історія україни _ хронологічний довідник
.pdf
|
реформу – з’явився «золотий червінець»); |
|
|
|
Волині), залишки (120 чол.) разом із штабом прорвалися з боями у |
||||||||||
|
4) запроваджено ринок вільно-найманої праці; |
|
|
Польщу. |
|
|
|
|
|
||||||
|
5) денаціоналізацію дрібної і середньої промисловості; |
|
Ухвалення Земельного кодексу УРСР, за яким закріплювалась |
||||||||||||
|
6) децентралізація управління, елементи економічних методів |
25 жовтня |
|||||||||||||
|
господарювання – госпрозрахунку; |
|
|
|
1922 р. |
націоналізація землі та скасовувалась приватна власність на неї. Усі |
|||||||||
|
7) відносне пом’якшення репресивної системи тощо. |
|
землі оголошувалися власністю держави. |
|
|
||||||||||
|
Проте НЕП обмежився лише сферою економіки, радикальних |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
політичних змін не відбулося, в країні і надалі залишилася диктатура |
10 грудня |
VII Всеукраїнський з’їзд Рад у Харкові схвалив Декларацію про |
||||||||||||
|
комуністичної партії. З переходом до колективізації з НЕП було |
1922 р. |
утворення СРСР і проект Союзного договору. |
|
|
||||||||||
|
покінчено. |
|
|
|
|
|
30 жовтня |
I з’їзд Рад СРСР у Москві проголосив утворення СРСР, до якого |
|||||||
|
Ризький мирний договір між РСФРР та УСРР, з одного боку і |
||||||||||||||
Березень |
1922 р. |
увійшли |
Російська |
федерація, Українська СРР, Білоруська СРР, |
|||||||||||
1921 р. |
Польщею – з другого. Анулювалася Варшавська угода 1920 р., |
|
Закавказька федерація (Вірменія, Грузія, |
Азербайджан). |
Від |
||||||||||
|
польський уряд визнавав Українську Соціалістичну Радянську |
|
України |
членом |
Центрального |
Виконавчого Комітету |
став |
||||||||
|
Республіку; кордон встановлювався по р. Збруч, т.ч. |
|
Г.Петровський. За умов панування єдиної, унітарної правлячої |
||||||||||||
|
західноукраїнські землі відійшли до Польщі. |
|
|
|
комуністичної партії – РКП(б), Радянський Союз як об’єднання |
||||||||||
|
Судовий показовий процес над членами української партії |
|
незалежних держав був фікцією. Реальний статус республік не |
||||||||||||
Травень |
|
відповідав рівноправному члену єдиної федерації, будь-яке рішення, |
|||||||||||||
1921р. |
соціалістів-революціонерів (есерів), що стало початком політичних |
|
прийняте Московським ЦК, мало обов’язковий зобов’язальний |
||||||||||||
|
процесів та переслідувань інших політичних партій. |
|
характер для кожної республіки. |
|
|
|
|||||||||
Липень |
Заснування у Львові Українського таємного університету, який |
14 березня |
Рішення ради послів Франції, Італії, Японії, Великобританії (тз.«ради |
||||||||||||
1921 р. |
виник у відповідь на тотальну полонізацію вищої освіти в Галичині. |
1923 р. |
амбасадорів») про визнання Східної Галичини частиною Польської |
||||||||||||
|
Налічував тотальну полонізацію вищої освіти в Галичині. Налічував |
|
держави |
за умови, що цим |
українським землям буде надано |
||||||||||
|
3 факультети, з 1500 |
студентів. Проіснував до 1925 р. |
|
статус автономії. Проте, польський уряд не виконав цієї умови, а |
|||||||||||
|
Голод в Україні. Охопив в основному південні райони. Причини: |
|
навпаки, скасував статус Галичини як окремої адміністративної |
||||||||||||
Літо |
|
одиниці (розпустив Галицький крайовий сейм, замінив географічну |
|||||||||||||
1921-1923 р. |
післявоєнна розруха, політика радянської влади, вивезення з України |
|
назву Східна Галичина на термін « Східна Малопольща », проводив |
||||||||||||
|
зерна |
для постачання промислових |
центрів Росії, посуха. Померло |
|
курс на ліквідацію української освіти – 1924 р. прийнято закон про |
||||||||||
|
близько 500 тис.чол. |
|
|
|
|
|
|
двомовні школи тощо). |
|
|
|
||||
Жовтень |
Всеукраїнський православний церковний собор проголосив |
Квітень |
Проведеня в Україні адміністративно-територіальної реформи: |
||||||||||||
1921 р. |
створення Української автокефальної православної церкви (УАПЦ) |
1923 р. |
замість ліквідованих повітів утворювалися райони та округи. В |
||||||||||||
|
на чолі з митрополитом В.Липківським. Цим українська церква |
|
1925р. ліквідовано губернії і відбувся перехід на триланкову систему |
||||||||||||
|
ставала незалежною від Московського патріархату: служба |
|
управління (центр-округ-район). В 1932 р. були |
утворені області і |
|||||||||||
|
відбувалась українською мовою, скасовувались традиційні ряси, |
|
тепер система управління стала: район-область-центр. |
|
|||||||||||
|
довгі бороди і волосся у священнослужителів; активна участь мирян |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
в управлінні церквою тощо. Була ліквідована |
в 1930 р. |
Квітень |
XII з’їзд |
РКП(б) |
в Москві. Виступ голови |
Раднаркому УСРР |
||||||||
|
|
|
Кримську |
автономну республіку |
|
|
1923 р. |
Х.Раковського про обмеження прав республіки центром, порушення |
|||||||
Жовтень |
Утворено |
у |
складі російської |
|
принципів федералізму, що стало причиною його звільнення з |
||||||||||
1921 р. |
федерації. |
Рішення |
було прийнято |
Москвою без узгодження з |
|
посади |
голови |
уряду УСРР. |
З’їзд проголосив політику |
||||||
|
Україною. |
|
|
|
|
|
|
«коренезації» партійно-державного апарату в неросійських |
|||||||
Жовтень- |
Другий |
«Зимовий |
похід» |
армії |
УНР |
під |
командуванням |
|
республіках. В Україні ця політика отримала назву українізації. |
|
|||||
|
Декрети ВУЦВК і РНК УСРР про українізацію шкіл, виховних і |
||||||||||||||
листопад |
Ю.Тютюнника. Близько 2 тис. добровольців перейшли радянсько- |
Липень- |
|||||||||||||
1921 р. |
польський кордон і рушили в глиб України з метою підняти масове |
серпень |
культурно-освітніх установ та державного апарату. Поряд з |
||||||||||||
|
антибільшовицьке повстання. Ці надії не виправдалися. Учасники |
1923 р. |
активною роботою по впровадженню українізації чимало робилося |
||||||||||||
|
рейду |
на Житомирщині були оточені, частина загинула, частина |
|
для розвитку національних меншин в Україні, створювалися |
|||||||||||
|
потрапила в полон (полонених |
359 осіб розстріляли в м. Базари на |
|
національні райони, відкривалися театри та інші культурні заклади. |
|||||||||||
101 |
102 |
Із кінця 20-х років сталінська адміністративно-командна система починає наступ на українізацію, яку слушно називали «українським Відродженням». Так пленум ЦК КПб/У в лютому 1927 р. визнав за російською мовою статус особливого значення; засуджена позиція комісара освіти О.Шумського як «націоналістичний ухил» пізніше в 1933 р. – позиція М.Скрипника. Національне Відродження стане «Розстріляним Відродженням». Остаточно українізація буде згорнута в 1938 р., коли вийде постанова РНК УСРР і ЦК КП(б)У про обов’язкове викладання російської мови в школах з неросійською мовою навчання, яка сприяла процесу русифікації.
19 січня 1924р. VII Всеукраїнський з’їзд Рад у Харкові схвалив проект
Конституції СРСР.
