№1І.Методи за рівнем навч-піз діял.

. Поясн-ілюстрат. метод-спрямов. на повідомл. готової інформ. різними засобами та усвідомл. і запам'ятов. цієї Інформ. учнями.Ознаки:

1) знання учням пропонують у "готовому" вигляді;(репр)

2) міцність засвоєння знань забезпеч. через їх багаторазове повторення.(репр)

*Розповідь, вправа, бесіда, практ. робота на застосування знань, законів та ін.*Забезпеч.системність знань,послідовність викладу,економить час. Але обмежує навч.діял. учня процесами запам'ят. і відтвор.інформації, не розвиває достатньо розумові здібності.

Репродуктивний метод - спрямив. на відтвор. учнем способів діял. за визначеним учителем алгоритмом. (Ознаки поясн-ілюст)

*Переказ прочитаного, вправи за зразком, роботи з книгою,аналізу таблиць, моделей за певним правилом.

*Вивч.за мінім. короткий час, без великих витрат зусиль. Не дає змоги дост. розвив. мисл.,навич пошукової діял.

Проблемного викладу -постановку перед учнями проблеми і визнач. шляхів її розв'яз. з приховуванням можливих пізнавальних суперечностей.ознаки:

1) знання учням у "готовому" вигляді не пропонують;

2) учитель показує шлях дослідж.проблеми, розв'язує її від початку до кінця;

*Проблемна розповідь, проблемно-пошуков.бесіда та вправи, лекції.*Потребує великих витрат часу, не розв'язує завдань формув.практ. умінь і навичок.

Частково-пошуковий - певні елементи знань повідомляє педагог, а інші учні здобув. самостійно, відповідаючи на запит. чи розв'яз. проблемні завдання.ознаки:(пробл1)

*Евристична бесіда, коментована вправа з висновками, творчі вправи, лаб. чи практ. роботи.

Дослідницький метод - творче застосув.знань, оволодіння методами наук. пізнання, формув. досвіду самостійного наук. пошуку.

1) учитель разом з учнями формулює проблему;

* Спостереж,пошук висновків,роботи з книгою, письмова вправи з доведенням закономірності, практ. і лаб. робота

*Активізує пізнавальну діяльність учнів, але потребує багато часу, спец. умов, високої педагогічної кваліфікації .

2)Образотворчі засоби :об'ємні і плоскі. До об'ємних належ.муляжі. Муляжі - точна копія натурал. об'єкта, в якій відображ. не тільки основні (колір, форма, розміри), але й другорядні зовн. ознаки.

Плоскі:навчальні картини, таблиці(статичні, динамічні), фотографії.

таблиці(художньо оформлені, цифрові, графічні, текстові і комбіновані.) інфрм. подається послідовно.

______________________________________________

№2. 1.Домашнє завдання

Осн. завд. дом. роб є розшир. і поглибл. знань.Такі домашні завдання:

а) спостереж. за об’єктами природи;

б) викон. дослідів з метою закріпл. знань про властивості чи умови існування об’єкта;

в) викон. практ. робіт, з метою закріпл. знань та умінь виконувати дії за зразком;

г) робота з підручником;

д) робота з додатковою літерат.(розшир знань)

е) робота з наочними засобами ( конкретизація знань).

*домашні завдання можна виконувати індивідуально у групах та фронтально.

Фронтальні   можуть бути однаковими для всього класу.

Групові – задають групі учнів.Кожен виконує своє завд..

Індивідуальні для окремих учнів. Вони відповідають індивід. особливостям кожного, їх пропонують на індивідуальних картках.

За тривалістю викон.дом.завд.бувають довготривалими короткочасними. Обидва види повинні бути посильні для учнів.

За характером пізнавал. діял. дом. завд. можуть бути репродуктивними (репродуктивне відтворення знань і застосування їх у знайомій ситуації, виконання роботи за зразком) і творчі ( застосування нових знань і умінь у новій навчальній ситуації). 

2)Методи наукового дослідження

Провідний- педагогічний експеримент – перевірка певного методу чи прийому з метою виявлення ефективності.

Обирає проблему дослідження,визнач.її об’єкт і предмет і формулює гіпотезу.

Історичний метод дає можливість проаналізувати те що досягнуто з даної проблеми.

Вивчення і узагальнення досвіду – дослідна перевірка нових програм, книг, наочних посібників.

Спостереження-дослідник,спостерігаючи педагогічний процес,виявляє досягн. вчителів,узагал. і осмислює зібраний матеріал. Спостереж.використ.під час експерименту та вивч.і узагал.досвіду.Також застосов. анкетування.

