План грошових надходжень і виплат

Показник
	1	…
А. Готівкові кошти на початок місяця
Б. Грошові надходження – усього
у т. ч.:
виторг від продажу
надходження на рахунки від продажу в кредит
позички
інші надходження
В. Грошові платежі на сторону – усього
у т. ч.:
придбання товарів
заробітна плата
нарахування та податки на заробітну плату
рентні платежі
платежі за комунальні послуги
рекламні витрати
страхові платежі
придбання машин та устаткування
виплата боргу та процентів
інші платежі
гроші, що взяті на потреби власників бізнесу
Г. Чистий потік готівки (Б – В)
Д. Готівкові грошові кошти на кінець місяця (А + Г)

У процесі планування руху готівки завжди виникають певні труднощі у визначенні обсягів грошових надходжень і платежів. Такі розрахунки ґрунтуються на передбаченнях та припущеннях, які не повинні бути надто оптимістичними. Рекомендується створювати так званий запас фінансової міцності, тобто дещо занижувати оцінки грошових надходжень, щоб вистачило коштів на сплату рахунків фірми. У текстовій частині плану грошових надходжень і виплат усі ці передбачення та припущення мають бути чітко сформульовані (як правило, тут обговорюються передбачення щодо методів збору дебіторської заборгованості, цінових знижок, циклічності обсягів продажу тощо).

Складаючи план руху готівки, слід усвідомлювати, що діяльність новоствореної фірми, як правило, асоціюється зі збитками. Ось чому фінансування фірми у перші місяці після старту за рахунок лише внутрішніх ресурсів часто є неможливим. Для цього періоду, який має вирішальне значення, слід шукати якісь способи залучення зовнішніх джерел фінансування. Складений план руху готівки саме й уможливлює своєчасне передбачення таких ситуацій, дає змогу заздалегідь підготувати документи для отримання кредитів.

7.5. Плановий баланс

На практиці фінансовий стан фірми постійно змінюється. Але для ефективного управління фірмою треба мати чітку картину її фінансового стану. З цією метою щорічно на певну дату (як правило, за станом на 31 грудня) складається баланс фірми (підприємства, організації).

Баланс є фінансовим документом, що в ньому кошти фірми (у грошовій формі) згруповано як за їхнім складом і розміщенням, так і за джерелами їх надходження. Баланс складається для того, щоб отримати «фотографію» фінансового стану фірми на певну дату, яка має зафіксувати фінансові позиції фірми на даний момент. Баланс, зокрема, показує:

• що фірма має у своєму розпорядженні (активи);

• скільки вона винна постачальникам і кредиторам (пасиви);

• що в неї залишається (Власний капітал = Активи – Пасиви).

У балансі активи й пасиви протистоять одне одному згідно з універсальним бухгалтерським рівнянням:

Активи = Пасиви + Власний капітал.

Основним критерієм, за яким групуються активи фірми, є тривалість їх використання в господарській діяльності. Інакше кажучи, усі активи поділяються на оборотні (ті, які перебувають у господарському обороті протягом одного звітного періоду) та необоротні (ті, які перебувають у господарському обороті понад один звітний період). Довгострокові ж інвестиції виокремлюються як розділ активу балансу, тому що їх використання в господарській діяльності є досить умовним. Це суми, що виклю­чаються з обороту фірми і передаються в розпорядження інших фірм з метою або одержання стабільних доходів, або поширення впливу власника на діяльність фірми, акції якої він придбав у власність.

За критерієм джерел формування та права власності на використовуваний капітал пасив балансу поділяється на по­в’язаний з позиченим та власним капіталом. Довгострокові зобов’язання в даному разі виокремлюються як розділ, тому що вони являють собою капітал, який за тривалістю використання в господарській діяльності можна порівняти з власним капіталом організації, однак за правом власності він належить її кредиторам.

Складання планового балансу здійснюється за такою схемою:

• поділ статей балансу на такі, що залежать від зміни обсягу реалізації, і такі, що від них не залежать;

• розрахунок співвідношення статей першої категорії та обсягу реалізації в базовому періоді;

• коригування статей першої категорії згідно з прогнозним обсягом реалізації (множенням суми статті базового балансу на одержаний коефіцієнт);

• розрахунок статей другої категорії на підставі попередніх розрахунків та встановлених стратегічним планом розвитку організації цільових фінансових коефіцієнтів, підтримання (досягнення) яких є обов’язковим у плановому періоді;

• розрахунок на основі балансового звіту коефіцієнтів, які характеризують фінансовий стан організації (крім цільових).

У бізнес-плані складається баланс (табл. 7.10), форма якого потребує вертикального розміщення інформації (верхня частина – активи; середня – пасиви; нижня – власний капітал (зобов’язання перед власниками)).

Таблиця 7.10