SELECTION_last_file

491

виробництва: заморожених сперми, ембріонів та яйцеклітин з метою подальшої реалізації їх для відтворення;

реалізація племінних (генетичних) ресурсів – будь-які операції, що здійснюються за договором купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передавання прав власності на племінні (генетичні) ресурси невласного виробництва для відтворення;

генетична експертиза походження тварин – ідентифікація тварин лабораторними методами з метою контролю достовірності їх походження;

генетична експертиза аномалій тварин – виявлення лабораторними методами морфофункціональних порушень в організмі тварин, які виникають в результаті генних і хромосомних мутацій.

Наказом Міністерства аграрної політики України затверджено

Положення про ліцензійну комісію з ліцензування, впровадження господарської діяльності з виробництва, зберігання, реалізації племінних (генетичних) ресурсів проведення генетичної експертизи походження та аномалій тварин, де визначені загальні положення, порядок роботи, обов’язки та права ліцензійної комісії.

9.1.3. Закон України „Про Загальнодержавну програму селекції у тваринництві до 2010 року”

Загальнодержавна програма селекції у тваринництві розроблена відповідно до вимог Закону України „Про племінну справу у тваринництві”, спрямована на забезпечення адаптації законодавства України в сфері племінної справи у тваринництві до законодавства Європейського Союзу. Метою Програми є:

•реалізація державної політики, спрямованої на створення, збереження, відтворення та раціональне використання племінних ресурсів;

•створення високопродуктивного поголів’я тварин у господарствах населення;

492

•поліпшення генетичної якості тварин;

•забезпечення функціонування єдиної системи селекції у тваринництві;

•ефективне використання в селекційному процесі найцінніших світових генетичних ресурсів;

•збереження генофонду існуючих, локальних і зникаючих порід;

•підвищення економічної ефективності та конкурентоспроможності галузі;

•формування власного експортного потенціалу племінних ресурсів;

•створення та матеріальне забезпечення функціонування державної племінної служби.

Для досягнення зазначеної мети передбачається: створити мережу державної інспекції в АР Крим, областях і районах; контроль-асистентську та експерт-бонітерську служби; створити та забезпечити функціонування єдиної системи селекції у тваринництві; забезпечити збереження генофонду існуючих, локальних і зникаючих порід; зберегти, відтворити та раціонально використовувати племінні ресурси високої племінної цінності; запровадити ліцензування суб’єктів господарювання у сфері племінної справи; вести Державний племінний реєстр.

Основними напрямами щодо виконання Програми є:

- створення племінних ресурсів вищої племінної (генетичної) цінності за видами тварин:

великої рогатої худоби молочного напряму продуктивності – української червоної і бурої порід, м’ясного – симентальської, знам’янської і південної порід;

свиней – червоно-поясної м’ясної породи, внутрішньопородного типу у великій білій породі з поліпшеними м’ясними якостями, заводського типу у породі дюрок.

коней – масиву запряжних коней з перспективою створення породи.

493

овець – багатоплідної каракульської породи, заводських типів і ліній в асканійській тонкорунній породі, двох генеалогічних ліній у породі прекос, овець м’ясо-вовнистого напряму продуктивності;

птиці – аутосексних кросів яєчних і діатосексних кросів м’ясо-яєчних курей;

кролів і хутрових кролів – високопродуктивних заводських типів; шовкопряда – високопродуктивного гібрида “шовковичного

шовкопряда спільної українсько-китайської селекції.

У Програмі також визначені пріоритетні напрямки селекційноплемінної роботи в різних галузях тваринництва та шляхи удосконалення існуючих порід, типів, ліній, гібридів.

