Курсова робота v.1.0

Кліматичні умови південних районів області сприятливі для відпочинку людей.

САНАТОРІЇ ТА КУРОРТИ

Збручанська вода типу на­фтуся залягає на глибинах 25— 150 метрів. Ще глибше (438— 640 м) виявлено хлоридно-натрієво-бромні води високої мінералізації, до 38 г/дц³. Свер­дловину введено в експлуатацію в грудні 1998 p., і вода викорис­товується у санаторії «Товтри» для лікувальних ванн. Завдяки збручанській нафтусі Сатанів перетворюється в один з важли­вих курортів України.

Санаторій-профілакторій «Берізка» на 75 ліжок започат­кував місто-курорт над Збручем. Влітку 1989 року почав працю­вати санаторій «Товтри», розра­хований на 500 місць. Поряд функціонує санаторій «Збруч» на 100 ліжок. Будується новий санаторій «Оксамит Поділля». Тільки в санаторії «Товтри» що­року може оздоровитися 7—8 тис. відпочиваючих. Сатанів уже став містом-курортом загально­державного значення і може пе­ретворитись у справжню ліку­вальну мекку.

Природна цінність Сатанівських Товтр базується не тільки на мінеральних водах. Уні­кальність (природна і госпо­дарська) цієї ландшафтної ділян­ки полягає в тому, що тут найк­раще збереглися характерні для Подільських Товтр біоценози, у структурі яких особливе значення мають лісові. Одну з найбагатших ділянок тут займають якраз букові ліси. Крім того, в межах цієї ділянки товтрову пас­мо перетинає р.Збруч, утворю­ючи неповторне поєднання до­линно-річкових і товтрових лан­дшафтів. І, нарешті, це єдина поки що ділянка Подільських Товтр, де господарське (пере­важно рекреаційне) освоєння відповідає її природній суті.

У зв'язку з великим природ­ним, кліматологічним, бальне­ологічним та рекреаційним зна­ченням Товтр Указом Прези­дента України в 1996 р. було створено національний природ­ний парк Подільські Товтри. За умови оптимального освоєння Сатанівської ділянки Товтри можуть стати еталоном раціо­нального природокористуван­ня. Поряд з карпатськими та чорноморськими курортами Поділля — це в перспективі третій значний курортний рай­он України.

За висновками науковців Інституту експериментальної патології, онкології і радіобіо­логії та Інституту геологічних наук збручанські мінеральні води протягом місячного термі­ну дії різко зменшують кількість радіонуклідів в організмі, віднов­люють функцію кістково-мозко­вої тканини, сприяють нормал­ізації крові, активізації імунної системи всього організму.

Нещодавно санаторій «Украї­на» курорту Маків відзначив 20-річчя, а санаторії «Товтри» і «Збруч» курорту Сатанів — 10-річчя. Ці курорти порівняно з іншими молоді, проте показ­ники їх діяльності свідчать про динамічний розвиток курортної справи на Хмельниччині. На за­мовлення облдержадміністрації Київський проектний інститут «Діпромісто» розробив генераль­ний план розвитку курорту Са­танів та детальне його плануван­ня із перспективою створення санаторно-курортних комп­лексів на 15 тис. місць. За цим планом уже підготовлено про­ектно-кошторисну документацію і розпочато будівництво відомчих оздоровниць, об'єктів сфери послуг.

Великі запаси збручанських родовищ дають реальну мож­ливість спорудити на їх базі си­стему потужних оздоровниць з місткістю щонайменше 100 тис. чоловік. Мережа таких оздоров­ниць простягнеться уздовж Збруча в межах Товтр і на тери­торіях Волочиського, Городоць-кого, Чемеровецького, Дунаєвецького, Кам'янець-Подільського та Новоушицького районів. Доцільно також органі­зувати розлив та реалізацію мінеральних вод у пляшках. Така перспектива стає дедалі ближ­чою реальністю. Адже за дани­ми Міністерства охорони здоров'я України 9 млн жителів страждають хворобами органів травлення та сечостатевої сис­теми, а 3,5 млн — зазнали наслідків катастрофи на ЧАЕС.

