Uroki._Geograf_ya.8_klas

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: фізична карта України, карта поверхневих вод України, кліматична карта, атлас, підручник.

Опорні та базові поняття: підземні води, артезіанський басейн, болота – низинні, верхові, перехідні.

Географічна номенклатура: артезіанські басейни: Дніпровсько-До- нецький, Волино-Подільський, Причорноморський.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

Прийом «Інтелектуальна розминка»

•Назвіть, які за походженням бувають озерні улоговини?

•Назвіть приклади озер з різним походженням озерних улоговин.

•Укажіть, які райони України мають найбільше озер. Поясніть, чому ці райони України багаті на озера.

•Назвіть та покажіть на карті найбільші озера.

•Назвіть та покажіть на карті найбільші водосховища.

IIІ. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності

Учитель. Води, що містяться у верхній частині земної кори (до глибини 12–16 км) називаються підземними. На уроці ми маємо з’ясувати наскільки країна забезпечена підземними водами.

IV. Вивчення нового матеріалу

Учитель. Підземні води залежно від рельєфу, геологічної будови та складу гірських порід залягають на різній глибині та мають різні властивості. Глибина залягання підземних вод неоднакова в різних природних зонах: у зоні мішаних лісів — 0,5–1,0 м, лісостеповій — від 2 до 5 м, у зоні степів — 7–10 м.

1. Прийом «Проблемне питання»

Спробуйте пояснити, чому спостерігається така закономірність. З’ясуйте різницю між поняттями: ґрунтові води та артезіанські

води.

Учитель. В Україні 7 підземних водних басейнів, серед яких найбільші — Дніпровсько-Донецький (50 % запасів підземних прісних вод, що експлуатуються), Волино-Подільський, Причорноморський. Глибина залягання їх водоносних горизонтів становить

175–500 м і ­більше.

IIІ. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності

Учитель. Поверхневі, підземні та морські води, які становлять водні ресурси України, все це — національне багатство. Вони постійно відновлюються, змінюються упродовж певного часу та в просторі. Спробуємо охарактеризувати забезпеченість України водними ресурсами.

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Прийом «Конференція»

Учні, які мали випереджальне домашнє завдання, виконують ролі кліматолога, гідролога, представника комітету водного господарства, еколога, представника ради щодо розвитку продуктивних сил.

На порядку денному конференції наступні питання:

1)Чинники, які впливають на формування водних ресурсів (кліматолог).

2)Основні характеристики водних ресурсів (гідролог).

3)Оцінка водних ресурсів України (представник комітету водного господарства).

4)Екологічні проблеми, пов’язані з внутрішніми водами України (еколог).

5)Перспективи розвитку використання, відновлення водних ресурсів України (представник ради щодо розвитку продуктивних сил).

Основні моменти доповідей учнів.

Водні ресурси України формуються за рахунок атмосферних опадів і транзитних вод. Атмосферні опади — головне джерело водних ресурсів. Кількість і режим їх випадання, а також витрати вологи на випаровування зумовлюються кліматичними умовами. Кліматичні та гідрогеологічні чинники впливають на формування стоку, процеси просочування вглиб, розподіл опадів на поверхні водозборів. У середньому на території України випадає 609 мм опадів на рік. З них лише 83 мм перетворюється на стік. Решта вологи випаровується.

Середня багаторічна величина річного стоку — основна характеристика водних ресурсів. У межах України вона має тенденцію зменшуватись з півночі на південь від Подільської, Придніпровської, Донецької і Приазовської височин. В Українських Карпатах і Кримських горах показники стоку закономірно збільшуються з висотою.

За багаторічними спостереженнями, потенційні ресурси річкових вод становлять 209,8 км3/рік, з яких тільки 25 % формуються в межах України, решта надходить з території сусідніх країн. Основний об’єм водних ресурсів поверхневих вод припадає на басейн Дніпра.

