запамятовування 10 слів

«Запам’ятовування 10 слів».

Методика використовується для вивчення безпосереднього короткочасного, довгочасного, довільного й мимовільного запам’ятовування. Обстежуваному зараховують десять слів, підібраних так, щоб між ними було важко встановити які-небудь значеннєві відносини (гора, голка, троянда, кішка, годинник, вино, пальто, книга, вікно, пила).Після зачитування пропонується відтворити слова в будь-якому порядку. Потім слова зачитуються повторно. Нормальним уважається відтворення 10 слів після 4-5 повторень, при тренованій пам’яті — після 2 повторень. Через 20-30 хвилин випробуваному пропонується відтворити ці слова в будь-якому порядку.

Виділяють наступні показники: 1) кількість відтворених слів; 2) динаміку відтворення слів (крива довільного запам’ятовування).

Результати тесту свідчать про наступні особливості запам’ятовування:

— Безпосереднє запам’ятовування не порушене — якщо обстежуваний безпосередньо після зачитування десяти слів відтворює в чотирьох-п’яти спробах не менш 7 слів.

— Безпосереднє запам’ятовування порушене — якщо обстежуваний безпосередньо після зачитування десяти слів відтворює менш 7 слів. Чим менше слів відтворюється, тим більше вираженими зізнаються порушення безпосереднього запам’ятовування.

— Довгочасна пам’ять не порушена — якщо через 20—30 хв без попереднього попередження обстежуваний відтворює не менш 7 слів, що запам’ятовуються.

— Довгочасна пам’ять знижена — якщо через 20—30 хв без попереднього попередження обстежуваний відтворює менш 7 слів, що запам’ятовуються.

Досліджується можливість навчання та відтворення відразу декількох тимчасових зв’язків, що замикаються на звукові подразники другої сигнальної системи (тимчасові зв’язки виражаються у повторенні досліджуваним подразників).

Вивчається один із різновидів короткочасної пам’яті, так звана безпосередня пам’ять; це «схоплювання» матеріалу, що запам’ятовується, безпосередньо після його пред’явлення. При цьому визначається здібність до репродукції матеріалу, а при відстроченому відтворенні – здібність до утримування його в пам’яті (ретенція). Встановлено, що у здорових об’єм безпосередньої пам’яті складає 5-9 (в середньому 7 слів) з 10 після одноразового прочитання. Здорові повністю заучують все 10 пред’явлених слів після двух-трьохразового повторення. Порушення заучування може указувати на виснажливість уваги в процесі заучування, коливання її або сповільнений темп засвоєння.

Вважається, що у хворих на шизофренію безпосередня пам’ять знаходиться в межах норми (6-7 слів після одноразового прочитання), а показники оперативної пам’яті значно нижчі, ніж у здорових. Це указує на неможливість використання цими хворими потенційно збереженого у них колишнього досвіду в процесі конкретної діяльності у зв’язку з функціональною слабкістю кіркових кліток і розладами мислення. Безпосередня пам’ять відносно пасивно сприймає отримувану із зовні інформацію. Оперативна пам’ять залежить від активної переробки отримуваної інформації, використання її у власній діяльності. Таким чином, оперативна пам’ять пов’язана з певною діяльністю кори головного мозку, а безпосередня пам’ять – з утворенням тимчасових зв’язків при менш діяльному стані кори і менш вираженому індукційному гальмуванні.