За дорученням Президента України розробляється пакет до­кументів щодо створення курортополісу «Товтри» туристсько-рекреаційного типу із запровад­женням у ньому спеціального режиму інвестиційної діяль­ності. Зручне географічне роз­ташування, екологічно чиста те­риторія, благодатні ландшафт­но-кліматичні умови, розгалу­жені шляхи сполучення, при­датні для забудови землі, густонаселені райони з розвинутим агропромисловим виробницт­вом, а основне — унікальні міне­ральні води, потужні рекре­аційні ресурси національного природного парку Подільські Товтри, безцінні пам'ятки на­ціонального історико-архітектурного заповідника «Кам'янець», які територіальне і фун­кціонально увійдуть до курорто-полісу «Товтри», — усе це багат­ство працюватиме на соціально-економічний розвиток області, органічно поєднає зручний і комфортний відпочинок, ліку­вальний процес із задоволенням туристично-пізнавальних за­питів співвітчизників та зарубі­жних гостей.

Із зазначеного випливає висно­вок про взаємозв'язок питань рек­реаційної діяльності і збереження природно-заповідних територій та об'єктів. Адже досягнути успіху у справі рекреації неможливо, не розв'язавши конфлікту між необ­хідністю збереження для відпочи­ваючих незабруднених повітря, води, незайманого, «дикого» лан­дшафту і посяганням на їх чисто­ту та мальовничість (атрактивність) з боку підприємств, самих відпо­чиваючих, туристів. Отже, розви­ток рекреації залежить від стану довкілля та ефективності приро­доохоронної роботи. Однак, якщо площа земель, потенційно придат­них для рекреаційного освоєння, за різними даними, становить 12— 15 % території України, то при­родно-заповідних — лише 4,2 %, з яких тільки частина є рекреацій­ними. Це свідчить про значення заповідних територій, які потребу­ють особливої уваги.

На 1 січня 2001 р. природно-заповідна мережа України охоплю­вала 7010 територій та об'єктів за­гальною площею 2 647 818,5 га. До вищих категорій заповідання належать 4 біосферні і 17 природних заповідників, 12 національних природних парків (Указом Прези­дента України від 14 травня 2002 р. створений Національний природ­ний парк «Гуцульщина»), які, без перебільшення, є справжніми пер­линами нашого краю, діамантами природно-заповідного фонду (ПЗФ). Крім них, природним на­ціональним надбанням є 2556 за­казників, 3028 пам'яток природи, 35 дендрологічних парків, 529 парків-пам'яток садово-паркового ми­стецтва, 22 ботанічні сади, 12 зоо­логічних парків, 37 регіональних ландшафтних парків, 759 заповід­них урочищ.

До природоохоронних, рекре­аційних, культурно-освітніх, нау­ково-дослідних установ природно-заповідного фонду загальнодер­жавного значення належать націо­нальні природні парки, для яких рекреаційна функція є найважли­вішою поряд з природоохоронною. Саме завдяки цій категорії на на­ціональному рівні практично роз­в'язується суперечність між збере­женням земної природної краси та її рекреаційним використанням. З цього погляду така форма природ­ного заповідання нині є найбільш соціальне корисною та економіч­но вигідною.

Рекреаційні ресурси мінеральних вод

Результати та їх обговорення. Вперше мінеральні води на Хмельниччині були виявлені 1965 року у долині р. Збруч поблизу смт. Сатаново. Попереднє вивчення цих вод розпочалось у 1973 р., детальне — у 1975-1978 роках. 1978 року запаси мінеральних вод Збручанського родовища були затверджені Державною комісією з запасів корисних копалин [1].