31 січня 1924р. II з’їзд Рад СРСР ухвалив першу Конституцію СРСР. Вона регламентувала повноваження союзних республік, у тому числі і УСРР. Уряд республіки одержав права на керівництво внутрішніми справами, юстицією, сільським господарством, освітою, охороною здоров’я, соціальним забезпеченням. Продовольчі справи, фінанси, промисловість підпадали під спільне управління союзнореспубліканських установ. У виключному веденні союзного уряду перебували зовнішньополітичні відносини, армія і флот, зовнішня торгівля, засоби зв’язку. Конституція передбачала право виходу союзних республік із СРСР, але воно було декларативним, оскільки реалізовувати його на практиці було фактично неможливо, адже для цього треба було отримати дозвіл РКП(б), та й механізм реалізації цього права не було вироблено.
Березень |
Повернення з еміграції Михайла Грушевського. |
1924р. |
|
Жовтень |
Створена Молдавська автономна соціалістична радянська |
1924 р. |
республіка (МАСРР) у складі УСРР. Перебувала у складі України до |
|
1940 р., коли було утворено окрему Молдавську республіку в СРСР. |
Березень |
Саморозпуск української комуністичної партії, яка стояла на |
1925 р. |
позиціях націонал-комунізму. Частина її членів була прийнята в |
|
комуністичну партію (більшовиків) України (КП(б)У), яка була |
|
єдиною партією, що діяла на території України, бо діяльність інших |
|
партій була заборонена. Таким чином було утверджено |
|
однопартійну систему. |
Травень |
IX Всеукраїнський з’їзд ухвалив новий текст Конституції УСРР, |
1925 р. |
в якій законодавчо закріплювалося входження України до складу |
|
СРСР, утворення Молдавської АСРР у складі УСРР та новий |
|
адміністративно-територіальний поділ республіки. |
Липень |
Створення Українського національно-демократичного об’єднання |
1925 р. |
(УНДО) у Львові – найчисельнішої політичної організації на |
західноукраїнських землях. Програма: «здобуття соборності та незалежності Української держави», невизнання міжнародних актів, згідно з якими Західну Україну передано Польщі. Лідери : Д.Левицький, Л.Бачинський. Припинило своє існування в 1939 році, після переходу Західної України до складу УРСР.
Грудень XIV з’їзд РКП(б), яка тепер замість російської стала називатися
1925 р. всесоюзною – ВКП(б) – проголосив курс на індустріалізацію
країни. На цей час було досягнуто довоєнний рівень (1913 р.) промислового виробництва. Цей курс передбачав: перетворити країну із аграрної в індустріальну, із держави, що ввозить машини і обладнання, в державу, яка їх виробляє, та забезпечити економічну самостійність і незалежність, зміцнити обороноздатність тощо.
Травень |
Вбивство Симона Петлюри в Парижі. |
|
|
|||
1926 р. |
|
|
|
|
|
|
Травень |
Звинувачення Лазаря Кагановича (з 1925 р. очолював КП(б)У) |
|||||
1926 р. |
комісара |
освіти |
України |
Олександра |
Шумського |
в |
|
націоналістичному ухилові. Це була реалізація настанов, викладених |
|||||
|
Й.Сталіним в квітні 1926 р. в листі «Тов. Кагановичу та іншим |
|||||
|
членам політбюро ЦК КП(б)У», що стало початком боротьби з |
|||||
|
націоналізмом в Україні. |
|
|
|
||
Грудень |
Проведено перший всесоюзний перепис населення. |
|
|
|||
1926 р. |
|
|
|
|
|
|
1927-1928 рр. |
Хлібозаготівельна криза, яка була зумовлена не тільки невисоким |
|||||
|
урожаєм, а й так званими «ножницями цін» - завищеними цінами на |
|||||
|
промислові товари і відповідно заниженими цінами на |
|||||
|
сільськогосподарську продукцію. У січні 1928 р. Й.Сталін |
|||||
|
звинуватив заможних селян в саботажі хлібозаготівель і закликав |
|||||
|
застосувати до них статтю Кримінального кодексу про спекуляцію. |
|||||
|
Це була відмова від принципів НЕПу, оскільки економічні методи |
|||||
|
хлібозаготівель замінювались адміністративно-судовими. Було |
|||||
|
прийнято рішення про достроковий збір усіх платежів з селян. 1928р. |
|||||
|
– було запроваджено карткову систему. |
|
|
|||
Травень– |
«Шахтинська справа» – судовий процес у сфабрикованій органами |
|||||
червень |
ОДПУ справі над |
«шкідниками», а по суті над старими фахівцями |
||||
1928 р. |
вугільної промисловості Донбасу. Із 49 засуджених 7 осіб |
|||||
|
розстріляно. Це поклало початок кампанії пошуку ворогів, боротьбі |
|||||
|
із «шкідниками» та підтвердженням тези Й.Сталіна про посилення |
|||||
|
класової боротьби в міру розгортання будівництва соціалізму. |
|
||||
Жовтень |
Початок першої п’ятирічки – 1928 – 1932 рр. |
|
|
|||
1928 р. |
Створення першої машино-тракторної станції (МТС), для |
|||||
Листопад |
||||||
1928 р. |
забезпечення успішної колективізації. До кінця 1932 р. в Україні |
|||||
103 |
104 |
|
діяло вже 592 МТС. |
|
|
|
Осінь 1930 р. |
Польський уряд провів масові репресії українського населення |
||
|
Створення Організації українських націоналістів (ОУН) на |
|
Галичини – т. зв. «пацифікацію» (умиротворення) західноукраїнсь- |
|||||
27 січня- |
|
ких земель. |
|
|||||
3 лютого |
конгресі у Відні в результаті об’єднання Української військової |
|
|
|
||||
1929 р. |
організації (УВО) й націоналістичних студентських організацій. |
Березень |
Судовий процес над |
групою українських політичних діячів |
||||
|
Мета ОУН – боротьба за самостійну соборну Українську державу. |
1931 р. |
(колишніми членами Центральної Ради, керівниками УНР, лідерами |
|||||
|
Для досягнення цієї мети пропонувалися різноманітні методи |
|
партій УПСР, УСДРП |
В.Голубовичем, П.Христюком, К.Божком, |
||||
|
боротьби, включаючи і революційні, як акти саботажу, |
|
М.Шрагом) – у справі т.зв. «Українського національного центру». |
|||||
|
експропріацій, терору. Керівник – полковник Є.Коновалець. |
|
|
Засуджені за цією справою 50 осіб були звинувачені в підготовці |
||||
Січень 1929 р. |
Початок |
соціалістичного |
змагання. |
|
|
|
збройного повстання з метою повалення радянської влади. |
|
Керівництво |
шахт |
|
Переважна більшість засуджених загинула в таборах, отримавши |
|||||
|
«Центральна» і «Південна» (Артемвугілля) підписали першу угоду |
|
пізніше повторні строки. М.Грушевського, притягнутого до слідства, |
|||||
|
про змагання. Так було розпочато ініційовану владою масову |
|
було депортовано в Москву. Всі засуджені на сьогодні реабілітовані |
|||||
|
кампанію по розгортанню змагання трудових колективів. |
|
|
Верховним Судом України. |
||||
Листопад |
Постанова пленуму ЦК ВКП(б) «Про сільське господарство |
7 серпня |
Закон про охорону соціалістичної власності, т.зв. «Закон про п’ять |
|||||
1929 р. |
України і про роботу на селі», в якій зазначалося, що Україна |
1932 р. |
колосків», який передбачав за крадіжку колгоспної власності |
|||||
|
повинна |
у найкоротший |
термін здійснити колективізацію, |
|
розстріл із конфіскацією майна, а при наявності пом’якшувальних |
|||
|
показати приклад іншим республікам. Це поклало початок масової |
|
обставин позбавлення волі терміном не менше 10 років. |
|||||
|
колективізації і відкрило одну з найтрагічніших сторінок |
|
Відкриття Дніпрогесу, який забезпечив електроенергією могутній |
|||||
|
української історії. |
|
|
|
10 жовтня |
|||
|
Постанова ЦК ВКП(б) «Про темпи колективізації і заходи |
1932 р. |
комплекс важкої промисловості, створений на сході і півдні України |
|||||
5 січня 1930 р. |
|
в роки першої п’ятирічки. |
||||||
|
допомоги держави колгоспному будівництву». Україну було |
|
Постанова РНК УСРР і ЦК КП(б)У про занесення на «чорну дошку» |
|||||
|
віднесено до групи регіонів СРСР, де колективізацію планувалося |
6 грудня |
||||||
|
завершити восени 1931 р., або навесні 1932 р. Сільськогосподарська |
1932 р. |
сіл, які не виконали план хлібозаготівлі. Вимагалося до цих сіл не |
|||||
|
артіль розглядалась як перехідна до комуни форма колективного |
|
лише припинити доставку товарів, а й вивезти з магазинів наявні, |
|||||
|
господарства. |
|
|
|
|
