- •Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького
- •У дітей першого року життя знижена маса тіла гіпотрофіяу залежності від клінічних проявів та величини дефіциту маси ділиться на 3 ступені важкості.
- •Модуль 2 «анатомо-фізіологічні особливості, методика обстеження та семіотика захворювань у дітей»
- •Тема 1. Анатомо-фізіологічні особливості нервової системи у дітей. Семіотика основних захворювань нервової системи у дітей
- •Тема 3. Анатомо-фізіологічні особливості кістково-м’язової системи у дітей. Семіотика уражень і захворювань кістково-м’язової системи
- •Вроджений звих стегна – семіотика
- •Синдром Марфана – семіотика:
- •Рахіт - зміни з боку кісткової системи
- •Тема 4. Анатомо-фізіологічні особливості дихальної системи у дітей. Особливості ембріогенезу органів дихання і аномалії їх розвитку.
- •Тема 5. Семіотика уражень і основних захворювань органів дихання у дітей. Синдроми дихальних розладів і дихальної недостатності, основні клінічні прояви.
- •Тема 6. Ембріогенез серцево-судинної системи і вроджені аномалії серця та судин. Особливості кровообігу у внутрішньоутробному періоді. Анатомо-фізіологічні особливості серця і судин в дитячому віці.
- •Тема 7. Клінічні ознаки ураження серцево-судинної системи у дітей. Семіотика природжених і набутих захворювань серця і судин у дітей. Особливості екг і фкг у здорових дітей різного віку.
- •Тема 8. Вікові анатомо-фізіологічні особливості системи травлення у дітей. Семіотика уражень органів травлення та основних захворювань (гастрит, виразкова хвороба) у дітей
- •Тема 9. Семіотика уражень органів травлення та основних захворювань (холецистит, дискінезія жовчних шляхів та ін.) у дітей. Синдром “гострого живота”.
- •Блювота у дітей раннього віку
- •Синдром пілоростенозу
- •Ранні ознаки Пізні ознаки
- •Невідкладні стани, пов'язані з патологією органів черевної порожнини та позаочеревинного простору.
- •Тема 10. Анатомо-фізіологічні особливості органів сечової системи у дитячому віці. Семіотика найбільш поширених захворювань сечової системи у дітей (пієлонефрит, гломерулонефрит, цистит та ін.)
- •Тема 11. Семіотика мікроскопічних змін сечового осаду (протеїн-, еритроцит-, лейкоцит-, циліндрурія та ін.). Синдром гострої і хронічної ниркової недостатності
- •IV. Бактеріурія
- •Тема 13. Імунна система та особливості її функціонування у дітей. Поняття про імунодефіцити, класифікація та семіотика імунодефіцитних станів. Клініко-імунологічна семіотика віл-інфекції у дітей
- •Тема 14. Афо ендокринної системи у дітей. Семіотика гіпер- та гіпофункції окремих ендокринних залоз та захворювань ендокринної системи
- •Модуль 3 «вигодовування дітей»
У дітей першого року життя знижена маса тіла гіпотрофіяу залежності від клінічних проявів та величини дефіциту маси ділиться на 3 ступені важкості.
Клінічні Ознаки |
Ступені гіпотрофії | ||
І |
ІІ |
ІІІ | |
Дефіцит маси тіла |
11-20% |
21-30% |
30% |
Загальний стан |
Задовільний |
Середньої важкості |
Важкий |
Стан підшкірно-жирового шару |
Стоншений на животі |
Стоншений на животі, тулубі, кінцівках |
Цілковито зникає |
Тургор тканин |
Помірно знижений |
Знижений |
Різко знижений |
Еластичність шкіри |
Помірно знижена |
Різко знижена |
Відсутня |
Відставання у рості |
Відсутнє |
На 1-3 см |
На 3-5 см |
Психомоторний розвиток |
Відповідний до віку |
Сповільнений |
Значно відстає |
Імунологічна реактивність |
Збережена |
Знижена |
Різко знижена |
Толерантність до їжі |
Не змінена |
Знижена |
Різко знижена |
Надмірною масою тіла
Паратрофія
Ожиріння
У залежності від механізму розвитку ожиріння розрізняють його форми
конституційно-екзогенне
церебральне
ендокринне
змішане
Розрізняють 4 ступені ожиріння:
І – 15 – 29 % надмірної маси тіла
ІІ – 30 – 40 % надмірної маси тіла
ІІІ – 50 – 100 % надмірної маси тіла
ІV – понад 100 % надмірної маси тіла
Нервово-психічний розвиток дітей першого року життя
(складено на основі шкали розвитку Griffits–GES)
Вік міс |
Моторика |
Координація |
Слух / мова |
Особистість / емоції |
1 |
У вертикальному положенні кілька секунд утримує голову Тягне руку до рота, смокче її |
Ненадовго фіксує погляд на предметі (іграшці, що видає звук)
|
Крім плачу, видає інші короткі звуки Прислухається до звуків Коротко усміхається |
Заспокоюється, якщо взяти на руки Радо купається |
2 |
Тримає голову у положенні на животі |
Слідкує за рухомим предметом, спершу при горизонтальному русі, пізніше – при вертикальному |
Шукає джерело звуку очима Прислухається до музики |