З того часу Північне державне регіональне геологічне підприємство "Північгеологія" розпочало планомірні геологорозвідувальні роботи на території Хмельницької області з метою відкриття і розвідки родовищ мінеральних вод [2].

За період з 1974 по 2004 рік на території Хмельницької області розвідано 12 родовищ мінеральних вод, зокрема Збручанське, Маківське, Зайчиківське, Волочиське, Мукшинське, Кам'янське, Теофіпольське, Кам'янець-Подільське, Полонське, Шепетівське, Красилівське і Волицькею.

Крім родовищ на території області виявлено 9 проявів мінеральних вод, а саме: Сокиринецький, Жибинецький, Кам'янець-Подільський (дві свердловини), Головчинецький, Зінківський, Білогірський, Ленковецький і Вільховецький.

Лікувальні мінеральні води області належать до шести груп: слабомінералізовані з підвищеним вмістом органічної речовини типу "Нафтуся", хлоридні натрієві малої мінералізації без специфічних бальнеологічних компонентів типу "Миргородська", хлоридні натрієві бромні води високої мінералізації, хлоридні кальцієво-натрієві бромні слабкі розсоли, слабомінералізовані радонові, слабомінералізовані вуглекисло-радонові. Природні столові води є гідрокарбонатними різного катіонного складу [3].

Якість мінеральних вод Хмельницької області відпові дає чинним нормативам, води усіх родовищ і проявів внесено до ДСТУ 878-93 [4].

Розвідані й оцінені Державною комісією України з запасів корисних копалин (ДКЗ) балансові експлуатаційні запаси мінеральних вод Хмельницької області наведено у таблиці 1. Таким чином, нині Хмельницьку область вже виділяють як основну частину нової в Україні провінції мінеральних вод — Подільської, яка охоплює територію Поділля умовно від Тернополя до Могилів-Подільського на Вінниччині.

Серед лікувальних мінеральних вод Хмельниччини найбільш дослідженою є група слабомінералізованих вод з підвищеним вмістом органічної речовини типу "Нафтуся". Ці води розвідані на 6 родовищах. До промислового освоєння підготовлено 5 родовищ — Збручанське, Маківське, Зайчиківське, Волочиське та Мукшинське. На Кам'янському родовищі потрібно провести детальну розвідку. Сумарні розвідані запаси цих мінеральних вод становлять 1155 м3/добу, затверджені Державною комісією з запасів корисних копалин, — 732 м3/добу [3].

За хімічним складом води типу "Нафтуся" — це гідрокарбонатні різного катіонного складу з мінералізацією від 0,7 г/дм3 до 1 г/дм3 і загальним вмістом органічної речовини від 8 г/дм3 до 26 мг/дм3 [5]. У бальнеологічному відношенні вони рекомендовані при захворюваннях сечостатевої і гепатобіліарної систем, обміну речовин. Мінеральні води типу "Нафтуся" застосовуються для лікування у санаторіях "Товтри", "Збруч" і "Берізка", що функціонують на базі Збручанського родовища, "Україна", що діє на базі Маківського родовища, "Райдуга" — на базі Волочиського родовища, "Лісова пісня" — на базі Мукшинського родовища.

Води типу "Нафтуся" широко використовуються для промислового розливу в якості лікувально-столових під назвою "Збручанська" (Збручанське родовище), "Товтри" (Зайчиківське родовище), "Кришталева криниця" (Волочиське родовище), "Перлина Поділля" (Маківське родовище). Кам'янське родовище мінеральних вод типу "Нафтуся" не експлуатується.

Хлоридні натрієві води малої мінералізації без специфічних бальнеологічних компонентів типу "Миргородська" розвідані на трьох родовищах — Маківському, Теофіпольському і Кам'янець-Подільському. Сумарні розвідані запаси цих мінеральних вод становлять 310 м3/добу, затверджені ДКЗ — 250 м3/добу [3]

За хімічним складом це хлоридні натрієві води з мінералізацією від 3,6 г/дм3 до 5 г/дм3, без специфічних бальнеологічних компонентів [5]. У лікувальному відношенні вони рекомендовані при захворюваннях шлунково-кишкового тракту та гепатобіліарної системи.

