Географія 9 клас
.pdfРозділ ІІІ. Господарство |
261 |
|
|
додаткових робочих місць. Нині Україна має понад 4,5 тис. закладів розміщення туристів і відпочиваючих на 620 тис. місць, але вони потребують модернізації та реконструкції відповідно до міжнародних стандартів. За даними Адміністрації державної прикордонної служби в 2007 році Україну приїхало 23,1 млн іноземних туристів, що на 22 % більше, ніж у 2006 році. Для збільшення туристичного потоку Україні потрібно підтримувати в належному стані рекреаційні зони, пам’ятки культури та архітектури України, інші об’єкти туристичних чи екскурсійних послуг. Однією з проблем галузі є той факт, що українці переважно відпочивають за кордоном і на сьогодні наші громадяни є своєрідними інвесторами зарубіжних країн. Адже покращення внутрішнього туризму, за розрахунками фахівців, лише у вигляді податків змогло б щороку приносити в державну скарбницю до 4 млрд дол.
IV. Первинна перевірка засвоєних знань
Завдання 121. Назвіть регіони України, які мають значний рекреаційно-туристичний потенціал. Що таке «зелений туризм»? Які переваги «зеленого» (або «сільського») туризму? Чи розвинутий такий вид туризму у вашій місцевості?
Завдання 122. Складіть схему освіти в Україні (поділіть її на вікові групи: дошкільна, шкільна, професійна). До закладів освіти належать: дитячі садки, школи, ліцеї, гімназії, коледжі, інститути, академії, технікуми, училища, університети, професійні, мовні курси тощо. Зробіть аналогічну схему для своєї місцевості.
V. Закріплення знань
Завдання 123. На ділянці великого міста розмістіть підприємства сфери послуг, виходячи з позначених на плані місць.
Обґрунтуйте свій вибір.
Варіант І
Меблевий магазин, магазин «Продукти», дитячий садок, приймальний пункт хімчистки.
Варіант ІІ
Великий універмаг, булочна, школа, приймальний пункт пральні.
262 |
Усі уроки географії. 9 клас |
|
|
Під час розміщення дитячого садка треба врахувати, що малятам необхідне свіже повітря і їм байдуже, чи треба переходити дорогу, адже їх супроводжують батьки. Школярі ходять самостійно, тому школу бажано розмістити в центрі мікрорайону, який не перетинає транспортна магістраль. Для приймальних пунктів пральні і хімчистки потрібні невеликі приміщення всередині кварталів. У булочну ходять щодня, а до універмагу і меблевого магазину — набагато рідше.
1 |
|
|
|
2 |
|
Проспект |
|
|
Тр, Т, А |
Тр, Т, А |
3 |
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
Вулиця |
|
Провулок |
|
|
|
|
|
|
4 |
|
5 |
|
|
|
|
|
|
|
6 |
|
|
|
|
А |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
А |
7 |
|
|
|
|
|
|
|
|
Зупинки міського транспорту |
|
|
|||
(А — автобус, Тр — тролейбус, Т — трамвай) |
|||||
Міська забудова 
Парк
VI. Контроль та самоперевірка знань
Завдання 124. У соціальній інфраструктурі важливе місце посідає рекреаційне господарство. До установ рекреації належать санаторії, курорти, пансіонати, туристичні бази та ін. Розвиток рекреаційного господарства базується на природних ресурсах.
Назвіть природні ресурси рекреаційного призначення. Які регіони України мають високі рекреаційні можливості?
Розділ ІІІ. Господарство |
263 |
|
|
Соціогеографічний практикум
Підготуйте характеристику рекреаційних ресурсів вашого краю (міста, села, району, міста й приміської зони, області). Масштабність оцінюваної території виберіть самостійно.
Що привабливо у вашому краї? Складіть характеристику за планом:
1.Природні умови:
а) клімат (найбільш сприятливим є не дуже сухий, але й не надмірно вологий, з комфортною температурою без різких добових коливань);
б) гарний ландшафт, мінеральні води, пам’ятки природи; в) природні водойми (пляжі, їх облаштованість); г) екологічна ситуація.
2.Економічні й соціальні умови:
а) рівень розвитку інфраструктури, призначеної для туризму (готелі, кемпінги, бази відпочинку, підприємства громадського харчування, ресторани, кафе, система «швидкого харчування», установи відпочинку й розваг тощо);
б) наявність привабливих історичних місць (у тому числі архітектурні пам’ятки, місця перебування видатних людей та ін.);
в) традиції, місцеві свята, обряди, ремесла, промисли; г) доброзичливість і гостинність місцевого населення
Який вид туризму можна запропонувати — «зелений» (або сільський), екстремальний, пізнавальний, лікувальний, суперкомфортний тощо?
