Основи професійної майстерності соціального педагога

№ 1.  Педагогічний такт – це:

а. правильної відповіді немає.

б. доброзичливі взаємостосунки з вихованцями;

в. дружній стиль спілкування педагога;

г. почуття міри в застосуванні засобів педагогічного впливу на об’єкт педагогічної взаємодії;

№ 2.  Основи професійно-педагогічної майстерності – це

а. наука про дитину;

б. наука про професійну компетентну діяльність педагога;

в. наука про виховання як спеціально організовану діяльність.

г. наука про виховання та навчання дитини;

№ 3.  Професійна компетентність соціального педагога:

а. знання основ управління навчальним закладом;

б. вирішення конфліктних ситуацій;

в. матеріально-технічна база навчального закладу.

г. знання основ педагогіки і психології, закономірностей соціалізації особистості та уміння реалізувати їх у професійній діяльності;

№ 4.  Педагогічні здібності:

а. комплекс професійно значущих властивостей особистості педагога, що створюють умови для найбільш ефективного виконання своїх професійних обов’язків;

б. методична діяльність;

в. соціально-педагогічна діяльність;

г. емоційна стабільність педагога.

№ 5.  Педагогічна техніка буває:

а. позашкільна;

б. навчально-пізнавальна.

в. зовнішня і внутрішня;

г. внутрішня шкільна;

№ 6.  Самовиховання педагога – це:

а. організація роботи з батьками дітей.

б. формування педагогом своєї особистості відповідно до свідомо поставленої професійної мети;

в. організація позакласної діяльності молоді;

г. участь у навчально-виховній діяльності;

№ 7.  Психологічна стійкість у професійній діяльності:

а. емоційні переживання.

б. мінорний тон;

в. позитивне емоційне ставлення до себе, вихованців, та професійної діяльності;

г. негативні емоції;

№ 8.  Якому з наведених нижче понять відповідає визначення «Втілення внутрішнього переживання особистості педагога в його тілесній природі: міміці, голосі, мовленні, рухах, пластиці»:

а. зовнішня техніка;

б. внутрішня техніка;

в. авторитарність;

г. саморегуляція емоційним станом.

№ 9.  Головними критеріями передового педагогічного досвіду є:

а. оригінальність форм досвіду.

б. особистість автора досвіду;

в. актуальність, перспективність, новизна результатів, результативність;

г. наявність матеріальних умов для поширення досвіду;

№ 10.  Фізіогноміка (експресія фігури, обличчя), артефакти (прикраси, манера одягатися, зачіска, косметика), система запахів (природні, штучні) характеризують:

а. зовнішній вигляд педагога;

б. правильної відповіді немає.

в. динамічну експресію;

г. статичну експресію;

№ 11.  «Комунікативна взаємодія педагога з учнями, батьками, колегами, спрямована на встановлення сприятливого психологічного клімату, психологічну оптимізацію діяльності і стосунків» - дане визначення відображає суть поняття:

а. непрофесійне педагогічне спілкування;

б. професійне педагогічне спілкування;

в. стиль педагогічного спілкування.

г. спілкування як психологічну категорію;

№ 12.  Породження страху, невпевненість, зниження працездатності, порушення динаміки мовлення і внаслідок цього появу стереотипних висловлювань в учнів, зменшення бажання думати і діяти самостійно, виникнення стійкого негативного ставлення до педагога, почуття пригніченості, відчуженості – це ознаки

а. неформального спілкування;

б. професійного педагогічного спілкування;

в. ділового спілкування.

г. непрофесійного педагогічного спілкування;

№ 13.  Принцип спілкування, що базується на ефективній організації, рівності психологічних позицій, взаємній гуманістичній установці, активності педагога та учнів, взаємопроникненні їх у світ почуттів і переживань, готовності прийняти співрозмовника, взаємодіяти з ним є характерний для:

а. об'єкт-суб'єктного педагогічного спілкування;

б. суб'єкт-суб'єктного педагогічного спілкування;

в. суб'єкт-об'єктного педагогічного спілкування;

г. правильної відповіді немає.

