Вихідні дані для побудови графіка

Обсяг реалізації, од.	Постійні витрати, грн	Середній маржинальний дохід, грн
200	7612	721,6
400	7612	1443,2

Рівняння прямої постійних витрат має вигляд у = 7612, а рівняння прямої середнього маржинального доходу: у = 3,608х. Як видно з рис. 7.3, точка беззбитковості дорівнює в цьому разі 25 000 од., що цілком відповідає результатам математичного розрахунку. За умови відкладання на осі абсцис показників обсягу виробництва у вартісному виразі за допомогою графіка маржинального доходу можна визначити межу рентабельності.

Рис. 7.3 Визначення точки беззбитковості за допомогою графіка маржинального доходу

Аналіз беззбитковості проекту треба доповнити аналізом впливу певних змінних (ціни одиниці продукції, розміру питомих та сукупних, постійних та змінних витрат) на точку беззбитковості й похідні від неї показники. Останній базується на даних, одержаних у процесі аналізу беззбитковості, і може мати такі форми:

• визначення обсягу виробництва продукції, якого необхідно досягти для одержання планового прибутку за умови незмінного рівня ціни одиниці продукції;

П_пл. = Ц_i · N – (ПВ + ЗВ_i · N).

• визначення впливу зміни постійних витрат на показники беззбитковості;

Додатковий обсяг виробництва, необхідний для покриття додаткових постійних витрат, також можна розрахувати за формулою:

N_дод = ПВ_дод / МД _і.

• визначення впливу збільшення (зменшення) змінних витрат на показники беззбитковості;

• визначення ціни одиниці продукції, яка забезпечить одержання планового прибутку за умови заздалегідь визначеного обсягу виробництва;

• визначення додаткового обсягу виробництва (реалізації), який забезпечить відшкодування додаткових постійних витрат.

Аналіз критичних точок проекту завершується визначенням показника «сила впливу операційного важеля». Він розраховується за формулою:

СВОВ = МД / П = (ПВ + П) / П = ПВ / П + 1 = = (ВР – ЗВ) / П = (ВР – ЗВ) / (ВР – ЗВ – ПВ) = = (N · Ц_і – ЗВ_і · N) / (N · Ц_і – ЗВ_і · N – ПВ),

де СВОВ – сила впливу операційного важеля; П – прибуток; ЗВ – сукупні змінні витрати.

У даному разі результативний показник характеризує зміну прибутку залежно від зміни виторгу від реалізації. Сила впливу операційного важеля вказує на рівень підприємницького ризику: що більша сила впливу операційного важеля, то більшим є підприємницький ризик.

7.4. План грошових надходжень і виплат

План доходів і видатків, навіть із добрими перспективами щодо прибутку, зовсім не гарантує стабільної платоспроможності фірми. Річ у тім, що готівка (гроші в касі та на банківському рахунку фірми) – це зовсім не те саме, що прибуток. Обсяги готівкових коштів змінюються лише тоді, коли фірма фактично отримує платежі або коли сама здійснює якісь виплати.

Продаж товарів (послуг) фірми не завжди означає миттєве надходження грошей у касу або на рахунок фірми. Оплата купленої продукції звичайно здійснюється не одразу, а через певний час (наприклад, за продажу товарів у кредит). З другого боку, сама фірма розраховується за рахунками не в момент їхнього надходження, а трохи пізніше. Навіть тоді, коли фірма і не має проблем зі збутом своєї продукції, постає потреба в короткострокових позичках для покриття поточних витрат фірми. Крім того, треба враховувати, що:

1. план грошових надходжень і виплат має відображати надходження грошей з усіх джерел, включаючи не тільки виторг від реалізації продукції (послуг), а й кошти, отримані:

• від продажу акцій та інших цінних паперів;

• у борг;

• від продажу або ліквідації активів фірми тощо;

2) погашення основної суми боргу (за винятком сплати процентів) не належить до витрат фірми і тому не включається в план прибутків і видатків. Проте сплата боргу є грошовим зобов’язанням фірми і має знайти відображення в плані руху готівки;

3) у разі, коли фірма розширює свою діяльність, витрати на такі статті, як складські запаси, заробітна плата, зростають швидше ніж надходження від реалізації готової продукції. За такої ситуації виникає дефіцит готівки;

4) на практиці іноді постає ситуація, коли фірма має надлишок готівки. Для того щоб його використати максимально ефективно, також потрібно підготуватися заздалегідь.

Для розв’язання таких проблем складається план грошових надходжень і виплат. Такий план, зокрема, дає змогу:

• визначити періоди, коли фірма відчуватиме дефіцит або надлишок готівки;

• обчислити, скільки коштів потрібно позичити на ці періоди;

• показати, на що ці кошти буде витрачено;

• з’ясувати, коли їх треба повернути.

Головне завдання розробки плану руху готівки полягає в узгодженні в часі грошових надходжень і виплат, щоб забезпечити ліквідність фірми в плановому періоді, тобто забезпечити постійну наявність на рахунку фірми коштів, достатніх для оплати її зобов’язань.

Узагальнений варіант цього документа подано в табл. 7.8

Таблиця 7.8