Географія 9 клас

IV. Первинна перевірка засвоєних знань

V.Домашнє завдання

Матеріали до етапів уроку

I. Перевірка домашнього завдання

II. Мотивація навчальної діяльності

З 2004 року по лютий 2009 року Україна мала від’ємний торговельний баланс, або негативне сальдо, тобто імпорт переважав над експортом. Поміркуйте, у чому позитивні та негативні прояви цього соціально-економічного явища? (Для споживачів — більше вибір, нижче ціни; для виробників — більш жорстка конкуренція, як наслідок — банкрутство підприємств, звільнення робітників, недоотримання податків тощо)

III. Вивчення нового матеріалу

1. Міжнародна торгівля

Одною з головних форм міжнародного співробітництва є між-

народна торгівля.

Загальний обсяг обороту зовнішньої торгівлі товарами визначається сумою експорту (вивезення) та імпорту (ввезення) товарів. Різниця між експортом та імпортом називається торговим балансом.

Фактори, що впливають на динаміку, спрямованість та структуру зовнішньоторгових операцій:

•розвиток прямих коопераційних зв’язків між філіями, дочірніми та асоційованими компаніями ТНК;

•зростання частки машин та устаткування в загальному обсязі товарообороту за скорочення питомої ваги сировини та напівфабрикатів;

•поява інтенсивно зростаючого сектора послуг та інформаційнотехнологічного обміну;

•лібералізація міжнародної торгівлі в процесі переходу більшості національних економік до відкритості;

•розвиток інтеграційних процесів у різних регіонах світу;

•активізація діяльності ТНК. Значення міжнародної торгівлі:

•є основним каналом, через посередництво якого формуються конкурентно-економічні параметри виробництва, рівень ви-

трат, стандарти якості, критерії ефективності національної економіки;

•інтенсифікує виробничий процес у національних господарствах з окремих напрямів;

•сприяє більш раціональному використанню економічних ресурсів на всіх рівнях господарювання;

•дозволяє повніше задовольняти зростаючі потреби населення;

•надходження від експорту — суттєве джерело накопичення капіталу на потреби промислового розвитку.

Економіку кожної країни умовно можна віднести до відкритої

або закритої. Відкрита економіка — національна економіка, що вільно взаємодіє з економіками інших країн на ґрунті міжнародного поділу праці. Економіка України класифікується як мала відкрита: вона не настільки велика та розвинута, щоб впливати на світову процентну ставку і не настільки ізольована, щоб не відчувати на собі вплив подій, що відбуваються за кордоном. Характерними рисами малої відкритої економіки є:

•її частка у світовій торгівлі незначна, і тому вона відчутно не впливає на світову економіку;

•уряд контролює рух капіталів;

•відносна відособленість національної грошової одиниці від валютного ринку;

•внутрішня процентна ставка визначається світовою процентною ставкою.

2. Географія зовнішньої торгівлі України

За І півріччя 2008 р. обсяги експорту товарів та послуг української економіки порівняно з І півріччям 2007 р. збільшились на 41,6 %, імпорту — у 1,5 разу і становили відповідно 38223,9 млн дол. США та 45425,8 млн дол. США. За таких умов наша країна має від’ємне сальдо зовнішньоторговельного балансу, яке складає 7201,9 млн дол. США. У порівнянні з відповідним періодом 2007 р. від’ємне сальдо збільшилося.

Структура зовнішньої торгівлі України порівняно з І півріччям 2007 р. майже не змінилася у співвідношенні частки товарів та частки послуг в експорті та імпорті.

Україна здійснює зовнішньоторговельні операції з партнерами майже всіх країн світу.

Найбільшими торговельними партнерами України є країни, в яких обсяги експортних поставок товарів значні. До таких країн відносяться Російська Федерація — 24,1 % від загального обсягу

експорту, Туреччина — 7,7 %, Італія — 4,4 %, Польща — 3,4 %, Білорусь — 3,2 % та Німеччина — 3 %.

Україна купує багато товарів інших країн. Найбільші імпортні надходження здійснювались із Російської Федерації — 24,2 %, Німеччини — 8,2 %, Туркменістану — 7,8 %, Китаю — 6 %, Польщі — 5,1 %, Казахстану — 3,8 % та Білорусі — 3,5 %.

На першому місці в структурі експорту України стоїть продукція чорної металургії. Поставки недорогоцінних металів та виробів із них становили 45,1 % (з них чорних металів — 38,2 %) від загального обсягу експорту країни. На поставки мінеральних продуктів (сировини, корисних копалин) припадало 10,2 % (з них енергетичних матеріалів, нафти та продуктів її перегонки — 6,2 %), механічного та електричного обладнання — 9,4 % (у т. ч. механічного — 5,1 %), продукції хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості — 7,9 % (у т. ч. добрив — 3 %, продуктів неорганічної хімії − 2,4 %), транспортних засобів та шляхового обладнання — 6,4 %. Значну частку експорту займає продукція сільського господарства та харчової промисловості (продуктів рослинного походження — 4 %, готових харчових продуктів — 3,3 %, а також жирів та олій тваринного або рослинного походження — 3 %).

