Добавил:

Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.

Вуз:

Прикарпатский национальный университет им. В. Стефаника

Предмет:

[НЕСОРТИРОВАННОЕ]

Файл:

Дипломна)))).doc

Скачиваний:

Добавлен:

14.02.2016

Размер:

3.75 Mб

Скачать

☆

<<< < Предыдущая 1 23 / 33

Показання до лікування:

хронічні захворювання кінцівок
ревматизм
остеохондроз
неактивна форма подагри
нервове виснаження і розлад вегетативної нервової системи
функціональні невралгічні захворювання
гінекологічні захворювання (наприклад, спайки матки, безпліддя, розлади менструального циклу)
посттравматична і постопераційна реабілітація

Протипоказання:

злоякісні пухлини
серцево–судинні захворювання
гіпертонія, артеріосклероз
венозні тромбози
лейкемія
астма
екзема
хвороби щитовидної залози
цукровий діабет
вагітність

Найвідоміша у Східній Європі печерна купальня дала поштовх до утворення навколо неї термального та природного курорту Мішкольц-Тапольца. Купання і відпочинок у незвичних умовах роблять відвідування Мішкольц–тапольського термального комплексу незабутнім.

Унікальна печерна купальня знаходиться в багатій туристичними пам'ятками Північної Угорщини, в курортній зоні міста Мішкольц, Матра, Бюкк, Земплєн (гори, ліси, мисливство) і т.д. Мішкольц, населений пункт, що народився в період здобуття Батьківщини угорцями, За час тисячолітньої історії перетворився на велике місто з розвиненою інфраструктурою і багатим культурним життям. По сусідству з містом (в 7 км від його центру) розташувався курорт Мішкольц – Тапольца, з унікальним мікрокліматом, заповідним парком, озером і печерною купальнею (відкрита в 1959 р.).

Влітку на території 7 га тут гостей приймає також відкрита купальня з водною поверхнею 4500 кв. м. Справжнім скарбом селища є перетворена в печерні купальні Озерна печера, вимита протягом тисячоліть у твердих вапнякових породах. Ця термальна вода не така щільна, як лікувальні води (концентрація всіх солей в термальній воді, що використовується в комплексі купалень, менше 1000 мг / л). У ній можна купатися, не обмежуючи себе в часі. Купальня постійно розширюється: додаються нові галереї, природні штольні й зали. «Кульовий зал» чекає любителів веселих сюрпризів, а в розташованому по сусідству з ним величезному джакузі гостей масажують підводні струмені. Трохи далі, пливучи за течією або проти неї за рухомим прихованим механізмом «підземною річкою», ми попадаємо в басейн, розташований в самій старій і красивій ділянці печери. В печерній купальні не буває літніх і зимових сезонів. У галереях завжди - весна, незалежно від вуличної спеки чи лютого морозу. У відкритих басейнах, насолоджуючись обіймами теплої термальної води, можна милуватися яскравими променями зимового сонця, літа навколо басейнів розставлені шезлонги, а печерні галереї пропонують порятунок від літньої спеки. Купання в печері можна доповнити сауною і індівідуальними лікувальними процедурами.

Показання: лікування захворювань опорно–рухового апарату, органів дихання, серцево–судинної системи, шлунково–кишкові захворювання. Перебування в Печерній купальні особливо ефективно при лікуванні артрозу, дегенеративних захворювань хребта, порушення його функцій у результаті остеопорозу, ревматичного артриту у пасивній стадії, спондиліт з порушенням рухливості суглобів, хронічного поліартриту, неврологічних захворювань, пов'язані з контрактурою, м'язовими спазмами, а також при реабілітації після операцій на хребті і кінцівках, постхірургічне лікування хребта та відновлення після травматологічних операцій, захворювання, які протипоказані при здійсненні процедур в лікувальному відділенні: всі захворювання, при яких, зазвичай, протипоказані купальні процедури, захворювання, пов'язані з неможливістю самостійного пересування, що вимагають постійного контролю, обмежена готовність до спілкування, інконтиненція, стан, пов'язаний з втратою свідомості, інфекційні захворювання, онкологічні захворювання, запальні дерматологічні захворювання, кардинальна декомпенсація.

Протипоказання:

бронхіальна астма, хронічний бронхіт, що вимагає підвищеної уваги через високу вологість, клаустрофобія.

Балф знаходиться у підніжжі Альп, за 7 км від міста Шопрон, за 75 км від Відню, на березі озера Фертьо. Його джерела відомі вже від римської епохи. Тутешня лазня від 1500-их років була власністю м. Шопрон; цікаво зазначити й те, що це була перша платна лазня в Угорщині. Лужні гідрокарбонатно–хлоридно–сірчані джерела, що виходять тут на поверхню, допомагають при хронічних захворюваннях органів руху, а внутрішнє вживання цієї води показано при катаральному запаленні шлунково-кишкового тракту. Мінеральну воду з місцевих джерел, розлиту у пляшки, можна придбати в торговельній мережі.

Цей маленький, але дуже приємний курорт був сильно пошкоджений під час другої світової війни. Відбудували його тільки в 1975-у році.

Знаменитістю Балфу є збудована у ХІV столітті церква та так звана купальна каплиця, на унікальній фресці якої зображено Христа в купелі.

Балф знаходиться поблизу одного з найчарівніших куточків Угорщини – міста Шопрон, замку Естергазі, який називають угорським Версалем, та відомої фертьо–ракошської каменярні.

Тридцять років тому під час пробних бурінь замість нафти з-під землі гейзерним фонтаном вирвалася на поверхню 58–градусна термальна вода, і невеличкий населений пункт Бюк, разом з усім околом, ніби прокинувся зі сну і почав бурхливо розвиватися. Тут виріс курорт, який щоденно може приймати кілька тисяч гостей, одна за одною з'явилися дачі та готелі.

