2.1. Характеристика методик дослідження формування психологічного портрету учнів підліткового віку

Аналіз психолого-педагогічної літератури, узагальнення передового психолого-педагогічного досвіду, власні спостереження дали нам змогу визначити передумови формування психологічного портрету підлітків. Тому ми поставили собі за мету провести діагностичне дослідження проблеми формування психологічного портрету підлітка.

Для досягнення поставленої мети були висунуті наступні|слідуючий| завдання|задача|:

1. Провести діагностичне дослідження функціонального стану, особистісних якостей та ціннісних орієнтацій підлітка.

2. Продіагностувати уявлення про психологічне самопочуття, психологічний комфорт підлітків та орієнтація на власні можливості.

3. Встановити, основні чинники які впливають на формування психологічного портрету підлітка.

При правильній побудові|шикування| експериментальної роботи і процесу самого дослідження є можливість зробити попередній висновок щодо функціонального стану підлітка, особливостей його емоційно-вольової сфери, особистісних якостей та ціннісних орієнтацій, що проявляються в екстремальній ситуації, а також ставлення підлітка до різних життєвих проблем.|спроможність|

У роботі я використала методику «Психологічна група ризику – ПГР» Лєпіхової Л.А., Татенка В.О.

Методика «Психологічна група ризику – ПГР»

(Лєпіхової Л.А., Татенка В.О.)

Методика побудована за типом самооцінних методик полярного профілю і вміщує 84 позиції, що відтворюють різні психологічні характеристики підростаючої особистості, ставлення до себе, до інших, ціннісні орієнтації, соціальна поведінка.

Кожна з позицій має два протилежні судження. Для її кількісної оцінки введена семибальна шкала (3 2 1 0 1 2 3), яка дає змогу вибрати ступінь індивідуальної згоди з кожним із них.

Ліва колонка анкети містить судження позитивного плану; права – негативного плану; нульова відповідь – оцінка допускається, якщо учень ніяк не може визначитись у своїй відповіді.

Обробка результатів здійснюється відповідно до підрахунку балів окремо у правій та лівій колонці за 6 блоками:

1 блок – загальний психофізіологічний стан дитини (1-15 позиції);

2 блок – емоційний статус дитини (16-30 позиції);

3 блок – особистісні риси, які виявляються здебільшого у критичних ситуаціях (31-42 позиції);

4 блок – ціннісні орієнтації, які особливо виразно виявляються в екстремальних умовах життя (43-51 позиції);

5 блок – система смисложиттєвих відношень, мотивів, які визначають активність дитини, а також механізми саморегуляції (52-78 позиції);

6 блок – уявлення про психологічне самопочуття, психологічний комфорт учнів та орієнтація на власні можливості (78-84 позиції).

2.2 Дослідження за методикою «Психологічна група ризику – пгр»

(Лєпіхової Л.А., Татенка В.О.)

Дослідження проводилося в місті Корець, загальноосвітній школі №2. В дослідженні взяв участь Ярослав Л., учень 9-А класу, віком 15 років. Хлопець єдиний з усього класу погодився взяти участь в опитуванні. На початку експерименту було перевірено дієздатність досліджуваного (стан здоров’я) та бажання брати у ньому участь. Дослідження проводилося після останнього уроку, в кабінеті психолога.

Для проведення дослідження була використана методика «Психологічна група ризику – ПГР» Лєпіхової Л.А., Татенка В.О. Методика побудована за типом самооцінних методик полярного профілю і вміщує 84 позиції, що відтворюють різні психологічні характеристики підростаючої особистості, ставлення до себе, до інших, ціннісні орієнтації, соціальна поведінка. За твердженням авторів, дана діагностична процедура слугує для «визначення оптимального навчального навантаження для конкретних груп учнів, врахування емоційно-вольових проявів, з’ясування ціннісних орієнтацій учнів, їхнього ставлення до різних життєвих проблем». Основна мета – обстеження та оцінка психологічно змістовних індикаторів навчального процесу – навчальних можливостей школяра.

За результатами дослідження можна зробити попередній висновок щодо функціонального стану, особливостей емоційно-вольової сфери учня, особистісних якостей та ціннісних орієнтацій, що проявляються в екстремальній ситуації, а також ставлення до різних життєвих проблем дитини. Дана методика може використовуватись для індивідуального та групового дослідження учнів 8-11 класів. Проведення цього дослідження анонімно є недоцільним.

Велике значення приділялося пред’явленню інструкції досліджуваному. В даному випадку інструктаж починався з бесіди, яка включала в себе мотиваційні компоненти. Дана методика описана. (див. додаток А).

РОЗДІЛ ІІІ. АНАЛІЗ ТА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