Особливості захворюваності жителів м.Києва після аварії на чаес

(Н.М. Бережна, 1995 р.)

1. Підвищена схильніть до гострих респіраторних вірусних інфекцій з розвитком запальних процесів інфільтративного характеру в легенях, субфебрилітету, шкірних алергічних реакцій.

2. Геморагічні системні васкуліти, лімфаденопатії, поліміалгії, поліартралгії, виражена загальна слабість переважно в молодих осіб.

3. Синдром «слизових оболонок» – печія, свербіж слизових оболонок різної локалізації без їх видимих змін на тлі активації умовно-патогенної мікрофлори (частіше стафілококів, грибків).

4. Розвиток алергічних реакцій (алергічні дерматити, риніти, кон’юнктивіти, гастрити, коліти тощо) на широкий спектр речовин різної природи (харчові продукти, медикаменти, хімічні речовини).

5. Збільшення числа хромосомних аберацій, особливо серед дитячого населення

Стан імунної системи після аварії на Чорнобильській аес

Рання реакція імунної системи у хворих на гостру променеву хворобу наступна:

• Пригнічення ендокринної функції тимусу (різке зниження рівня тимічного фактора в крові).

• Вірогідне зниження кількості лімфоцитів всіх популяцій.

• Зниження кількості Т-лімфоцитів та їх цитокінпродукуючої активності.

• Зниження рівня IgM та IgG на тлі збереження вихідної кількості В-лімфоцитів.

Обстеження постраждалих через 2 місяці після аварії на ЧАЕС :

• Лейко- та лімфопенія.

• Зменшення об΄ємів популяцій CD3⁺- , CD4⁺- , CD8⁺-лімфоцитів.

• Функціональні порушення: високі показники в реакції гальмування

міграції лейкоцитів (РГМЛ) та зниження кількості клітин з фенотипом

CD2⁺DR⁺.

• Зниження кількості CD19⁺-лімфоцитів та синтезу IgM.

• Зниження кількості великих гранулярних лімфоцитів (NК-клітин).

Через 6 місяців після опромінення кількість лейкоцитів відновлювалась до рівня статистичної норми, вміст лімфоцитів був знижений, але не виходив за межі фізіологічної норми, відновлювалось число CD8⁺-лімфоцитів, що на тлі пригнічення CD4⁺-лімфоцитів призводило до значного зменшення співвідношення CD4⁺/CD8⁺. Решта показників Т-системи були знижені. У В-системі вірогідних змін не спостерігалося.

Через 6 років після опромінення повністю завершувалися репаративно-відновні процеси та визначалися її наслідки: залишалося низьким співвідношення CD4⁺/CD8⁺ (0,9±0,1) та збільшення експресії Ig⁺-рецепторів на В-лімфоцитах.

Основний наслідок аварії на ЧАЕС – хронічний вплив малих доз іонізуючого випромінювання на імунну систему.

Основні висновки щодо впливу іонізуючої радіації на імунну систему:

1. Одним із фундаментальних механізмів реалізації біологічних ефектів впливу радіації на організм є пошкодження клітинних та субклітинних структур (в першу чергу, пришвидшення апоптозу).

2. Найбільш характерними ознаками впливу радіації на лімфоцити є зниження їх функціональної активності: цитокінпродукуючої у Т-лімфоцитів та імуноглобулінсинтезуючої у В-лімфоцитів.

3. У системі неспецифічного захисту відзначається зниження активності фагоцитозу та біохімічних процесів, які визначають його ефективність.

Імунна система та електромагнітні хвилі та поля

Електромагнітні хвилі впливають на імунну, ендокринну і нервову системи. Біологічний вплив електромагнітних хвиль та полів залежить від довжини хвилі, інтенсивності опромінення та тривалості експозиції. Біотропний вплив електромагнітної хвилі посилюється в міру підвищення частоти, тобто зменшення довжини хвилі.

Вплив електромагнітного поля СВЧ-діапазону від 1 до 10 мкВт/см² протягом одного місяця по 7 годин щодня сприяє підвищенню активності імунної системи (стимуляція фагоцитозу, підвищений синтез антитіл, активація компонентів комплементу) та відновленню її початкових показників через 2 місяця після закінчення опромінення. Посилення інтенсивності СВЧ-діапазону негативно впливає на фагоцитарну активність нейтрофілів, функціональну активність Т-лімфоцитів, титр комплементу, пригнічує продукцію антитіл.

Хронічне опромінення короткими хвилями викликає фазові коливання фагоцитарної активності нейтрофільних гранулоцитів та порушення синтезу антитіл. Вплив імпульсивного електромагнітного поля високої інтенсивності зумовлює морфологічні зміни в культурі клітин - порушується моношаровість їх пласту, змінюється форма ядра, підвищується мітотична активність, з’являються багатоядерні клітини, порушується цитоскелет клітини. Комплексний вплив хвиль СВЧ-діапазону та довгохвильового рентгенівського опромінення призводить до формування імунопатологічних та імунодепресивних станів. На людину магнітні поля впливають під час роботи з прискорювачами, у космосі, в атомній промисловості тощо. Магнітні поля сповільнюють проліферацію клітин, регенеративні процеси, синтез антитіл, негативно діють на кістковий мозок, хімічний склад крові, розвиток плода.

Негативний вплив на фактори природженого імунітету і на активність NK клітин мають мобільні телефони сотового зв’язку.