Бесіда поєднується з експерим,спостереж, анкетув,.У ході дослідник виявляє стан проблеми,що вивчається.

Під час провед.експерименту слід зважати на знання і їх рівень у учнів.Використовувати аудіо і відеотехніку.

№3 1)6-ти літні учні

6р учень не може одразу прийняти й засвоїти всі норми шк поведінки, часто порушує їх. Школяр прагне в усьому бути першим, але не може адекватно оцінити свої вміння. Часто зазнає труднощів з однолітками.Емоційно важко переживає власні невдачі, але виявляє ініціативу критиці однолітків.

Важливо використ.унаочнення. Воно стимулює створ. образів.Можна використ. іграшки, картинки, посібники, маски, картки, таблички, доміно.

Гарний результ. дає робота в групах, парах. Під час викон.завдань серед дітей виникають проблеми у спілкув, а іноді й конфлікти.Завдання вчителя – допомогти першокл. розібратися в них конструктивно. Під час дискусії, працюючи в парі чи в групі, вчитель задає мовні зразки взаємодії з першокласниками,заохочує учнів, щоб вони самостійно, без допомоги дорослого користувалися ними.

Особливого значення в навч-вих процесі слід надавати іграм.В умовах гри дитина засвоює програму значно успішніше, ніж в умовах навчального заняття, адже в грі навчальна мета - частина ігрової ситуації з виконанням певних правил. За таких умов засвоєння нового матеріалу відбув. без особливого напруження, ніби саме собою.

2)Зв'язок з іншими науками

Біологією і географією, так як зміст шк. курсу прир. включає елементи знань, які відображають основи обох наук.

  В основі змісту та побудови матеріалу курсу природ. лежать принцип сезонності, який визначає специфіку методики викладання предмета.

  Методика є пед. наукою, тому вона тісно пов’язана з  дидактикою та теор. виховання, вона розкривається відповідно до її законів і закономірностей.  Методика, досліджуючи проблеми раціональної організації та проведення навч-вих процесу в поч класах, повинна врахувати псих. особливості вікової групи дітей, які навчаються, тому вона тісно пов’язана із психологією.

  Псих. наука досліджує закономірності мислення, пам’яті уваги мол.школярів, які допомагають виявляти найефективніші методи і засоби навч. та вихов. учнів.Тому вчителю треба добре знати псих.закономірності розвитку особистості учнів початкових класів.

  Під час навч. учнів прир. треба врахувати фізіологічні особливості їхнього розвитку,тому методика тісно пов’яз. з віковою фізіологією та шкільною гігієною.

  Методика повинна врахувати дослідження цих наук, щоб зберегти здоров’я дітей.

№4Зображувальна наочність

*таблиці, малюнки на дошці, моделі, муляжі, діапозитиви, кінофільми.

* на різних етапах уроку і з будь-якою дидактичною метою - для поясн. нового матеріалу,закріпл, вдоскон. та перевірки знань. При цьому у дітей відбув. ефективне зорове сприймання,у поєднанні зі словом учителя дає навч.ефект. 

Використовуючи таблицю, учит. повинен уважно її  вивч., сформулюв. запит. для бесіди, визначати, коли її найкраще демонструвати. Спо­чатку учні її розглядають. Потім називають,що побачили. Вчитель аналізує її зміст. Під час бесіди учні виділ. риси предметів і явищ, зображ. на таблиці,вста­новл. причинно-наслідкові зв'язки.

Роз­даткові картки, листівки.На етапі сприйм. та усвідомл. доцільно використати табли­ці, а на етапі осмисл., узагал. та сист.  знань-картки.

 Схематич. малюнок у поєднанні з іншими наочн. довше утримує увагу.Створюються умови не тільки для кра­щого усвідомл.матеріалу, а й для розвитку спостережливості, уваги, які в них ще несталі. Діти навчаються порівнювати, зі­ставляти, аналізувати.Усе супроводж поясненнями.

2)Методика в 17-19 ст

Провідна роль-вчителів братських шкіл,Київської академії. Вони пропагували нові метод. ідеї, збагачували своїм досвідом теорію та практику шкільної природничої освіти.

Рос.дослідник, педагог, методист В. Ф. Зуєв свідчив про низький рівень навч. в школах. Природа як шкільний предмет не викладалося.