Особливістю курорту є рекреаційний парк, відкритий у 1997–у році, здатний задовольнити найвищі вимоги.

Шарвар. На однаковій відстані – 120 км – від Відню і Грацу знаходиться невеличке містечко, яке було володінням однієї з найвідоміших дворянських сімей – Надошді. Величезний арборетум – заповідний декоративний парк, що належав колись до замку, зараз безпосередньо зв'язаний з курортним готелем, якому ледь виповнилося 10 років. Тут лікують не тільки захворювання органів руху, але і хронічні катаральні захворювання дихальних шляхів та гінекологічні хвороби.

Шарварський Кристал, який отримують шляхом випаровування вoди одного з джерел, відомий у цілому світі. Його розчиняють у воді для прийому ванн, а також для інгаляцій при захворюванні дихальних шляхів. Від Шарвару легко дістатися до навколишніх міст Шопрон, Кьосеґ, Сомбатгей, а також до найбільшого озера Середньої Європи – Балатону. Біля міста протікає ріка Раба, що є раєм для любителів водного туризму.

Гевіз, який є найбільшим та найвідомішим курортом Угорщини, знаходиться в просторій долині за 6 км від Кестгею, у північно–західному куточку озера Балатон. Хоча під час розкопок останніх часів знайшли безперечні докази того, що вже в римську епоху тут були лазні, перші письмові згадки про Гевіз з' явилися у XIV столітті. Бурхливий розвиток поселення почався в другій половині XVIII століття. Гевіз зробило знаменитим термальне озеро площею 4,7 гектарів, глибиною 36 метрів – єдине таке озеро в світі. Влітку температура води становить 33–34 градуси, та і найсуворіша зима не охолоджує її нижче 26 градусів. Притік води такий величезний, що за 28–30 год здійснюється повний водообмін. Тепла вода, що б'є струменем із джерела, на поверхні помалу циркулює за стрілкою годинника. Завдяки цьому постійному перемішуванню температура води на поверхні однакова у будь–якій точці озера. Вода з озера каналом стікає в озеро Балатон. Один з найвідоміших лікувальних факторів Гевізу – радіоактивний намул на дні озера.

Хімічний склад води в озері та термальних колодязях ідентичний, лужно–гідрокарбонатний, сірчаний і помірно радіоактивний.

Як лікувальна вода, так і грязі придатні для лікування хронічних дегенеративних захворювань органів руху, післятравмових станів, подагри, хвороби Бехтєрева.

Крім Ревматичної Лікарні Св. Андрія, багато готелів, пансіонів, приватних будинків чекають бажаючих одужати чи відпочити (близько 10000 місць). Гевіз є улюбленим курортом у всі пори року. Близькість Кестгею та Балатону пропонує багато культурних та спортивних можливостей. Обов'язково слід відвідати один з найкрасивіших бароккових палаців Угорщини – Палац Фештетич, відомий також прекрасною бібліотекою Гелікон [3].

Гаркань знаходиться у південно–західній частині Угорщини, поблизу кордону з Хорватією, за 26 км від культурного центру та університетського міста Печ.

Місцеву воду, найбагатшу в Угорщині на сірку, виявили випадково. Під час проведення каналізації з–під землі вибило джерело, і в робітників, які працювали, стоячи по коліна у воді, через кілька тижнів минули болі в ногах. Маленьке гостинне поселення має величезний туристичний обіг. Гарканьська вода, крім лікування недуг органів руху, сприятлива у лікуванні гінекологічних проблем та захворювань шкіри. Ревматологічна лікарня приймає важкохворих, а інші розміщуються в готелях і користуються всіма можливостями лікування та відпочинку, які пропонує Бальнеологічне Акціонерне Товариство. Гаркань знаходиться у знаменитому виноробному регіоні Віл лань–Шіклош, тож мало-хто поїде звідси, не відвідавши відмінних червоних вин. Варто відвідати і знаменитий шіклоський замок.

Гайдусобосло. У 1925–у році під час пошуків нафти із свердловини здійнявся фонтан йодо–бромної солоної термальної води, яка змінила життя містечка. Хоча першу купальню збудували ще в ті роки, бурхливий розвиток курорту розпочався всього 40 років тому. Курорт розширювався, модернізувався, все більше будувалося готелів, пансіонів, багато з яких зараз мають власний басейн та лікувальну частину.

Винятково ефективну мінеральну воду застосовують у формі ванн для лікування захворювань органів руху та гінекологічних захворювань, а внутрішньо – при лікуванні органів травлення.

Гайдусобосло ще привабливіший тим, що недалеко знаходиться відомий Гортобадьський степ – пустище, який є одним найвідоміших туристичних принад Угорщини.

Сучасний стан курортно – лікувальних закладів та перспективи їх подальшого розвитку

Даючи оцінку сучасного стану курортно–лікувальних закладів, хотілося б зазначити, що стан цих закладів на території Закарпаття і на території України істотно відрізняється. Ця проблема полягає в тому, що в Угорщині виділяється більше коштів на їх оновлення, реставрацію та обладнання, яке необхідне для хорошого функціонування санаторно–курортних закладів. Проте, незважаючи на це, відомі курорти Закарпаття з кожним роком покращують інфраструктуру своїх закладів, і намагаються наблизитись до відомих курортів Європи. Оскільки в останні роки санаторно–курортне лікування стало досить популярним, місцеві органи влади намагаються сприяти тому, щоб покращити їх сучасний стан, створити усі сприятливі умови для нормального функціонування санаторіїв.