Уструктурі експорту товарів порівняно з І півріччям 2007 р. збільшилась частка чорних металів, електричних машин, залізничних або трамвайних локомотивів, шляхового обладнання, добрив, руд, шлаків та золи. Натомість зменшилась частка виробів з чорних металів, жирів та олій тваринного або рослинного походження.

Імпорт нашої країни характеризується дуже значною часткою енергетичної сировини — 31,1 % загального обсягу імпорту товарів складали мінеральні продукти, у т. ч. 12 % — природний газ та 5,9 % — сира нафта. На імпорт механічного та електричного обладнання припадало 15,2 % (у т. ч. механічного — 11 %), транспортних засобів та шляхового обладнання — 14,8 % (у т. ч. наземних транспортних засобів, крім залізничних — 13,8 %), продукції хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості — 7,9 % (у т. ч. фармацевтичної продукції — 2,5 %), недорогоцінних металів та виробів з них — 7,3 % (у т. ч. чорних металів — 3,9 %), полімерних матеріалів, пластмас та каучуку — 5,1 %, готових харчових продуктів — 2,8 %.

Уструктурі імпорту товарів збільшилась частка наземних транспортних засобів, крім залізничних, руд, шлаків та золи,

дорогоцінного або напівдорогоцінного каміння, дорогоцінних металів та виробів із них. Зменшилась частка енергетичних матеріалів, нафти та продуктів її перегонки, механічних та електричних машин.

Обсяги експорту послуг з України у І півріччі 2008 р. зросли порівняно з І півріччям 2007 р. на 47 %, імпорту — на 49,2 % і становили відповідно 5681,7 млн та 3038,4 млн дол. США. Позитивне сальдо зовнішньої торгівлі послугами становило 2643,3 млн дол. США (у І півріччі 2007 р. — 1827,9 млн дол. США).

Найбільшу питому вагу в загальному обсязі українського експорту становили транспортні (66,7 %), різні ділові, професійні та технічні (12,9 %) послуги; імпорту — транспортні (24,6 %), фінансові (20 %), різні ділові, професійні та технічні (15,9 %) і державні послуги, які не віднесені до інших категорій

(11,9 %).

У структурі експорту частка послуг до країн СНД зменшилась і склала 38,4 % проти 42,1 % у І півріччі 2007 р., країн ЄС — збільшилась до 34,1 % проти 33,8 %. Із загального обсягу імпорту послуг 16,6 % становлять послуги з країн СНД, з країн ЄС — 55,3 % (у І півріччі 2007 р. — відповідно 16,4 %

та 51,8 %).

Основними партнерами в експорті послуг були Російська Федерація, на яку припадає 34,9 % від загального обсягу експорту, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії— 6,1 %, Швейцарія — 5,7 %, Кіпр та Німеччина — по 5 %, Сполучені Штати Америки — 4,6 %.

Найбільші обсяги імпорту послуг здійснювались із Російської Федерації (13,7 %), Сполученого Королівства Великої Британії (12,1 %), Кіпру (9,7 %), Німеччини (7,9 %) та Сполучених Штатів Америки (6,7 %).

IV. Первинна перевірка засвоєних знань

Завдання 126. За матеріалами попереднього тексту (географія зовнішньої торгівлі України) складіть картосхему «Країни — основні торговельні партнери нашої держави». За основу використайте одну з контурних карт світу (або Євразії). Виберіть систему позначок, наприклад величина позначки (квадрат, трикутник, круг тощо) показує частку країни в експорті та імпорті. Один вид позначки — торгівля товарами, інший — торгівля послугами. Позначки експорту та імпорту зробіть різного кольору. Зробіть

висновок про значення міжнародних економічних зв’язків для України.

Завдання 127. Заповніть таблицю (за попереднім текстом), яка показує динаміку експорту та імпорту товарами за рік.

Чорні метали

Електричні машини

V. Домашнє завдання

Читати відповідний матеріал підручника.

Урок 39. Інтеграція України в світове господарство

Мета: дати характеристику інтеграції України у світове господарство; визначити вплив процесів глобалізації на господарство України; познайомити з міжнародними організаціями, до яких входить Україна; розвивати навички аналізу та синтезу світової інтеграції; виховувати розуміння необхідності світових інтеграційних процесів.

Тип уроку: комбінований.