заборонити торгівлю, провести стягнення кредитів. Ці села фактично |
||
23 січня |
Постанова ЦК КП(б)У «Про заходи проти куркульства» проголосила |
|
опинилися в кільці блокади й були приречені на вимирання. |
|||||
|
|
|
||||||
1930 р. |
«ліквідацію куркуля як класу», щоб змусити всіх інших селян |
31 грудня |
Запровадження паспортної системи в містах УСРР і обов’язкової |
|||||
|
вступити в колгоспи. До 1 березня 1930 р. в Україні було примусово |
1932 р. |
прописки. Селяни паспортів не отримали, що не давало їм |
|||||
|
колективізовано 62,8% селянських господарств і біля 90 тис. |
|
можливість рятуватися від голоду в містах. |
|||||
|
господарств розкуркулено, а всього за роки колективізації – 200 тис. |
Зима 1932 – |
Голодомор в Україні, який був створений комуністичною владою |
|||||
|
|
|
|
|
|
|||
Січень 1930 р. Арешт митрополита Миколи Борецького та інших церковних діячів. |
весна-літо |
штучно, оскільки природні фактори, як то посуха, катастрофічно |
||||||
|
Оголошено про розпуск УАПЦ та припинення діяльності |
1933 рр. |
низький врожай, були відсутні. Це був терор голодом, геноцид і |
|||||
|
Всеукраїнської православної церковної ради. |
|
|
|
етноцид, спрямований проти основної субстанції української нації – |
|||
|
Інспірований судовий процес «Спілки визволення України» (СВУ) |
|
селянства, щоб посіяти в душах страх, політичну апатію і |
|||||
березень- |
|
перетворити їх на «гвинтики» тоталітарної системи. Голодомор був |
||||||
квітень 1930 р. |
– судовий процес над 45 видатними діячами української інтелігенції |
|
наслідком цілеспрямованих розпоряджень і вказівок комуністичної |
|||||
|
(С.Єфремовим, В.Чехівським, Й.Гермайзе та інші). Їх звинуватили в |
|
влади, вилученням у селян під прикриттям хлібозаготівель всіх |
|||||
|
намірах підготувати збройне повстання проти радянської влади, |
|
запасів продовольства, надсуворі дії хлібозаготівельних комісій. |
|||||
|
реставрувати буржуазно-поміщицький лад в Україні. У зв’язку із |
|
Що характерно в містах голоду не було, а на смерть прирекли тих, |
|||||
|
справою СВУ в республіці було репресовано біля 5 тис. чоловік. В |
|
хто вирощував хліб і виробляв продовольчу продукцію. Офіційна |
|||||
|
1989 р. пленум Верховного Суду УРСР визнав рішення суду по цій |
|
пропаганда замовчувала факти голодомору. Кількість жертв |
|||||
|
справі необґрунтованим, було доведено, що СВУ насправді не |
|
голодомору за різними |
оцінками коливається від 3,5 млн. до 8-10 |
||||
|
існувало, її каральні органи видумали для розправи над українською |
|
млн. чоловік. |
|
||||
|
інтелігенцією. |
|
|
|
|
|
|
|
105 |
106 |
Березень Постанова уряду УСРР про організацію державних університетів
1933 р. замість інститутів народної освіти, що були створені на базі університетів та інститутів в 1919 році.
Весна-літо Масові арешти серед українських письменників. Із 259 членів
1933 р. Спілки радянських письменників України в 30-тих роках було репресовано 233 чоловіки. Масовий характер винищення національної еліти дав підставу назвати цю добу «розстріляним Відродженням».
Листопад |
Постанова ЦК КП(б)У про припинення українізації. |
||||
1933 р. |
|
|
|
|
|
21 січня |
Столиця УСРР була перенесена з Харкова до Києва. |
||||
1934 р. |
|
|
|
|
|
9 грудня |
Після вбивства 1 грудня 1934 р. С.Кірова, було прийнято зміни в |
||||
1934 р. |
кримінально-процесуальний кодекс: відкинено презумпцію |
||||
|
невинності, а в основу обвинувачення брали не доказ вини, а |
||||
|
визнання обвинуваченим своєї вини; на слідство в справах терору |
||||
|
відводилося не більше 10 днів і справи розглядалися без адвоката та |
||||
|
оскарженню чи помилуванню не підлягали. Це стало основою |
||||
|
масового терору та беззаконня в наступні роки. |
|
|||
31 серпня |
Започатковано стаханівський рух. Вибійник шахти «Центральна- |
||||
1935 р. |
Ірміне» (м. Кадіївка) О.Стаханов встановив рекорд видобутку |
||||
|
вугілля, перевищивши норму в 14,5 раз (при нормі 7 т. вирубав за |
||||
|
зміну 102 т. вугілля). Враховуючи те, що Стаханову допомагали ще |
||||
|
два шахтарі, які кріпили лаву (вони час від часу змінювалися та |
||||
|
історія не зберегла прізвищ усіх співавторів знаменитого рекорду), |
||||
|
то трудове досягнення треба було поділити на трьох шахтарів, але це |
||||
|
свідомо замовчували і пропаганда закликала до масового |
||||
|
розгортання стаханівського руху. |
|
|
|
|
5 грудня |
VIII надзвичайний з’їзд Рад в Москві ухвалив нову Конституцію |
||||
1936 р. |
СРСР (т.зв. Сталінська Конституція). На її основі 25-30 січня |
||||
|
1937р. надзвичайний Всеукраїнський з’їзд Рад ухвалив нову |
||||
|
Конституцію УРСР – Української Радянської Соціалістичної |
||||
|
Республіки (так було змінено офіційну назву замість УСРР). Існував |
||||
|
величезний розрив між свободами і правами, що проголошувалися і |
||||
|
процесами, які відбувалися в реальному житті за сталінської |
||||
|
тоталітарної системи. |
|
|
|
|
1937-1938 рр. |
Масові репресії сталінського режиму в Україні, т. зв. «великий |
||||
|
терор». До кінця 1938 р. було заарештовано майже все |
||||
|
республіканське партійне керівництво. Український уряд за 1938 р. |
||||
|
через арешти встиг |
помінятися |
2 |
рази. |
Були розстріляні |
|
Х.Раковський, Ю.Коцюбинський, С.Косіор, В.Чубар та багато інших |
||||
|
керівників. Терор став |
тотальним |
і |
вдарив |
по всіх верствах |
|
населення. Мільйони людей стали жертвами сталінської репресивної |
||
|
машини. У суспільстві ширились доноси, взаємна підозрілість і |
||
|
страх. Головним наслідком масових репресій було фізичне |
||
|
винищення найбільш активної частини нації і моральне розтління |
||
|
тих, хто вцілів. |
|
|
1937 р. |
Завершення колективізації. 96,1% - селянських господарств і 99,7% |
||
|
посівних площ було об’єднано в колгоспи. |
|
|
11 жовтня |
Здобуття Закарпаттям автономії в складі Чехословаччини. |
||
1938 р. |
|
|
|
15 березня |
Проголошення незалежності Карпатської України. На засіданні |
||
1939 р. |
сейму, з ініціативи Українського Національного об’єднання, |
||
|
проголошена самостійність, ухвалена |
Конституція, призначено |
|
|
президента – Августина Волошина. |
|
|
15-18березня |
Окупація угорською армією Закарпаття. |
|
|
1939 р. |
|
|
|
Серпень |
II Великий збір ОУН в м. Рим. Після вбивства радянськими |
||
1939 р. |
спецслужбами Є.Коновальця в 1938 р., головою проводу в Римі |
||
|
обрано А.Мельника. 10 лютого 1940 р. в Кракові члени радикальної |
||
|
течії ОУН не визнали рішень римського великого збору та |
||
|
сформували Революційний провід ОУН на чолі з С.Бандрою. з цього |
||
|
часу починається розкол в ОУН на ОУН-Б (бандерівці) та ОУН-М |
||
|
(мельниківці). |
|
|
23 серпня |
Пакт про ненапад між СРСР і Німеччиною – т.зв. «пакт Молотова - |
||
1939 р. |
Ріббентропа».Офіційно це був договір про ненапад терміном на 10 |
||
|
років, але додатково до нього було підписано таємний протокол про |
||
|
розподіл Європи на сфери впливу – Німеччина погоджувалася на |
||
|
приєднання до СРСР Західної України, Західної Білорусії, Литви, |
||
|
Латвії, Естонії і отримувала повну свободу дій в Європі. |
|
|
Т. Україна В РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ 1939-1945 РР. |
|||
1 вересня |
Початок Другої світової війни. Німецькі війська напали на Польщу, |
||
1939 р. |
Англія і Франція, зв’язані з Польщею договорами про |
||
|
взаємодопомогу, оголосили війну Німеччині. |
|
|
17 вересня |
Похід Червоної армії в Західну Україну. Згідно з таємним |
||
1939 р. |
протоколом договору Молотова-Ріббентропа війська Київського та |
||
|
Білоруського військових округів перейшли р. Збруч, |
польсько- |
|
|
радянський кордон. Практично не зустрічаючи опору, |
22 вересня |
|
війська Червоної армії ввійшли у Львів, а невдовзі взяли під свій контроль всю територію, Західної України як було передбачену угодою.