Закарпаття вважається одним з найбільш екологічно чистих регіонів країни. Мальовнича природа краю, сприятливі кліматичні умови для відпочинку та занять гірськолижним спортом взимку, наявність джерел мінеральних та термальних вод з лікувальними властивостями створюють реальні можливості для перетворення рекреаційної галузі в одну з провідних у регіоні.

Мережа санаторно – курортних та туристично-рекреаційних закладів нараховує нині 113 суб’єктів, зокрема 17 санаторіїв, 19 – санаторіїв – профілакторіїв, 72 туристичні бази, бази відпочинку, лікувально – оздоровчі комплекси, 5 пансіонатів. Крім того в області є 40 готелів (мотелів), 5 екскурсійних бюро та 59 інших суб’єктів підприємницької діяльності, які одержали ліцензії на право надання туристичних послуг. Україна займає одне з провідних місць в Європі за рівнем забезпеченості цінними природними та історико – культурними ресурсами, здатними генерувати значний туристичний інтерес у вітчизняних та іноземних подорожуючих.

Однак, національний туристичний продукт, має низьку конкурентоспроможність як на внутрішньому так і на міжнародному туристичних ринках.

Основними причинами неефективної реалізації конкурентних переваг унікального ресурсного потенціалу є:

– низька якість складових національного туристичного продукту: значна частина природних територій та об'єктів культурної спадщини непристосована для туристичних відвідувань, туристична інфраструктура в цілому не відповідає якісним параметрам, а туристичні послуги у більшості секторів туристичної індустрії – вимогам щодо якості обслуговування;

– відсутність комплексної політики держави, не сформованість раціональних форм державного управління у сфері туризму і діяльності курортів, невідповідність нормативно – правового та організаційно – фінансового забезпечення сучасним потребам населення та економіки держави, існуючим параметрам туристичного потоку, тенденціям розвитку туризму [13; 84 с.].

Сталий розвиток туризму і курортів можливий при умові існування рівноваги між збереженням природних і історико – культурних ресурсів, економічними інтересами і соціальними потребами та розвитком туризму, а також, при умові створення сприятливих умов для формування якісного національного туристичного продукту [13; 86 с.].

Ефективне використання наявного ресурсного потенціалу може бути забезпеченим через запровадження комплексного управління туристичними ресурсами, туристичне районування, встановлення системи пріоритетів.

Конкурентоспроможність національного та регіональних туристичних продуктів можлива через запровадження нормативних вимог до основних, найважливіших для туриста (як споживача), параметрів якості будь – яких об'єктів туристичних відвідувань та основних туристичних послуг, незалежно від їх категорії або рівня обслуговування.

Вплив держави на природоохоронні, економічні та соціальні чинники, повинен здійснюватися через реорганізацію системи та зміну механізмів управління на державному та місцевому рівнях, запровадження стратегічного планування, відповідне нормативно – правове, регуляторне, інституційне, науково – методичне, фінансове забезпечення, тощо. При цьому, стратегічне планування у сфері туризму необхідно здійснювати на основі стратегії соціально – економічного розвитку країни, що забезпечує його цільову спрямованість на покращення якості життя населення, як основний показник оцінки сталого розвитку.

Збереження природних лікувальних ресурсів повинно бути засновано, насамперед, на охороні курортно – рекреаційних зон. Незважаючи на очевидну економічну і потребу в розвитку оздоровчо – рекреаційного комплексу, на сьогодні в Україні, за незначними винятками, не встановлені межі охоронних зон усіх видів (зон санітарної охорони курортів, прибережних захисних смуг вздовж морів тощо), майже не визначені показники резервних територій для розвитку курортів навіть на найближчу перспективу. Тому особливої уваги потребує комплекс питань з санітарної охорони курортів та родовищ природних лікувальних ресурсів [33; 20 с.].

Щодо Угорщини, вона приваблює мандрівників насамперед можливостями лікувального і оздоровчого відпочинку, оскільки її найбільшим скарбом є цілющі джерела. Тут розташовано 1289 термальних джерел, 13 цілорічних курортів, 39 купалень (дев’ять з яких – у Будапешті), 58 бальнеологічних курортів, 136 джерел мінеральної або термальної лікувальної води, 5 лікувальних печер і в гірському масиві Бюкк, найбільше в Європі, унікальне термальне озеро Хевіз із цілющою радоновою водою. Ці мінеральні, гарячі (від 30 до 70^оС і холодні води допомагають при захворюваннях, перш за все, опорно – рухового апарату, посттравматичних станах, ревматизмі, дерматологічних і гінекологічних захворюваннях, а також порушеннях обміну речовин, хворобах шлунково – кишкового тракту, серцево – судинної системи. Тому лікування і відпочинок на термальних джерелах Угорщини – лікувально – оздоровчий, а в сьогоднішньому угорському формулюванні «здоровий» туризм, – один із найпривабливіших для туристів якщо не усього світу, то Європи точно. При цьому, в країні практично немає санаторіїв. Крім водолікарень амбулаторного типу, куди приходять на огляди, процедури, або і просто посидіти в цілющій воді, на угорських курортах збудовані комфортабельні готелі, що мають власні мінеральні басейни, діагностичні та фізіотерапевтичні відділення, лікарів – консультантів.

Крім цього, угорські курорти, які мають аквапарки й дендропарки, спортивні майданчики, мережу ресторанів, дискотек, працюють цілорічно. Лише відкриті купальні не працюють взимку. Низку угорських курортів, насамперед, Хайдусобосло, Дебрецен, Егер, Мішкольц–Тапольцу, Хевіз українці вже освоїли або, принаймні, знають.