Структура уроку

I. Мотивація навчальної діяльності II. Вивчення нового матеріалу

ІІІ.Закріплення знань ІV. Домашнє завдання

Матеріали до етапів уроку

I. Мотивація навчальної діяльності

У структурі експорту чорні метали займають більше 45 %. Подумайте, яким чином світова фінансово-економічна криза зачепила Україну? Чому звільняють робітників металургійних підприємств? Поясніть фразу «криза перевиробництва»? Висловіть

свою точку зору щодо різкого коливання курсу долара. Зробіть висновок про інтеграцію України у світове господарство.

II. Вивчення нового матеріалу

1. Інтеграція України у світове господарство. Глобалізація

Перехід до ринкової економіки у незалежній України потребує її входження у світове господарство на засадах ринкових відносин та на принципах рівноправності та взаємної вигоди у співробітництві.

Дипломатичне визнання української держави більшістю країн світу прискорює й урізноманітнює розвиток її зовнішньоекономічних відносин. Це стосується як незалежних країн, що утворилися після розпаду СРСР і переходять до ринкового типу відносин, так і держав з розвинутою ринковою економікою, а також країн, що розвиваються.

Інтеграція України у світове господарство і розвиток її міжнародних відносин пояснюються передусім потребою використання в національній економіці міжнародного поділу праці. Це дозволить прискорити реформування господарства ринкової економіки країни з метою її розвитку і зростання багатства суспільства. Така необхідність сприяє формуванню ефективної структури економіки країни. Зовнішньоекономічні зв’язки в процесі інтеграції України у світове господарство охоплюють також комплекс екологічних проблем, що розв’язуються спільними зусиллями. Нарешті, розвиток зовнішньоекономічних відносин відкриває додаткові можливості у створенні належних умов для задоволення життєвих потреб народу України.

Економічний потенціал нашої країни дає підставу для належної участі в міжнародному поділі праці.

Об’єктивною можливістю для інтеграції у світове господарство є вироблення механізму зовнішньоекономічних зв’язків, по-перше, на макрорівні — загальнодержавному; по-друге, на мікрорівні підприємств; по-третє, на глобальному та регіональному макрорівнях через участь у спеціалізованих і багатоцільових економічних міжнародних організаціях ООН і регіональних економічних об’єднаннях (наприклад, Чорноморська зона співробітництва). Поєднання об’єктивної необхідності та об’єктивних можливостей входження України у світове господарство робить цей процес закономірним.

Відомо, що енергетичне самозабезпечення є однією з головних умов незалежності. Досягти його Україна може, якщо візьме курс на модернізацію наявних і спорудження нових сучасних екологічно чистих вугільних та газотурбінних електростанцій, на розвиток власного енергетичного машинота котлобудування, скориставшись вітчизняними науковими та виробничими здобутками й досягненнями високорозвинених країн. Без розвитку відповідних форм зовнішньоекономічних відносин зробити це практично неможливо.

В умовах формування сучасної моделі міжнародного поділу праці (МПП), основу якої має становити якісно оновлена технологічна база виробництва, Україна повинна поступово, цілеспрямовано розв’язувати проблеми ефективної участі в МПП, використовуючи зовнішньоекономічні зв’язки для реалізації національних економічних інтересів.

Україна має як природні, історичні, так і техніко-економічні, соціально-економічні, організаційно-економічні основи для участі в МПП. Слід зауважити, що в геологічному і гідрогеологічному аспектах територія України слабко вивчена.

З історичних джерел відомо, що організовані суспільства, які існували на нинішній території України, завжди підтримували економічні зв’язки із зовнішнім світом. Тож з огляду на власні культурні та історичні традиції Україна має всі можливості для того, щоб стати рівноправним членом європейської спільноти.

Рівень розвитку продуктивних сил є одним з тих технікоекономічних чинників, які найбільше сприяють активній участі України в сучасному МПП. Видобуток залізної руди, вугілля, виробництво сталі, чавуну, мінеральних добрив, цементу, електроенергії, цукру, тракторів і металорізальних верстатів становлять значний економічний потенціал нашої країни. За кількісними характеристиками і потужностями продуктивних сил Україна може бути гідним партнером у світових економічних зв’язках. Наявний науково-технічний потенціал дасть змогу Україні за сприятливих умов утримати передові позиції у світовій науці з цілого ряду науково-технічних напрямів і, найголовніше, провадити незалежну економічну політику на включення в систему світових господарських зв’язків.

Організаційно-економічні чинники включення України в систему сучасного МПП за своїм змістом відображають ступінь розвитку процесів концентрації, спеціалізації, кооперації й ком-

бінування виробництва (за участю української сторони) на рівні міжнародних економічних зв’язків.