Механізмами виконання Програми є організаційне та наукове забезпечення. Організаційне забезпечення та координація діяльності покладається на Головну державну племінну інспекцію спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади, до відання якого віднесені питання сільського господарства та центральні і місцеві органи виконавчої влади відповідно до їх повноважень. Наукове забезпечення здійснюють наукові установи Української академії аграрних наук, де передбачається проведення фундаментальних досліджень, спрямованих на поглиблення теоретичних і практичних засад селекції. Особлива увага в Програмі приділяється перспективам розвитку біотехнології та генній інженерії.

Фінансове забезпечення виконання Програми здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України та інших джерел, не заборонених законодавством.

Контроль за виконанням Програми проводить спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади за участю інших відповідних органів виконавчої влади. Кабінет Міністрів України здійснює координацію визначених Програмою заходів та обсягів їх фінансування під

494

час складання відповідних проектів Державної програми економічного та соціального розвитку України та Державного бюджету України.

Реалізація Програми забезпечить створення державної племінної служби, залучення в сферу селекції племінних (генетичних) ресурсів високої цінності, дасть можливість відмовитись від використання ресурсів низької генетичної якості, створити вітчизняну систему селекції, підвищити економічну ефективність та конкурентоспроможність галузі.

9.2.Державна атестація у тваринництві

9.2.1.Державна атестація суб’єктів племінної справи у тваринництві

Для того, щоб здійснювати ефективне управління племінною справою у тваринництві необхідно чітко знати, які племінні ресурси є в наявності, яка їх кількість і якість, а також кому вони належать.

Найважливішим заходом у цьому напрямі є проведення Державної атестації суб’єктів племінної справи у тваринництві – власників племінних тварин.

На виконання Закону України „Про племінну справу у тваринництві” розроблене Положення про присвоєння відповідних статусів суб’єктам

племінної справи у тваринництві”

Згідно з Положенням відповідний статус присвоюють залежно від напряму діяльності та якості племінних (генетичних) ресурсів суб’єктам племінної справи у тваринництві:

ускотарстві, свинарстві, вівчарстві і козівництві: племінний завод,

племінний репродуктор, селекційний центр, підприємство (об’єднання) з племінної справи, контрольно-випробувальна станція, підприємство (лабораторія) генетичного контролю, підприємство (лабораторія) з трансплантації ембріонів, підприємство (лабораторія) з оцінювання якості тваринницької продукції;

уконярстві: кінний завод, племінний репродуктор, селекційний центр, підприємство (об’єднання) з племінної справи, заводська конюшня,

495

іпподром, трендепо, підприємство (лабораторія) генетичного контролю, підприємство (лабораторія) з трансплантації ембріонів

узвірівництві і кроліківництві: племінний завод, племінний репродуктор, селекційний центр, підприємство (лабораторія) з оцінювання якості тваринницької продукції;

уптахівництві: племінний завод, племінний птахорепродуктор, селекційний центр, контрольно-випробувальна станція з птахівництва;

убджільництві: племінний завод, племінна пасіка, племінний бджолорозплідник;

урибництві: племіннийзавод, племіннийрепродуктор, селекційнийцентр;

ушовківництві: селекційний центр, племінна станція з шовківництва, гренажний завод.

Уцьому положенні наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:

Державна атестація – комісійне оцінювання суб’єктів племінної справи у тваринництві (крім власників неплемінних тварин) на основі єдиних нормативних вимог;

атестат – офіційний документ про присвоєння суб’єкту племінної справи у тваринництві відповідного статусу.

УПоложенні визначені діяльність і функції у племінному тваринництві суб’єкта племінної справи з відповідним статусом.

Відповідність суб’єктів племінної справи у тваринництві вимогам до статусу визначається за наслідками проведення державної атестації, якій підлягають усі суб’єкти племінної справи незалежно від форми власності, організаційно-правової форми і підпорядкованості. Переатестації підлягають усі суб’єкти племінної справи у тваринництві, що мають відповідний статус. Державна атестація та переатестація проводиться один раз на чотири роки.