На базі Маківського родовища мінеральних вод типу "Миргородська" функціонує санаторій "Україна". Вода родовища також використовується для ромислового розливу під назвою "Маківська". Вода Теофіпольського родовища у незначних обсягах використовуються для промислового розливу під назвою "Білий камінь". Кам'янець-Подільське родовище мінеральних вод не експлуатується. Хлоридні натрієві бромні води високої мінералізації розвідані на двох родовищах — Зайчиківському і Кам'янець-Подільському. Сумарні розвідані і затверджені ДКЗ запаси цих вод становлять 206 м3/добу [3].

За хімічним складом це хлоридні натрієві води з мінералізацією від 12 г/дм3 до 14 г/дм3 і вмістом брому від 26 мг/дм3 до 48 мг/дм3 [5]. У бальнеологічному відношенні вони рекомендовані при захворюваннях вегетосудинної системи, периферичної і центральної нервової систем, опорно-рухового апарату, жіночої статевої системи.

Хлоридні натрієві бромні води високої мінералізації для лікування не використовуються. Хлоридні кальцієво-натрієві бромні слабкі розсоли розвідані на Збручанському родовищі, їх затверджені запаси становлять 96 м3/добу [3].

За хімічним складом це хлоридні кальцієво-натрієві слабкі розсоли з мінералізацією від 35 г/дм3 до 40 г/дм3 і вмістом брому від 70 мг/дм3 до 115 мг/дм3 [5].

У бальнеологічному відношенні вони рекомендовані при захворюваннях вегето-судинної системи, периферичної і центральної нервової систем, опорно-рухового апарату, жіночої статевої системи, шкіри.

Для використання у лікувальних цілях ці води потребують детальних бальнеологічних досліджень. Слабомінералізовані радонові і вуглекисло-радонові води розвідані на Полонському і Шепетівському родовищах. Розвідані і затверджені запаси радонових вод становлять 662 м3/добу [3]. За хімічним складом радонові води слабомінералізовані і маломінералізовані різного катіонного складу з вмістом радону від 5 пКю/дм3 до 200 пКю/дм3 [5]. У бальнеологічному відношенні вони рекомендовані для лікування периферичної і центральної нервової систем та опорнорухового апарату.

Використання цих вод незначне. Радонові води Шепетівського родовища у незначній кількості використовуються районною лікарнею. Полонське родовище не експлуатується. Гідрокарбонатні природні столові води різного катіонного складу розвідані на Красилівському і Волицькому родовищах. Запаси цих вод становлять 50 м3/добу. Лікувальні води Жибинецького і Сокиринецького проявів мінеральних вод Хмельницької області — це слабомінералізовані води з підвищеним вмістом органічної речовини типу "Нафтуся". Ці води не використовуються.

Природні столові води є переважно гідрокарбонатними різного катіонного складу. Вони у незначних кількостях використовуються для промислового розливу ("Білогірська", "Ольгерд", "Подоляночка", "Поляна Подільська") і для виготовлення безалкогольних напоїв. На території області розвідані мінеральні кремнієві води (м. Ярмолинці), сульфідні води (м. Волочиськ), залізисті мінеральні води (м. Шепетівка). Прояви цих вод потребують детального геологічного, гідрохімічного і бальнеологічного дослідження.

Найбільш цінними в області є мінеральні слабомінералізовані води з підвищеним вмістом органічної речовини типу "Нафтуся". Розвідані запаси цих вод на Хмельниччині практично невичерпні, а бальнеологічна якість води деяких родовищ (Збручанське, Мукшинське) є унікальною. Загальні запаси мінеральних вод типу "Нафтуся" в області перевищують запаси відомого курорту м. Трускавець (16 м3/добу у 45 разів при постійному режимі експлуатації) [3].