Але існують причини ускладнення інтеграції економіки України у світове господарство:

•відсутність чітко визначених напрямів та механізму структурної перебудови економіки, які врахували б особливості розвитку світового господарства та реальні можливості входження в нього України;

•необхідність розробки стратегії економічної безпеки та створення структур, які б забезпечували і координували активне конкурентне протистояння України на світовому ринку;

•існування певних геополітичних протиріч, усунення яких можливе лише на основі довгострокового договірного процесу;

•суперечлива реакція українського суспільства на співробітництво з міжнародними фінансовими інститутами за відсутності чіткої внутрішньої та зовнішньої економічної стратегії держави.

Зовнішні фактори впливу, що ускладнюють процес інтеграції України у світове господарство:

•значне посилення міжнародної конкуренції на основних товарних ринках;

•істотне підвищення вимог споживачів до технологічного рівня якості товарів, що зробило цінові фактори конкурентоспроможності вторинними, а фактори швидкості технологічних інновацій та гарантій якості — первинними;

•витончені форми протекціонізму та дискримінації щодо українських експортерів;

•складність входження в міжнародні проекти високотехнологічного співробітництва через невідповідність міжнародним критеріям захисту прав інтелектуальної власності;

•висока взаємна конкуренція інтересів України та інших постсоціалістичних країн на міжнародних кредитно-інвестиційних ринках.

Для прискорення процесу входження України у світові господарські структури головними орієнтирами українських виробників повинні бути: технологічний фактор, світові норми та ємність ринку.

Характерними ознаками сучасного ефективного виробництва є його вибірковість, пріоритетність. Перспективною стає міжнародна спеціалізація. Пошук власного місця у світогосподарській

структурі вимагає знань специфіки сучасного світового ринку, який теж постійно змінюється. Також необхідно враховувати тенденцію до зниження ролі природних ресурсів, географічного положення, виробничого досвіду у визначенні профілю економіки будь-якої держави, її позиції на світовому ринку.

2. Напрями ефективної адаптації України до системи МПП

1.Формування галузевого (міжгалузевого) експортно зорієнтованого комплексу. У процесі структурних перетворень слід чітко визначити, які виробництва і галузі становитимуть профіль міжнародної спеціалізації.

2.Використання для співробітництва на коопераційній основі, на основі міжнародної спеціалізації потенціалу таких сфер економіки України, як науково-технічна, енергетична, продовольча, екологічна та транспортна.

3.Спеціалізація українського експорту на деяких нових наукомістких виробах, конкурентоспроможних на світових ринках. Ідеться насамперед про окремі види озброєнь.

4.Визначення специфічних сфер співробітництва та стратегічних пріоритетів у відносинах з іншими країнами та інтеграційними угрупованнями. Один з таких пріоритетів уже визначено: це інтегрування в західноєвропейський економічний простір.

5.Взаємовигідні зовнішньоекономічні відносини з такими провідними світовими організаціями, як Світовий банк реконструкції та розвитку, МВФ, СОТ, МОП тощо. Участь у діяльності цих організацій дасть змогу підвищити можливості щодо: а) залучення іноземного капіталу, фінансових ресурсів; б) отримання певних торгових пільг, використання цивілізованих тарифних засобів захисту національної промисловості, сільського господарства та ін.

ІІІ. Закріплення знань

Завдання 128. Скласти невеличкі повідомлення (або ком­

п’ютерні презентації) про участь України в міжнародних організаціях: СНД, ГУАМ, ЧЕС, а також про СОТ та МВФ.

V. Домашнє завдання

Читати відповідний матеріал підручника.

Урок 40. Вплив процесів глобалізації на господарство України.

Підсумковий урок за темами 13–16

Мета: повторити, систематизувати матеріал про транспорт, соціальну сферу та зовнішні економічні зв’язки України; розвивати навички порівняння та узагальнення, аналізу та синтезу матеріалу, вміння обстоювати свою точку зору; виховувати аналітичний підхід, бажання самостійно створювати дидактичні матеріали за темою.

Тип уроку: контролю, систематизації та узагальнення знань.

Структура уроку

І. Мотивація навчальної діяльності II. Повторення та узагальнення понять

III.Застосування знань у стандартних та змінених умовах IV. Перевірка, оцінювання, аналіз виконаних робіт

V.Домашнє завдання

Матеріали до етапів уроку

І. Мотивація навчальної діяльності

Глобалізація — «за» чи «проти»? Яка ваша власна точка зору? Чому виник рух антиглобалістів?

Матеріали для роботи

Суперечливий вплив глобалізації на світовий господарський розвиток відкриває безпрецедентні можливості:

•прискорення процесу уніфікації та розширення передових технологій;

•удосконалення механізму розподілу ресурсів, підвищення ефективності їх використання на основі глобальної конкуренції;

•економічного зростання на основі інтенсифікації економічного, наукового, культурного розвитку народів;

•підвищення якості життя, поліпшення добробуту, розширення можливостей вибору та доступу до нових знань та ідей;

•посилення міжнародної координації. Зменшення загрози міжнародних конфліктів, локальних воєн;