№ 14.  Суто ділове, стандартизоване, обмежене вимогами рольової позиції, головна мета якого – забезпечення виконання певних дій, коли особисте ставлення педагога й учня не враховується й не виявляється – характерне для:

а. процесу і результату сприймання індивідуального досвіду спілкування;

б. функціонально-рольового спілкування;

в. особистісно орієнтованого спілкування;

г. правильної відповіді немає.

№ 15.  Спілкування, що передбачає виконання нормативно заданих функцій з виявом особистого ставлення, своїх почуттів, головна мета впливу при якому – розвиток вихованця за допомогою певних дій, форм роботи – це ознаки:

а. непрофесійного спілкування;

б. монологу;

в. особистісно орієнтованого спілкування;

г. колективно орієнтованого спілкування.

№ 16.  Сукупність знань, умінь та навичок, набутих педагогом у процесі практичної соціально-педагогічної діяльності; форми засвоєння педагогом раціональних здобутків своїх колег – це…

а. професійно-педагогічний досвід;

б. практична діяльність соціального педагога;

в. професійні навички.

г. загальна ознака педагогічної діяльності;

№ 17.  Досвід, який забезпечує високу результативність як на основі сумлінного виконання обов'язків так і новаторства, називають

а. передовим педагогічним досвідом;

б. навчально-пізнавальним досвідом.

в. особистим досвідом;

г. творчим досвідом;

№ 18.  Тематика, конкретні автори, характеристика, обсяг тощо – це ознаки:

а. науково-методичні положення, які забезпечують якість процесу засвоєння досвіду.

б. педагогічних ідей;

в. зовнішнього аспекту педагогічного досвіду;

г. технології роботи соціального педагога;

№ 19.  Досвід, який забезпечує високу результативність як на основі сумлінного виконання обов'язків, так і новаторства. Ідеалізація реального педагогічного процесу завдяки абстрагуванню від випадкових, неістотних елементів і конкретних умов педагогічної діяльності й виділення в ньому провідної педагогічної ідеї чи методичної системи, які зумовлюють високу ефективність навчально-виховної діяльності, відображає категорію:

а. процес наукового дослідження.

б. передовий педагогічний досвід;

в. досвід виховної роботи;

г. професійну діяльність педагога;

№ 20.  Дискусія у соціально-педагогічному процесі – це:

а. виявлення суперечностей між знанням і незнанням, розумінням і нерозумінням, умінням і невмінням застосовувати знання та поведінкові норми на практиці. Засіб пошуку істини;

б. культура спілкування.

в. виховний процес у позашкільних закладах освіти;

г. вечір запитань і відповідей;

№ 21.  Фази проведення бесіди:

а. визначення теми і мети, формулювання висновків;

б. пояснення навчального матеріалу, демонстрація слайдів, постановка запитань, докази;

в. аргументація, висновок, прогнозування.

г. початок, аргументування, висновок;

№ 22.  Найбільш доцільна послідовність етапів підготовки проведення бесіди відображена у відповіді:

а. тренування, оперативна підготовка, редагування підготовлених матеріалів, планування;

б. редагування підготовлених матеріалів, планування, оперативна підготовка, тренування;

в. оперативна підготовка, планування, тренування, редагування підготовлених матеріалів.

г. планування, оперативна підготовка, редагування підготовлених матеріалів, тренування;

№ 23.  До провідних методів рефлексивної взаємодії відносяться:

а. бесіда і дискусія;

б. психолого-педагогічна взаємодія вихованців .

в. демократичний стиль спілкування;

г. педагогічний контроль за вихованцем;

№ 24.  Педагогічні умови, які сприяють ефективності спілкування:

а. володіння психолого-педагогічними якостями та уміннями;

б. методи навчання.