107 |
108 |
28 вересня |
Договір між СРСР і Німеччиною про дружбу і кордони, який |
1939 р. |
викреслив Польську державу з карти Європи. Кордони СРСР |
|
посунулися на захід на 250-350 км. |
26-27 вересеня Народні збори Західної України у Львові проголосили встановлення 1939 р. радянської влади на території Західної України та Декларацію про
входження до складу УРСР.
1 листопада |
V Позачергова сесія Верховної Ради СРСР прийняла закон про |
|||
1939 р. |
включення Західної України до складу СРСР і УРСР відповідно. У |
|||
|
складі України бело утворено 6 нових областей: Львівська, |
|||
|
Станіславівська |
(нині |
Івано-Франківська), |
Дрогобицька, |
|
Тернопільська, Волинська і Рівненська. Їх сукупна територія |
|||
|
складала 86 тис. кв.км., населення – близько 8 млн. чоловік. |
|||
Осінь 1939 - |
«Радянізація» західноукраїнських земель. В цілому зміни, що |
|||
весна 1941 р. |
відбувалися в |
Західній |
Україні мали суперечливий характер. З |
|
|
одного боку: |
|
|
|
1)проведено експропріацію маєтків польських землевласників;
2)здійснено земельну реформу (конфісковано землеволодіння поміщиків, монастирів і держ. чиновників). Земля передавалась земельним комітетам, яким належало поділити її серед безземельних і малоземельних селян;
3)націоналізація промисловості, торгівлі і банків;
4)введено 8-годинний робочий день;
5)зменшено безробіття;
6)українізовано держустанови і судочинство;
7)значне розширення мережі українських шкіл, відкриття
українських вищих учбових закладів, ліквідація неписьменності, розширення мережі культосвітніх закладів; 8) поліпшення медичного обслуговування тощо.
Але на жаль ці позитивні зміни затьмарились репресивним свавіллям сталінської адміністративно-командної системи,
тоталітарними методами, які ламали віками сформований уклад життя:
1)заборона всіх українських політичних партій, закрито Просвіту, ліквідовано НТШ;
2)насильницька націоналізація навіть дрібних підприємств;
знищення |
розгалуженої мережі кооперативів та споживчих |
товариств; |
|
3)«розкуркулення» заможних селян;
4)призначення на керівні посади вихідців із Східної України і Росії, які слабо орієнтувалися в місцевих умовах і мали недостатню фахову підготовку;
5)тотальні репресії проти національно свідомої частини західноукраїнського населення;
6)масові депортації населення. За 1939-1940 рр. було вивезено близько 10% населення краю;
7)репресії проти греко-католицької церкви тощо.
28 - 30 червня |
Приєднання до СРСР і УРСР Бессарабії і Північної Буковини. |
1940 р. |
СРСР направив румунському урядові ультиматум з вимогою |
|
протягом 4-х днів, звільнити територію Бессарабії та Північної |
|
Буковини, що і було виконано. До 30 червня Червона армія зайняла |
|
ці території і вийшла на новий кордон з Румунією. |
2 серпня |
VII сесія Верховної Ради СРСР ухвалила закон про включення до |
1940 р. |
складу УРСР (СРСР) заселених переважно українцями Північної |
|
Буковини, Хотинський, Акерманський та Ізмаїльський повіти |
|
Бессарабії. У складі України з’явилася нова Чернівецька область. |
|
Населення України збільшилося до 41,7 млн. чол., а її територія |
|
розширювалася до 565 тис. кв. км. |
22 червня |
Напад фашистської Німеччини на СРСР. Початок Великої |
1941 р. |
Вітчизняної війни. |
22-23 червня |
Найбільша танкова битва початкового періоду війни в районі |
1941 р. |
Луцьк-Броди-Рівне. Контрнаступ восьми механізованих корпусів |
|
Червоної армії, дав можливість відвести війська Південно-Західного |
|
фронту до Києва, але вони фактично залишилися без танків. |
30 червня |
Створення Державного комітету оборони (ДКО), який зосередив |
1941 р. |
всю повноту влади в СРСР. Очолив його Й.Сталін. |
30 червня |
У Львові відбувся «Акт проголошення відновлення Української |
1941 р. |
держави». Cкликані, після вступу до Львова, керівниками ОУН(б) |
|
Національні збори ухвалили вищеназваний акт. Було сформовано |
|
уряд (Українське державне правління) на чолі з прем’єром |
|
Ярославом Стецьком. Однак Німеччина відмовилась підтримати |
|
проголошення української держави і 9 липня уряд було розпущено, а |
|
членів уряду було заарештовано, в тому числі Я.Стецька і С.Бандеру. |
|
Всього ж гітлерівці заарештували близько 300 членів ОУН. |
5 липня |
Постанова ЦК КП(б)У «Про створення партизанських загонів», |
1941 р. |
якою передбачалося створення широкого партизанського |
|
антифашистського руху на окупованих ворогом територіях. Однак на |
|
першому етапі ці заходи носили декларативний характер, були |
|
орієнтовані на досвід громадянської війни і не враховували |
|
специфіки обстановки. Цією ж постановою розпочалася евакуація |
|
промислових та с/г об’єктів, населення України в глибокий тил – в |
|
Росію, Казахстан. Було вивезено 550 великих заводів і близько |
|
3,5млн. населення. |
11 липня – 19 |
Оборона м. Києва. У липні 1941р. Червоній армії вдалося зупинити |
вересня |
наступ німецьких військ поблизу Києва. Але в кінці серпня танкові |
1941 р. |
армії фашистів форсували Дніпро і оточили війська Південно- |
|
Західного фронту. Й.Сталін категорично заборонив залишати Київ і |
|
відвести війська за Дніпро, що і спричинило трагедію оточення. |
109 |
110 |
|
Тільки 17 вересня Ставка дала згоду на відступ, але було пізно. В |
30 травня |
Створено центральний штаб партизанського руху (ЦШПР), а 20 |
||||
|
оточенні загинуло багато тисяч солдат і офіцерів, загинув і |
1942 р. |
червня 1942 р. – створено Український штаб партизанського руху |
||||
|
командувач Південно-Західного фронту генерал Кирпонос, а близько |
|
(УШПР), який очолив Т. Строкач. |
||||
|
660 тис.чол. потрапили в полон. |
|
|
28 червня – 24 |
Наступ німецьких військ у Донбасі, внаслідок якого вся територія |
||
|
Оборона Одеси. 73 доби тривала героїчна оборона Одеси. За цей час |
||||||
5 серпня- |
липня 1942 р. |
України опинилася під окупацією. Останній населений пункт |
|||||
16 жовтня |
війська Приморської армії (командувач генерал І.Петров) затримали |
|
України, який захопили німці – 22 липня 1942 р. м. Свердловськ |
||||
1941 р. |
значні сили противника (18 дивізій). Тільки після того, як німці |
|
Луганської області. |
||||
|
перекинули на цей фронт нові дивізії, радянські війська залишили |
|
Сталінградська битва, яка поклала початок корінного перелому у |
||||
|
Одесу і відступили до Криму. |
|
|
|
17 липня 1942 |
||
|
Створення на окупованих українських землях рейхскомісаріату |
– 2 лютого |
Великій Вітчизняній війні. Стратегічна ініціатива перейшла до |
||||
20 серпня |
1943 р. |
червоної армії. |
|||||
1941 р. |
«Україна» у складі 12 областей (Волинь, Полісся, Правобережжя, а |
|
Створення УПА. Перші повстанські загони ОУН(б) утворились на |
||||
|
також Полтавська і Запорізька області) з центром у м.Рівне. Його |
14 жовтня |
|||||
|
очолив Еріх Кох. На українських землях фашисти ліквідували |
1942 р. |
Волині і Поліссі влітку 1942 р., а військові загони «Поліської Січі» |