Прогнозні ресурси підземних вод становлять 21 км3. Стримуючим чинником використання водних ресурсів є їх мінливість у часі: в природних умовах на частку весняного стоку припадає від 6–8 % на півночі до 80–90 % на півдні. За запасами місцевих водних ресурсів (1тис. м3 на 1 особу) Україна вважається однією з найменш забезпечених країн у Європі.

2. Прийом «Словничок»

Водний баланс — співвідношення між надходженням, витрачанням і накопиченням води за певний проміжок часу.

V. Закріплення вивченого матеріалу

VI. Підсумки уроку

Прийом «Роблю висновки»

Учні роблять висновок про водозабезпеченість території України.

VII. Домашнє завдання

Опрацюйте текст підручника.

Урок 28

Умови ґрунтоутворення, основні генетичні типи ґрунтів, закономірності їх поширення

Мета: сприяти формуванню знань учнів про основні чинники ґрунтоутворення; генетичні типи ґрунтів та закономірності їх поширення на території України; сприяти формуванню навичок мислення високого рівня — вміння аналізувати, синтезувати, оцінювати, робити висновки; сприяти формуванню практичних навичок роботи з картографічними матеріалами.

Тип уроку: формування нових знань, умінь, навичок. Обладнання: настінна карта ґрунтів України, атлас, підручник. Опорні та базові поняття: ґрунтотвірні чинники, ґрунти, гумус,

ґрунтові горизонти, ґрунтовий профіль, гумусовий горизонт, горизонт вимивання, горизонт вмивання, родючість ґрунту.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

Прийом «Мікрофон»

•Згадайте, що ми називаємо ґрунтом.

•Чим ґрунт відрізняється від гірської породи?

•Назвіть ґрунти, які поширені у вашій місцевості.

IIІ. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності

IV. Вивчення нового матеріалу

Географ, ґрунтознавець В. В. Докучаєв, який вперше розробив класифікацію ґрунтів, встановив, що ґрунт являє собою особливе, самостійне природне утворення. Він формується внаслідок взаємодії різних чинників, які одержали назву чинники ґрунтотворення.

1.Прийом «Проблемне питання»

•Які чинники, на Вашу думку, впливають на процеси ґрунтотворення?

•Згадайте, що таке гумус.

•Що таке родючість ґрунту? Від чого залежить родючість ґрунту?

2.Прийом «Творча лабораторія»

(Робота в «малих творчих групах»)

За п’ять хвилин необхідно підготувати характеристики основних чинників ґрунтотворення — материнської породи, елементів клімату, рослинних та тваринних організмів, рельєфу території, геологічного віку території та презентувати результати роботи.

3.Прийом «Проблемне питання»

•Чи завжди були ґрунти на Землі? В який геологічний період завершився процес формування основних типів ґрунтів?

•Які, з охарактеризованих чинників є вирішальними у формуванні ґрунтів?

4.Ілюстрована розповідь вчителя

Ґрунт має відмінні один від одного шари. Їх називають ґрунтовими горизонтами. Сукупність таких горизонтів та їх закономірні зміни від поверхні до материнської породи являє собою ґрунтовий профіль. Виділяють три горизонти: гумусовий, вимивання, вмивний. За будовою ґрунтового профілю визначають належність ґрунту до певного типу: підзолисті, сірі лісові, чорноземні, каштанові тощо.

Ґрунти розрізняються не тільки за будовою ґрунтового профілю, але й за механічним складом — співвідношенням різних за розмірами мінеральних часточок — глини і піску (піщані, супіщані, суглинисті, глинисті).

Завдання для «чомучок»: Як визначити механічний склад ґрунту?

5.Прийом «Картографічна лабораторія»

Знайомство з картою ґрунтів України.

6.Прийом «Творча лабораторія» (робота з підручником)

Складання короткої характеристики основних типів ґрунтів України.

V. Закріплення вивченого матеріалу

•Чим відрізняються ґрунти один від одного?