Туристи з України складають лише трохи більше 2% у структурі іноземних туристів в Угорщині. Із 2002 по 2008 рік туристичний потік з України до Угорщини поступово зростав (за винятком 2004 року, коли після запровадження візового режиму потік значно впав, але вже наступного року рівень зростання перекрив рівень падіння). Проте в останні роки кількість туристів значно зростає.

Таке зростання популярності міська влада пов’язують з оптимальним співвідношенням “ціна – якість”, унікальними можливостями лікування рідкісних захворювань, наявністю російськомовного персоналу в готелях і клініках, а також проробленої екскурсійною програмою. Крім того, гості з України все частіше цікавляться можливостями стоматологічного туризму в Угорщині, де вартість лікування істотно нижче, ніж у Західній Європі. Хевіз надає і ці медичні послуги.

Особливо популярні відпочинку і лікування на угорських курортах громадяни мають Німеччини, США, Австрії, і навіть населення самій Угорщині. Перед цих чотирьох країн припадає понад половина всіх прибуттів. Туристичні потоки спрямована в основному в двох напрямках: до Будапешта і озеро Балатон. Ще в XIX ст. столиця Угорщини Будапешт набув статусу міста лікувальних вод. Однією з його визначних пам'яток вважаються східні лазні, що збереглися і продовжує діяти з часів турецького панування XVI– XVII ст. Ті туристи, які прагнуть поєднати лікування з відпочинком на воді, вирушають одне з найбільших і теплих озер Європи – озеро Балатон. Щороку на озеро приїжджає до 100 тис. туристів різних країн.

У 2011 р. діяв українсько – угорський проект «Управління транскордонними дестинаціями в Закарпатській області та Саболч–Сатмар–Березькому регіоні». Проект, тривав упродовж року на території України та Угорщини. На Закарпатті його втілював Центр українсько–угорського регіонального розвитку, а у сусідній Угорщині – Асоціація сільського туризму в Саболч–Сатмар–Березькій області.

Експерти туризму обох країн, представники влади та громадських організацій працювали над тим, щоб збільшити туристичний потік, привабити більшу кількість туристів та спільно розвивати цю галузь економіки.

Від Угорщини Закарпаття запозичило, зокрема, досвід розвитку туристичних дестинацій – територій, де туризм розвивається комплексно завдяки зусиллям усіх учасників ринку, в тому числі і лікувально–оздоровчий туризм. Лікувальні і оздоровчі програми вдалося поєднати з культурними, розважальними і пізнавальними заходами. Все частіше проводяться різноманітні фестивалі.

Для сучасної оцінки природного потенціалу курортів і забезпечення сталого розвитку курортів необхідно, перш за все, державне зведення даних про природні лікувальні ресурси й об’єкти курортної інфраструктури, що є головним завданням Державних кадастрів природних територій курортів і природних лікувальних ресурсів. Крім того, при оголошенні природної території курортною та застосуванні спеціальних економічних заходів мають бути враховані результати екологічно – економічної, соціально – економічної оцінок природного потенціалу курортів та об’єктів їх інфраструктури.

Першочерговими завданнями формування політики у сфері діяльності курортів має бути розробка Концепції розвитку курортів, яка б визначала види санаторно – курортних закладів та напрями їх спеціалізації та Програми координації діяльності курортів незалежно від відомчої підпорядкованості і форм власності, яка має охоплювати такі основні питання:

– раціональне використання природних лікувальних ресурсів та їх охорона;

– дотримання уніфікованих державних стандартних методик у галузі лікування і методичної реабілітації;

– розробка Положення про охорону курортних територій, родовищ природних лікувальних ресурсів, режимів і округів санітарної охорони;

– створення і ведення Державного кадастру природних лікувальних ресурсів;

– розробка державного моніторингу природних лікувальних ресурсів і природних територій курортів;

– розробка економічно обґрунтованих нормативів плати за користування природними лікувальними ресурсами;

– підготовка переліку курортів державного і місцевого значення [22; 88 с.]

Важливою проблемою є забезпечення курортного комплексу розвиненою інфраструктурою, яка б відповідала світовим стандартам, сприяла підвищенню його конкурентоспроможності. Її розвиток потребує вирішення територіально – функціональних, соціально – економічних, екологічних проблем і завдань.

Наявність унікальних природних лікувальних ресурсів, відомостей що до їх сучасного стану, розвинутої інфраструктури, санаторно–лікувальних закладів становлять той базовий потенціал, на основі якого має формуватись державне ставлення до раціонального використання рекреаційних можливостей курортних територій, що обумовить подальший розвиток курортної галузі України.

Вирішення проблем рекреаційного природокористування на місцевому рівні ускладнюється відсутністю правової бази, яка регламентує і розмежовує повноваження органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування. Місцеві органи влади уповноважені попередньо розглядати плани використання природних ресурсів на своїх територіях, але вони не мають достатніх повноважень для прийняття рішень з проблем рекреаційного природокористування. Нормативні документи, що регламентують територіальне планування на місцевому рівні, складені на основі галузевого підходу до оцінки природних ресурсів. Вони не враховують агломераційний ефект, що виникає в результаті територіальних поєднань природних ресурсів і не включає оцінку природно – ресурсного потенціалу територій для визначення допустимого антропогенного навантаження на природні екосистеми.

Відповідно це вимагає розробки та впровадження процедур екологічного аудиту на базі еколого – економічної діагностики території.

Особливо це стосується тих природно – рекреаційних територій, економічна віддача від яких дуже значна. Однак, на сьогодні головне питання – це розробка системи заходів щодо їх екологічного оздоровлення, оскільки, слід відмітити певний дисбаланс в розвитку рекреаційних території та їх подальшій забудові. Разом з тим, аналіз сучасного стану та тенденцій розвитку курортно – рекреаційних територій взагалі свідчить про зниження їх оздоровчої функції.