Крім вод типу "Нафтуся" велике значення для регіону мають хлоридні натрієві води малої мінералізації типу "Миргородська" і хлоридні натрієві бромні води високої мінералізації.

Незважаючи на високий рівень вивчення та освоєння родовищ використання мінеральних вод Хмельницької області незначне. На експлуатацію родовищ отримано лише 4 ліцензії (Збручанського, Маківського, Зайчиківського, Волочиського). Санаторно-курортні заклади функціонують на базі 4 родовищ — Збручанського, Маківського, Волочиського і Мукшинського. Здійснюється промисловий розлив 6 найменувань лікувально-столових вод, які включені до реєстру ДСТУ 878-93. Але й у цьому відношенні освоєння родовищ незначне: Збручанського — 10%, Зайчиківського — 1,5%, Маківського, Теофіпольського і Волочиського — 1% від затверджених запасів [2].

Основним недоліком при промисловому розливі лікувально-столових вод є те, що вони не розливаються на місці видобутку, а вивозяться на заводи за 100 км і більше. При транспортуванні води значно втрачаються її бальнеологічні властивості. В області здійснюється промисловий розлив 10 найменувань природних столових вод родовищ і проявів мінеральних вод.

Також необхідно зауважити, що такі родовища мінеральних вод, як Полонське і Кам'янець-Подільське зовсім не використовуються, а Шепетівське у мізерних обсягах використовується районною лікарнею. Ресурсний потенціал гідромінеральної бази та можливість її курортно-рекреаційного і промислового використання визначається загальною вивченістю умов формування і поширення мінеральних вод, сформованістю сучасної курортно-рекреаційної інфраструктури, ступенем курортологічної вивченості і результатами бальнеологічних оцінок мінеральних вод. Також існує суб'єктивний фактор, пов'язаний з необхідністю організації промислового розливу мінеральних вод та створенням невеликих оздоровниць різного підпорядкування [2].

Враховуючи зазначені фактори, основними напрямками підвищення ефективності рекреаційного використання мінеральних вод Хмельницької області є такі:

• проведення робіт з медичного районування області, аналізу існуючих захворювань, розробки профільності лікування у санаторно-курортних закладах;

• розвиток санаторно-курортних закладів на базі родовищ мінеральних вод;

• використання експлуатаційних запасів Зайчиківського та Волочиського родовищ мінеральних вод типу "Нафтуся" у бальнеолікуванні;

• затвердження експлуатаційних запасів Полонського і Шепетівського родовищ мінеральних радонових вод;

• проведення розвідувальних робіт на проявах мінеральних вод для затвердження їх запасів і надання бальнеологічної оцінки воді;

• збільшення обсягів розливу лікувально-столових і природних столових вод та розширення географії їх виробництва.

Враховуючи сучасне економічне становище, рівень розвитку курортно-рекреаційної інфраструктури, розташування та рівень вивченості родовищ мінеральних вод, найбільш перспективним є розвиток санаторно-курортних закладів території Хмельницької області, що знаходиться у долині нижньої та середньої течії річки Збруч. У межах цього району вже функціонують санаторії і будинки відпочинку, розвідані різноманітні мінеральні води, серед яких найбільш цінними є води типу "Нафтуся".

Другим перспективним районом є Шепетівсько-Полонський, де виявлено і вивчено мінеральні радонові води й можливе розвідання залізистих вод [6].

Проблеми та перспективи розвитку

Зрозуміло, що на тлі двох та­ких проблем, як чорнобильсь­ка (на зони екологічної біди при­падає більш як 10 % території дер­жави; навіть без Чорнобиля Ук­раїна посідає перше місце в Європі за обсягами технічного бруду на одного жителя) і низь­кий життєвий рівень (Україна пе­ребуває на 89 місці в світі за цим показником; розрив між бідними і багатими в нас становить 50 по­рядків, тоді як у цивілізованому світі — 5 — 10), особливих успіхів на рекреаційній ниві чекати не слід. Проте і опускати рук не тре­ба.