•Яким законам підпорядковане розміщення головних типів ґрунтів на Землі? Хто з географів вперше встановив ці закономірності?

•Назвіть основні типи ґрунтів України.

VI. Підсумки уроку

Прийом «Мікрофон». Учні розповідають про що вони дізнались на

уроці: Що найбільше запам’яталось? Що стало відкриттям?

VII. Домашнє завдання

•Опрацюйте текст підручника.

•Зробіть малюнки ґрунтових профілів основних типів ґрунтів України.

Урок 29

Земельні ресурси України. Основні заходи раціонального використання і охорони земельних ресурсів Практична робота № 5. Аналіз закономірностей

поширення ґрунтів на території України

Мета: сформувати знання про земельні ресурси України; з’ясувати, які основні заходи раціонального використання і охорони земельних ресурсів проводяться в Україні; сприяти формуванню навичок мислення високого рівня – вміння аналізувати, синтезувати, оцінювати, робити висновки; сприяти формуванню практичних навичок роботи зі статистичними та картографічними матеріалами.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: настінна карта ґрунтів України, атлас, підручник. Опорні та базові поняття: земельні ресурси, земельний фонд, сіль-

ськогосподарські угіддя, землі під промисловими і транспортними об’єктами, житлом, вулицями тощо, землі, що покриті поверхневими водами, Національна програма охорони земель, Земельний кодекс України.

Хід уроку

I. Організаційний момент

Визначення основних етапів роботи на уроці, постановка мети, навчальних та виховних завдань уроку.

II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

1. Прийом «Аукціон»

Учні показують на карті ґрунтів України розміщення основних типів ґрунтів та кількома реченнями характеризують їх.

2. Прийом «Географічний практикум»

Практична робота № 5. Аналіз закономірностей поширення ґрунтів на території України.

IIІ. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності

За розмірами території Україна є найбільшою країною Європи (після Європейської частини Росії), а за якісним складом ґрунтів та біопродуктивністю угідь — однією з найбагатших держав світу. Геополітичне положення України та її високий земельно-ресурсний потенціал обумовлюють провідну роль земельного фонду як одного з важливих ресурсів держави, що є первинним фактором виробництва і своєрідним фундаментом економічного розвитку.

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Прийом «Словничок»

Земельні ресурси — це землі, що використовуються або можуть використовуватись для сільського чи лісового господарства, містобудування тощо.

Учитель. Земельний фонд України становить 60,4 млн. га і складається із земель різного функціонального призначення, якісного стану та правового статусу. Сільськогосподарська освоєність земельної площі досягла майже 70,0 % (є одним з найвищих у світі), розораність — 57,1 %; частка ріллі в загальній площі сільськогосподарських

угідь перевищила 79 %. За показниками розораності Україна лідирує у світі (для порівняння в Німеччині, Франції, Великій Британії цей показник не перевищує 32 %), а лісостепові та степові ландшафти розорані на 75–85 %. Для потреб промисловості в Україні вилучається в середньому за рік 4000 га сільськогосподарських угідь.

За цільовим призначенням земель та функціональним використанням земельний фонд України охоплює:

•сільськогосподарські угіддя (41,9 млн га, або 69,4 % земельного фонду);

•ліси та лісовкриті площі (10,4 млн га, або 17,2 %);

•забудовані землі під промисловими і транспортними об’єктами, житлом, вулицями тощо (2,3 млн га, або 3,8 %);

•землі, що покриті поверхневими водами (2,4 млн га, або 4 %);

•інші землі (3,4 млн га, або 5,6 %).

У структурі земельних угідь України переважають родючі чорноземи (типові, звичайні та південні), які займають 55 % площі орних земель. Біля 10 % ріллі мають опідзолені та деградовані чорноземи, 2,5 % — солонуваті ґрунти, 6 % — чорноземні та дерново-чорноземні ґрунти на супісках і піщаних породах. Підзолисті ґрунти займають 7 % ріллі, опідзолені — 5 %. Біля 7 % ріллі вкрито сірими лісовими ґрунтами. Розповсюджені також каштанові, лучні ґрунти, буроземи тощо.