Суб’єктом аналізу і оцінки курортно – рекреаційних територій виступають місцеві органи влади і це дає можливість врахувати при плануванні соціально – економічного розвитку територій різного адміністративного рангу інтереси відповідних ресурсокористувачів .

Обґрунтовано, що в основі екологічної політики в сфері рекреаційного природокористування повинна стати ідеологія рентного оподаткування. Вищезазначене, без сумнівів, потребує доробки теоретико – методичних та прикладних аспектів щодо екологізації фінансового механізму розвитку курортно – рекреаційних територій [20; 89 c.].

Закарпаття має значний потенціал для того, щоб стати осередком туризму світового рівня. Запорукою ділової та інвестиційної активності у туристично – рекреаційному комплексі (ТРК) є ефективне освоєння та використання існуючого туристично – рекреаційного потенціалу, що значною мірою визначається наявністю, розвитком та економічною діяльністю мережі підприємств туристично – рекреаційного обслуговування, які складають матеріально – технічну базу та інфраструктуру туризму.

Рекреаційна діяльність все більше приваблює підприємців щодо збільшення вкладання інвестицій в основний капітал. Щороку в розбудову, реконструкцію та модернізацію туристично – рекреаційної галузі краю вкладаються значні внутрішні кошти. Так, упродовж січня – листопада 2008 р. залучено коштів на суму 47,9 млн. грн. Розпочали роботу 19 об’єктів туристично – рекреаційного призначення, здійснюється будівництво та реконструкція ще 48 об’єктів [11; 39 с.].

Безумовно, рекреаційно – туристичний потенціал має слабкі і сильні сторони щодо використання виробничо – ресурсного потенціалу.

Слабким сторонами використання курортно – рекреаційного виробничо – ресурсного потенціалу є відсутність затверджених в установленому порядку природних територій рекреаційного призначення, генеральних планів їх забудови і механізму освоєння територій; недостатній рівень використання бальнеологічних курортів; недостатня кількість місць підвищеної комфортності для обслуговування туристів.

Є значний потенціал для розвитку курортно – рекреаційного напряму економіки Закарпатської області: наявність унікального природного середовища; наявність законсервованих і недоторканих екологічних систем; відносно якісні поверхневі і підземні води; порівняно велика кількість національних парків і заповідних територій; порівняно незабруднене навколишнє середовище та відносно стабільна екологічна ситуація; діяльність орієнтованих на дослідження навколишнього середовища неприбуткових організацій; посилення уваги з боку обласних органів державної влади та місцевого самоврядування до екологічних проблем, поступове впровадження екологічного принципу в систему стратегічного планування та практику оперативного управління; наявність регіональних та державних цільових природоохоронних програм, у т. ч. протипаводкових; використання можливостей прикордонного співробітництва щодо вирішення спільних екологічних проблем; інженерно – комунікаційна доступність до європейських ринків; розвинена телекомунікаційна інфраструктура; інвестиційна привабливість регіону; схильність населення до підприємництва [41; 57 с.]

З метою створення організаційно – управлінського, правового і економічного середовища, сприятливого для подальшого розвитку в області туристично – рекреаційної галузі розроблено комплексну програму розвитку туризму та рекреації у Закарпатській області на 2002–2010 рр., яка містить найбільш актуальні пропозиції і заходи щодо їх виконання. Мета програми – створення передумов для перетворення туризму і рекреації у ключову (пріоритетну) галузь економіки краю та для створення якісного регіонального туристичного продукту.

Передбачено, що фінансування Програми протягом 2007 – 2015 рр. буде здійснюватись за рахунок коштів обласного, міських та районних бюджетів, а його обсяг визначатиметься у процесі формування цих бюджетів на відповідний фінансовий рік.

Якщо дана Програма буде виконана ефективно, то це забезпечить динамічний розвиток туристично – рекреаційної галузі Закарпатської області як однієї із високоприбуткових галузей економіки; підвищить ефективність використання, забезпечить збільшення надходжень до бюджетів різних рівнів та створення нових робочих місць; забезпечить створення якісного регіонального туристичного продукту, здатного максимально задовольнити потреби внутрішнього та іноземного туриста; сприятиме ефективному туристичному обміну та зміцненню іміджу Закарпаття на внутрішньому та міжнародному ринках [7; 202 с.]

Загальновизнаним пріоритетом стратегічного розвитку Закарпаття є курортно – рекреаційна та туристична галузі. Адже володіє найкращим в Україні комплексом природнокліматичних ресурсів, історичних, архітектурних та етнокультурних цінностей. Подальший розвиток цієї галузі сприятиме гармонізації стосунків людини з природою, оптимізації природокористування. Однак ця галузь може успішно розвиватись тільки за наявності якісних доріг, належного водозабезпечення та водовідведення, чистоти і привабливості довкілля тощо. Тому розбудова інфраструктури – це друга пріоритетна стратегічна ціль, без якої неможливий розвиток області і у всіх інших сферах, в тому числі з транскордонного співробітництва, яке є значущим з огляду на геополітичне розташування області. Чи не найважливішим пріоритетом розвитку області є розв’язання комплексу проблем людського розвитку: забезпечення населення належним медичним обслуговуванням; доступом до якісної освіти і культури; піднесення суспільної моралі; зниження безробіття та пов’язаної з ним міграції. Від темпів розв’язання цих проблем залежатиме динаміка позитивних змін в різних секторах економіки, яку автор бачить багатогалузевою з продуманим просторовим розміщенням та раціональним використанням природних та людських ресурсів. Важливим стратегічним пріоритетом розвитку області є освоєння власних відновлюваних енергетичних ресурсів, якими область найбагатша в Україні і при цьому найенергозалежніша. Насамперед, це гідроренергетичний потенціал гірських річок та геотермальних вод, а частково вітро –, геліо – та біо – ресурсний потенціал. Ця задача повинна вирішуватись у комплексі із задачами протиповіневого захисту, риборозведення, туризму та рекреації, охорони довкілля [31; 8 c.].