Хмельницьку область ще не вважають регіоном з потуж­ним рекреаційним господар­ством. За масштабами рекреац­ійної діяльності вона значно поступається Криму, Карпатам, Приазов'ю. Так, у 1999 р. тури­стично-екскурсійні, санаторно-курортні і оздоровчі послуги, на­дані в межах Хмельниччини, оц­інювались загальною сумою 7660 тис. гривень (лише 3,1 % загаль­ного обсягу платних послуг у ре­гіоні). В області діють 12 сана­торіїв та пансіонатів з лікуван­ням, 9 санаторіїв-профілакторіїв, 2 бази відпочинку, 19 по­заміських літніх дитячих оздо­ровчих таборів, 10 музеїв та ін. У 1999 р. у санаторіях та закла­дах відпочинку поліпшили здо­ров'я 15,5 тис. громадян. В екс­курсіях узяли участь 22,4 тис. осіб. У позаміських оздоровчих таборах, за даними обласного управління статистики, влітку відпочили 6,3 тис. дітей.

Наведені дані свідчать про поки що незадовільне викорис­тання багатющого рекреаційно­го потенціалу Хмельниччини. Зокрема, в області розвідані по­тужні родовища мінеральних лікувальних вод типу нафтуся, миргородська, радонових та інших. Запаси цих вод станов­лять 2548 м³/добу, які за бальне­ологічним ефектом прирівнюють до славнозвісних мінеральних вод Кавказу, Карпатського регі­ону і Криму. [8]

За запасами мінеральних вод область займає одне з провідних місць в Україні, але використо­вуються вони недостатньо. Те­риторіальне розміщення їх є не­рівномірне. На правобережжі р. Горинь розташовані:

1. Теофіпольське родовище мінеральної води типу мирго­родська із запасами 190 м³/добу (санаторій «Колос»);

2. Полянське родовище ра­донової мінеральної води із за­пасами 300 м³/добу;

3. Шепетівське родовище радонової мінеральної води із запасами 900 м³/добу.

Найбільш перспективними не тільки для Хмельниччини, а й для всієї України є родовища мінеральних вод, розміщені в басейнах річок Збруч і Мукша:

1. Збручанське родовище мінеральних вод. Ділянка збручанської мінеральної води має запаси 257 м³/добу, ділянка бромних хлорид но-кальцієво-натрієвих вод високої мінералі­зації — 96 м³/добу, смт Сатанів, санаторії «Товтри», «Збруч», «Берізка»;

2. Зайчиківське родовище мінеральних вод. Ділянка міне­ральної води «Товтри» типу збручанська має запаси 288 м³/ добу, ділянка бромних хлорид-но-кальцієво-натрієвих вод ви­сокої мінералізації —100 м³/добу (профілакторій Волочиського машзаводу);

3. Маківське родовище мі­неральних вод. Ділянка міне­ральної води Перлина Поділля типу збручанська має запаси 43 м³/добу, ділянка мінеральної води типу миргородська — 60 м³/добу (с. Маків, санаторій «Україна»);

4. Мукшинське родовище мінеральної води типу збру­чанська із запасами 70 м³/добу (санаторій «Лісова пісня»);

5. Волочиське родовище мінеральної води типу збру­чанська із запасами 144 м³/добу;

6. Кам'янець-Подільське ро­довище бромних хлоридно-кальцієво-натрієвих вод високої мінералізації із запасами 100 м³/ добу (санаторій «Поділля», во­долікарня).

Однією з найбагатших на цілющі джерела на Поділлі є ділянка, яка охоплює Сатанів, Сатанівську Слобідку, Крин-цилів, Іванківці.

