Соціальна педагогіка в іменах

№ 1.  Один зі стародавніх мислителів, автор знаменитої тези “Пізнай самого себе”. Користувався виключно усним методом викладу свого вчення.

а. Демокріт

б. Сократ

в. Арістотель

г. Платон

№ 2.  Учень Сократа. Займався педагогічною діяльністю в Афінах, де при гімнасії Академії заснував філософську школу. Свої філософські і соціально-педагогічні погляди виклав у творах “Держава” і “Закони”.

а. Платон

б. Арістотель

в. Квінтіліан

г. Демокріт

№ 3.  Філософ-діалектик, учений-енциклопедист, учень Платона. Багато років займався педагогічною діяльністю у заснованій ним філософській школі “Лікей” при однойменному гімнасії. Вихователь О. Македонського. Соціально-педагогічні ідеї мислителя викладені у його філософських творах “Політика”, “Про душу” та ін.

а. Квінтіліан

б. Сократ

в. Арістотель

г. Платон

№ 4.  Видатний римський педагог, теоретик ораторського мистецтва. Впродовж 20-ти років утримував відкриту ним риторичну школу, яка стала першою державною риторичною школою у Римі.

а. Арістотель

б. Демокріт

в. Платон

г. Квінтіліан

№ 5.  Італійський педагог-гуманіст. У 1425 р. заснував “Будинок радості” – першу в історії школу інтернатного типу, де виховувалися діти як із багатих, так і з бідних сімей.

а. Еразм Роттердамський

б. Мішель Монтень

в. П’єтро Паоло Верджеріо

г. Вітторіно де Фельтре

№ 6.  Французький філософ і письменник епохи Відродження, автор твору “Спроби”. Розглядав людину як частину природи, яка повинна бути наставницею у справі виховання.

а. П’єтро Паоло Верджеріо

б. Мішель Монтень

в. Вітторіно де Фельтре

г. Еразм Роттердамський

№ 7.  Один із найвизначніших мислителів епохи Відродження. Соціально-педагогічні ідеї розкрив у творі “Утопія”.

а. Томазо Кампанелла

б. Еразм Роттердамський

в. Томас Мор

г. Мішель Монтень

№ 8.  Основу “ідеальної” соціальної моделі вбачав у відсутності приватної власності. Зобразив модель винятково державного соціального виховання на прикладі жителів “міста Сонця”.

а. Томазо Кампанелла

б. Еразм Роттердамський

в. Мішель Монтень

г. Томас Мор

№ 9.  Основоположник науково-теоретичного компонента соціальної педагогіки, автор праць “Велика дидактика”, “Материнська школа”.

а. Йоган Генріх Песталоцці

б. Жан-Жак Руссо

в. Ян Амос Коменський

г. Джон Локк

№ 10.  Забезпечував необхідність соціального виховання стосовно дітей найбільш процвітаючих і освічених громадян. Прихильник сенсуалістичної теорії пізнання. Його праця “Думки про виховання” поклала початок англійській науковій педагогіці.

а. Ян Амос Коменський

б. Жан-Жак Руссо

в. Йоган Генріх Песталоцці

г. Джон Локк

№ 11.  Французький філософ і педагог, соціально-педагогічні ідеї виклав у творі “Еміль, або Про виховання”.

а. Йоган Генріх Песталоцці

б. Ян Амос Коменський

в. Жан-Жак Руссо

г. Джон Локк

№ 12.  Один із основоположників соціальної педагогіки. Двічі, у 1774 та 1799 роках, організовував переважно на свої кошти притулки для дітей-сиріт і безпритульних у Нейгофі та Станці.

а. Йоган Генріх Песталоцці

б. Джон Локк

в. Ян Амос Коменський

г. Жан-Жак Руссо

№ 13.  Прихильник передових соціально-педагогічних переконань Й.-Г. Песталоцці. У середині ХІХ ст. ввів поняття “соціальна педагогіка”, під яким розумів “засіб діяльності вчителя у середовищі”. У 1835 р. видав “Посібник до навчання німецьких учителів”.

а. Йоган Генріх Песталоцці

б. Адольф Дістервег

в. Роберт Оуен

г. Пауль Наторп

№ 14.  Один із основоположників соціальної педагогіки, англійський соціаліст-утопіст. На початку 1816 р. створив у Нью-Ленарку “Новий інститут для формування характеру”.

а. Йоган Генріх Песталоцці

б. Роберт Оуен

в. Адольф Дістервег

г. Пауль Наторп

№ 15.  Німецький філософ і педагог, основоположник соціальної педагогіки. У 1899 р. надрукував книгу “Соціальна педагогіка”, в якій визначив її сутність, основні категорії, принципи та методи дослідження.