4 Порівняльний аналіз лікувально–оздоровчого виду рекреаційної діяльності Закарпаття та східної Угорщини

Санаторно–курортне обслуговування, є одним із особливо важливих галузей туризму. Курорти пережили складні роки, але спостерігається підйом протягом 1998–2000 років свідчить, що санаторно–курортна галузь поступово більше і більше приваблює як відпочиваючих, а й інвесторів.

Оздоровчий туризм останніми роками набуває все більшої популярності в Україні. Звісно таких умов, таких фахівців, не дуже багато як у Європі, але все таки Україна прагне розвивати цей вид туризму, за наявності такої великої кількості лікувальних ресурсів.

Нині лікувально–оздоровчий туризм зайняв одну з лідируючих позицій серед інших напрямів відпочинку. В усьому світі активно пропагується ідея здорового способу життя й дедалі більше людей прагнуть гармонійному стану душі, й тіла. Збільшується інтерес споживачів до SPA, а продаж оздоровчих турів і SPA–послуг з кожним роком зростає все більше.

Отже, розглянемо 2 найбільших курорти Закарпаття і східної Угорщини, і дамо їх порівняльну характеристику.

Дебрецен – «східна столиця Угорщини». Це велике місто, де придставлено багато можливостей для пізнавального відпочинку. Також тут знаходиться великий термальний комплекс, який знаходиться у заповіднику «Великий ліс». На території термального комплексу знаходиться 18 басейнів.

Лікувальна купальня Дебрецена розташована в парку Надьердьо (Великий ліс) – одне з найпопулярніших курортних місць Угорщини. Комплекс утворюють криті купальні, пляж з термальними і звичайними басейнами і критий «Середземноморський» аквапарк Aquaticum.

Місто Дебрецен знаходиться на перетині територій Хайдушаг, Ніршег і Хортобадь. Початком розвитку культури купання тут вважають першу половину XIX ст., В 1826 р. в Надьердо була побудована перша купальня. Термальна вода знайдена тут у 1929 р. Після досліджень, проведених в 1960 р., це місце було оголошено лікувальним. Відкрили в 1984 р., купальню реконструювали в 2002 р., а в 2003 р. відкрили «середземноморську» купальню «з ефектами». Лужна вода джерела має температуру 63 градуси і містить хлор, вуглеводи, йод, бром і сіль. На курорті лікують захворювання опорно–рухового апарату, ревматизму, нервової системи і невралгію

Місцева тепла термальна лужно–хлоридна, гідрокарбонатна, йодна, бромна, натрієво–хлоридна вода з температурою 63̊С містить велику кількість кальцію, магнію і метаборної кислоти.

Дебреценська лікувальна вода рекомендована для лікування наступних захворювань: хронічні запалення суглобів; хвороба Бехтерева; захворювання хребта, подагра; ревматизм, хронічне запалення піхви; невралгія, проблеми хрящового диска; звуження суглобів; проблеми опорно–рухової системи після травм, ортопедичні захворювання; параліч; деякі шкірні захворювання; хронічні запальні жіночі захворювання, деякі форми безпліддя, клімакс; хронічні захворювання дихальних шляхів.

Протипоказання: гострі запальні захворювання, висока температура; інфекційні захворювання, туберкульоз; злоякісні пухлини; серцева недостатність, підвищений тиск; вагітність; гіпертиреоз; стан алкогольного сп'яніння.

Термальний курорт Берегово – один з найвідоміших і найбільш відвідуваних на Закарпатті. Його популярність обумовлена унікальною термальною кремнієвою азотно-вуглекислою хлоридно – натрієвою водою високої мінералізації. Термальний басейн в Берегово зручно розташований в 10 хв від центру міста. Цей басейн належить навчально – спортивній базі «Закарпаття». Будувався басейн в Берегово для спортсменів, можливо саме тому його розміри і глибина розраховані на хороших плавців. Для дітей передбачена тільки одна доріжка з глибиною до 2-ох метрів. Тому цей курорт є не зовсім хорошим відпочинком для дітей.

Часто це курортне містечко порівнюють з Угорщиною в мініатюрі. Годинники тут б’ють «по Будапешту», каву п’ють вишукано по-закарпатськи, і веселяться «на всю котушку» по-українськи.

Більшість жителів Берегово – це етнічні угорці, які відомі вишуканою кухнею, багато численними термальними джерелами і винними погребами.

Берегово – це дуже красиве місто. Тут з покоління в покоління передається любов і повага до традицій міста. Туристи можуть спокійно і не поспішаючи прогулюватися по тихих вуличках міста, насолоджуючись його різноманітними архітектурними стилями.

Басейн з термальною водою працює цілий рік. Температура води на поверхні 36⁰С. Купання в басейні платне.

Крім лікування курорт пропонує своїм гостям насичену культурно-розважальну програму, включаючи різноманітні екскурсії, відвідування винних підвалів, музеїв, замків, дегустацію місцевих угорських національних страв, відвідування традиційних свят, фестивалів.

Термальна вода Берегово допомагає при таких захворюваннях: серцево – судинної системи, гіпертонії, захворювань опорно – рухового апарату, нервової системи.