||||
|
найменші ознаки державності і насамперед територіальну цілісність, |
|
під проводом Тараса Бульби-Боровця, вели бойові дії проти |
||||
|
розділивши Україну на кілька окремих частин з відмінним |
|
радянських партизан ще восени 1941 р. Офіційною датою |
||||
|
окупаційним |
режимом. |
Так |
Львівська, |
Станіславівська, |
|
народження УПА стало 14 жовтня 1942 р. Вона запроваджена |
|
Тернопільська та Дрогобицька області були виділені гітлерівцями в |
|
пізніше Українською Головною Визвольною Радою, приурочена до |
||||
|
«дистрикт Галичина», що адміністративно підпорядковувався |
|
дня покровительки Війська Запорізького Покрови Святої |
||||
|
Краківському генерал-губернаторству, на чолі з І.Франком. |
|
Богородиці. Влітку 1943 р. чисельність УПА зросла до 20 тис., що |
||||
|
Чернігівщина, Сумщина, Харківщина, Крим і Донбас як прифронтові |
|
дало можливість перейти до активних форм боротьби з окупантами. |
||||
|
області підпорядковувалися безпосередньо фронтовому військовому |
|
Восени 1943 р. створено Головну Команду і Головний військовий |
||||
|
командуванню. Українське Закарпаття було окуповане фашистською |
|
штаб. Командуючим УПА став генерал-хорунжий Роман Шухевич |
||||
|
Угорщиною, союзником Німеччини, Буковина та Південна Україна |
|
(Тарас Чупринка). |
||||
|
між р. Дністер і р. Південний Буг з центром в Одесі були включені |
|
Початок визволення України. Внаслідок Сталінградської |
||||
|
до складу Румунії під назвою «Трансністрія». |
|
18 грудня |
||||
|
|
|
|
|
|
1942 р. |
наступальної операції радянські війська звільнили перший населений |
29-30 вересня |
Початок масових розстрілів у Києві в Бабиному Яру, мирних |
|
пункт України – село Півдівка Ьіловського району Луганської |
||||
1941 р. |
жителів різних національностей, серед яких понад 33тис. були |
|
області. |
||||
|
євреями. В Україні було створено 180 концтаборів та 50 гетто. |
|
|
||||
|
Всього в Україні за час окупації було вбито й замучено 3,9 млн. |
Квітень |
Формування дивізії СС «Галичина» з українців Генерал- |
||||
|
цивільного населення та понад 1,3млн. військовополонених. |
1943 р. |
губернаторства. Зголосилося близько 60 тис. добровольців. |
||||
30 жовтня |
Оборона Севастополя. У результаті наступу гітлерівських військ у |
Червень- |
Рейд партизанського з’єднання С. Ковпака з Путивля до Карпат. |
||||
1941 р. - 4 |
Криму Червона армія змушена була залишити Кримський півострів, |
жовтень |
Мета – розгорнути партизанську боротьбу в районах, де радянський |
||||
липня 1942 р. |
лише Севастополь був під її контролем. Героїчна оборона |
1943 р. |
партизанський рух був слабкий, поруйнувати залізничні комунікації, |
||||
|
Севастополя тривала 250 днів. За цей час було знищено багато |
|
знищити нафтові промисли. |
||||
|
солдат і військової техніки фашистів. |
|
|
5 липня – 23 |
Курська битва. Намагаючись узяти реванш за поразку під |
||
|
Початок примусового вивезення українського населення на роботу |
||||||
13 лютого |
серпня 1943 р. |
Сталінградом, перехопити стратегічну ініціативу, вермахт почав |
|||||
1942 р. |
до Німеччини. Всього за роки окупації було вивезено з України |
|
небувалий за силою наступ під Курськом. 12 липня відбулася одна з |
||||
|
2,3млн. чол. |
|
|
|
|
|
найбільших танкових битв під Прохорівкою, у якій одночасно брало |
|
|
|
|
|
|
|
участь близько 1200 танків з обох сторін. У результаті |
12 травня |
Після поразки німецьких військ під Москвою, радянські війська |
|
кровопролитних боїв радянським військам вдалося зупинити наступ |
||||
1942 р. |
здійснили малопідготовлений наступ під Харковом. Втрати |
|
гітлерівської армії і нанести контрудар. Перемога під Курськом |
||||
|
Червоної армії становили 240 тис.чол. Після цієї катастрофічної |
|
закріпила корінний перелом у Великій Вітчизняній Війні та створила |
||||
|
поразки стратегічна ініціатива знову перейшла до німців. |
|
умови для визволення України. |
||||
111 |
112 |
Серпень- |
Визволення Лівобережної України та Донбасу. Радянські війська |
||||
вересень |
вийшли на рубіж р. Дніпро на широкому, майже 750-кілометровому |
||||
1943 р. |
|
фронті. |
|
|
|
21 серпня |
Постанова РНК СРСР і ЦК ВКП(б) «Про невідкладні заходи по |
||||
1943 р. |
|
відбудові господарства в районах, визволених від німецької |
|||
|
|
окупації». Основний акцент наголошувався на відбудові вугільної, |
|||
|
|
залізнорудної, металургійної промисловості. |
|
||
Вересень- |
Битва за р. Дніпро. Німці створили на правому березі Дніпра |
||||
грудень |
систему укріплень «Східний вал» із метою затримати наступ |
||||
1943 р. |
|
Радянських військ на Правобережжя. Але частини Радянської армії, |
|||
|
|
ціною надзвичайно великих втрат, форсували Дніпро і захопили ряд |
|||
|
|
плацдармів. В ході наступу було визволено Запоріжжя, |
|||
|
|
Дніпропетровськ, з’явились можливості визволити Правобережну |
|||
|
|
Україну і Крим. |
|
|
|
6 листопада |
Визволено м. Київ. Радянські війська несподівано для противника |
||||
1943 р. |
|
перейшли в наступ із Лютезького плацдарму |
у напрямку Києва. |
||
|
|
Незважаючи на великі втрати (тільки в районах Букрина загинуло 40 |
|||
|
|
тис. воїнів. Київ було взято. |
|
|
|
21-23 |
|
І Конференція поневолених народів. Проведена за ініціативою |
|||
листопада |
ОУН(б) з метою створення антибільшовицького блоку народів, |
||||
1943 р. |
|
поневолених комуністичною сталінською системою. |
|||
28 листопада – |
Тегеранська конференція керівників союзних держав: США – |
||||
1 грудня |
Ф.Рузвельт; Великої Британії – У.Черчіль; СРСР – Й.Сталін. Одне з |
||||
1943 р. |
|
вирішених питань – встановлення кордону з Польщею по «лінії |
|||
|
|
Керзона». |
|
|
|
24 грудня |
Зимова наступальна кампанія радянських військ по визволенню |
||||
1943р. - 17 |
Правобережної України. В результаті переможних Житомирсько- |
||||
квітня 1944 р. |
Бердичівської, |
Корсунь-Шевченківської, |
Луцько-Рівненської, |
||
|
|
Проскурово-Чернівецької, Одеської та інших військових операцій |
|||
|
|
була розгромлена німецька група армій «Південь» і визволена |
|||
|
|
Правобережна; частина Південної і Західної України. |
|||
25 |
березня |
Вихід радянських військ на кордон з Румунією. |
|
||
1944 р. |
|
|
|
|
|
8квітня– |
Кримська наступальна операція, в ході якої Крим було звільнено, а |
||||
12травня |
гітлерівці втратили понад |
100 тис. солдат і |
офіцерів. 9 травня |
||
1944 р. |
|
1944р. було визволено м.Севастополь. |
|
||
11 травня |
Рішення Державного Комітету Оборони про депортацію |
||||
1944 р. |
|
кримських татар із Криму в Узбецьку РСР. Рішення мотивувалося |
|||
|
|
зрадою кримських татар, їх |
співпрацею з німцями. Порушуючи |
||
|
|
принцип персональної відповідальності було покарано цілий народ. |
|||
Пізніше були ухвалені додаткові постанови про виселення кримських болгар, греків, вірмен. Загалом протягом травня-червня було вивезено 225 тис. осіб.
