19.Як поділяють живильні середовища за походженням

При класифікації поживних середовищ за походженням середовища поділяють на штучні , природні та синтетичні середовища

Штучні середовища поділяють на тваринні[например, мясопептонный агар (МПА) или мясопептонный бульон (МПБ)]і рослинні (наприклад, настої сіна і соломи, відвари злаків, дріжджів або фруктів, пивне сусло та ін.)

Природні поживні середовища можуть містити компоненти тваринного (наприклад, кров, сироватка, жовч) або рослинного (наприклад, шматочки овочів і фруктів) походження

Синтетичні середовища - це такі середовища, до складу яких входять тільки певні, хімічно чисті сполуки, взяті в точно зазначених концентраціях. Синтетичні середовища слід готувати на дистильованій воді. Для розробки синтетичних середовищ, які забезпечують нормальний ріст досліджуваного мікроорганізму або максимальний біосинтез якого-небудь продукту його життєдіяльності, необхідно знати особливості обміну речовин даного організму і його потреби в джерелах живлення.Синтетичні середовища найбільш зручні для дослідження обміну речовин мікроорганізмів.

20 .Як поділяють живильні середовища за консистенцією:

1) тверді (містять 3-5% агар-агару);

2) напіврідкі (0,15-0,7% агар-агару);

3) рідкі (не містять агар-агару).

21.Як поділяють живильні середовища за призначенням

-звичайні(прості)-для вирощення більшості мікроорганізмів

-спеціальні-для культивування мікробів,які погано ростуть на звичайних поживних середовищах

-диференційно-діагностичні-використовують доя визначення родових або видових особливостей бактеріальних кулитур

-збагачувальні ( накопичувальні )-для одержання великої кількості мікроорганізмів.

22. Як визначають цукролітичні властивості мікробів?

Цукролітичні властивості – це здатність мікроорганізмів розщеплювати за допомогою ферментів вуглеводи. Її виявляють при посіві їх на дифиренційно-діагностичні середовища Гісса з різними вуглеводами і індикатором. Такі середовища виготовляють шляхом додавання до лептонної води певного цукру і найчастіше індикатора Андреде . Посіви культур здійснюють бактеріологічною петлею або пастерівської піпеткою. Після інкубації у термостаті враховують результат ферментації вуглеводів : зміна кольору поживного середовища означає розщеплення цукру і утворення у середовищі кислих продуктів розпаду. Для визначення цукролітичних властивостей часто використовують напіврідкі середовища , а також щільні середовища

23.Що являє собою кольоровий ряд?

Кольоропро́ба — здобуття контрольного кольорового зображення на матеріальному носії або на кольоровому екрані відеотермінального пристрою. Сучасні кольоропроби мають широку класифікацію, але умовно їх поділяють на три типи: екранну (відеопробу), цифрову, аналогову.

Наприклад:

Сухі поживні середовища Гіса містять індикатори водорозчинний блакитний і аурин (розолову кислоту); вони призначені для вивчення біохімічних властивостей виділених культур ентеробактерій(кольоровий ряд). Ці середовища рекомендовані для вивчення ферментації різних вуглеводів чистими культурами мікроорганізмів з метою їх диференціації.