У 1786 р. В. Ф, Зуєв підготував 1-й рос. підручник природи Ним користувалися вчителі й учні 14 губерній Росії, а решта були позбавлені такої можливості. У ньому навч. матеріал уперше викладено від простого до складного: нежива природа, рослини, тварини. Вміщ. метод.поради, як самостійно працюв. з підр, як користуватися наочністю.

Тому він запропонував створити кабінети, де були б зібрані малюнки й натуральні наочні посібники.

У 1828 p. за наказом Міністерства освіти природу взагалі було заборонено вивч в школі, але 1852 р. викладання його в школі було відновлено.

А. М. Теряєв написав багато підруч., навч. посібників, створив перший шк.. ботанічний атлас із морфології рослин; із його ініціативи школи одержували гербарії, колекції, вологі препарати, схеми, таблиці.

У 1827 р. Міністерство освіти припинило постачання шкіл наочністю.

А.М. Бекетов запровадив шкільних дослідів як прийому виклад. природи, що допомагає розкриттю наукових законів життя й розвитку органічної природи.Це підтримав рос. біолог А. П. Богданов, виступивши за перебудови змісту Природи та мет.викл.

«Учебник зоологии» О. Я. Герд також побудував від простого до складного. Він вважав, що такий виклад навч. матер. забезп. формув. наук. уявлення про розвиток природи,зокрема тваринного світу. Він був кращим за всі попередні, зокрема перекладені з німецької.

Перший з'їзд прийняв постанову, в якій рекоменд. створюв. в гімназіях кабінети, обладнані мікроскопами, таблицями, колекціями.

У XIX ст. у науці панувала систематика. Широкої популярності набула «Система природи» К. Ліннея.. Тому багатьох праць різних учених було скомпільовано й надруковано Шкільний підручник із природознавства.

Тогочасні шкільні підручники майже не відрізнялися від університетських. Вони не активізували мислення дітей, викликали негативне ставлення до навчання.треба зубрити.

№5 Навчальні посібники

Вербальні засоби навч.:підручники,навч.посібники,натурал.колекції,гербарії,живі об’єкти; зображ.предметів та явищ природи:таблиці,картини,картки,моделі,муляжі;аудіовізуал. засоби– кінофільми,діафільми;

Великі можливості мають кімнатні рослини. Для вивчення багатьох тем обов’язковими є систематичні гербарії. Морфологічний гербарій признач. для ознайомл. з особливостями органів рослин.

Колекції застосов.як роздат. матер.на всіх етапах уроку. Образотв.засоби–об’ємні та плоскі.

Навчальні таблиці:порівняльні, інструктивні, запитальні,контрольні, довідкові.Крім демонстраційних, використ.невеликі за розміром таблиці,які є роздатковим матеріал. і признач. для індивідуал. роботи.

Аудіовізуал. засоби дають можл.ознайомл.з явищами,які вимагають для спостереж.тривалого часу або спец.умов.

Модель – спрощений реальний об’єкт, при цьому абстрагуються тільки істотні ознаки. Діюча, розбірна матеріально модель – телурій, дозволяє показ. рух Землі навколо Сонця. Недіюча– глобус.

Осн. роль належить підручнику,Робота з ним має провод. систематично,вчитель повинен добре знати його зміст та особлив. структури. Підручник склад.з навчального тексту та позатекстових компонентів.

Навчальні картини застос. на всіх етапах навчання. Навчальні фільми використ. після пояснення або замість його. До схематичних джерел знань належать картографічні засоби, таблиці, схеми, схематичні зображення на дошці.

2)О.Я.Герд

Основополож. О.Я.Герд вперше спробував здійснити викл. природи на еволюційній основі,зробити вчення Дарвіна провідним у шк..природі.Зазначив,що предметні уроки треба розділити на дві серії: першу-про Землю,повітря,воду;другу-про рослини, тварини і людину.За основу він взяв дидакт. сист. К.Д.Ушинського.О.Я. Герд склав сист. вивч. природи в поч. класах,яка і досі має велике метод. значення.Метод. посібник для вчителів “Предметні уроки в поч. школі” надає рекомендації з навчання учнів природи,застосув. наочності,використ.форм навчання. Особливе знач. він надавав ролі вчителя в навч. процесі та його метод.роботі. О.Я. Герд розробив осн. проблеми мет. викл. природи в шк.

№6 Навчальні посібники(5)

Вербальні засоби навч.:підручники,навч.посібники,натурал.колекції,гербарії,живі об’єкти; зображ.предметів та явищ природи:таблиці,картини,картки,моделі,муляжі;аудіовізуал. засоби– кінофільми,діафільми;

Великі можливості мають кімнатні рослини. Для вивчення багатьох тем обов’язковими є систематичні гербарії. Морфологічний гербарій признач. для ознайомл. з особливостями органів рослин.