13 липня – 29 Львівсько-Сандомирська наступальна операція, в ході якої була
серпня 1944 р. розгромлена група армій «Північна Україна» і визволено 27 липня м.Станіслав (нині Івано – Франківськ ) і м. Львів. 18 – 22 липня під Бродами радянська армія розгромила дивізію СС «Галичина». Близько 3 тис. її солдат приєдналося до УПА, а з рештків пізніше була утворена Перша Українська дивізія під командуванням генерала Шандрука. Після війни вона була інтернована і перекинута в Англію.
Липень 1944 р. Створення за ініціативою ОУН(б) Української Головної Визвольної Ради, позапартійної структури з функціями цивільного і військового управління. Очолив УГВР Роман Шухевич. Вона мала керувати збройною боротьбою проти радянської військової і цивільної адміністрації.
8 вересня - 28 Східно–Карпатська стратегічна операція, в ході якої 8 жовтня
жовтня 1944 р. було визволено останній населений пункт України в її довоєнних кордонах - с.Лавочне (Дрогобицька обл.). 28 жовтня – визволенням Закарпаття українська територія (в нинішніх кордонах України) остаточно було очищена від німецьких загарбників. 28 жовтня
вважається днем остаточного визволення України.
Вересень Договір між урядом УРСР та Польським Комітетом національного 1944 р. визволення про взаємний обмін населенням: польського із території Західної України і українського – із Східної Польщі.
26 |
листопада |
Рішення I з’їзду делегатів народних комітетів Закарпатської |
||||
1944 р. |
України про воз’єднання з УРСР. |
|
|
|||
4-11 лютого |
Кримська |
(Ялтинська) |
конференція |
керівників |
держав |
|
1945 р. |
антигітлерівської коаліції (СРСР, Великої Британії, США). |
|
||||
26 квітня |
Україна була серед 50 країн - засновниць Організації Об’єднаних |
|||||
1945 р. |
Націй (ООН), на установчій конференції в Сан-Франциско (США). |
|||||
8 травня |
Підписання Німеччиною акту про капітуляцію. |
|
||||
1945 р. |
|
|
|
|
|
|
9 травня |
День Перемоги над фашистською Німеччиною, встановлений в |
|||||
1945 р. |
СРСР, як державне свято. |
|
|
|
||
29 |
червня |
Угода між СРСР та Чехословаччиною за якою Закарпаття |
||||
1945 р. |
офіційно входило до СРСР, об’єднувалося з УРСР. |
|
||||
16 |
серпня |
Договір між СРСР та Польщею згідно якого кордон між ними |
||||
113 |
114 |
1945 р. |
встановлювався по «лінії Керзона». Підляшшя, Лемківщина, |
||
|
Холмщина залишилася в складі Польської Народної Республіки. |
||
2 вересня |
Беззастережна капітуляція мілітариської Японії. Закінчення II–ї |
||
1945 р. |
Світової війни. |
|
|
ТЕМА. Україна В ПІСЛЯВОЄННИЙ ПЕРІОД(1946-1964 РР.) |
|||
8 - 10 березня |
Львівський собор греко – католицької церкви, організований і |
||
1946 р. |
проведений під контролем НКВС скасував унію греко–католицької |
||
|
церкви з Римом (1596р.) підпорядкував її російській православній |
||
|
церкві. 1400 священиків, які відмовилися визнавати це рішення, |
||
|
разом з митрополитом Й.Сліпим були ув’язнені і заслані до Сибіру. |
||
|
Так була ліквідована сталінським режимом греко–католицька |
||
|
церква. За таким же сценарієм у 1949 р. була ліквідована УГКЦ на |
||
|
Закарпатті. |
|
|
Березень |
Верховна Рада затвердила четвертий п’ятирічний план відбудови і |
||
1946 р. |
розвитку народного господарства на 1946 – 1950рр. |
||
Листопад |
Затвердження нового українського правопису, наближеного до |
||
1946 р. |
російського. |
|
|
1946 –1947 рр. |
Голод в Україні. Причини: зруйнування сільського господарства |
||
|
війною; посуха, в 16-ти областях України малосніжна зима, |
||
|
змінилася бездощовою весною і літом, урожайність становила 2–3 ц. |
||
|
зерна з 1 га; завищенні норми державної хлібозаготівлі. Наслідки |
||
|
катастрофічні: померли від голоду близько 1 млн. чол. |
||
10 лютого |
Підписання радянсько–румунського договору, яким юридично було |
||
1947 р. |
зафіксовано кордон України з Румунією, встановлені ще в червні |
||
|
1940 року. |
|
|
4 березня |
Пленум ЦК КП(б)У звільнив за розпорядженням Сталіна М.Хрущова |
||
1947 р. |
з посади першого секретаря ЦК КП(б)У і призначив – Л.Кагановича, |
||
|
який обіймав цю посаду до грудня 1947 р. і здійснював курс на |
||
|
посилення боротьби з «українським буржуазним націоналізмом». |
||
28квітня – |
Операція «Вісла» – насильницька депортація українського |
||
липень 1947 р. |
населення зі східних районів Польщі (Лемківщини, Холмщини) в |
||
|
західні та північно–західні райони, які перейшли до Польщі від |
||
|
Німеччині. Операція спланована спецслужбами Польщі і узгоджена з |
||
|
радянською стороною, які на час операції блокували кордон з СРСР. |
||
|
6 польських армійських дивізій оточили українські села і примусово |
||
|
вивезли біля 150 тис. українців, з метою ліквідації української |
||
|
національної меншини, знищення українського підпілля. На нових |
||
|
землях переселенцям |
(саме такий термін |
вживався замість |
|
«українець» в офіційних документах) заборонялося жити в містах, не |
||
|
надавалася можливість |
навчатися рідною |
мовою, створювати |
культурно – освітні установи тощо.
Грудень Рішення про грошову реформу та відміну карткової системи.
1947 р. Грошова реформа здійснювалася за рахунок населення, перш за все сільського. Повноцінний обмін (1:1) стосувався лише вкладів в ощадних касах і то обмінювали лише 3 тис. крб., а решту 1:10; оскільки в селах за відсутності установ ощадбанку населення зберігало гроші вдома, то їх обмінювали лише 1:10. Скасування карткової системи було явищем позитивним, але воно привело до зростання цін в 3 рази і все це зумовило зниження життєвого рівня людей.