Розподіл земельного фонду України за землекористувачами характеризується такими співвідношеннями: державні та колективні сільгосппідприємства, кооперативи, акціонерні товариства, фермерські господарства — 46,7 млн га, або 77,3 % земельного фонду; лісогосподарські підприємства — 7,2 млн га, або 11,9 %; підприємства промисловості, транспорту, зв’язку та ін.— 2,1 млн га, або 3,5 %; заклади науки, культури, освіти, охорони здоров’я та ін.— 0,2 млн га, або 0,3%; установи природоохоронного та рекреаційного призначення — 0,3 млн га, або 0,5 %; водогосподарські підприємства — 0,5 млн га, або 0,8 %; житлово-експлуатаційні організації — 0,1 млн га, або 0,2 %; землі державної власності — 3,3 млн га, або 5,5 %.

Рівень інтенсивності використання земельних ресурсів України

єдосить диференційованим у територіальному розрізі. Найвища залученість земель у господарський обіг склалася у Львівській, Донецькій, Тернопільській областях. В цілому земельні ресурси України характеризуються досить високим біопродуктивним потенціалом, а в його структурі висока питома вага ґрунтів чорноземного типу, що створює сприятливі умови для продуктивного землеробства. Найвищу сільськогосподарську освоєність території мають землі Запорізької (88,3 %), Миколаївської (86,6 %), Кіровоградської (85,7 %), Дніпропетровської (82,8 %), Одеської (83,2 %) та Херсонської (81,4 %) областей.

Однією з нагальних проблем сьогодення є раціональне використання та охорона земель України.

2. Прийом «Проблемне питання», «Домашня заготовка»

•Обговорення проблемного питання можна розпочати з прийому «Домашня заготовка» (інформацію презентують учні, що отримали випереджуюче домашнє завдання, проте в обговорені питання беруть участь всі учні).

•Які проблеми щодо раціонального використання та охорони земель України необхідно вирішити ?

•Які несприятливі фізико-географічні процеси найбільше впливають на стан земельних ресурсів?

•Які галузі народного господарства найбільше впливають на якість земельних ресурсів?

•Прокоментуйте заходи, які проводяться в Україні щодо розв’язання проблем, пов’язаних з охороною, збереженням і відтворенням земельних ресурсів.

•Запропонуйте власні шляхи розв’язання проблеми збереження, відтворення та раціонального використання земельних ресурсів. Проблеми зміни та забруднення земель України пов’язані, на-

самперед, з надзвичайно високою розораністю, малою залісеністю, значним техногенним навантаженням.

Несприятливі фізико-географічні процеси, які спостерігаються на ґрунтах України: водна ерозія, видування верхнього родючого шару ґрунту, окиснення, перезволоження, заболочення, вітрова ерозія. У процентному співвідношенні найбільша частка земель зазнає видування верхнього шару (33,4 % сільськогосподарських угідь), водної ерозії зазнає 1/5 сільськогосподарських угідь, приблизно стільки же території зазнає окислення, 3 % території зазнає перезволоження, заболочення, вітрову ерозію. Найбільш еродовані ґрунти в Донецькій, Луганській, Одеській, Миколаївській, Кіровоградській, Харківських областях. Крім того, ґрунти забруднюються хімічними речовинами, що використовуються в сільському господарстві для захисту рослин, викидами промислових підприємств, автомобільного транспорту, радіоактивними викидами (землі, які зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (1986) складають 8,4 млн га), відходами життєдіяльності міст та сіл тощо.

Заходи щодо охорони земель є важливою складовою програми з охорони навколишнього природного середовища в Україні. Правові засади, економічні, екологічні, організаційні заходи щодо охорони земель різного призначення в Україні закладені в Національній програмі охорони земель. Охорона земельних ресурсів регулюється Земельним