а. Адольф Дістервег

б. Йоган Генріх Песталоцці

в. Роберт Оуен

г. Пауль Наторп

№ 16.  Італійський педагог, теорети дошкільного виховання. Працювала в дитячій психіатричній клініці, згодом перенесла розроблені там методи в практику виховання нормальних дітей дошкільного віку. У 1912 р. опублікувала книгу “Будинок дитини. Метод наукової педагогіки”.

а. Мері Річмонд

б. Джейн Адамс

в. Софія Русова

г. Марія Монтессорі

№ 17.  Німецький філософ і педагог, автор концепцій “громадянського виховання” та “трудової школи”.

а. Вільгельм-Август Лай

б. Джон Дьюї

в. Георг Кершенштайнер

г. Рудольф Штайнер

№ 18.  Німецький педагог-експериментатор, розробив “педагогіку дії” на основі формули “вплив-реакція”, відповідно якій навчання й виховання розглядаються як система зовнішніх впливів на учнів і їхніх відповідних реакцій.

а. Георг Кершенштайнер

б. Джон Дьюї

в. Рудольф Штайнер

г. Вільгельм-Август Лай

№ 19.  Американський філософ і педагог, основоположник прагматичної педагогіки (“Психологія і педагогіка мислення”, “Школа і дитина”, “Школа і суспільство”, “Школа майбутнього”).

а. Рудольф Штайнер

б. Вільгельм-Август Лай

в. Джон Дьюї

г. Георг Кершенштайнер

№ 20.  Відомий антропософ, художник, теоретик у галузі соціальних наук. У 1919 р. заснував школу для дітей робітників і службовців тютюнової фабрики “Асторія” у Вальдорфі, якою започаткував широкий міжнародний Вальдорфський рух.

а. Вільгельм-Август Лай

б. Георг Кершенштайнер

в. Рудольф Штайнер

г. Джон Дьюї

№ 21.  Представниками теорії “нового” виховання і “нових” шкіл на початку ХХ ст. були:

а. Я.-А. Коменський, Дж. Локк, Ж.-Ж. Руссо, Й.-Г. Песталоцці

б. Г. Кершенщтайнер, В.-А. Лай, Дж. Дьюї, Р. Штайнер

в. С. Редді, Е. Демолен, Г. Літц, Г. Вінекен

г. А. Дістервег, Р. Оуен, П. Наторп, М. Монтессорі

№ 22.  Лікар, письменник, педагог. Теоретичні засади соціально-педагогічних ідей втілив у створеному ним 1911 року “Будинку сиріт” для єврейських дітей.

а. Януш Корчак

б. Жан-Жак Руссо

в. Йоган Генріх Песталоцці

г. Ян Амос Коменський

№ 23.  Автор “Руської правди” – першої збірки давньоруських законів, у тому числі про захист сім’ї, опікунство тощо.

а. митрополит Іларіон

б. Володимир Мономах

в. Даниїл Заточник

г. Ярослав Мудрий

№ 24.  Автор “Слова про закон і благодать”, у якому йдеться про доцільність принципу активної діяльності у формуванні особистості, заперечується візантійську ідею виховання в дусі аскетизму.

а. Володимир Мономах

б. Даниїл Заточник

в. Ярослав Мудрий

г. митрополит Іларіон

№ 25.  Видатний церковний діяч, просвітитель, ігумен Києво-Печерського монастиря, автор низки творів повчального характеру (“Слово … про віру християнську і про латинську”, “Про кари Божі”, “На велику чотиридесятницю”, “Слово про терпіння і про любов, про піст”, “Слово про ходіння до церкви й молитву”).

а. Володимир Мономах

б. Феодосій Печерський

в. Даниїл Заточник

г. митрополит Іларіон

№ 26.  У творі “Повчання дітям” вперше обґрунтовує необхідність зв’язку освіти з потребами життя особистості та її діяльністю.

а. митрополит Іларіон

б. Володимир Мономах

в. Даниїл Заточник

г. Феодосій Печерський

№ 27.  Представники української соціально-педагогічної думки епохи Відродження.

а. О. Барвінський, Г. Врецьона, Л. Ясінчук

б. М. Грушевський, І. Крип’якевич, Н. Полонська-Василенко

в. Я. Мудрий, В. Мономах, Ф. Печерський

г. Є. Славинецький, С. Полоцький, І. Вишенський

№ 28.  Видатний український філософ, письменник, просвітитель-гуманіст. Одним із перших в історії соціально-педагогічної думки України висунув ідею всебічно розвиненої особистості. Відстоював ідею “сродної” праці, принцип народності у вихованні.

а. Т. Шевченко

б. П.-Д. Юркевич

в. Г. Сковорода

г. О. Духнович

№ 29.  Видатний український педагог, основоположник наукової педагогіки. Ядром його педагогічної системи виступає принцип народності. Автор праць “Людина як предмет виховання”, “Праця в її психічному і виховному значенні”.

