
- •Менеджмент соціально-педагогічної діяльності
- •Основи професійної майстерності соціального педагога
- •Основи профорієнтаційної соціально-педагогічної діяльності
- •Основи соціалізації особистості
- •Основи соціально-педагогічних досліджень
- •Основи соціально-правового захисту особистості
- •Підготовка молоді до сімейного життя
- •Самовиховання та саморегуляція особистості
- •Соціальна конфліктологія та партнерство
- •Соціальна педагогіка
- •Соціальна педагогіка в іменах
- •Соціальний супровід прийомних дітей та дитячих будинків сімейного типу
- •Соціальний супровід сімей
- •Соціально-молодіжна політика в Україні
- •Соціально-педагогічна діяльність опікунських установ
- •Соціально-педагогічні засади міжособистісного спілкування
- •Теорія та історія соціального виховання
- •Технології роботи в соціально-педагогічних закладах в літній період
- •Технології соціальної роботи в зарубіжних країнах
- •Технології соціально-педагогічної діяльності
- •Технології соціально-педагогічної діяльності гувернера
- •Технології соціально-педагогічної діяльності у сфері дозвілля
- •Технолоії соціально-педагогічної профілактики правопорушень
- •Українська етнопедагогіка та етнопсихологія
Основи соціалізації особистості
№ 1. Старший шкільний вік визначається межами:
а. від 12 до 15 років;
б. від 10 до 17 років;
в. від 15 до 17 років;
г. від 11 до 17 років
№ 2. Соціалізація – це:
а. адаптація дитини до соціуму
б. двосторонній взаємообумовлений процес взаємодії людини і соціального середовища;
в. розумовий розвиток дитини
г. включення суб’єкта в групу
№ 3. Компоненти процесу соціалізації:
а. становлення свідомості особистості
б. розвиток особистості
в. стихійна соціалізація людини
г. імітація, копіювання
№ 4. До механізмів соціалізації належать:
а. сім’я
б. етичний
в. адаптація
г. стилізований
№ 5. Соціалізованість – це:
а. результат адаптації
б. результат виховання;
в. результат соціалізації
г. адаптація до середовища
№ 6. До сфер соціалізації відносять:
а. інтеграцію
б. діяльність
в. адаптацію
г. актуалізацію
№ 7. До стадій соціалізації відносять:
а. виховну
б. післятрудову
в. пізнавальну
г. емоційну
№ 8. Існують такі форми соціалізації:
а. стихійна;
б. емоційна
в. трудова;
г. інтеграції;
№ 9. Автором теоретичної системи розвитку інтелекту був:
а. З. Фрейд
б. Д. Ельконін
в. Л. Виготський
г. Ж. Піаже
№ 10. Розвиток – це:
а. включення нового об’єкта в уже існуючі схеми;
б. зміна виховних принципів;
в. якісні зміни соціальних характеристик молодого покоління в ході його становлення як суб’єкта суспільного життя
г. взаємодія між об’єктом і суб’єктом;
№ 11. Представником теорії психосексуальної сфери є:
а. Д. Фельдштейн
б. З. Фрейд;
в. Е. Еріксон;
г. Л. Виготський;
№ 12. Віковий період раннього дитинства визначається:
а. від 10 до 14 років
б. від 3 до 4 років;
в. від народження до 1-го року;
г. від 1 до 3 років;
№ 13. Головною функцією виховних організацій – є:
а. дозвіллєва;
б. культурно-рекреаційна
в. ціленапрямлене створення умов для розвитку людей певного віку або певного соціально-професійного рівня;
г. розумового розвитку дитини;
№ 14. Самооцінка – це:
а. сприйняття людиною оточуючих;
б. управління людиною власним психологічним станом;
в. діяльність людини розумно і осмислено в складних життєвих ситуаціях;
г. оцінка людиною особистих якостей, переваг і недоліків
№ 15. Адаптація – це:
а. руйнування старих звичок;
б. результат спілкування
в. результат виховання;
г. набуття нових якостей, навичок;
№ 16. У процесі соціалізації особистість опановує функції:
а. статево-рольову;
б. емоційну
в. еволюційну;
г. фізичну;
№ 17. Релігійні організації виконують функції:
а. виховну;
б. прогностичну
в. розвивальну;
г. діагностичну;
№ 18. До мікрочинників процесу соціалізації відносять:
а. сім’ю
б. державу;
в. субкультуру;
г. суспільство;
№ 19. До мезочинників процесу соціалізації відносять:
а. види поселень;
б. суспільство;
в. світ
г. країну;
№ 20. Дезадаптація – це:
а. якісні зміни соціальних характеристик молодого покоління в ході його становлення як суб’єкта суспільного життя;
б. соціально-психологічна підтримка;
в. пристосування до нових умов середовища;
г. зменшення самооцінки людини, зростання невдоволеності своїм становищем у соціальному оточенні
№ 21. У процесі соціалізації людина виступає як:
а. професіонал;
б. суб’єкт;
в. індивід;
г. митець
№ 22. Макрочинники процесу соціалізації
а. країна і суспільство;
б. сім’я і космос;
в. тип поселення і група ровесників;
г. сусідство і група ровесників
№ 23. Мегачинники процесу соціалізації
а. планета і космос;
б. країна і суспільство;
в. субкультура і сім’я
г. тип поселення і група ровесників
№ 24. Соціалізація – явище
а. історичне;
б. матеріалістичне;
в. фізіологічне;
г. мистецьке
№ 25. Діяльність орієнтує особистість:
а. на розвиток;
б. на дезадаптацію
в. у системі зв’язків;
г. на фізичне вдосконалення;
№ 26. До механізмів соціалізації належать:
а. сім’я;
б. етичний
в. адаптація;
г. традиційний;
№ 27. Стихійна форма соціалізації – це
а. конформна
б. автоматичне виховання певних соціальних навичок;
в. адаптація до умов середовища;
г. відносно направлене виховання;
№ 28. Направлена форма соціалізації – це
а. безпосередній вплив чинників процесу соціалізації;
б. адаптація до умов середовища
в. організована, запрограмована і спеціалізована діяльність суспільства;
г. відносно направлене виховання;
№ 29. Розвиток людини відбувається:
а. лінійно;
б. зигзагоподібно;
в. стадійно
г. без чітких меж;
№ 30. Стадійність процесу соціалізації пояснюється:
а. вмінням пристосовуватися до середовища
б. заміною нижчої стадії на вищу через інтеграцію раніше сформованих структур;
в. вмінням включати в пізнання нові об’єкти;
г. розвитком фізичних здібностей особистості;