в. дидактичні прийоми;

г. організаторські вміння;

№ 25.  Види спілкування:

а. вербальне і невербальне;

б. комунікативне та епізодичне.

в. загальне і часткове;

г. естетичне та діалогічне;

№ 26.  Якому поняттю відповідає визначення: «Комплекс властивостей особистості, який забезпечує високий рівень самоорганізації професійної педагогічної діяльності на рефлексивній основі»:

а. професійно-педагогічна майстерність;

б. педагогічна діяльність;

в. педагогічна творчість.

г. педагогічна техніка;

№ 27.  Мета, об’єкт, суб’єкт, засоби і результат є компонентами:

а. педагогічної майстерності;

б. професійно-педагогічної діяльності;

в. педагогічної творчості.

г. педагогічної техніки;

№ 28.  Об’єктом педагогічної діяльності є:

а. вихователь;

б. методи навчання і виховання;

в. соціальний педагог.

г. вихованець;

№ 29.  Суб’єктом педагогічної діяльності є:

а. вихованець.

б. виховання особистості;

в. педагог;

г. методи навчання і виховання;

№ 30.  Що визначає специфіку професійної діяльності соціального педагога:

а. засоби;

б. об’єкт;

в. суб’єкт;

г. об’єкт-суб’єктна взаємодія у соціально-педагогічній діяльності.

№ 31.  Творчий внесок самого вчителя у практичне втілення досвіду, рівень педагогічних знань, умінь і навичок, педагогічної свідомості, які зумовлюють способи впливу на особистість вихованця – є ознаками:

а. педагогічного спілкування;

б. внутрішнього аспекту професійно-педагогічного досвіду;

в. правильної відповіді немає.

г. різних видів діяльності;

№ 32.  Який компонент професійно-педагогічної майстерності визначається мотивами, потребами, ідеалами, схильностями, ціннісними орієнтаціями:

а. педагогічні знання;

б. педагогічні вміння.

в. педагогічні здібності;

г. гуманістична спрямованість;

№ 33.  Структурними елементами педагогічної майстерності є:

а. педагогічні знання, навчання, педагогічна техніка, гуманістична спрямованість;

б. педагогічні спостереження, педагогічні здібності, педагогічна техніка, гуманістична спрямованість;

в. правильної відповіді немає.

г. професійні знання, педагогічні здібності, педагогічна техніка, гуманістична спрямованість;

№ 34.  Ознаки новаторського педагогічного досвіду:

а. правильної відповіді немає.

б. гуманістична спрямованість, педагогічні вміння, оригінальність, вдосконалення форм, методів, засобів педагогічної діяльності;

в. експериментальний характер (дослідницький досвід), оригінальність, вдосконалення форм, методів, засобів педагогічної діяльності, педагогічні знання;

г. експериментальний характер (дослідницький досвід), оригінальність, вдосконалення форм, методів, засобів педагогічної діяльності;

№ 35.  Стан міжособистісних стосунків, що відображається в сукупності психологічних умов, які сприяють або перешкоджають продуктивній діяльності колективу – це:

а. педагогічні здібності;

б. гуманістична спрямованість;

в. педагогічні вміння.

г. соціально-психологічний клімат колективу;

№ 36.  Реальні або ілюзорні, об'єктивні або суб'єктивні, по різному усвідомлені протиріччя між людьми, зі спробами їх емоційного вирішення – відображають суть поняття:

а. педагогічна майстерність;

б. конфлікт;

в. педагогічні знання;

г. соціальна педагогіка.

№ 37.  Якому поняттю відповідає визначення: «…– це виявлені в педагогічному процесі суперечності, які враховує педагог, стимулюючи розвиток особистості; це мета, поставлена за певних умов»:

а. педагогічна задача;

б. педагогічна ситуація;

в. мотивація поведінки;

г. протиріччя.

№ 38.  Міміка, жести, пантоміміка, праксеміка, текесика, візуальний контакт є засобами:

а. правильної відповіді немає.

