3.2.Сила народного духу в повісті о. Довженка «Україна в огні».

Із творів Олександра Довженка, із його фільмів та щоденникових записів доходимо висновку, що найбільше ця непересічна людина любила свій народ і правду, сувору і водночас героїчну правду життя.

У кіноповісті «Україна в огні» показано саме таку правду про страшні часи Другої світової війни на території України. Повість була заборонена, Довженка звинуватили в усіх «смертних гріхах»,[16; c.350,554] в тому числі в націоналізмі, викривленні дійсності тощо. Не так легко було митцеві не зламатися під тиском жорстоких, брудних і абсолютно безпідставних звинувачень. Але Олександр Довженко витримав усі життєві випробування. Певно, він відчував у собі ту незламність духу, яку виявляв його народ протягом усієї своєї важкої і суперечливої історії, яку митець так майстерно і просто передав у кіноповісті «Україна в огні» та в інших творах про війну. Рідна земля давала наснагу народу . А насправді ж, саме прагнення захистити свою землю, врятувати її від неволі піднімало мирних селян-хліборобів на боротьбу, боротьбу жорстоку і криваву, але справедливу, бо йшлося про життя народу, про загрозу його життю.

Із багатьох джерел, в тому числі історичних, дізнаємося ми про те, що героїзм народу, незламність його духу дивували ворога. Дуже важливі слова вкладає О. Довженко у вуста персонажа «України в огні» полковника німецької розвідки Ернста фон Краузе: «їх життєздатність і зневага до смерті безмежні. Так: не підкорятися і так умирати, як умирають українці, можуть лише люди високої марки. ...У цього народу є ахіллесова п'ята. Ці люди абсолютно позбавлені, вміння прощати один одному незгоди навіть в ім'я інтересів загальних, високих. У них немає державного інстинкту...»[16; c.79] Дивовижно, Олександр Довженко жодним чином не ідеалізує народ, проте як щиро він любить його, як болять митцю деякі вади народного характеру...

Олександр Довженко дотримувався тієї точки зору, що будь-які історичні події треба зображувати у творі через життя звичайних простих людей. Так, у центр твору поставив він родину Лавріна Запорожця. Саме прізвище є значущим: певно, ця, звичайно вигадана, родина уособлює весь український народ, запорозький рід. Звичайні селяни не вдалися до евакуації, не втекли, але мужньо лишилися захищати свою рідну землю. П'ятеро синів Лавріна Запорожця підуть на війну, дочка Олеся потрапить у німецький полон, мати родини трагічно загине, Лаврін ні на мить не лишає думки про те, як допомогти народові, як наблизити перемогу. Через зрадництво план його зривається, а сам Лаврін Запорожець потрапляє до концтабору. Другорядні персонажі також мають кожен свою долю, кожен робить свій власний вибір, свій внесок у справу всього народу, здійснює свій подвиг. Звичайно, трапляються серед персонажів, як і серед людей у житті, постаті не надто героїчні, але вражає почуття гідності і честі у селян — вони засуджують дезертирство, боягузтво, незважаючи на те, що це їхні односельці, а часом навіть сини чи брати... У цьому також сила народного духу: у жодних обставинах не втратити народної моралі, мудрості, людського обличчя, навіть перед лицем смерті не відмовитися від честі і гідності...

Висновки

Художній доробок Довженка є вагомою частиною

української національної культури XX століття завдяки актуальній проблематиці, заглибленню у соціальні, морально – етичні, психологічні сфери буття народу.

О. Довженко у своїй творчості виробив нові форми духовного розвитку нації, серед яких важливе місце посідає формування національної свідомості українців, виховання почуттів національної гідності й морального обов’язку перед народом, збереження національних звичаїв та обрядів, релігійних традицій.

Вчити Довженка учні повинні, адже його високодуховний і дійсно український світогляд був абсолютно гуманний. І це сьогодні дуже важливо у жорстокому світі, в який потрапляють учні. Вони намагаються опанувати себе, тож їм необхідні справжні орієнтири. Довженко саме такий, бо вчить духом опиратися злочину та хибним ідеям.

Завдання кожного вчителя – допомогти учням зрозуміти Довженка, а це означає – полюбити Україну так, як любив її сам всесвітньовідомий світоч і провідник нашої культури.

Я вважаю, що Довженко актуальний завжди, адже справжній геній завжди випереджає свій час.

У творах письменника зображені особистості з багатогранними внутрішніми переживаннями й почуттями, якими мотивується поведінка, вчинки і дії героїв. Цим же пояснюється їх соціальна активність, спрямована на усунення перешкод на шляху до свободи, утвердження себе як націотворчої сили. Піднявшись на висоту громадянського звинувачення радянського тоталітаризму, письменник утвердив думку про цінність особистості, конкретного людського життя, свободи і моралі, добра і блага як основи націрнального життя, піднісши її до ідеї історичної цінності нації, вільного вибору нею власної життєвої долі.