Соціографічний практикум
1.Прочитайте текст з газети «Комсомольская правда в Украине».
2.Знайдіть міста (з переліку ТОП-10) на географічній карті. Які з цих міст розташовані ближче до вашого населеного пункту? Які містах України вам довелося відвідати? Яке місто вам сподобалося? Чому? Подумайте, за якими нижченаведеними критеріями ваше місто (населений пункт) зайняв би високі позиції?
Найзручніші для життя міста України (ТОП-10 і ТОП-5)
Журнал «Фокус» уже другий рік поспіль аналізує умови життя в 55-ти найбільших містах більш ніж за десятьма параметрами. У результаті кращим містом України визнано Чернівці,
264 |
Усі уроки географії. 9 клас |
|
|
які й минулого року потрапили до п’ятірки. На другому місці виявився Київ, третю позицію займає курортна Ялта. Цікаво, що в першій десятці в основному представлені міста західних регіонів, а великі промислові центри виявилися в низу переліку: Дніпропетровськ (44-те місце), Донецьк (46-те), Харків (50-те). Останнє, 55-те, місце посідає Запоріжжя. В окремих номінаціях були свої переможці:
Київ — як і торік — залишається найпривабливішим містом як для інвесторів, так і для туристів. Тут найнижчий рівень безробіття і найвищі зарплати. На кожного киянина витрачається найбільше бюджетних коштів. І не дивно, що в нашій столиці найбільший міграційний приріст.
Керч стала лідером з розвитку інфраструктури. Чернігів одержав титул нейекологічнішого.
УКоломиї — найнижчий рівень злочинності.
УСімферополі — найдоступніші житлово-комунальні по-
слуги.
Судак — місто з найвищою концентрацією історичних
ікультурних об’єктів.
ТОП-10 кращих міст країни
1.Чернівці
2.Київ
3.Ялта
4.Чернігів
5.Івано-Франківськ
6.Мукачево
7.Трускавець
8.Іллічівськ
9.Львів
10.Луцьк Міста оцінювалися за інфраструктурою (кількість дитячих
садків, шкіл, лікарень, супермаркетів і ринків) з урахуванням рівня впорядкування, екології, злочинності, безробіття, інвестиційної й туристичної привабливості.
Соціальний аспект аналізу торкнувся середньої зарплати, вартості житлово-комунальних послуг, середньої вартості квадратного метра, яка характеризує доступність житла, кількість ВНЗ ІІІ і IV рівнів акредитації, а також кількість театрів і кінотеатрів, будинків і палаців культури, пам’ятників
Розділ ІІІ. Господарство |
265 |
|
|
архітектури, історії, археології та історико-культурні заповідники.
Досліджували й ділові можливості міст: кількість підприємств і приватних підприємців, а також рівень охоплення банківськими послугами, суми з міського бюджету, що виділяються, і міграцію населення.
ТОП-55 міст України
Чернівці, Київ, Ялта, Чернігів, Івано-Франківськ, Мукачево, Трускавець, Іллічівськ, Львів, Ірпінь, Севастополь, Кам’янецьПодільський, Коломия, Хмельницький, Сімферополь, Ужгород, Переяслав-Хмельницький, Полтава, Одеса, Тернопіль, Свалява, Миргород, Кіровоград, Біла Церква, Феодосія, Миколаїв, Умань, Острог, Нетішин, Суми, Житомир, Южноукраїнськ, Рівне, Алушта, Вінниця, Енергодар, Бориспіль, Херсон, Судак, Вишгород, Павлоград, Дніпропетровськ, Маріуполь, Донецьк, Керч, Кременчук, Бровари, Харків, Бердянськ, Артемівськ, Євпаторія, Луганськ, Запоріжжя.
VIІ. Домашнє завдання
Читати відповідний матеріал підручника.
Тема 16. Україна і світове господарство. Зовнішні економічні зв’язки України
Урок 37. Україна і світове господарство. Зовнішні економічні зв’язки
Мета: ознайомити з поняттями «світове господарство», «міжнародний поділ праці», «світова торгівля»; охарактеризувати форми міжнародного співробітництва; визначити обсяги та структуру зовнішньоекономічних зв’язків; розвивати навички аналізу та співставлення фактів; виховувати цікавість до теми,
266 |
Усі уроки географії. 9 клас |
|
|
бажання знаходити факти з реального життя, що підтверджують теоретичні посилання.
Тип уроку: вивчення й первинного закріплення нових знань.
Структура уроку
I. Актуалізація опорних понять II. Мотивація навчальної діяльності III.Вивчення нового матеріалу
IV. Первинна перевірка засвоєних знань
V.Домашнє завдання
Матеріали до етапів уроку
I. Актуалізація опорних понять
Що називають територіальним поділом праці? Які наслідки територіального поділу праці? Що називають спеціалі зацією?