Не дивлячись на унікальні води і, безпосередньо, хороший вплив на здоров’я, у басейну в Берегово є багато мінусів. Тут немає такого комфорту як у сусідній Угорщині. Шафки в роздягалках не закриваються на замок, тому не варто брати з собою цінні речі. Душеві давно не ремонтувались, тому не варто очікувати європейського комфорту. Проте якщо «закрити очі» на всі недоліки, можна отримати велике задоволення від купання. Хоча курорт працює цілий рік, саме зимою тут найцікавіше. Адже, погодьтеся, плавати літом в гарячій воді – сумнівне задоволення. А зимою, пробігтися по скрипучому снігу, і зануритися в гарячу воду – відчуття, які неможливо порівняти ні з чим.

ВИСНОВКИ

Проаналізувавши значний матеріал інформації, нами зроблені такі висновки.

Завдяки своєму розташуванню Закарпатська область має надзвичайно високий рекреаційно – туристичний потенціал, що надає області значні можливості для розвитку туризму. Цьому сприяють як і різноманітність природних факторів, так і наявність численних курортів, об’єктів ПЗФ.

Бальнеологічні ресурси – це природні лікувальні речовини, що використовуються для немедикаментозного лікування на курортах і в позакурортних умовах.

У Закарпатській області виявлено 30 типів мінеральних вод 27 % складають вуглекислі хлоридні натрієві, 22 % – вуглекислі хлоридно –гідрокарбонатні і гідрокарбонатно – хлоридні натрієві, 18 % – вуглекислі гідрокарбонатно натрієві, 15 % – вуглекислі гідрокарбонатні натрієво – кальцієві – магнієві металеві, по 6 % – сульфідні, миш’якові та кремнієві.

Води є високоефективними і цінними для лікування і профілактики захворювань органів травлення, опорно – рухового апарату, серцево – судинної та периферійної нервової системи, а також нейтралізують кислотність шлунка, виводять з організму шлаки, радіонукліди, алергени, а також інші шкідливі та отруйні речовини.

Заслуговують уваги такі родовища мінеральних вод: Полянське, Плосківське, Голубинське, Соймівське, Келечинське і Шаянське.

Оскільки на закарпатських курортах своєї лікувальної грязі немає, а цілющі властивості так званої «синякської грязі», яка містить вільний сірководень, ще не вивчені, то для грязевого лікування в санаторіях в основному застосовують озокерит. Він надходить у здравниці Закарпаття з Бориславського нафтового району Львівської області.

На базі використання ресурсів лікувальних мінеральних вод і пелоїдів на Закарпатті сформувався потужний бальнеологічний комплекс, представлений такими куортами як Солотвино, Шаян, Боржава, Кваси та інші.

