
- •Менеджмент соціально-педагогічної діяльності
- •Основи професійної майстерності соціального педагога
- •Основи профорієнтаційної соціально-педагогічної діяльності
- •Основи соціалізації особистості
- •Основи соціально-педагогічних досліджень
- •Основи соціально-правового захисту особистості
- •Підготовка молоді до сімейного життя
- •Самовиховання та саморегуляція особистості
- •Соціальна конфліктологія та партнерство
- •Соціальна педагогіка
- •Соціальна педагогіка в іменах
- •Соціальний супровід прийомних дітей та дитячих будинків сімейного типу
- •Соціальний супровід сімей
- •Соціально-молодіжна політика в Україні
- •Соціально-педагогічна діяльність опікунських установ
- •Соціально-педагогічні засади міжособистісного спілкування
- •Теорія та історія соціального виховання
- •Технології роботи в соціально-педагогічних закладах в літній період
- •Технології соціальної роботи в зарубіжних країнах
- •Технології соціально-педагогічної діяльності
- •Технології соціально-педагогічної діяльності гувернера
- •Технології соціально-педагогічної діяльності у сфері дозвілля
- •Технолоії соціально-педагогічної профілактики правопорушень
- •Українська етнопедагогіка та етнопсихологія
Технолоії соціально-педагогічної профілактики правопорушень
№ 1. Міру суспільної небезпеки характеризують:
а. злочини
б. провини
в. проступки
г. аморальні вчинки
№ 2. Неповнолітні злочинці – це:
а. ті, хто допускають прогули, бійки
б. ті, хто проявляють грубість, лінощі
в. ті, хто аморально поводиться
г. ті, хто скоїли умисне вбивство
№ 3. Правопорушення – це порушення:
а. правових і адміністративних норм
б. побутових і моральних норм
в. медичних і соціальних норм
г. моральних і адміністративних норм
№ 4. Педагогічно занедбані діти – це:
а. правопорушники
б. з обмеженими можливостями
в. обдаровані
г. з неправильним вихованням чи його відсутністю
№ 5. Юридичний підхід до правопорушення необхідний для:
а. правильного застосування до правопорушників відповідних санкцій
б. аналізу морального і правового змісту правопорушення
в. відповідної корекції поведінки
г. виявлення особливостей школярів-правопорушників
№ 6. Важковиховувані діти – це:
а. правопорушники
б. обдаровані
в. ті, що не піддаються виховним впливам
г. злочинці
№ 7. Малолітніми вважаються особи:
а. 12–14 років
б. до 35 років
в. до 18 років
г. 15–18 років
№ 8. До індивідуальної профілактики правопорушень відносять:
а. усунення негативних впливів навколишнього середовища
б. виправно-корекційний вплив
в. інформування
г. запобіжний вплив
№ 9. Соціальна норма – це:
а. стандарт правових законів
б. моральний стандарт
в. медичний стандарт
г. адекватна відповідність соціалізації особистості в межах соціуму
№ 10. Неповнолітніми вважаються особи:
а. 24–35 років
б. до 18 років
в. до 21 року
г. до 35 років
№ 11. Правопорушення залежить від суспільної спрямованості особистості:
а. пасивно-позитивної
б. пасивно-нестійкої
в. неврівноважено-ситуативної
г. активно-негативної
№ 12. Превентивна педагогіка:
а. дошкільна педагогіка
б. попереджувальна педагогіка
в. віктимологія
г. педагогіка дорослих
№ 13. Мета превентивного виховання:
а. формувати інтелектуально розвиненої особистість
б. формування моральної особистості
в. формування дезадаптованої особистості
г. формування імунітету до негативних впливів соціального оточення формування моральної особистості
№ 14. Мета превентивного виховання включає аспекти:
а. психологічний
б. історичний
в. фізичний
г. культурний
№ 15. Функції превентивного виховання:
а. виховна
б. науковості
в. діагностично-прогностична
г. системності
№ 16. Функції превентивного виховання:
а. етична
б. розвивально-прогностична
в. культурно-соціальна
г. корекційно-реабілітаційна
№ 17. Завдання превентивного виховання:
а. забезпечувати адекватну соціальну реабілітацію неповнолітніх
б. інтелектуально розвивати
в. профорієнтаційно інформувати
г. фізично розвивати
№ 18. На першому рівні превентивного виховання здійснюється:
а. діагностика і корекція
б. інформування
в. реабілітація і ре соціалізація
г. допомога і захист
№ 19. На третьому рівні превентивного виховання здійснюється:
а. діагностика і корекція
б. співпраця
в. допомога і захист
г. адаптація, реабілітація і ресоціалізація
№ 20. На вторинному рівні превентивного виховання здійснюється:
а. діагностика і корекція
б. науково-методичне забезпечення;
в. реабілітація і ресоціалізація;
г. допомога і реабілітація.