а. Г. Сковорода

б. О. Духнович

в. Г. Ващенко

г. К. Ушинський

№ 30.  “Батько” вітчизняної соціальної педагогіки. Започаткував організацію соціального виховання дітей за місцем проживання через клубні форми роботи (перший вітчизняний дитячий клуб “Сетльмент”). Виховну експериментальну діяльність продовжив після 1917 р. на станції “Дитяча праця і відпочинок”.

а. Г. Ващенко

б. К. Ушинський

в. О. Духнович

г. С. Шацький

№ 31.  Перша жінка педагог-теоретик в Україні, великий філантроп, прозаїк, літературознавець, видатна громадська діячка, одна з піонерок українського жіночого руху. Автор праць“Теорія і практика дошкільного виховання”, “Дещо про дефективних дітей у школі”, “Нова школа соціального виховання” та інших.

а. Марія Монтессорі

б. Наталія Кобринська

в. Софія Русова

г. Костянтина Малицька

№ 32.  У книзі “Виховний ідеал” (1946) розкриває своє бачення виховного ідеалу як національно-соціального феномену. Педагогічне кредо сформулював у тезі “служба Богові й Україні”.

а. Костянтин Ушинський

б. Олександр Духнович

в. Григорій Ващенко

г. Василь Сухомлинський

№ 33.  Міністр освіти України (1918–1919), перший ректор Кам’янець-Подільського Українського державного університету. Автор праць “Українська культура”, “Наука про рідномовні обов’язки”, “Дохристиянські вірування українського народу”.

а. Іван Огієнко

б. Григорій Ващенко

в. Василь Сухомлинський

г. Олександр Духнович

№ 34.  Український радянський педагог і письменник, один із засновників системи дитячо-підліткового виховання. Здійснив у педагогічній практиці дослід, який не має аналогів, масового перевиховання дітей-правопорушників у трудовій колонії ім. М. Горького (1920–1928, під Полтавою, з 1926 в Куряжі поблизу Харкова) і дитячій комуні ім. Ф. Е. Дзержинського (1927-35, в передмісті Харкова).

а. Антон Макаренко

б. Василь Сухомлинський

в. Григорій Ващенко

г. Станіслав Шацький

№ 35.  Відомий педагог-гуманіст ХХ ст., автор педагогічних творів, оповідань і казок для дітей. Соціально-педагогічні ідеї розкрив у працях “Серце віддаю дітям”, “Сто порад учителеві” та інших.

а. Антон Макаренко

б. Григорій Ващенко

в. Станіслав Шацький

г. Василь Сухомлинський

№ 36.  Хто з видатних педагогів ХІХ ст. сформулював соціально-педагогічне кредо: щоб виховати людину у всіх відношеннях, педагогіка насамперед повинна пізнати її також у всіх відношеннях. Для допомоги людині в процесі соціалізації необхідно пізнати людину в її соціальній дійсності і її індивідуальну сутність: в сім’ї і суспільстві, серед народу і людства, в будь-якому віці і класі, в радості і горі, піднесенні і приниженні, в діяльності і на смертному одрі?

а. Антон Макаренко

б. Григорій Ващенко

в. Василь Сухомлинський

г. Костянтин Ушинський

№ 37.  Цей видатний просвітитель ХVІІ ст. у творі “Громадянство звичаїв дитячих” рекомендував навчати дітей доброти, не підноситись вище за інших, завжди пам’ятати про доброчесність, ближньому служити і догоджати:

а. Лазар Баранович

б. Петро Могила

в. Єпіфаній Славинецький

г. Іван Вишенський

№ 38.  Російський педагог, творець відомої Школи-комуни для важковиховуваних дітей ім. Ф. Достоєвського (Республіка ШКІД).

а. Василь Сухомлинський

б. Антон Макаренко

в. Віктор Сорока-Росінський

г. Костянтин Ушинський

№ 39.  Хто з педагогів так сформулював своє бачення прав дитини: “Я закликаю до [прийняття] Великої хартії вольностей про права дитини. Можливо, їх є більше, та я знайшов три основних. 1. Право дитини на смерть. 2. Право дитини на сьогодення. 3. Право дитини бути тим, ким вона є”?

а. Віктор Сорока-Росінський

б. Василь Сухомлинський

в. Януш Корчак

г. Костянтин Ушинський

№ 40.  Увів до наукового обігу поняття “педагогізація середовища” – педагогічна орієнтація соціуму, що для нього означало: 1) розробку теорії та методики взаємодії школи з іншими виховними закладами, вивчення й використання виховних можливостей соціального середовища в цілому; 2) усвідомлене насичення, збагачення соціального середовища виховним потенціалом.

а. Василь Сухомлинський

б. Олександр Зеленко

в. Костянтин Ушинський

г. Станіслав Шацький