Прогноз обсягів продажу продуктів фірми на другий та третій роки (з поквартальним розподілом)

Другий рік (квартали)				Усього за другий рік	Третій рік (квартали)				Усього за третій рік
1	2	3	4		1	2	3	4

7.3. Аналіз критичних точок бізнес-проекту

Метод розрахунку критичних точок інвестиційного проекту, як правило, полягає в обчисленні так званої точки беззбитковості на підставі обсягів виробництва чи реалізації продукції. Його зміст, як це випливає з назви, передбачає визначення мінімально допустимого (критичного) рівня виробництва (продажу), за якого проект залишається беззбитковим, тобто не дає ні прибутку, ні збитку. Що нижчим буде цей рівень, то ймовірніше, що даний проект буде життєздатним за умови несподіваного зменшення ринків збуту, а отже, то нижчим буде ризик інвестора.

Аналіз беззбитковості здійснюється через моделювання зв’язку між фінансовими результатами організації та обсягом виробництва. Його теоретичною основою є концепція неповної собівартості (її найвідомішою модифікацією є система «директ-кост» (від англ. direct costs – прямі витрати). Ця концепція передбачає включення до неповної собівартості продукції тільки витрат, виділених за певним критерієм (прямі витрати, змінні витрати, виробничі витрати). Інші поточні витрати відшкодовуються за рахунок виторгу від реалізації.

У цьому разі як засаднича використовується інформація про витрати на виробництво та реалізацію без урахування постійної складової цих витрат, яка трохи спотворює реальну картину внаслідок застосування не завжди обґрунтованих методів розподілу прямих витрат між видами продукції. Відповідно ведеться окремий розрахунок величини змінних та постійних витрат, а також обчислюється так званий маржинальний дохід (його ще називають: контрибуція, сума покриття, валовий прибуток, брутто-прибуток, межа погашення постійних витрат та доходів, критична точка обсягу виробництва), тобто різниця між виторгом від реалізації та сукупними прямими витратами на весь обсяг виробництва або в розрахунку на одиницю продукції – різниця між ціною та питомими прямими витратами.

Аналіз беззбитковості ґрунтується також на таких допущеннях:

• проект передбачає виробництво:

• одного виду продукції;

• кількох видів продукції, співвідношення між обсягами виробництва (реалізації) яких є постійним;

• кількох видів продукції, до яких можна застосувати умовно-натуральні вимірники (тис. умовних банок у консервній промисловості, умовних тонн хліба у хлібопекарській промисловості і т. п.);

• рівень ціни одиниці продукції, а також змінних та постійних витрат є незмінним;

• рівень постійних витрат не залежить від обсягу виробництва;

• рівень змінних витрат є пропорційним обсягу виробництва;

• між сукупними витратами та доходами, з одного боку, і обсягом виробництва, з другого, існує лінійна залежність;

• прогнозні обсяги виробництва розглядаються лише в межах певного діапазону;

• аналіз здійснюється для одного року зі звичайними умовами діяльності після виходу на плановий рівень потужності.

Сутність аналізу беззбитковості полягає у визначенні точки беззбитковості, де сукупний дохід від реалізації проекту дорівнює сукупним поточним витратам. Для розрахунку точки беззбитковості можна користуватися як алгебраїчним, так і графічним методами.

Розрахунок точки беззбитковості у натуральному виразі алгеб­раїчним методом здійснюється, виходячи з такого рівняння:

СД = СВ,

де СД – сукупний дохід; СВ – сукупні витрати.

Відповідно:

Ц_i · N_б = ПВ + ЗВ_i · N_б ,

де Ц_і – ціна одиниці продукції (без ПДВ); N_б – обсяг виробництва в натуральному виразі, за якого досягається беззбитковість діяльності; ПВ – постійні витрати на весь обсяг виробництва; ЗВ_i – змінні витрати на одиницю продукції.

Звідси:

N_б = ПВ/( Ц_i – ЗВ_i).

Різниця в знаменнику, як уже зазначалося вище, є маржинальним доходом, тому формулу можна інтерпретувати так:

N_б = ПВ / МД_і,

де МД_і – маржинальний дохід на одиницю продукції.

Таким чином, точка беззбитковості в натуральному виразі показує, за якого обсягу виробництва маржинальний дохід є достатнім для того, щоб відшкодувати сукупні постійні витрати.

Для того щоб дати вартісну оцінку точки беззбитковості, використовується поняття «межа рентабельності». Вона може бути визначена двома методами:

• виходячи з величини маржинального доходу у відносному виразі від виторгу від реалізації:

МР = ПВ / МД_в,

де МР – межа рентабельності; МД_в – маржинальний дохід у відносному виразі від виторгу від реалізації;

МД_в = МД_і / Ц_і,

• виходячи з точки беззбитковості в натуральному виразі:

МР = N_б · Ц_і.

На підставі одержаних значень точки беззбитковості та межі рентабельності можна охарактеризувати стійкість фінансового стану організації. Для цього використовується такий показник, як запас фінансової міцності.

Запас фінансової міцності характеризує різницю між досягнутим (запланованим) обсягом реалізації та обсягом реалізації, який забезпечує беззбитковість господарської діяльності (порогом рентабельності). По суті, він показує, наскільки може скоротитися обсяг реалізації (абсолютно та відносно), перш ніж підприємство зазнає реальних збитків.

Абсолютний запас фінансової міцності розраховується за такою формулою:

ЗФМ = ВР – МР,

де ЗФМ – запас фінансової міцності; ВР – фактичний (плановий) виторг від реалізації.

Відносний запас фінансової міцності розраховується за такою формулою:

ЗФМ % = (ВР – МР) / ВР * 100 = ЗФМ / ВР * 100,

де ЗФМ % – відносний запас фінансової міцності.

Усі розглянуті досі ситуації стосувалися випадку, коли організація постачає на ринок один певний продукт. У разі наявності сталого асортименту продукції розрахунки слід робити в такій послідовності:

• визначення планової структури реалізації продукції;

• визначення середнього маржинального доходу на одиницю продукції, виходячи з планової структури реалізації;

• обчислення базових показників беззбитковості на весь асортимент;

• розрахунок базових показників беззбитковості для кожного продукту:

= (ПВ * Ч_і) / МД_і,

де Ч_і – частка і-го виду продукції в сукупному виторзі від реалізації.

Ситуація 1

Проведіть аналіз беззбитковості, якщо інвестиційний проект характеризується даними табл. 7.7.

Таблиця 7.6