Розвиток санаторно – курортної справи потребує підтримки, узгодженого розвитку в межах всієї індустрії туризму країни. Курортно – лікувальний туризм є одним з пріоритетних напрямків розвитку внутрішнього та іноземного туризму в країні, одним з найбільш сталих видових туристичних ринків. Наявні та потенційні запаси лікувальних ресурсів, з огляду на їх якісні та кількісні характеристики, можуть бути основою створення туристського продукту. Але існуюча матеріально – технічна база потребує значних капіталовкладень у розвиток та реконструкцію діючих курортів, у розвідку та облаштування нових курортів, чому повинні сприяти інвестиційні проекти, розраховані не тільки на зарубіжного, а й на вітчизняного інвестора. Потребують пильної уваги питання забудови курортів, розробка генеральних планів їх розвитку, економічне та фінансове забезпечення функціонування, процеси приватизації.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Андрушко А. «Орлине гніздо» Закарпаття / А. Андрушко // Карпати. Туризм. Відпочинок. – 2007. – №6. – 58 с.
Антосяк В. М. Природно-заповідний фонд Закарпатської області/ В. М. Антосяк, Я. О. Довганич. – Рахів,1998. ––57 с.
Банько В. Г. Будівлі, споруди, обладнання туристських комплексів та їх експлуатація: навч. посібник/ В. Г. Банько. – К: Центр інформаційних технологій, 2006. – 292 с.
Бейдик О. О. Світові рекреаційно – туристські ресурси/ О. О. Бейдик, Л. Л. Криницька// Український географічний журнал. – 2007. – №2. – 49 с.
Бикова Л. М Курорти Закарпаття/ Л.М.Бикова. К., «Здоров’я», 1985. 80 с.
Бордюк Н. Казкова реальність срібної землі (туризм на Закарпатті) / Н. Бордюк // Урядовий кур’єр. – 2004. – 20 травня. –19 с.
Гайдук А. Оцінка туристичних ресурсів Закарпатської області та її практичне застосування. Соціально – економічні дослідження в перехідний період. Сталий розвиток та екологічна безпека (регіональна політика). Щорічник наукових праць. Випуск 20 / НАН України. Інститут регіональних досліджень. – Львів, 2000. --212 с.
Гаран І. Закарпаття: географія краси/ І. Гаран // українська культура. – 2007.– №11.– 46 с.
Геренчук К. І. Природа Закарпатської області. Мінеральні води / К. І. Геренчук. – Уж.:. – 2003. – 134 с.
Гетьман В. І. Курортно – рекреаційні системи Українських Карпат // В. І. Гетьман УГЖ. – 1999. – № 3. – 37 с.
Гетьман В. І. Сучасний стан і перспективи розвитку курортної справи в Карпатському регіоні // Гори і люди (у контексті сталого розвитку). Матеріали міжнар. конф. (м. Рахів, 14 – 18 жовтня, 2002 р.) / В. І. Гетьман – Рахів, 2002. – 41с.
Ґудзь П. В Економічні проблеми розвитку курортно –рекреаційних територій / П. В. Ґудзь– Донецьк: Юго – Восток, 2001. – 97 с.
Гулич О. І. Екологічно збалансований розвиток курортно-оздоровчих територій та його концептуальні положення // Регіональна економіка / О.І. Гулич – 2004. – № 4. – 126 с.
Дмитрук О. Ю. Спортивно – оздоровчий туризм: навч. Посібник, 2–ге видання, перероблене та доповнене/ О. Ю. Дмитрук, Ю. В. Щур. – К: «Альтерпрес», 2008. – 280 с.
Драпушко Р.Г. Туристичний потенціал України: стан, проблеми та перспективи розвитку/ Р. Г. Драпушко. – К:, 2007. – 152 с.
Дроздов А. В. Основы экологического туризма: Учеб. Пособие./ А. В. Дроздов. – М: Гардарики, 2005. – 271 с.
Закон України про внесення змін до Закону України «Про курорти» від 26. 05. 2009
Квартальнов В.А. Туризм: Ученик.– 2–ге издание, переработаное. – М.: Финанси и Статистика, 2006.– 336с.
Колбовський Э. Ю. Экологический туризм и екологія туризма: учеб. пособие/ Э. Ю. Колбовський. – М.: Академія, 2006. – 256 с.
Копач М. В. Методичні підходи до оцінки рекреаційних територій. Економічний механізм природокористування і охорони навколишнього природного середовища в умовах переходу економіки України до ринкових відносин. /Тези доповідей республіканського семінару, м. Івано-Франківськ/ М. В. Копач. – Львів, 1992.-- 89с.
Кравців В. С. Концептуальні основи перспективного розвитку рекреаційної індустрії в Карпатах // Економіка України. / В. С. Кравців, П. В. Жук – 1993. – № 12. – 62 с.
Кравців В. Рекреаційна політика в Карпатському регіоні: принципи формування, шляхи реалізації. / В. Кравців –Чернівці: Прут, 1995. – 72 с.
Крапива С. Курорты Украини: между кризисом и спросом/ С.Крапива // Новости турбизнеса. – 2009. – №3 – 9 с.
Курорти України. Минуле та сучасність. Санаторно – курортні заклади ЗАТ «Укрпрофздоровниця» – К.: ТАМЕД, 2002. – 84 с.
Курортно – рекреаційні зони Закарпаття. Довідник 2000. НПО «Реабілітація». – Ужгород, 2000. – 235 с.
Кусков А. С. Курортология и оздоровительний туризм: учеб. пособие/ А. С. Кусков, О. В. Кисикова. – Ростов – на – Дону: Фенікс, 2004. – 320 с.
Любіцева О. О. Туристичні ресурси України: навч. посібник/ О. О. Л.біцева, Є. В. Панкова, В. І.Стафійчук. – К.: Альтерпрес, 2007. – 369 с.
Мацала В.І. Рекреаційно – туристичний комплекс України. / В. І. Мацала. – Львів, 1997. – 142 с.
Москаленко В. Ф. Курортна галузь та перспективи її розвитку. / Москаленко В. Ф. Омецинський Б .Ф., Омельянець С. М., Бабаєв К. Д. // Укр. бальнеол. журнал. – 2001. – №4. – 14 с.
Никипелова Е. М. Проявление минеральних вод и месторождение лечебних грязей//Мінеральні ресурси України. / Е. М. Никипелова – 2003. – №2. – 44 с.
Омецинский Б. Ф. Курортная отрасль Украины и перспективы её развития.// Укр. бальнеол. журнал. Б. Ф. Омецинский – 2002. – №4. – 11с.
Полюга В. Аналіз сучасного стану використання матеріально – технічної бази рекреації і туризму у Закарпатській області//Науковий вісник УжНУ. Серія „Економіка”. Випуск 11. / В. Полюга, Д. Полюга – Ужгород, 2002. С. 22 с.
Санатории, дома отдиха, пансіонати Украини. Справочник – каталог. – К., 1999. – 156 с.
Складанюк И. В Закарпатые – за здоровьем [туризм] / И. Складанюк // Новости турбизнеса. – 2009.– №1. – 36 с.
Статистичний щорічник України. – К.: 2003. – 67 с.
Стафійчук В. І. Рекреалогія. Навчальний посібник. / В. І. Стафійчук – К.: Альтерпрес, 2006. – 264 с.
Супова Е. Лечебний туризм / Е. Юсупова // Турбизнес для профессионалов. – 2006. – №8. – 62 с.
Фоменко Н. В. Рекреаційні ресурси та курортологія / Н. В. Фолменко. – Ів – Фр.: 2001.– 324 с.
Шестопалов В.М. Перша українська класифікація мінеральних вод// В. М. Шестопалов Вода і водоочисні технології. – 2003. – №3(7). – 42 с.

ЕЛЕКТРОННІ РЕСУРСИ

Бальнеологія Закарпаття. Джерела мінеральних вод – Все про Закарпаття. [Електронний ресурс]. Режим доступу: htt://all.zakarpattya.net
Закарпатська область. Економіка, бізнес, інвестиції. Регіональна стратегія розвитку Закарпатської області до 2015 року. Підсумки діагно стики стану розвитку регіону. [Електронний ресурс]. Режим доступу : htt // www.carpathia.gov.ua/ua/150.htm
Мінеральні води Закарпаття / Об'єднання ЗАКАРПАТКУРОРТ . [Електронний ресурс]. Режим доступу: htt//zakarpatkurort.com
Санаторії. Санаторно – курортні заклади Закарпаття. [Електронний ресурс]. Режим доступу: htt//sankurort. ua
Туристичний маршрут «Мінеральні води Закарпаття». [Електронний ресурс]. Режим доступу: htt//rest4u.com.ua

ДОДАТКИ

Додаток А

Класифікація природних туристичних ресурсів