визначити фактори ризику (2) та їх можливі негативні наслідки для здоров’я (3), запропонувати заходи покращання якості питної води (4), зокрема під час надзвичайної ситуації (5).