Як довели вчені, сатанівська мінеральна вода — збручанська нафтуся — не має рівних за ефективністю. Відзначається жовчогінною, сечогінною, про­тизапальною та дезінфекційною дією] Збручанська вода типу нафтуся прозора із слабким за­пахом сірководню. Це гідрокар-бонатно-магнієво-натрієва (0,8 — 0,9 г/дм³) вода, подібна до трускавецької нафтусі. З усіх мінеральних вод збручанська типу нафтуся єдина містить фос­фор, цінні мікроелементи, що входять до складу мозку і кістко­вої тканини. На відміну від неї, збручанська вода містить йод, бром, мідь, марганець, фтор, двовалентне залізо, метаборну кислоту, фосфор. [8]

Інститутом геологічних наук НАН України визначено за­гальні перспективні запаси міне­ральних вод типу нафтуся Хмельницької області та в ме­жах долини р. Збруч, які дося­гають 190 тис. м³/добу. Такі ве­личезні запаси цінних мінераль­них вод зумовили необхідність виділення в межах території їх формування спеціалізованої зони екологічно безпечного гос­подарювання і створення спец­іальної програми рекреаційно­го розвитку території, яка охоп­лює південно-східну частину Тернопільської та південно-за­хідну частину Хмельницької об­ласті.

Висновок

Стан вивченості і перспективи використання мінеральних вод Хмельницької області мають такий вигляд. На території Хмельницької області на 12 родовищах розвідані мінеральні води, які належать до 6 груп. Мінеральні лікувальні і природні столові води області характеризуються високим рівнем вивченості. Їхня якість відповідає чинним нормативам. Використання мінеральних вод незначне. На експлуатацію родовищ отримано лише 4 ліцензії. Для лікування мінеральні води Хмельницької області застосовуються у санаторно-курортних закладах, які функціонують на базі Збручанського, Маківського, Волочиського і Мукшинського родовищ. Промисловий розлив здійснюється лише 6 найменувань лікувально-столових вод і 10 найменувань природно-столових вод. Для підвищення ефективності використання мінеральних вод Хмельницької області необхідно здійснювати подальше геологічне і гідрохімічне вивчення родовищ і проявів, обґрунтовувати бальнеологічну якість мінеральних вод клінічними дослідженнями, ширше використовувати гідромінеральні ресурси для санаторно-курортного лікування і промислового розливу.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Граненко Л. Цілющі води на Поділлі. — Радянське Поділля, 25.03.1967.

2. Новодран О.В., Нікипелова О.М., Бєлєнький К.Е. Сучасний стан, вивченість та перспектива використання мінеральних вод Хмельницької області // Зб. наук. праць. — № 2. — К.: Видавництво Національної академії наук України, 2002.

3. Минеральные лечебные столовые воды Украины. Справочник / Под ред. Бабова К.Д. — Коломия: Вадавничо-поліграфічне товариство "Вік", 1998.

4. ДСТУ 878-93. Води мінеральні питні. Технічні умови. — К.: В-во стандартів, 1994.

5. Голева Г.А. Геохимия подземных вод месторождений полезных ископаемых западных областей Украины // Проблемы геохимии. — Вып. 1. — 1959.

6. Білецька Г.А. Соціально-економічні та екологічні аспекти розвитку рекреаційного господарства у Хмельницькій області // Вісник ХНУ. — № 1. — 2007. — С. 219-221.

7.  Географічна енциклопедія України: в 3х т.  / Редкол.: О. М. Мариніч (голова) та інші. – К., 1993. – Т. 3. – 480 с.

8. Руденко  В.  П.  Географія природно-ресурсного  потенціалу України. – Львів, 1993. - С. 122.

adm-km.gov.ua — Хмельницька обласна державна адміністрація

http: // meteo. com.ua / pas / arch

Таблиця 1

Розвідані й оцінені Державною комісією України з запасів корисних копалин балансові експлуатаційні запаси мінеральних вод