Світогляд О.Довженка формувався під безпосереднім впливом народної поезії, творчості. Звідси його глибокий український патріотизм.

Додатки

1.Гончар Олесь. Довженків світ//Довженко О. Твори: В 5 –ти томах. Т. 1. – К.:Дніпро, 1983, - С. 7 – 8.

2. Полум'яне життя: Спогади про Олександра Довженка. – К.: Дніпро, 1973.

Список використаної літератури

1. Бабишкін О. Олександр Довженко – публіцист. К., ”Радянський письменник”, 1989.

2. Бажан Ю. О. Довженко // О. Довженко. Збірник спогадів і статей про митця. – К.: Худ. літ., 1959. – 245 с.

3. Барабаш Ю. Довженко. М., 1968.

4. Бердяєв М. Національність і людство // Сучасність. - 1993. - № 1. - С. 154-157.

5. Білодід І. К. Мова творів О. Довженка. – К.: Вид-во АН УРСР, 1959.с.– 95.

6. Власов М. М. Герои А. П. Довженка и традиции фольклора. – М.: ВГик,

1962. – 60 с.

7. Волинський К. П. О. Довженко //Літературні портрети. – Т. 2. - К.: Рад. письменник, 1960. – 300 с.

8. Волочай В. Г. До питання про ідейно-естетичну природу головних образів кіноповісті О. Довженка "Україна в огні" // Українське літературознавство. - 1973. - Вип. 19. - С. 53-59.

9. Дзюба І. Знаки духовної співмірності: Штрихи до світового контексту естетики Олександра Довженка // Дивослово.— 1996,—№ 1.

10. Довженко і світ: Творчість О. П. Довженка в контексті світової культури.- К., 1984. – С. 104;

11. Довженко О. Господи, пошли мені сили. – Харків, 1994. – С.553.

12. Довженко Олександр Петрович // Шаров І. 100 видатних імен України.- К.: Вид. дім "Альтернатива", 1999.- С.127-131;

13. Довженко О. П. Зачарована Десна: Кіноповісті. – К.: Радянський письменник, 1957. – 609 с.

14. Довженко О. Твори: У 5 т. – К., 1983. – Т.1. – С.19;

15. Довженко О. П. Твори. В 5-ти т. – К.: Наук. думка, 1966. – Т.5. – 365 с.

Зелінський К. До портрета митця // О. Довженко. Спогади і статті. – К

- 155 с.

16. Довженко О. Україна в огні: Кіноповість, щоденник.- К., 1995.

17. Довженко О. Я переробив би цілий світ // Літературна Україна.- 1989.- 14 вересня;

18. Дончик В. Олександр Довженко // Історія української літератури XX ст.: У 2 кн. Кн, 1/ За ред. В.Г. Дончика. — К-, 1994.

19. Золотий гомін. Українська література: Хрестоматія для 11 класу середньої школи/ Упоряд. О. С. Непорожній.-К.: Освіта, 1995.- С.228-247;

20. Коба С. Л. О. Довженко. Життя і творчість. - К. : Дніпро, 1979. - 195 с.

21. Коваленко М., Мішурін О. Син зачарованої Десни. Спогади і статті. К., ”Радянський письменник”, 1984.

22. Корогодський Р. Довженко у полоні // Сучасність.—1992.— № 2; Довженко й український П'ємонт//Сучасність.— 1993,—№6.

23. Корогодський Р. О. Довженко : вчора, сьогодні, завтра в країні національної культури // Дивослово. - 2001. - № 5. - С. 52-54;

24. Кошелівець І. Про затемнені місця з біографії О. Довженка // Дніпро. — 1994. — № 9—10.

25. Пашкова О. Мистецтво Олександра Довженка в контексті української народної культури: До 100-річчя від дня народж. митця // Нар. творчість та етнографія.- 1994.- № 5-6.- С.17-22

26. Поляруш О. Є. Народна мораль і етика у кіноповісті “Зачарована Десна” О. П. Довженка // Укр. мова і література в школі. – 1972. - №6. - С. 15-22

27. Поляруш О. О. Довженко і фольклор. – К.: Дніпро, 1988. –217 с.

28. Рильський М. О. Довженко (Післямова). – У кн. : О. Довженко. Твори. – К.: Молодь, 1969. – 321 с.

29. Семенчук І. Р. Син зачарованої Десни : Щоденник О. Довженка. – К.: Б-ка

українця, 1997. – 141 с.

30. Слоньовська О. В. Конспекти уроків з української літератури. Нове прочитання творів. 11 клас. — Кам'яне Подільський: Абетка, 2003. — 640 с.

31. Українська література, 11 клас.: Підручник для серед. загальноосвіт. шк. / Р. В. Мовчан, Ю. І. Ковалів, В. Ф. Погребенник, В. Є. Панченко; За загал.ред. Р. В. Мовчан.- Київ; Ірпінь: ВТФ «Перун», 1999.- С.254-278;

оба С. Л. О. Довженко. Життя і тв