№ 21. Головними причинами важковиховуваності підліткового віку є психологічний розвиток, підвищена збудженість, швидка ранимість, вважав:
а. П. Блонський
б. В. Сухомлинський
в. Д. Фельдштейн
г. Л. Виготський
№ 22. Делінквентна поведінка – це:
а. психологічний нахил до правопорушень
б. нахил до адикцій
в. суїцидальна
г. наркоузалежнення
№ 23. Критерієм для соціально-педагогічного прогнозу служить відношення дитини, яка скоїла злочин до:
а. інтелектуального розвитку
б. до праці
в. засобів масової інформації
г. закону
№ 24. До методів індивідуально-профілактичного впливу відносять:
а. природовідповідності
б. громадський вплив
в. навіювання
г. етичності
№ 25. До методів корекції відносять:
а. біологічні
б. через працю
в. соціально-економічні
г. громадський вплив
№ 26. Типові помилки сімейного виховання:
а. залучення родичів
б. стійкі моральні установки
в. дефіцит позитивного спілкування батьків з дітьми
г. доброзичливе ставлення до дітей
№ 27. Соціально-педагогічна реабілітація – це:
а. формування знань і умінь просоціальної поведінки
б. повернення до системи навчально-трудових і дозвіллєвих відносин
в. діагностика відхилень у поведінці
г. попередження різних видів небезпечної поведінки
№ 28. Суб’єктами впливу дорослих на неповнолітніх злочинців виступають:
а. класні керівники
б. наркологи
в. оперативні уповноважені кримінального розшуку у справах неповнолітніх
г. медики
№ 29. Завданнями правового виховання є:
а. підготовка молоді до свідомого вибору правомірних варіантів поведінки
б. формування відповідальної статевої поведінки
в. формування в дитини світогляду
г. формування в дитини поваги до норм моралі
№ 30. До особливостей молодіжної злочинності відносять:
а. збільшення аморальної поведінки
б. зменшення кількості злочинів
в. залучення дорослих
г. зростання злочинності серед дівчаток і юнок
№ 31. До особливостей молодіжної злочинності відносять:
а. зменшення кількості злочинів
б. виникнення рецидивів
в. збільшення кількості суїцидів
г. омолодження злочинної поведінки
№ 32. До особливостей молодіжної злочинності відносять:
а. безвідповідальну суїцидальну поведінку
б. залучення дорослих
в. зростання групового характеру правопорушень
г. зменшення кількості злочинів
№ 33. До етапів скоєння антигромадського вчинку відносіть:
а. аморальну поведінку
б. порушення дисципліни
в. здійснення злочину
г. прийняття рішення про скоєння злочину
№ 34. До груп причин делінквентної поведінки відносять:
а. паталогічні
б. етичні
в. соціально-педагогічні
г. спадкові
№ 35. До груп причин делінквентної поведінки відносять:
а. аморальні
б. соціально-культурні
в. етичні
г. спадкові
№ 36. Зменшення виховного впливу сім’ї відносіть до групи:
а. соціально-педагогічної
б. психологічної
в. біологічної
г. соціально-культурної
№ 37. Конфлікт у системі “учитель-учень”, “учитель-батьки” відносіть до групи:
а. психологічної
б. соціально-культурної
в. соціально-педагогічної
г. біологічної
№ 38. Зниження зацікавленості дітей до книжки відносіть до групи:
а. психологічної
б. соціально-культурної
в. біологічної
г. соціально-педагогічної
№ 39. Педагогічно пасивна сім’я відноситься до сімей, які:
а. не бажають виховувати
б. не можуть виховувати
в. не вміють виховувати
г. не виховують
№ 40. Сім’я з аморальними умовами виховання відноситься до сімей, які:
а. не вміють виховувати
б. не виховують.
в. не бажають виховувати
г. не можуть виховувати
№ 41. Профілактика – це своєчасні дії напрямлені на:
а. формування естетичних установок у дитини
б. допомогу дітям з обмеженими можливостями у самореалізації
в. формування світогляду
г. збереження, підтримку і захист нормального рівня життя і здоров’я дитини формування естетичних установок у дитини
№ 42. Профілактика – це своєчасні дії напрямлені на:
а. інтелектуальний розвиток дітей
б. профосвіту школярів
в. сприяння дитині у досягненні соціальних цілей
г. фізичний розвиток дітей
№ 43. Головним напрямом соціально-педагогічної діяльності є:
а. попередження можливих відхилень від соціальних норм лікувально-профілактичним методом
б. включає систему соціально-економічних, правових заходів
в. інформування неповнолітніх про їх права і обов’язки
г. використання санкцій
№ 44. Соціально-педагогічний напрям профілактики – включає:
а. система соціально-економічних, правових заходів
б. використання санкцій
в. відновлення і корекцію особистісних рис підлітка
г. попередження можливих відхилень від соціальних норм лікувально-профілактичним методом
№ 45. Мета соціально-педагогічної профілактики розглядається у площині:
а. педагогічній
б. культурній
в. медичній
г. юридичній
№ 46. Мета соціально-педагогічної профілактики розглядається у площині:
а. психологічній
б. культурній
в. юридичній
г. медичній
№ 47. На соціальному рівні соціально-профілактична діяльність має мету:
а. виявляння, усунення і нейтралізацію причин і умов, які викликають негативні явища
б. попередження можливих відхилень від соціальних норм лікувально-профілактичним методом
в. відновлення і корекцію особистісних рис підлітка
г. визначення рівня відхилень у поведінці
№ 48. На педагогічному рівні соціально-профілактична діяльність має мету:
а. охорона прав дитини
б. визначення рівня відхилень у поведінці
в. забезпечення набуття учнями особистого досвіду реалізації прав і виконання обов'язків у моральних і правових взаємостосунках
г. виявляння, усунення і нейтралізацію причин і умов, які викликають різного роду негативні явища
№ 49. На психологічному рівні соціально-профілактична діяльність має мету:
а. виявляння, усунення і нейтралізацію причин і умов, які викликають різного роду негативні явища
б. забезпечення набуття учнями особистого досвіду реалізації прав і виконання обов'язків у моральних і правових взаємостосунках
в. охорона прав дитини
г. встановлення довірливих стосунків з дитиною
№ 50. До структури служб для неповнолітніх входять:
а. соціально-виховні служби
б. школи санаторного типу
в. позашкільні установи
г. кримінальна міліція у справах неповнолітніх