
- •4.Види педагогічної діяльності.
- •6.Професіоналізм вчителя.
- •5.Суспільна значимість учительської професії.
- •27.Умови оволодіння педагогічним тактом.
- •3.Функції педагогічної діяльності.
- •7.Психолого-педагогічна модель сучасного вчителя.
- •8.Професійна етика вчителя..
- •9.Зовнішній вигляд педагога
- •10.Поняття про педагогічну майстерність та шляхи її формування.
- •44.Проектування навчально-виховного процесу початкової школи
- •11.Гуманістична спрямованість особистості сучасного вчителя
- •12. Професійна компетентність та критерії її визначення
- •13. Професійно-педагогічні уміння і навички вчителя початкових класів
- •15. Критерії та рівні педагогічної майстерності
- •31.Педагогічний конфлікт. Причини їх виникненя.
- •50 Імідж вчителя початкових класів.
- •23.Порівняльна характеристика діяльності педагога – майстра і педагога-початківця
- •41.Демократичний стиль педагогічного спілкування.
- •45.Поняття про педагогічну творчість учителя в навчально-виховному процесі.
- •21.Засоби педагогічної взаємодії
- •24.Чинники підтримки професійного рівня педагога
- •43.Критерії та рівні педагогічного авторитету.
- •26. Педагогічний такт. Рівні педагогічного такту.
- •47 Складові творчої педагогічної діяльності.
- •28.Педагогічний такт і педагогічна тактика.
- •46 Специфіка та особливості педагогічної творчості.
- •29.Педагогічна ситуація. Види педагогічних ситуацій.
- •32.Правила поведінки у конфліктних педагогічних ситіаціях
- •33.Позиція вчителя у конфліктних ситуаціях
- •35.Структура педагічного спілкування.
- •36.Стилі педагогічного спілкування
- •37. Структура педагогічного спілкування.
- •30.Педагогічні задачі та способи їх вирішення.
- •38. Моделі педагогічного спілкування.
31.Педагогічний конфлікт. Причини їх виникненя.
Конфлікт - це реальні або ільзорні, обєктивні або субєктивні по різному усвідомлені протиріччя між людьми зі спробами їх емоційного вирішення. Конфлікти у школі поділяють на прості та складні.Прості вирішуються вчителем без зустрічної протидії учнів за допомогою організації їх поведінки у школі (зупинення бійки, сварки між учнями тощо). Серед складних педагогічних конфліктів розрізняють конфлікти діяльності, конфлікти поведінки, конфлікти взаємин.
Конфлікти діяльності. Виникають з приводу виконання учнем навчальних завдань, успішності, пізнавальної діяльності, ситуацій, коли учні не виявляють готовності оперативно виправити власну помилку. Вчитель висловлює незадоволення, учні вступають у суперечку або демонструють образу.
Конфлікти поведінки, вчинків. Виникають з приводу порушення учнем правил поведінки у школі та поза нею. Вчитель висловлює незадоволення порушенням поведінки, не пов'язаної безпосередньо з навчальною діяльністю. Найчастіше це грубощі учнів педагогам, агресивна поведінка з однокласниками, пустощі, що проявляються як протест проти низької оцінки.
Конфлікти взаємин. Виникають у сфері емоційно-особистісних стосунків учнів і вчителів. Вони найбільш тривалі та деструктивні. Постають на ґрунті недоброзичливих стосунків як наслідок постійних попередніх конфліктів діяльності або поведінки, вчинків. Створюють взаємно упереджене сприйняття вчителем і учнем.
50 Імідж вчителя початкових класів.
Отже, сучасний вчитель початкових класів має поєднати у собі як риси власне вихователя (опіка, заміна матері) і риси вчителя. Це виразно знайшло відображення у професійному іміджі, він став більш індивідуалізований . Усе це робить проблему іміджу сучасного педагога в освітньої практиці шкіл актуальною, що вимагає пильної уваги як з боку, хто її розробляє, а й тих, хто не хоче бути успішною у своїй професійній школи. У зв'язку з цим це дослідження передбачає:
- вивчення потреб вчителів початкових класів у формуванні професійного іміджу;
- узагальнення і аналіз досвіду роботи з формуванню професійного іміджу;
- узагальнення і аналіз теоретичних і прикладних аспектів пріоритетних умов формування іміджу сучасного педагога.
18. Способи організації навчально-виховного процесу в початковій школі На етапі підготовки педагогічного процесу створюються належні умови для протікання процесу в заданому напрямку. З цією метою вирішуються такі важливі завдання: цілепокладання, діагностика умов, прогнозування досягнень, проектування та планування розвитку процесу.Сутність цілепокладання (обґрунтування і постановки цілі) полягає в тому, щоб трансформувати загальну педагогічну мету, що стоїть перед системою народної освіти, в конкретні завдання, які можливо реалізувати на даному етапі педагогічного процесу в наявних конкретних умовах. Цілепокладання завжди «прив'язане» до конкретної системи здійснення педагогічного процесу — школи, класу, уроку, виховної ситуації і под.
Правильно визначити завдання процесу неможливо без діагностики. Педагогічна діагностика — це дослідницька процедура, спрямована на вияснення умов і обставин, у яких протікатиме педагогічний процес.Наступний крок етапу підготовки — прогнозування результатів педагогічного процесу. Сутність прогнозування в тому, щоб завчасно, до початку процесу оцінити його можливу результативність у даних умовах. Це потрібно для того, щоб своєчасно втрутитися в проектування та хід педагогічного процесу, не допустити небажаних наслідків. Завершується цей етап скоректованим на основі результатів діагностики і прогнозування проектом організації процесу, який після остаточного опрацювання перетворюється в план. План, як і сам процес, завжди «прив'язаний» до конкретної системи. У педагогічний практиці застосовуються різні плани: проведення уроків, окремих виховних справ, виховної роботи в класі, управління навчально-виховним процесом у школі та ін. Основним етапом є етап здійснення педагогічного процесу. Результативність педагогічного процесу залежить від того, наскільки доцільно ці елементи пов'язані між собою, наскільки їх спрямованість та практична реалізація відповідають загальній меті. На цьому етапі організації педагогічного процесу важливе значення мають зворотні зв'язки, які дають змогу знайти раціональне співвідношення педагогічного управління і самоуправління власною діяльністю з боку вихованців. Завершальний етап організації педагогічного процесу — етап аналізу досягнутих результатів. Він необхідний для того, щоб проаналізувати хід і результати педагогічного процесу, зрозуміти причини їх відхилення від плану, визначити, де, як і чому допущені помилки. Практика свідчить, що найбільше помилок допускається тоді, коли педагог ігнорує діагностику й прогнозування процесу і працює «навпомацки». Такий процес нічого, крім втрати інтересу, часу, зусиль, учням не дає.