Для проведення державної атестації та переатестації створюються атестаційні комісії з кожної області та експертна комісія при Мінагрополітики. Атестаційні комісії проводять безпосередньо в

496

господарстві аналіз відповідності суб’єкта племінної справи у тваринництві певному статусу за племінними і продуктивними якостями тварин, показниками виробничої діяльності, рівнем селекційно-племінної роботи відповідно до мінімальних вимог оцінювання на основі кількісних та якісних показників продуктивності тварин з урахуванням достовірності первинногозоотехнічного обліку, перевірки поголів’я за імуногенетичними показниками, виконання селекційних програм, забезпеченості спеціальними кадрами та відповідним обладнанням. Атестаційна комісія складає акт державної атестації (переатестації) з висновками про відповідність суб’єкта племінної справи у тваринництві певному статусу, який візують всі її члени.

Експертна комісія розглядає матеріали атестаційних комісій і подає пропозиції щодо присвоєння відповідного статусу на розгляд Науковотехнічній раді і колегїї Міністерства аграрної політики України. Відповідно до наказу Мінагрополітики України протягом місяця з дня його підписання видається атестат про присвоєння суб’єкту племінної справи у тваринництві відповідного статусу.

На основі „Положення про присвоєння відповідних статусів суб’єктів племінної справи у тваринництві” розроблено „Положення про

відповідність суб’єктів племінної справи у тваринництві статусу племінного заводу, племінного репродуктора та племінного птахорепродуктора”.

Відповідність статусу суб’єктів племінної справи у тваринництві визначається за напрямами та показниками їх виробничо-господарської діяльності, рівнем виконання вимог до племінних (генетичних) ресурсів.

Згідно з цим Положенням статус племінного заводу та племінного репродуктора присвоюють суб’єктам племінної справи за відповідністю мінімальним вимогам на основі кількісних та якісних показників продуктивності й виробничо-господарської діяльності племінних господарств за останні чотири роки (додатки Положення), які підтверджуються відділеннями статистики. Враховується також участь у

497

роботі щодо створення нових порід та типів, виставках, аукціонах, проведення імуногенетичного контролю походження тварин, ведення зоотехнічного та племінного обліку.

Мінімальні вимоги для кожного виду тварин передбачають необхідну чисельність поголів’я, породний та класний склад тварин, рівень продуктивності і відтворення поголів’я, реалізацію племінного молодняку, його класність.

У таблиці 9.1 наводяться мінімальні вимоги щодо чисельності поголів’я тварин, необхідного для присвоєння статусу племінного заводу та племінного репродуктора.

Таблиця 9.1

Мінімальні вимоги до чисельності поголів’я тварин у племінних заводах та племінних репродукторах

498

За наслідками проведеної атестації та переатестації станом на 1 січня 2006 року в скотарстві, свинарстві, вівчарстві та конярстві присвоєно статус племінного заводу 376, племінного репродуктора 1323 суб’єктам племінної справи, а у птахівництві племінного заводу – 8, племінного птахорепродуктора I порядку – 20, племінного птахорепродуктора II порядку – 188 суб’єктам племінної справи.

Атестація суб’єктів племінної справи, які займаються організацією системи селекції, забезпечують відтворення та надають відповідні сервісні послуги в племінному тваринництві проводиться згідно з Положенням про

відповідність суб’єктів племінної справи у тваринництві статусу селекційного центру, підприємства (об’єднання) з племінної справи, заводської конюшні, контрольно-випробувальної станції, контрольновипробувальної станції з птахівництва, іподрому, трендепо, підприємства (лабораторії) з трансплантації ембріонів, підприємства (лабораторії) з оцінки якості тваринницької продукції.

Відповідність статусу таких суб’єктів племінної справи у тваринництві визначається за напрямками та показниками іх виробничо-господарської діяльності, наявністю селекційних програм, що розроблені за участю науковців галузевих інститутів та схвалених науково-вченими радами, наявністю необхідних спеціалістів з відповідною кваліфікацією та матеріально-технічного забезпечення, рівнем виконання вимог до племінних (генетичних) ресурсів та наданих відповідних послуг.