II. Мотивація навчальної діяльності
Проведіть дослідження мобільних телефонів учнів класу. Які фірми та яких країн світу є виробниками мобільних телефонів? Чи є мобільні телефони українських виробників? Уявіть ситуацію, що економіка України є закритою (самодостатньою): тоді б в Україні не було мобільного зв’язку? Яке значення для сучасного життя мають зовнішньоекономічні зв’язки? Зробіть висновки.
III. Вивчення нового матеріалу
Поняття про світове господарство та міжнародний поділ праці
Сукупність національних економік в їх взаємозв’язку становить світове господарство.
Основою виникнення й розвитку світового господарства є поглиблення міжнародного територіального поділу праці. Цей процес полягає у спеціалізації національних економік на виробництві певних товарів та послуг і як наслідок — у безперервному зростанні обсягів обміну ними.
Міжнародний поділ праці (МПП) — вищий ступінь розвитку суспільного територіального поділу праці між країнами, що
Розділ ІІІ. Господарство |
267 |
|
|
передбачає стійку концентрацію виробництва деякої продукції в окремих країнах.
Факторами міжнародного поділу праці є:
1.Природні: відмінності в наявності природних багатств; кліматичні умови; географічне положення; розмір трудових ресурсів тощо.
2.Рівень розвитку продуктивних сил різних країн.
3.Конкурентоспроможність як спроможність країни протистояти міжнародній конкуренції на власному ринку та на ринку «третіх країн».
Тривалий час міжнародний поділ праці виражався в поширенні міжнародної торгівлі. На певній стадії розвитку його проявом стають міжнародні потоки капіталу й робочої сили, а також виробнича кооперація між підприємствами різних країн, яка особливо активізувалася з другої половини XX ст. під впливом науково-технічного прогресу. Виробнича кооперація здійснюється у формі не лише обміну деталям, вузлами і технологіями між фірмами, але й створення спільних підприємств. Усе це є стимулом для розвитку міжнародної економічної інтеграції, в процесі якої взаємодії національних економік настільки посилюються й ускладнюються, що вони стають невід’ємним органічним доповненням, додатком одна до одної.
Форми міжнародного поділу праці
- |
|
Виробнича |
Міжгалузева |
Міжнародна спеціа лізація |
|
||
|
|
|
|
Напрями |
|
внутрігалузева |
|
|
|
||
|
Спеціалізація окремих підприємств |
||
|
|
||
Територіальна |
Спеціалізація країн, |
||
|
груп країн, регіонів |
||
|
на виробництві окремих |
||
|
товарів та їх складових для світового |
||
|
ринку |
||
|
|
|
|
Спеціалізація |
|
Предметна (виробництво продуктів) |
|
|
|
||
|
Подетальна (виробництво частин компонентів |
||
Види |
продуктів) |
|
|
|
|||
Технологічна, або стадійна (здійснення окремих вироб- |
|||
|
|
ничих процесів) |
|
|
|
|
|
268 |
Усі уроки географії. 9 клас |
|
|
Міжнародне виробниче кооперування
Процес стійких виробничих зв’язків між самостійними підприємствами незалежно від того, відбувається він усереди ні країни чи на міжнародному рівні. (Вертикальна модель МПП)
Сфери |
Виробничо-технологічне співробітництво |
|
|
||
торгово-економічні процеси, пов’язані з реалізацією ко- |
||
|
||
|
оперованої продукції |
|
|
|
|
|
післяпродажне обслуговування техніки |
|
|
|
|
|
Здійснення спільних програм, а саме: підрядне вироб- |
|
|
ниче кооперування та спільне виробництво |
|
Методи |
|
|
договірна спеціалізація (розмежування виробничих |
||
|
||
|
програм між учасниками виробничого кооперування) |
|
|
|
|
|
спільні підприємства (поєднання капіталів декількох |
|
|
учасників для реалізації окремих взаємоузгоджених |
|
|
цілей) |
|
|
|
Система господарських зв’язків національних економік являє собою міжнародні економічні відносини. Це зв’язки торговельні, виробничі, валютно-фінансові, кредитні, науково-технічні, культурні. Зміцнення економічних зв’язків між країнами, посилення їх розмаїтості, поширення їх на нові сфери діяльності й регіони земної кулі призводить до інтернаціоналізації світового господарства.
