Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекція 1.doc
Скачиваний:
6
Добавлен:
15.02.2016
Размер:
72.19 Кб
Скачать

Тверді відходи.

Забруднення природного середовища зумовлено передусім відходами промислових, сільськогосподарських і побутових обʼєктів. Тверді відходи, до яких належать металургійні шлаки, відходи збагачення корисних копалин, звалища побутового сміття розташовуються часто на сільськогосподарських угіддях і є джерелами токсичних речовин і елементів, що потрапляють в атмосферу, ґрунти, поверхневі та підземні води, завдаючи їм непоправної шкоди.

2. Тенденції та характер змін надзвичайних ситуацій в Україні.

Актуальність вивчення загальних тенденцій та характеру змін надзвичайних ситуацій природно-техногенного характеру в Україні та прогнозування ризиків, повʼязаних з ними, – важливий інструмент для адекватного реагування та пошуку оптимальних форм управління соціально-екологічною безпекою країни.

Таблиця 1

Надзвичайні ситуації природного характеру в Україні

1997

1998

1999

Геологічні небезпечні явища (землетруси, зсуви, провали)

21

31

18

метеорологічні небезпечні явища

168

115

48

гідрологічні небезпечні явища (повені, паводок)

32

50

16

лісові та торфʼяні пожежі

32

78

43

Всього

253

274

125

Таблиця 2

Надзвичайні ситуації техногенного характеру

1997

1998

1999

транспортні аварії

212

168

105

пожежі, вибухи

201

204

182

аварії з викидом (загрозою викиду) сильнодіючих отруйних речовин (СДОР)

26

24

16

аварії з викидом (загрозою викиду) радіоактивних речовин (РР)

54

-

1

раптове зруйнування споруд

80

72

69

аварії на електроенергетичних системах

131

152

31

аварії на комунальних системах життєзабезпечення

107

90

73

аварії на очисних спорудах

4

1

-

гідродинамічні аварії

1

2

-

Всього

816

713

477

Надзвичайні ситуації природного характеру.

Стихійні лиха повʼязані з надзвичайно динамічними процесами у природі. Характерною особливістю лих є практична непередбачуваність часу їхнього початку. Виділяють два аспекти стихійних природних процесів: їхню потенційну небезпеку та можливість їх катастрофічних наслідків. Стихійні лиха часто стають причиною значної кількості людських жертв.

За останні 100 років 9 млн. чоловік загинуло від повеней, 1 млн. - від землетрусів і ще 1 млн. - від ураганів, тайфунів і тропічних циклонів. Багато мільйонів людських жертв було забрано епідеміями - супутниками стихійних лих, а також згубних засух. Розміри збитків, завданих стихійними лихами, залежать від історичних і соціальних умов, зокрема від рівня економічного розвитку даної території, умов землекористування, географічного положення району, а також від тривалості й інтенсивності небажаних процесів.

До найнебезпечніших стихійних лих, що впливають на здоровʼя людини та його господарську діяльність, відносяться: землетруси, циклони, повені, засухи тощо. Від подібних явищ необхідно відрізняти "стихійні" процеси, які повністю або частково спричинені діяльністю людини: повторна ерозія, пилеві бурі тощо.

Будь-яка частина земної поверхні зазнає впливу певних природних катастроф, тобто певного ризику. Існує ймовірність негативних наслідків від тих або інших катастроф. Управління ризиком в умовах природних катастроф має грунтуватися на науковому аналізі надзвичайних ситуацій і включати широке коло питань щодо організації аварійних робіт.

Головними причинами виникнення надзичайних ситуацій природного характеру є:

  • значне зростання антропогенного впливу на навколишнє природне середовище;

  • аномальні зміни окремих параметрів біосфери, атмосфери, гідросфери та літосфери;

  • різке зростання рівня урбанізації територій, концентрації об`єктів господарської діяльності та населених пунктів в зонах потенційної небезпеки;

  • недостатній розвиток або відсутність системи моніторингу компонентів природного середовища, що унеможливлює підвищення точності прогнозування небезпечних природних явищ;

  • незадовільний стан гідротехнічних, протизсувних, протиселевих та інших захисних споруд;

  • недостатні об`єми сейсмічного будівництва та сейсмостійких будинків та споруд;

  • згортання або припинення окремих превентивних заходів: попередження градобиття, попереджувальний спуск лавин тощо.

Наукові дослідження загальних тенденцій і варіацій виникнення значних природних катастроф та стихійних лих за досить довгий період часу засвідчили стійке зростання їхньої кількості та циклічний характер. Все це обумовлює необхідність термінової розробки ефективної системи заходів для запобігання їх виникненню, прогнозування та ліквідації наслідків аварій і катастроф природного і техногенного походження.