Колекції застосов.як роздат. матер.на всіх етапах уроку. Образотв.засоби–об’ємні та плоскі.

Навчальні таблиці:порівняльні, інструктивні, запитальні,контрольні, довідкові.Крім демонстраційних, використ.невеликі за розміром таблиці,які є роздатковим матеріал. і признач. для індивідуал. роботи.

Аудіовізуал. засоби дають можл.ознайомл.з явищами,які вимагають для спостереж.тривалого часу або спец.умов.

Модель – спрощений реальний об’єкт, при цьому абстрагуються тільки істотні ознаки. Діюча, розбірна матеріально модель – телурій, дозволяє показ. рух Землі навколо Сонця. Недіюча– глобус.

Осн. роль належить підручнику,Робота з ним має провод. систематично,вчитель повинен добре знати його зміст та особлив. структури. Підручник склад.з навчального тексту та позатекстових компонентів.

Навчальні картини застос. на всіх етапах навчання. Навчальні фільми використ. після пояснення або замість його. До схематичних джерел знань належать картографічні засоби, таблиці, схеми, схематичні зображення на дошці.

2)Методика та її завдання

Предметом є процес навч. природи у поч. класах.Вчитель виховує і навчає учнів,розвив.вміння спостереж,догляду за рослинами.

Метою є процес навч,встановл.звязків явищ,засвоєння знань з природи,оволодіння практ.уміннями.

Методика-педагогічна наука,а не біологічна.Під час навч.треба сформув.уявлення не тільки про окремі явища,а й про природу вцілому.

Основні завдання: освітні і виховні,розробка методів,прийомів відповідно до завд.природи.

Шоб викладати природу треба знати її зв'язок з іншими предметами.

№7 Нестандартний урок

Нестандартний урок(мюзикл,спектакль,квк) - це імпровізоване навчальне заняття, нетрадиційну (не встановлену) структуру.

Нетрадиц. уроки, займають значне місце у зв’язку з віковими особливос. мол.школярів, гра- основа даних уроків, оригін.їх.проведення.  При проведенні відкритих уроків завжди виграшні, тому що є не тільки ігрові моменти, оригінальна подача матеріалу, групова і колективна форми роботи.  Завдання, які отримують діти на нетрадиц. уроках, допомагають їм жити в атмосфері творчого пошуку. 

Екскурсія,3-4 кл. Особливістю уроку-екскурсії є те, що процес навч. Реаліз. не в умовах класу,а на природі, під час без посеред. сприйняття учнями її предметів і явищ. Під час виконання спільних завдань школярі вчаться співпрацюв.між.собою.  Головним методом-спостереж. за предметами і явищами природи.Класифік.екскурсії за двома ознаками: за обсягом змісту навчального предмета (Однотемность, многотемний) і за його місцем у структурі вивчення розділу (вступний, поточний, підсумковий).

Відеоурок.Використ. відеофільму допомагає розвитку різних сторін псих. діял. учнів,уваги і пам'яті. Під час перегляду в класі виникає атмосфера спільної пізнавальної діял. У цих умовах навіть неуважний учень стає уважним.

Ефективн. навч. процесу багато в чому залеж. від уміння вчителя правил. організ. урок і грамотно вибрати ту чи іншу форму провед. заняття. Нетрадиційні форми провед. уроків дають можлив. не тільки підняти інтерес учнів до предмету,але і розвив. їх творчу самостійність, навчати роботі з різними джерелами знань,"знімають" традиційність уроку, оживляють думку.Але занадто часте звертання до подібних форм організації навч. процесу недоцільно, тому що нетрадиційні уроки можуть швидко стати традиційними, що в кінцевому рахунку призведе до падіння в учнів інтересу до предмета. 