б. усного мовлення;

в. вербальної взаємодії;

г. невербальної взаємодії;

№ 39.  Норми часової, просторової орієнтації партнерів по спілкуванню вивчає :

а. праксеміка;

б. жестика;

в. пантоміміка.

г. кінетика;

№ 40.  Моторику всього тіла: позу, ходу, нахили, поставу відображає:

а. кінетика;

б. праксеміка.

в. жестика;

г. пантоміміка;

№ 41.  Рушійними силами самовиховання майбутніх соціальних педагогів є:

а. зовнішні соціальні вимоги та особисте ставлення до цих вимог;

б. потреби педагога;

в. недостатні знання психології;

г. протиріччя між педагогами.

№ 42.  Психологічний механізм самовиховання представляє собою:

а. сукупність осмислених творчих актів під час вирішення завдань, що безпосередньо функціонують на рефлексивно-особистісному і предметно-операційному рівнях;

б. правильної відповіді немає.

в. розвиток пам’яті та мислення;

г. тренування професійних умінь і навичок;

№ 43.  «Комунікативна атака» – це етап професійно-педагогічного спілкування, на якому відбувається:

а. завоювання педагогом ініціативи, встановлення емоційного і ділового контакту;

б. рівна взаємодія партнерів спілкування;

в. надання можливості об’єкту спілкування виявити свою активність;

г. ігнорування інтересів об’єкту педагогічного впливу.

№ 44.  Основні критерії педагогічного спілкування-діалогу:

а. суб’єктність впливу, ініціативність, зосередженість;

б. правильної відповіді немає.

в. рівність особистісних позицій між партнерами, зосередженість на співрозмовнику, персоніфікована манера висловлювань, поліфонія взаємодії, двоплановість позицій педагога;

г. вимогливість до партнера, ініціативність педагога, емоційність спілкування;

№ 45.  Комунікативність педагога – це:

а. вміння розмовляти з людьми у процесі професійної діяльності;

б. правильної відповіді немає.

в. потреба у взаємодії з учнями;

г. професійно-особистісна якість педагога, що характеризується потребою у спілкуванні, здатністю легко вступати в контакт, викликати позитивні емоції у співрозмовників, відчувати задоволення від спілкування;

№ 46.  Стиль професійно-педагогічного спілкування – це

а. правильної відповіді немає.

б. методи навчання і виховання;

в. прийоми ведення розмови;

г. усталена система способів і прийомів, які застосовує педагог під час професійної взаємодії;

№ 47.  Рефлексивна взаємодія ґрунтується на:

а. вмінні педагога активізувати діяльність учнів;

б. уявленні, за яким учень є центральною постаттю навчально-виховного процесу, його головним учасником. Завдання педагога – полегшувати вихованцям процес розвитку, створювати для них умови та всіляко сприяти досягненню повного самовиявлення;

в. правильній постановці завдань перед вихованцями, здійсненні контролю за їхньою поведінкою;

г. правильної відповіді немає.

№ 48.  Визначення «Вміння педагога використовувати свій психофізичний потенціал як інструмент виховного впливу та одночасне управління власною діяльністю у поєднанні з впливом на інших» - відображає суть поняття:

а. професійні уміння;

б. професійно-педагогічне спілкування;

в. правильної відповіді немає.

г. професійно-педагогічна техніка;

№ 49.  Гуманістична спрямованість діяльності соціального педагога:

а. саморозвиток особистості в процесі суспільної діяльності.

б. вияв професійної ідеології педагога;

в. негативне ставлення до педагогічної діяльності;

г. система роботи педагога шляхом використання різних форм роботи з дітьми;

№ 50.  Професійний імідж педагога – це:

а. правильної відповіді немає.

б. професійний портрет педагога;

в. особистісні якості педагога, що сформувались у процесі професійної діяльності;

г. стереотипний образ педагога, що склався в свідомості учнів, батьків, колег по роботі реальне (або уявне) обличчя, стиль професійної поведінки педагога;