4. Джерела адміністративного процесуального права

З теорії права відомо, що джерела (або форма) права — це конкретні форми зовнішнього вираження загальнообов’язкових правил поведінки, встановлених державою, через яке ці правила справляють свій владно-регулюючий вплив на суспільні відносини. Це визначення не є винятком і для адміністративного процесу­ального права з точки зору юридичного позитивізму, адже в Україні джерелом права офіційно визнається нормативний акт.

Раніше ми зазначали, що основним джерелом права, тобто конкретною формою зовнішнього вираження правил поведін­ки, є нормативний акт. Нормативні акти, в свою чергу, склада­ють певну сукупність, яку можна визначити як систему ад­міністративного процесуального законодавства.

З огляду на різноманітність джерел (нормативних актів) ад­міністративного процесуального права, з урахуванням ієрархічності підлеглості їх доцільно класифікувати таким чином.

1. Конституція України — як основний закон, що встанов­лює загальні правові принципи, права, свободи і особисту не­доторканність людини, гарантії їх забезпечення та здійснення правосуддя в державі. Конституція України є основним джере­лом прав, має найвищу юридичну силу. Вона виступає як юри­дична база поточного законодавства.

2. Міжнародні договори (угоди), згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України відповідно до ст. 19 Закону України від 29 червня 2004 р. «Про міжнародні догово­ри України», є частиною національного законодавства і засто­совуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства.

3. Кодекси України:

— Кодекс України про адміністративні правопорушення. Розділ ІІІ цього Кодексу встановлює перелік органів, які упов­новажені розглядати справи про адміністративні правопору­шення, порядок їх утворення, права, обов’язки та компетенція цих органів, а також підвідомчість справ. У розділі ІУ регла­ментуються умови і порядок провадження в справах про адмі­ністративні правопорушення, розгляд адміністративних справ, винесення постанов про накладення адміністративних стяг­нень, їх оскарження і опротестування. Розділ У встановлює по­рядок виконання постанов про накладення адміністративних стягнень;

— Кодекс адміністративного судочинства України, завдан­ням якого є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій. Кодекс визначає повноваження адміністративних судів щодо розгляду справ адміністративної юрисдикції, поря­док звернень до адміністративних судів і порядок здійснення адміністративного судочинства;

— Митний кодекс України також визначає засади організа­ції провадження у справах про порушення митних правил (статті 356—406).

4. Закони України:

— Закон України «Про судоустрій та статус суддів України» від 7 лютого 2002 р. визначає правові засади організації судової влади та здійснення правосуддя в Україні, систему судів загальної юрис­дикції;

— Закон України «Про звернення громадян» від 2 жовтня

1996р. регулює питання щодо звернення громадян до органів влади з заявами і пропозиціями у тому числі й оскарження дій посадових осіб, державних і громадських органів;

— Закон України «Про засади запобігання та протидії корупції» від 11.06.2009р. встановлює особливості проваджень у справах про корупційні дії.

5. Укази Президента України:

— Указ Президента України «Про першочергові заходи щодо забезпечення реалізації та гарантування конституційного права на звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування » від 07.02.2008р.;

— Указ Президента України «Про першочергові заходи щодо забезпечення реалізації та гарантування конституційного права на звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування» від 07.02.2008 р.;

6. Норми адміністративного процесуального права містять­ся у постановах Кабінету Міністрів України, нормативних ак­тах (інструкціях, правилах, методиках) центральних органів виконавчої влади, а також у Цивільному процесуальному ко­дексі України, Господарському процесуальному кодексі Украї­ни, Кримінально-процесуальному кодексі України, які взає­модіють з нормами адміністративно-процесуального права.

7. Постанови Пленуму Верховного Суду України та постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України, котрі містять роз’яснення з питань застосування норм адміністра­тивного матеріального та процесуального права.

Такий досить докладний перелік нормативних актів, які концентрують норми адміністративного процесуального права, дає змогу пересвідчитися в наявності достатньої нормативної бази, як кодифікованої, так і на рівні поточних законів та інших нормативних актів, щоб можна було стверджувати про сформо­вану самостійну нову галузь — адміністративне процесуальне право і виокремлення її із системи адміністративного права. Процеси формування, утворення нових галузей права невідво­ротні, оскільки розвиваються та удосконалюються суспільні відносини. Формування цих галузей, не виключено, буде відбу­ватися і за рахунок традиційних усталених галузей права.