2)Зміст природознавства в 1-4 кл

Зміст визнач.дидакт. принципами: науковості, доступн., віковідповідності та наступності в освітньому, розвив. та вихов. процесах.для 1класу сформований з урахув.зв’язків між дошкільним навч.й початковою ланкою загальноосвітньої школи. У 1 класі розділи: “Світ, у якому ти живеш”, “Багатства неживої природи”, “Багатства живої природи”, “Запит. до природи” та “Моя країна – Україна”. Програма з природ. Спрямив. на розвиток у 6-річних дітей пізнавал. інтересу до вивч. природи й навкол. Світу.З метою розвитку спостережливості,пам’яті та самоорганізації учнів, програма для 2 класу побудована за фенологічним принципом. Регулярні спостереження за сезонними змінами в природі упродовж навч. року .У 3 класі розшир. та поглибл. знання про неживу та живу природу. Учні дізнаються про причини змін пір року та дня і ночі на Землі,склад Сонячної системи,значення води,повітря, гірських порід,кор. копалин та ґрунту.Ознайомл. з принципами класифікації живих організмів та їхніми видами. У програмі для 4 класу значна увага приділяється формув. наукової картини світу та вимірюванням.Розшир. знання учнів про методи пізнання природи та заходи охорони і збереж. її багатств, втілюються природоохоронний, краєзнавч., українознавч. та планетарн. підходи у доборі навч. Матеріалу.

№8 Роль малюнка

Малюнок допомагає повніше викласти матеріал, а учням-легше сприймати.

Схематичний мал. довше утримує увагу.Треба навч.дітей порівнювати,співставл,аналізув.Можна показати дітям схематично, те що не можна побачити в природі.Діти малюють малюнок , а вчитель керує і спостерігає за роботою,наголошує на деталях.При вивч.теми річка треба робити схем.малюнок-виток,русло,гирло..Краще робити мал..у зошит в кліт.,підписувати мал..слід поряд.

Малюнки мають бути простими,близькими до схеми.У 1-4 кл. учитель мал.. на дошці листки,сніжинки,рослини,тіло риби, тварин,умовні знаки календаря.

Зацікавлюють колективні малюнки,схеми.Важливо,щоб учні могли скалсти схему ланцюга живл,коло обігу води в природі.

Дослід, що провод.діти мають схематично зобразити на мал. у зошиті і підписати,помічаючи явища або ознаки,зробити висновки.Сприяє кращому засв.матеріалу.

2)Методи навчання

Метод навч. це упорядковані способи взаємозв’язаної діяльності учителя і учнів, які спрямовані на вирішення; навч.-вих. завдань.Кілька класифікацій методів:

- за джерелами отримання знань 1словесні, 2наочні,3практичні.

У першій групі методів джерелом знань є слово, у другій – показ, а у третій – практична робота.

1 учні отримують знання у словесній формі із повідомл. учителя або з книг. Розповідь, бесіду, пояснення, читан­ня підручника. Слово тут має вирішальне значення.

2 джерелом знань виступає показ, демонстр. предметів, речовин. Слово лише спрямовує логіку мислення. Учні на основі спос­тереж. осмислюють факти, роблять відповідні висновки,набу­вають нових знань,а іноді і умінь.

За даних методів основним джерелом знань є спостереження, а не слово, але слово залишається про­відником навчального процесу.

3 учні отрим. знання у процесі практ. діял. під час лаб. та практ. занять, екскурсій, слово учителя відіграє інструктивне значення,воно розкрив. мету та завд.роботи.У своїх відповідях учні пояснюють хід роботи, демонструють її результати, роблять висновки. Усі названі групи методів тісно пов’язані між собою і не завжди можна виділити між ними чіткі межі.

- за рівнями пізнавальної самостійності учнів( пояснювально-ілюстративні; репродуктивні; методи проблемного викладу;частково-пошукові, або евристичні методидослідницькі методи.)Білет 1

- за характером дидактичних завдань.

№9 Основи формув природничих понять

Курс природи передбачає формув понять,які вперше вводять учнів до розуміння закономірностей навкол. світу. При цьому використ.чуттєвий досвід школярів. Спостереж. та практ. робота дозволяють сформув.уявлення,які стають основою формув.первісних науков. понять,простих за змістом, які потім об’єднуються в складні .

Етапи формув.природн. понять в учнів почат класів:

1. Мотиваційна і змістова підготовка до засвоєння природничого поняття.

1. Організ.чуттєвого сприйм.предметів і явищ природи.

1. Організ. розумової діяльності, спрямованої на виділення істотних ознак  поняття.

1. Узагальнення і словесне визначення суті поняття, позначення його відповідним терміном.

1. Введення сформованого поняття в систему природничих знань.

. Типи пізнавал.завдань для формув.природничих понять:

• порівняння як засіб відкриття нових ознак предметів і явищ природи;

• виділення істотних ознак предметів і явищ природи;

• узагальнення істотних ознак предметів і явищ природи;

• класифікація об'єктів природи;

• встановлення функціональних, причинно-наслідкових, просторових, родовидових зв'язків;