Усміхається тривало Видає звуки (агукає) у відповідь на звертання |
3 |
У положенні на животі піднімає не лише голову, але й груди Тримає іграшку у руці Розглядає свої руки, грається пальцями |
Слідкує за предметом, що рухається по колу Тягнеться рукою до запропонованої іграшки |
Шукає джерело звуку з рухами голови В агуканні з’являються 2 різні звуки |
Слідкує за рухами особи Моторна та емоційна “буря” у відповідь на звертання |
4 |
Утримує голову при підніманні за руки у сидяче положення Постійно утримує Голову у вертикальному положенні |
Бере рукою запропонований предмет
|
Повертає голову у напрямку звуку Лепече або перестає плакати, коли чує музику |
Фіксує увагу на особі, що говорить Радіє, коли з ним граються |
5 |
Перевертається з одного боку на інший Утримує голову та плечі при підніманні за руки у сидяче положення |
Може взяти іграшку зі столу Тягне іграшки до рота Може утримати в руках ложечку |
Лепече при ніжному звертанні Насторожується при незвичних звуках |
Тягнеться при намірі взяти його на руки Кидає одну іграшку, щоб взяти іншу |
6 |
Може перевертатись зі спини на живіт Тягнеться до власних ніг, грається ними При підтримці сидить |
Маніпулює іграшками, розмахує ними Маніпулює ложечкою і горнятком |
Реагує на своє ім’я |
Сам тягнеться до матері, коли хоче, щоб його взяли на руки |
7 |
Самостійно сидить Пробує повзти вперед рухами тулуба |
Слідкує за іграшкою, що падає Вдаряє одним предметом об інший Перекладає предмет з одної руки в іншу |
Прислухається до розмови, пробує “приймати участь” |
Може пити з горнятка, якщо йому його тримати Розрізняє близьких і чужих Кидає одну з двох іграшок, щоб отримати третю
|
8 |
Стоїть при підтримці, переставляє одну ногу перед другою (хід) Маніпулює одночасно двома предметами |
При захопленні предметів протиставляє перший палець іншим, ізольовано маніпулює великим і вказівним пальцями |
Тривало повторює склади Прислухається до тихих звуків (напр., годинника) |
Реагує на своє відображення у дзеркалі Допомагає тримати горнятко при питті
|
9 |
Може повзати вперед і назад Піднімається на ноги і стоїть, якщо може за щось триматись Тривало сидить на підлозі і грається |
Кидає предмети Намагається брати дрібні предмети вказівним і першим пальцями (часткове пінцетне захоплення)
|
Виразно говорить одне або два слова – “мама”, “тато” або ін,
|
Виражає свою симпатію
|
10 |
Добре повзає, опираючись на руки і коліна Робить приставні кроки вбік, тримаючись за щось (меблі) |
Може взяти дрібний предмет з гладкої поверхні (повне пінцетне захоплення) може щось показати вказівним пальцем |
“Розмовляє” зі собою, коли залишається сам
|
Підтримує гру - плескає у долоні (тосі-тосі) |
11 |
При підтримці пробує ходити |
Пробує самостійно їсти ложечкою з горнятка Приглядається до картинок |
Виразно вимовляє 2 слова |
Знаходить захований при ньому предмет Сам ховає іграшку (напр., у коробку) |
12 |
Вилазить на низьку сходинку |
Може тримати олівець, робить спроби щось ним намалювати |
Впізнає своє ім’я Виразно говорить 3 – 10 слів |
Виконує прості дії на прохання (напр., “Дай мені горнятко”) |
Інтегральна оцінка психомоторного розвитку – коефіцієнт розвитку (QD)
DQвизначають за шкалоюStanford-BinetIntelligenceScale(1972) таD.Wechsler(1965):
ВПР
DQ = х 100 ,
КВ
ВПР – вік психічного розвитку
КВ – календарний вік
Оцінку QDпроводять за шкалою:
Величина QD |
Рівень розвитку |
> 130 |
Дуже високий |
120 – 129 |
Високий |
110 – 120 |
Нормальний високий |
90 – 110 |
Середній нормальний рівень |
80 – 89 |
Слабкий нормальний рівень |
70 – 79 |
Межові випадки |
< 69 |
Знижений рівень |
Рівні затримки нервово-психічного розвитку дітей
Рівень QD |
Ознаки |
Межові випадки 70 – 79 |
У дітей можуть бути проблеми з засвоєнням шкільної програми. Не завжди оволодівають нею, але можуть досягнути певного рівня професійної підготовки. Переважно адекватні у соціальному відношенні. |
Незначно знижений 69 – 51 |
Більшість потребує навчання у спеціальних школах, де досягають задовільних результатів. Можуть жити самостійно, не потребують опіки. |
Помірно знижений 50 – 36 |
Навчання у спеціальних школах спрямоване на оволодіння навичками самообслуговування і деякими загальними знаннями. Потребують опіки. |
Знижений 35 – 20 |
Можуть оволодіти мінімальним обсягом навичок самообслуговування. Потребують постійного нагляду, часто у відповідних закладах. Мовні навички обмежені. |
< 20 |
Потребують постійного всебічного нагляду, не всі оволодівають мінімальним обсягом навичок самообслуговування. Мовні навички відсутні або мінімальні. |