Критеріями оцінювання цих суб’єктів племінної справи під час їх атестації є:

- для селекційного центру – результати діяльності з селекційноплемінної роботи певної галузі тваринництва;

- для підприємства (об’єднання) з племінної справи у тваринництві – відповідність мінімальним вимогам на основі кількісних та якісних показників продуктивності й виробничо-господарської діяльності, яка оцінюється на основі бальної оцінки за 100-бальною системою;

499

-для заводської конюшні, іподрому, трендепо, підприємства (лабораторії) з трансплантації ембріонів – відповідність мінімальним вимогам на основі кількісних та якісних показників їх виробничогосподарської діяльності;

-для контрольно-випробувальних станцій – показники діяльності та оцінювання за 100-бальною системою;

-для контрольно-випробувальних станцій з птахівництва – відповідність мінімальним вимогам на основі показників діяльності;

-для підприємства (лабораторії) генетичного контролю – кількісні і якісні показники виробничо-господарської діяльності;

-для підприємства (лабораторії) з оцінювання якості тваринницької продукції – показники діяльності на основі кількісних та якісних показників виробничо-господарської діяльності.

Мінімальні вимоги, перелік показників діяльності, кількісних і якісних показників виробничо-господарської діяльності суб’єктів племінної справи, що підлягають атестації (переатестації) наводяться в додатках Положення.

9.2.2.Атестація працівників, які виконують спеціальні роботи, пов’язані

зплемінними (генетичними) ресурсами

У зв’язку з тим, що ефективність племінної роботи з породами значною мірою залежить від кваліфікації фахівців, які працюють з племінними (генетичними) ресурсами періодично проводиться їх атестація. З цією метою згідно із статтею 14 Закону України „Про племінну справу у тваринництві” розроблене і затверджене „Положення про порядок проведення атестації

працівників, які виконують спеціальні роботи, пов’язані з племінними (генетичними) ресурсами”.

Положення визначає умови та порядок проведення атестації працівників, які виконують спеціальні роботи, пов’язані з веденням офіційного обліку продуктивності тварин, офіційної класифікації (оцінки) за

500

типом (бонітування) ідентифікацією та зберіганням сперми, ембріонів, яйцеклітин, трансплантацією ембріонів, штучним осіменінням маток.

Мета проведення атестації – перевірка кваліфікації працівників для забезпечення ведення селекційно-племінної роботи у тваринництві на відповідному рівні. Склад атестаційних та експертних комісій затверджується наказом Мінагрополітики України.

У Положенні визначений порядок проведення атестації та видачі свідоцтва про атестацію працівникам.

Перевірка спеціальних теоретичних знань працівників, що виконують спеціальні роботи з ведення офіційного обліку продуктивності тварин та офіційної класифікації (оцінки) за типом (бонітування) проводиться атестаційною комісією за допомогою атестаційних тестів.

Перевірка кваліфікації та практичних навиків працівників, що виконують спеціальні роботи з отримання ідентифікації, зберігання сперми, ембріонів, яйцеклітин, трансплантації ембріонів і штучного осіменіння маток проводиться комісією за допомогою атестаційних білетів.

Експертна комісія розглядає суперечливі питання, пов’язані з атестацією працівників.

За результатами атестації складається акт, який візується всіма членами атестаційної комісії та завіряється печаткою. Координатор (державне підприємство) визначене Мінагпрополітики для забезпечення організації підготовки та проведенням атестації) видає свідоцтво про атестацію працівника, яке діє протягом трьох років.

9.3. Державна реєстрація племінних тварин та племінних стад

9.3.1. Державний племінний реєстр

Законом України „Про племінну справу у тваринництві” передбачена обов’язкова державна реєстрація племінних стад шляхом занесення даних про них до Державного племінного реєстру. Правила та порядок проведення