- •39.Сеньйораж та монетаризація бюджетного дефіциту.
- •40-41 Суть, цілі та інструменти грошово-кредитної політики.
- •44-45. Суть, форми прояву, причини та наслідки інфляції
- •46. Інфляція та її види.
- •42-47. Державне регулювання грошової сфери…
- •49. Характеристика комерційного кредиту.
- •50. Характеристика споживчого кредиту.
- •52. Суть та еволюція кредиту. Об’єкти та суб’єкти кредитних відносин
- •55. Характеристика банківського кредиту.
- •56. Процент за кредит
- •57. Банківська система…
- •58. Центральні банки, їх походження, призначення та функції
- •61. Небанківські фінансово-кредитні інститути та іх значення в економіці
- •62.Стійкість банків та механізм їх забезпечення.
- •63. Центральні банки, їх функції та операції
- •64. Кредитн система…
- •65. Банківська система України та особливості її формування.
- •66. Становлення та розвиток банківської системи України
- •67. Поняття кредитної системи України.
- •68. Поняття банку. Види банків у ринковій економіці.
- •Приймання вкладів (депозитів) від юридичних і фізичних осіб
- •Відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів
- •Розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик
- •71.Конвертованість валюти.
- •72. Валютна система. Види валютних систем.
- •Види валютних систем
- •73. Валютний ринок..
- •71-74. Валютний курс: суть, види і фактори, що впливають на нього
- •76. Позичковий процент та його роль.
- •77. Міжнародний валютний фонд і його діяльність в Україні
- •78. Світовий банк.
- •79. Регіональні міжнародні кредитно-фінансові інституції
- •80. Європейський банк реконструкції та розвитку
- •81. Банк міжнародних розрахунків
67. Поняття кредитної системи України.
Кредитна система – це сукупність кредитних відносин та інститутів, які реалізують ці відносини. Кредитні відносини виникають з приводу мобілізації тимчасово вільних коштів підприємств, організацій, держави і населення та використання цих коштів на умовах повернення і платності для задоволення економічних і соціальних потреб суспільства.
Кредитна система складається з декількох ланок, кожна з яких виконує специфічні функції з акумуляції та розподілу грошових коштів.
Структура кредитної системи характеризується різноманітністю кредитних установ, які поділяються натри групи:
– центральний банк;
– банківський сектор (комерційні банки, ощадні, іпотечні, торгові банки);
– спеціалізовані кредитні установи (інвестиційні, страхові компанії, ощадно-кредитні асоціації, кредитні спілки).
Роль цих ланок не є рівнозначною. Головною ланкою є банківські установи, серед яких роль лідера відводиться комерційним банкам, що здійснюють переважно кредитування промисловості і торгівлі. Небанківські фінансові установи здійснюють фінансування виробництва і довгострокове кредитування підприємств та держави.
Крім вищезгаданих банківських і небанківських інститутів кредитна система включає ряд ланок, що виконують допоміжну роль в кредитному механізмі, пов’язуючи різноманітні сектори позикових капіталів в єдину систему: фінансові, трастові, брокерські компанії, а також фонди.
Сучасна кредитна система – це сукупність кредитно-фінансових інститутів, що діють на ринку позикових капіталів і здійснюють акумуляцію та мобілізацію грошового капіталу.
Сучасна кредитна система характеризується наступними важливими процесами:
– концентрацією і мобілізацією банківського капіталу;
– подальшим зростанням конкуренції між різними видами кредитно-фінансових установ;
– продовженням злиття великих кредитно-фінансових інститутів з потужними промисловими, торговими, транспортними корпораціями і компаніями;
– інтернаціоналізацією діяльності кредитно-фінансових інститутів і створенням міжнародних банківських об’єднань і груп.
Отже, сучасна кредитна система забезпечує умови для розвитку науково-технічного прогресу, зростання виробництва, нагромадження капіталу, сприяє вирішенню проблеми реалізації товарів та послуг на ринку.
68. Поняття банку. Види банків у ринковій економіці.
Банки - це кредитно-фінансові установи, які здійснюють операції по залученню та накопиченню тимчасово вільних грошових коштів (вкладень) підприємств, організацій і населення; посередництву у взаємних платежах та розрахунках клієнтів (пасивні операції), а також емісію грошей, ЦП; короткостроковому кредитуванню, надання різного роду кредитів на умовах повернення та терміновості.
У ринковій економіці функціонують різні види банків, які класифікуються за певними ознаками:
За формою власності:
державні банки;
акціонерні банки;
кооперативні банки.
За масштабами операцій:
роздрібні — акумулюють невеликі за обсягом кошти числених клієнтів. Потрібна розвинена інфраструктура;
оптові — обслуговують невелику кількість великих клієнтів, а необхідні ресурси залучають на фінансовому ринку.
За територіальним охопленням:
міжнародні;
регіональні;
банки, що діють у національному масштабі (колишні спеціалізовані банки).
За колом виконуваних операцій:
спеціалізовані (наприклад, ощадні банки, які спеціалізуються на залученні депозитів фізичних осіб; акцептні банки);
універсальні.
Спеціалізовані банки обмежують свою діяльність невеликим колом операцій або функціонують у вузькому секторі ринку, або обслуговують окремі галузі економіки (ощадні, іпотечні, банки споживчого кредиту, банки підтримки, гарантійні, розрахункові (клірингові) банки або палати). Універсальні банки виконують широкий спектр банківських операцій, охоплюють багато секторів грошового ринку та галузей економіки. В Україні більшість банків універсальні, їм заборонено здійснювати діяльність лише в сфері торгівлі, матеріального виробництва й страхування. Крім функціональної, виділяють галузеву й регіональну спеціалізації банків.
69.Банківська операція — це технологічно проста транзакція, яка є складовою банківського продукту.
Згідно з ч.1 ст 47 Закону України «Про банки та банківську діяльність» на підставі банківської ліцензії банки мають право здійснювати такі банківські операції:
приймання вкладів (депозитів) від юридичних і фізичних осіб;
відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів і банків-кореспондентів, у тому числі переказ грошових коштів з цих рахунків за допомогою платіжних інструментів та зарахування коштів на них;
розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.