Серпень- |
Наради в Києві, на яких громили генетику, як «буржуазну |
|||||||
вересень |
лженауку». |
|
|
|
|
|
|
|
1948 |
р. |
|
|
|
|
|
|
|
1 жовтня |
Закінчено будівництво газопроводу Дашава – Київ. |
|
|
|||||
1948 |
р. |
Ухвала Президією Верховної Ради УРСР атрибутів державності: |
||||||
21 листопада |
||||||||
1949 |
р. |
прапора (червоно–блакитного |
кольору із зображенням серпа і |
|||||
|
|
молота), герба, гімну, які символізували Україну як складову |
||||||
|
|
частину СРСР. |
|
|
|
|
|
|
Грудень |
М.Хрущова, який з грудня 1947 р.знов очолив Комуністичну партію |
|||||||
1949 |
р. |
більшовиків України, замінив Л. Мельников. Він ще більше посилив |
||||||
|
|
боротьбу з українством, ігноруючи національні традиції |
||||||
|
|
українського народу, його історію і культуру. |
|
|
|
|||
1946 |
–1949 рр. |
«Жданівщина» в Україні. Посилення ідеологічного контролю влади |
||||||
|
|
над суспільством. Переслідування відомих діячів української |
||||||
|
|
культури, освіти, науки (Ю. Яновського, М. Рильського, В. Сосюру, |
||||||
|
|
А. Малишко, М.Петровського, О. Довженка та інших). Всього було |
||||||
|
|
ухвалено 12 партійних постанов про т.зв. помилки і перекручення в |
||||||
|
|
ідеологічній сфері, в яких домінували 3 тези: |
1) |
критика проявів |
||||
|
|
«українського |
буржуазного |
націоналізму»; |
2) |
недостатнє |
||
|
|
висвітлення у художній творчості «проблем радянської дійсності, |
||||||
|
|
соціалістичного реалізму», їх переваг над життям Заходу; 3) заклики |
||||||
|
|
до розгортання «більшовицької критики, виявлення ворогів народу |
||||||
|
|
посилення класової боротьби». |
|
|
|
|
|
|
5 березня |
Загибель Головного Командира УПА |
Романа Шухевича в бою із |
||||||
1950 |
р. |
загонами МВС поблизу Львова. |
|
|
|
|
|
|
7 листопада |
В Києві почав працювати перший в Україні телевізійний центр. |
|||||||
1951 |
р. |
|
|
|
|
|
|
|
5 березня |
Смерть Й. Сталіна. Початок боротьби за владу партійно- |
|||||||
1953 |
р. |
державного керівництва у Москві, в яку було втягнуте і керівництво |
||||||
|
|
України. Одним з тих, хто претендував на владу був Л. Берія, який |
||||||
|
|
спирався на |
каральні структури. |
Проте |
в |
липні |
він був |
|
115 |
116 |
|
заарештований і пізніше розстріляний. До влади прийшов М. |
19 лютого |
Указ Президії Верховної Ради СРСР про передачу Кримської |
||||||||||||
|
Хрущов, який почав політику десталінізації – нового етапу |
в |
1954 р. |
області із складу РРФРС до складу УРСР, враховуючи спільність |
|||||||||||
|
розвитку суспільства. |
|
|
|
|
|
економіки, територіальну близькість та тісні господарські й |
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
культурні зв’язки між Кримом і Україною. На час переходу Криму |
|||||||
24 червня |
Пленум ЦК КПУ (з жовтня 1952 р. КП(б)У стала називатися КПУ) |
|
до УРСР ( перепис 1959 р. ) на його території проживало 1,2 |
||||||||||||
1953 р. |
замість Л.Мельникова, звинуваченого в русифікації вищої школи в |
|
млн.чол., з них українці становили 22,3%, а росіяни – 71,4%. |
|
|||||||||||
|
УРСР і дискримінації місцевих кадрів у західноукраїнських |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
областях, керівником КПУ вперше обрав українця – О. Кириченка. |
22 – 26 березня |
На XVIII |
|
з’їзді КПУ схвалено рішення про набір юнаків і дівчат з |
||||||||||
|
Пленум ЦК КПРС (з 1952 р. назву ВКП(б) замінено на КПРС), який |
1954 р. |
Україні |
для освоєння цілинних земель в Казахстані та Сибіру. У |
|||||||||||
Вересень |
|
1956 р. там працювало понад 75 тис. української молоді. Реалізація |
|||||||||||||
1953 р. |
накреслив заходи спрямовані на піднесення сільського |
|
цієї програми вичерпувала з України ресурси і суттєво послаблювала |
||||||||||||
|
господарства. Головним завданням стало вирішення продовольчої |
|
с/г республіки. |
|
|
|
|
||||||||
|
проблеми. На пріорітетність цього завдання вказує той факт, що за |
|
Україна стала членом ЮНЕСКО (міжнародної організації з питань |
||||||||||||
|
11 років (1953 – 1964 рр.) відбулися 11 пленумів ЦК КПРС і 14 |
12 травня |
|||||||||||||
|
пленумів ЦК КПУ з питань розвитку сільського господарства. |
1954 р. |
освіти, науки і культури). |
|
|
|
|
||||||||
|
Завдяки пріоритетності його розвитку вперше за довгі роки с/г стало |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
рентабельним. Це був період найбільшого піднесення в історії |
10 листопада |
Постанова КПРС про посилення антирелігійної пропаганди, яка |
||||||||||||
|
колгоспно – радгоспного виробництва в СРСР. Валова продукція с/г |
1954 р. |
стала початком широкої антицерковної кампанії Хрущовського |
||||||||||||
|
за 1954 – 1958 рр. порівняно з попередньою п’ятирічкою зросла на |
|
керівництва. Надзвичайно посилилося адміністративне втручання |
||||||||||||
|
35,3%. У 1958 р. на Україну пролився «золотий дощ» державних |
|
влади у діяльність релігійних організацій. Значно обмежено |
||||||||||||
|
нагород: республіку та 15 областей було нагороджено орденом |
|
можливість відкриття нових церков і значно полегшено їх закриття, |
||||||||||||
|
Леніна, багатьом колгоспникам присвоєно звання Героя |
|
передавши вирішення цього питання з відання Ради Міністрів у |
||||||||||||
|
Соціалістичної праці. Проте досягнення могли бути ще вагомішими, |
|
компетенцію облвиконкомів. Місцеві органи влади встановили |
||||||||||||
|
і тривалішими, а розвиток |
с/г міг бути без значних деформацій і |
|
жорсткий контроль за священиками, релігійними громадами, |
|||||||||||
|
диспропорцій коли б не дія суб’єктивізму Хрущова та вплив його |
|
фінансовою і господарською діяльністю церкви. Восени 1954 р. Рада |
||||||||||||
|
волюнтаристських надпрограм (освоєння цілини, невиправдане |
|
Міністрів СРСР прийняла кілька постанов, спрямованих на |
||||||||||||
|
розширення площ посіву кукурудзи, та завдання «наздогнати США |
|
ліквідацію монастирів. В Україні було закрито 8 монастирів і скитів. |
||||||||||||
|
по виробництву м’яса, масла, молока на |
душу |
населення». |
|
1958р. прийнята постанова про податки на виробництво свічок у |
||||||||||
|
Починаючи з 1958 р. у с/г виробництві почався спад. |
|
|
|
церковних |
майстернях, яка послаблювала економічну |
основу |
||||||||
|
Ліквідовано воєнні трибунали військ МВС й Особлива нарада МВС, |
|
існування церкви. У 1958р. в Україні було закрито 64 церкви, в 1959 |
||||||||||||
Осінь 1953 р. |
|
р. – 260, 1960 р. – 747 , 1961 – 997 , 1962 – 1144 церкви. З 32 |
|||||||||||||
|
як «інструменти масового терору і чисток». |
|
|
|
|
монастирів залишилося лише 9. Усе це відображало новий наступ на |
|||||||||
18 січня |
Надруковано «Тези про 300річчя воз’єднання України з Росією |
|
церкву, яку М.Хрущов називав «агентурою буржуазної ідеології». |
||||||||||||
|
XX |
з‘їзд |
КПРС, на якому М.Хрущов виступив з доповіддю про |
