- •2.Міждисциплінарні зв’язки психологічної науки
- •3 Класифікація та характеристика методів загальної психології
- •5.Наукова,життєва та народна психологія як основні джерела знань про психіку
- •6. Розвиток наукових знань про природу психіки:донауковий та науковий період
- •7.Поява і розвиток форм психічного відображення у живій і неживій природі
- •8.Стадії і рівні психічного відображення у тварин
- •9.Відмінність психіки тварин від психіки людей
- •10.Свідомість людини як вищий рівень відображення. Структура свідомості.
- •11.Несвідоме в психіці людини
- •12.Психофізіологічна проблема. Мозок і психіка. Зв'язок мозку психіки за принципом кодування інформації.
- •13.Свідомість і буття як психологічна проблема. Складові свідомості
- •14.Відчуття.Фізіологічні основи відчуттів. Класифікація та види відчуттів
- •15. Основні властивості відчуттів
- •16.Поняття про сприймання. Загальні особливості та види сприймання. Індивідуальні відмінності у сприйманні людей
- •17.Память та її природа.Теорії памяті
- •18.Класифікація і види памяті
- •19.Процеси і закономірності памяті
- •20.Поняття про мислення. Розумові дії та операції. Форми мислення
- •21.Мислення як процес розв’язування задач
- •22.Види мислення
- •23.Поняття про уяву,її види,процеси. Фізіологічні основи процесів уяви
- •24.Розвиток та виховання уяви у дітей
- •25.Загальне поняття про увагу. Феноменологія та властивості уваги
- •26.Увага і особистість.Неуважність і її причини
- •27.Розвиток уваги у школярів.Основні критерії вихованості уваги
- •28.Загальна характеристика емоційних явищ.,їх феноменологія
- •29.Почуття. Вияв та форми переживання почуттів. Вищі почуття
- •30. Поняття про волю. Воля як вища психічна функція. Вольова регуляція поведінки особистості
- •31.Активність і діяльність. Основні характеристики активності. Провідний вид діяльності
- •32. Структура діяльності. Основні види діяльності та особливості їх засвоєння
- •33. Сутність та основні характеристики особистості. Поняття «індивід», «людина», «субєкт», «особистість», «індивідуальність» і їх взаємозв’язок.
- •34.Психологічна структура особистості. Аналіз сучасних зарубіжних теорій особистості
- •35. Особистість у теоріях л. С. Виготського, с. Л. Рубінштейна, о. М. Леонтьєва, б. Г. Ананьєва, г. С. Костюка
- •36. Спрямованість особистості. Самосвідомість та я – концепція особистості
- •37. Природа психічної не нормативності та її межі. Не нормативність на різних рівнях психічного розвитку людини
32. Структура діяльності. Основні види діяльності та особливості їх засвоєння
Структура діяльності.Охарактеризуємо кожний структурний компонент діяльності. Детермінантою будь-якої діяльності є потреба.Потреба - це такий стан живої істоти, який виявляє залежність від конкретних умов її існування і породжує активність по відношенню до цих умов.Людські потреби формуються в процесі соціалізації й поділяються на види залежно від: предмета (матеріальні, духовні) та походження (природні (нижчі) і культурні (вищі).Потреба завжди є поштовхом до прояву активності, однак людина в діяльності керується також певними мотивами.Мотив - це спонукання до діяльності, що пов'язане із задоволенням потреб, в яких визначається спрямованість суб'єктаПотреби становлять сутність, основну рушійну силу різних видів людської активності, а мотиви є конкретними різноманітними проявами цієї сутності. Мотиви та мотивація розглядаються в психології як причини, що визначають вибір спрямованості поведінки і діяльності суб'єкта. Мотиви бувають усвідомлюваними (ті, які людина може виразити словесно) та неусвідомлюваними (як результат витіснення, через вік, підсвідоме походження тощо).Мотиви не завжди ідентично співвідносяться з метою - при різних мотивах може бути однакова мета, і навпаки.Мета-це уявний кінцевий результат діяльності (те, чого людина прагне досягнути). Мета може мати матеріальне та психічне уособлення, які досить часто пов'язані. Оскільки досягнення цілі часто має перспективний характер, то вона втілюється в окремі завдання, вирішення яких наближає до самої мети.Зазвичай діяльність людини є полімотивованою - одночасно спрацьовують декілька мотивів. Будь-яка діяльність складається з дій як складових частин. Дія - це реалізаційний компонент діяльності, спрямований на виконання певного завдання. Діяльність - це зовнішньо-фізична та внутрішньо-психічна активність, тому і дії можуть бути як зовнішніми, так і внутрішніми. Внутрішньо-психічну діяльність забезпечують дії, які поділяються на:- перцептивні (дії сприймання);- мнемічні (дії пам'яті),- мислительні,- імажитивні (дії уяви) та ін.
