2

1.Методика викладання економіки як навчальна дисципліна.

Основною метою економічної освіти є: формування економічного мислення, а її результатом є: економічно обґрунтована практична діяльність.

методика – система засобів, своєрідне “know-how”, практика викладання.

викладання – це процес передачі знань від однієї особи до іншої.

економіка – система знань, які вже були отримані у процесі навчання на економічному факультеті.

Методика викладання – це оптимальне поєднання загально дидактичних методів, прийомів і засобів навчання.

Навчальний процес – система організації навчально-виховної діяльності, в основі якої – органічна єдність і взаємозв’язок викладання і учіння; спрямована на досягнення цілей навчання й виховання. Методика викладання повинна розглядатись у комплексі, тобто необхідні не лише знання і навички але і практична діяльність ( певний досвід творчої діяльності та соціально-економічного спілкування). Тому у процесі навчання слід спрямовуватись на самоосвіту та вміння використовувати нові знання, які під час навчання можна практикувати у формі ігрових методик навчання як сучасних методів активізації навчальної діяльності.

Курс МВЕ складається з 3-х блоків-модулів:

1. формування економічного мислення та поведінки як мети економічної освіти,

2. вивчення методики проведення різних форм навчальних занять з економічних дисциплін, контролю та оцінки знань, засобів активізації методики навчання,

3. психолого-педагогічна неповторність кожного викладача (передовий досвід, самоосвіта, методика і технологія).

При розробці курсу ставляться такі специфічні цілі:

1. дати вступні відомості з базових понять і принципів методики викладання,

2. створити умови для виявлення можливостей студентів щодо розробки методичних посібників з економіки,

3. ознайомити студентів з передовим педагогічним досвідом.

Після завершення вивчення курсу студенти повинні вміти:

1. підготувати і провести урок з економіки з врахуванням рівня знань учнів,

2. організувати умови для самостійної роботи учнів з навчальним матеріалом,

3. контролювати і оцінювати знання учнів з економіки.

2.Звязок МВЕ з іншими дисциплінами МВЕ – це галузь педагогічної науки, яка визначає завдання, зміст і

методи вивчення економічних дисциплін і відповідності із загальними

цілями і завданнями освіти в сучасних навчальних закладах.

МВЕ є основою в циклі психолого-педагогічної підготовки бакалавра з

економіки до практичної діяльності викладача в навчальних закладах

різного типу.

Викладач економіки повинен бути викладачем нового типу. Він повинен

поважати тих, кого навчає, знати свій предмет, мати почуття гумору і

володіти методикою викладання.

Вивчення курсу МВЕ ґрунтується на знаннях економіки, з одного боку, та

основ педагогіки, психології, педагогічної майстерності й вікової

психології – з іншого, відповідно всі ці дисципліни тісно

взаємопов’язані між собою. Психологія – це фундамент педагогіки, а він,

в свою чергу, - фундамент МВЕ. Специфіка МВЕ в тому, щоб навчити

студентів творчо та психологічно виправдано використовувати різні

методичні прийоми для засвоєння учнями різних економічних дисциплін, а

отже без економіки вивчення МВЕ не має сенсу. Знання ж педагогічної

майстерності і вікової психології лише покращує ефективність викладання

в цілому.

3. Економічна освіта в системі економічної культури суспільства.

Основні принципи освіти:

• доступність для кожного громадянина усіх форм і типів освітніх послуг, що надаються державою;

• рівність умов кожної людини для повної реалізації її здібностей, таланту, всебічного розвитку;

• гуманізм, демократизм;

• пріоритетність загальнолюдських духовних цінностей над політичними і класовими інтересами;

• органічний зв'язок з національною історією, культурою, тра­диціями;

• незалежність державної системи освіти від політичних партій, інших громадських і релігійних організацій;

• науковий, світський характер освіти у державних навчально-виховних закладах;

• інтеграція з наукою і виробництвом, взаємозв'язок з освітою інших країн;

• гнучкість і прогностичність системи освіти;

• єдність і наступність системи освіти;

• безперервність і різноманітність освіти;

• відповідність освіти світовому рівню;

• поєднання державного управління і громадського самоврядування у системі освіти.

Культура розглядається як си­стема визнаних суспільством групових цінностей, соціальних норм і моделей поведінки.

Ринок — це система рівноправних відносин по горизонталі, що ґрунтуються на купівлі-продажу товарів і послуг, на відносинах власності та рівновазі інтересів продавця і покупця.

Поняття “економічна поведінка” складається з:

Мотивації - що спрямована на підвищення свого добро­буту (підвищення кваліфікації теж),

Мислення - що віддзеркалює економічні зв'язки та відно­шення між суспільними, виробничими та особистісними суб'єктами,

Вчинків - що базуються, з одного боку, на національних традиціях, а з іншого — на спеціальних знан­нях та вміннях, які реалізуються в контактах між суб”єктами економічної діяльності.

Завдання економічної освіти полягає в перетворенні потрібних еко­номічних знань в економічне мислення, а далі в економічну поведі­нку та економічну дисципліну як окремої людини, так і суспільства в цілому.

4???.Економічне навчання як складова процесу економічної культури суспіства

Основу суспільного розвитку складає економічна культура. Рівень економічної культури в різних країнах різний. Зараз існує біля 200 суверенних країн. З них 140 відносяться до слаборозвинених, 7 виготовляють 50% всіх матеріальних цінностей. Це обумовлено більш високим рівнем економічної культури.  Економічн акультура – відображення в свідомості людей стану економічного життя, сукупність засвоєних економічних знань і досвіду накопичених суспільством, які сприяють активній трудовій і суспільній діяльності.

Складові економічної культури.

Великий вплив на економічну культуру має економічне мислення, яке складається під впливом сім’ї, середовища, національного менталітету. Одним з проявів економічної культури є рівень економічних знань, освітній потенціал.  Освітній потенціал – це: загальна освіта; широка професійна підготовка; високий культурно-технічний рівень.  Працівник, що має високий освітній потенціал, може брати активну участь в управлінні виробництвом, вирішувати складні економічні завдання, але освітній потенціал не є незмінним.  За 50 тис.р. – змінилось 800 поколінь людей. 650 поколінь – у печерах, останні 6 поколінь – друковане слово, 2 покоління – електричний двигун.  Тому сучасне суспільство притримується концепції безперервної освіти.  Концепція безперервної економічної освіти.  1) нова економічна епоха – це епоха інформації (постіндустріальна). Вона базується на знаннях; 2) НТП збільшує частку тих галузей і спеціальностей, які потребують високої освітньої підготовки; 3) Розвинені країни, які не мають запасів сировини, вибрали своєю національною стратегією процес освіти. 1/3 приросту ВВП забезпечується інвестиціями в галузі освіти, рентабельність яких складає від 12 до 24%. 

Економічне навчання (освіта) – процес зміни економічної поведінки людей.  Економічна поведінка складається з:мотивація,мислення, вчинків В результаті високих темпів соціально-економічного розвитку відбувається не тільки фізичне і моральне старіння матеріальної бази, а і людей.  Людину можна характеризувати як морально застарілу якщо її кругозір, пристосованість і придатність до змін обмежені настільки, що вона не в змозі справитись із ситуаціями і рішеннями яких вимагає процес роботи.