Інтернаціоналізація як процес має такі основні прояви:
•інтернаціоналізація виробництва;
•інтернаціоналізація капіталу (або фінансів);
•утворення транснаціональних корпорацій. Інтернаціоналізація виробництва полягає в установленні стій-
ких виробничих зв’язків між фірмами різних країн. Ці зв’язки ґрунтуються на поглибленні спеціалізації й кооперування. Сьогодні практично жодній країні немає сенсу виробляти абсолютно всі товари та послуги, що споживаються нею; вона спеціалізується на таких, які виробляються з витратами, нижчими за середньо світові, а решту одержує на світових ринках. Це економить кошти, робочу силу, час і ресурси. Багато є галузей народного господарства, де ефективним є тільки масове виробництво товару; велика його кількість не може бути поглинута внутрішнім ринком, і тому виробництво заздалегідь орієнтується значною мірою на ринки інших країн. Це ще більше підсилює спеціалізацію, яка, у свою чергу, стимулює виробниче кооперування. Міжнародні кооперативні зв’язки охопили велику кількість підприємств.
Розділ ІІІ. Господарство |
269 |
|
|
Особливого розмаху вони досягли в машинобудуванні. Так, у виробництві автомобіля німецької чи французької великої фірми беруть участь машинобудівні підприємства майже всіх країн ЄС, а також американські та японські фірми. Міжнародне виробниче кооперування має широке поширення також в електронному машинобудуванні, аерокосмічній техніці.
Інтернаціоналізація виробництва призводить до взаємозалежності національних економік як на рівні окремих підприємств, так і на галузевих рівнях. Залежність буває прямою, коли підприємства двох або декількох країн вступають у безпосередні виробничі контакти, і опосередкованою. Прикладом останнього типу залежності може стати випадок, коли металургійний завод однієї країни, кооперуючись з машинобудівним підприємством іншої країни, постачає йому певні профілі прокату; машинобудівельне підприємство, у свою чергу, окремі деталі й вузли постачає для збірки агрегату на завод третьої країни. „Ланцюг” кооперування може бути досить довгим. Таким чином, до опосередкованих виробничих зв’язків утягується численна кількість підприємств світу.
Інтернаціоналізація капіталу має прояв у посиленні міжнародного руху капіталу, в переливі капіталу за національні межі країни, у зміцненні контактів між великими банками різних країн, у контролі за рухом капіталу з боку транснаціональних банків, у формуванні великих ринків і центрів операцій з валютою. Інтернаціоналізація виробництва й капіталу створює умови транснаціоналізації міжнародних економічних відносин. Сплетіння виробництва й капіталу у великих масштабах веде до виникнення потужних корпорацій, головна компанія яких належить капіталу однієї країни, а філії розкидані по багатьох країнах світу. Такі корпорації одержали назву транснаціональних (ТНК).
На сучасному етапі розвитку для міжнародного поділу праці характерні такі особливості:
1.Розвиток спеціалізації та кооперування виробництва науково місткої продукції, прогресивних технологій, що зумовлює деіндустріалізацію промислово розвинених країн (скорочення виробництва базових галузей).
2.Поглиблення спеціалізації у сфері науково-технічних знань та інформації.
3.Інтернаціоналізація сфери послуг.
270 |
Усі уроки географії. 9 клас |
|
|
4.Загострення конкуренції на міжнародних ринках, глобалізація її змісту, зростання значення інтернаціональних конкурентних переваг.
IV. Первинна перевірка засвоєних знань
Завдання 125. Заповніть таблицю прикладами із сьогодення, які ілюструють форми міжнародних економічних відносин.
Торго- |
Вироб- |
Валютно- |
Кредитні |
Науково- |
Культурні |
вельні |
ничі |
фінансові |
|
технічні |
|
|
|
|
Валютний |
|
Концерт |
|
|
|
транш МВФ |
|
Пола Мак- |
|
|
|
на подолан- |
|
картні |
|
|
|
ня фінан- |
|
в Києві, |
|
|
|
сової кризи |
|
гастролі |
|
|
|
в Україні |
|
Ф. Кірко- |
|
|
|
|
|
рова |
|
|
|
|
|
|
V. Домашнє завдання
Читати відповідний матеріал підручника.
Урок 38. Україна і світове господарство. Міжнародна торгівля
Мета: охарактеризувати міжнародну торгівлю як одну з головних форм міжнародного співробітництва; визначати фактори, що впливають на динаміку та структуру міжнародної торгівлі; дати поняття «імпорт», «експорт», «сальдо торговельного балансу»; розвивати навички аналізу статистичних даних щодо обсягів зовнішньої торгівлі; навчити обчислювати сальдо торговельне; удосконалювати навички побудови картосхем; виховувати зосередженість, уважність.
Тип уроку: комбінований.
Структура уроку
I. Перевірка домашнього завдання II. Мотивація навчальної діяльності III.Вивчення нового матеріалу