Функції внутрішньої діяльності полягають в тому, що внутрішні дії готують зовнішні. Вони допомагають економити людські зусилля, даючи можливість досить швидко обрати потрібну дію. Крім того, вони дозволяють людині уникнути помилок.Внутрішня діяльність характеризується двома основними рисами:1) вона має таку саму будову, що й зовнішня, однак іншу форму перебігу: дії здійснюються не з реальними предметами, а з їх образами, замість реального продукту отримується результат подумки;2) внутрішня діяльність за своїм походженням походить від зовнішньої, практичної шляхом інтеріоризації, тобто шляхом перенесення відповідних дій у внутрішній план. Для успішного відтворення певної дії необхідно спочатку її засвоїти на практиці й отримати реальний результат.
Зовнішньо-фізична діяльність здійснюється за допомогою зовнішніх предметних дій. До них відносяться: - моторні (рухові)дії: пози, дії переміщення;- виразні рухи: міміка і пантоміміка;- жести;- мовні рухи (рухи голосових зв'язок тощо)
Екстеріоризація - процес породження зовнішніх дій, висловлювань та ін. на основі перетворення ряду внутрішніх структур, складених на основі інтеріоризації
Дії відносяться до того, що людина робить, однак не менш важливим є те, яким чином вони здійснюються. Мова йде про операції діяльності. Операція - це спосіб виконання дії, що залежить від умов, в яких вона відбувається і, як правило, є малоусвідомленим або неусвідомленим. Контроль - співставлення отриманих результатів з метою. Заключний контроль здійснюється по завершенні діяльності. Оцінка - виявлення ступеня збігу результатів і мети. В основі оцінки покладений заключний контроль. Якщо досягнення збігаються чи перевищують очікування людина оцінює діяльність позитивно. У випадку отримання результатів, нижчих за заплановані, оцінка є негативною. контроль може бути і поточним (під час розгортання діяльності)
У сучасної людини є безліч різних видів діяльності, число яких приблизно відповідає кількості наявних потреб.Узагальнені і виділені основні види діяльності, властиві усім людям. Це - спілкування, гра, вчення і праця. Їх слід розглядати як основні види діяльності людей.Спілкування - перший вид діяльності, що виникає в процесі індивідуального розвитку людини, за ним йдуть гра, вчення і праця. Усі ці види діяльності носять розвиваючий характер, тобто при включенні і активній участі в них дитини відбувається його інтелектуальний і особовий розвиток. Спілкування - це взаємодія людей, що полягає в обміні інформацією пізнавального або афектно-оцінного характеру. Наступною діяльністю в онтогенезі людини є гра. Ігрова діяльність - особлива сфера людської діяльності, в якій людина не переслідує інших цілей, окрім отримання задоволення; це діяльність, що не дає матеріального результату. При цьому гра є осмислена діяльність, тобто сукупність осмислених дій, об'єднаних єдністю мотиву.Вчення - діяльність по засвоєнню знань, формуванню умінь і навичок. Головна особливість вчення, таким чином, полягає в тому, що воно є основним засобом психічного розвитку людини, бо забезпечує активне функціонування когнітивних і емоційно-вольових процесів. Діяльністю життєзабезпечення людини є трудова. Праця - основний закон розвитку людини. Працювати - означає проявляти себе в діяльності, втілювати свій задум в справу, збагачувати своє власне буття, бути творцем.