||||||||||||
1954 р. |
(1654 – 1954)», схвалені ЦК КПРС в яких сформульовано офіційну |
14–25 лютого |
|||||||||||||
|
концепцію історичного розвитку України і повністю заперечувалася |
1956 р. |
культ з особи Сталіна. Початок політики «Хрущовської відлиги», |
||||||||||||
|
схема історичного розвитку України М. Грушевського. В «Тезах …» |
|
процесу певної лібералізації суспільного та культурного життя, |
||||||||||||
|
Київська Русь розглядається як загальноруська держава «колиска |
|
амністії |
в’язнів, реабілітації жертв сталінських репресій. 30 червня |
|||||||||||
|
трьох братніх народів»; Переяславська Рада оцінюється як |
|
1956 |
р. – |
було прийнято постанову ЦК КПРС |
«Про подолання |
|||||||||
|
реалізація |
споконвічного |
прагнення українського |
народу |
до |
|
культу особи і його наслідків». |
|
|
|
|||||
|
возз’єднання з російським; існування козацько – гетьманської |
|
За рішенням пленуму ЦК КПУ розпочалася кампанія по значному |
||||||||||||
|
Української держави взагалі не визнається; нарешті національно – |
Лютий 1955 р. |
|||||||||||||
|
визвольна |
боротьба українського народу 1917 – 1920 рр. названа |
|
збільшенні посівів кукурудзи. Якщо в 1953 р. посіви кукурудзи |
|||||||||||
|
«контрреволюцією», а видатних державних діячів М.Грушевського, |
|
займали в Україні близько 2,2 млн.га, в тому числі на зерно 1,8 млн. |
||||||||||||
|
В. Винниченка, С.Петлюру «платними агентами іноземного |
|
га, то в 1955 вже понад 5,2 млн. га, зокрема 4,3 млн.га на зерно. |
||||||||||||
|
імперіалізму». Такі оцінки визначили характер наукових досліджень |
|
Кукурудза |
з подачі М. Хрущова була названа «царицею полів» |
|||||||||||
|
у галузі історії України на кілька наступних десятиліть. Найменший |
|
істотно скоротились посіви пшениці, а кукурудза зайняла 20% всіх |
||||||||||||
|
відступ від офіційної конференції всіляко карався. |
|
|
|
|
посівних |
|
площ України. |
В цій кампанії |
яскраво |
виявився |
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
суб’єктивізм хрущовського |
керівництва, який |
привів |
до |
нестачі |
|||
117 |
118 |
зерна і в 1963 р. вперше СРСР закупив зерно у США і Канади.
Червень Введено в дію газопровід Шебелинка – Київ.
1956 р.
27 серпня |
Відзначення 100-річчя від дня народження Івана Франка. |
|
|||
1956 р. |
|
|
|
|
|
Березень |
Сесія Верховної Ради УРСР, на основі щойно прийнятого закону про |
||||
1957 р. |
ради народного господарства, здійснила спробу докорінної |
||||
|
реорганізації органів управління промисловістю і будівництвом. |
||||
|
На місце старої системи галузевого вертикального централізованого |
||||
|
управління ( через міністерства), постала система раднаргоспів, які |
||||
|
здійснювали територіальне планування й управління у відповідних |
||||
|
економічних адміністративних районах. В Україні було створено 11 |
||||
|
раднаргоспів, |
яким |
підпорядковувалась |
основна |
частина |
|
промислових підприємств. Цією реформою було ліквідовано |
||||
|
переважну більшість міністерств. Так було зламано довголітню |
||||
|
практику, планування всього виробничого процесу з центру, без |
||||
|
урахування місцевих можливостей і потреб. Однак нова система |
||||
|
управління породила нові труднощі й проблеми, зокрема перевагу |
||||
|
місцевих інтересів над спільними інтересами цілої республіки. |
||||
4 жовтня |
Запуск в СРСР першого штучного супутника Землі. |
|
|||
1957 р. |
|
|
|
|
|
Листопад Ліквідація системи примусових державних позик, які забирали 1957 р. близько 10% трудящих і служили засобами непрямого
оподаткування населення.
26 березня Пленум ЦК КПУ, після розгрому в Москві антипартійної групи 1957 р. Молотова - Маленкова – Кагановича, яка намагалося усунути М.Хрущова від влади, замість О.Кириченка першим секретарем
обрано М.Підгорного.
Лютий 1958 р. Прийнято рішення про ліквідацію МТС (машино–тракторних станцій). Всю техніку повинні були викупити колгоспи. Це 108 тис. тракторів, майже 43 тис. комбайнів та іншу техніку на суму 4,2 млрд. крб., що суттєво вдарило по бюджету колгоспів.
Квітень |
Прийняття Верховною Радою УРСР Закону про народну освіту. |
1958 р. |
Встановлювалося загальноосвітнє 8-річне навчання. Цей закон надав |
|
право батькам вибирати своїм дітям мову навчання і фактично був |
|
використаний для русифікації українського шкільництва. |
Жовтень |
Вбивство С. Бандери у Мюнхені. |
1959 р. |
|
Лютий 1960 р. Введення в дію першого атомного реактора в Україні.
Листопад |
Введення в дію Київського метрополітену. |
|
1960 р. |
|
|
Січень 1961 р. |
Суд у Львові над членами Української |
робітничої – селянської |
|
спілки, яка виникла в 1958 році і ставила мету конституційними |
|
|
засобами домогтися виходу України зі складу СРСР. Л.Лук’яненко, |
|
|
І.Кандиба, С.Вірун, В. Луцький були ув’язнені на різні терміни. |
|
12 квітня |
Перший у світі космічний політ Юрія Гагаріна. |
|
1961 р. |
|
|
22 травня |
Початок неофіційного вшанування пам’яті Т. Шевченка в день |
|
1961 р. |
перепоховання його праху в Україну. |
|
17–31 жовтня |
XXII з’їзд КПРС у Москві затвердив нову програму КПРС – |
|
1961 р. |
програму будівництва комунізму. |
|
Березень |
Встановлено щорічну Шевченківську премію,яка присуджувалася у |
|
1962 р. |
галузі літератури, журналістики, мистецтва та архітектури. |
|
Серпень |
Космічний політ навколо землі першого українського космонавта |
|
1962 р. |
П.Поповича. |
|
Лютий 1963 р. |
Відбулася конференція з питань культури української мови, |
|
|
організована Київським університетом та інститутом мовознавства |
|
|
АН УРСР. В ній взяло участь біля 800 осіб. В багатьох виступах |
|
|
засуджувалась русифікація і звуження сфери функціовання |
|
|
української мови, що ставило під загрозу саме існування |
|
|
українського народу. Конференція визнала абсурдною теорію про |
|
|
двомовність нації. Вона порушила перед ЦК КПУ та урядом України |
|
|
клопотання про викладання українською мовою у вузах, технікумах, |
|
|
ПТУ, а також виховання у дошкільних установах, про переведення |
|
|
діловодства на українську мову. Але всі ці пропозиції було |
|
|
зігноровано і поховано в надрах бюрократичного апарату. |
|
Липень 1963 р. |
Пленум ЦК КПУ звільнив М. Підгорного з посади першого |
|
|
секретаря,у зв’язку з переведенням його на роботу в Москву і обрав |
|
|
на цю посаду Петра Шелеста, який був першим секретарем ЦК КПУ |
|
|
до 1972 р. |
|
Вересень |
Робітничий страйк у Кривому Розі, спричинений підвищенням цін |
|
1963 р. |
на продукти харчування. На тиждень було впроваджено у місті |
|
|
воєнний стан. |
|
9 березня |
Відзначення 150річчя з дня народження Тараса Шевченка. |
|
1964 р. |
|
|
24 травня |
Пожежа (за однією з версій підпал) в Центральній науковій |
|
1964 р. |
бібліотеці в Києві. Знищено 600 тис. |
томів цінної, унікальної |
119 |
120 |