5.1.2. Субсидіарне застосування норм права.

Субсидіарне застосування норм права (лат. subsidium - допомо­га, підтримка, захист; subsidiarius - допоміжний) - вирішення справи або окремого юридичного питання за відсутності норми в певній галу­зі права відбувається за допомогою додаткового використання норм іншої спорідненої галузі права (міжгалузева аналогія).

При цьому запозичення можливе тільки з галузей, що мають подібність у засобі правового регулювання, наприклад, застосування приписів про строки в цивільному праві до регулювання трудових правовідносин. У субсидіарному застосуванні закладено важливий момент —економність нормативного матеріалу: коли є можливість застосувати відпрацьоване в інших галузях, то немає сенсу приймати нові норми.

5.2. Юридичні колізії та способи їх подолання.

5.2.1. Поняття та види юридичних колізій.

Юридичні колізії - це загальний термін, яким визначають­ся формальні суперечності або розбіжності усередині юридич­ної системи держави, що породжені уповноваженими суб'єктами нормотворчості, правозастосування, правотлумачення та зава­жають злагодженому її функціонуванню. Це такі суперечнос­ті або розбіжності: між різними нормативно-правовими актами, між нормативно-правовим актом і нормативно-правовим догово­ром (колізії в нормотворчості); між різними правозастосовними актами, між нормативно-правовими та правозастосовними акта­ми (колізії в правозастосуваннї); між різними актами тлумачення норм права, між нормативно-правовими актами і актами тлумачен­ня норм права, між правозастосовними актами і актами тлумачення (колізії в правотлумаченнї).

Колізії в законодавстві - суперечності або розбіжності між норма­ми права, закріпленими у нормативно-правових актах, що регулюють однакові правові відносини і виявляються в процесі їх застосування компетентними органами і уповноваженими посадовими особами.

Ознаки колізій у законодавстві:

1) виникають тільки між нормами права, закріпленими в законодавстві; не можуть утворюватися між нормами, вираженими в інших формах права, а також між нормою права й актом її тлумачення, між актами тлумачення;

2) виникають з приводу регулювання однакових фактичних обставин;

3) утворюються тільки у випадку різного регулювання однакових фактичних обставин принаймні двома нормами права.

Норми нечинного юридичного акта (тобто скасованого як фактично, так і формально, який при цьому не має переживаю­чої дії чи зворотної сили) не можуть вступати в колізію з чинни­ми нормами.

Причини колізій в законодавстві: економічна нестабільність у державі; політичні кризи; порушення принципу поділу влади і систе­ми "стримувань і противаг"; вихід органів держави за межі своїх повноважень та втручання в компетенцію один одного; девальвація суспільних інститутів; недосконалість законів; відсутність в окре­мих сферах законодавчої практики планування видання норматив­них актів та їх систематизації; судові помилки; довільне тлумачення Конституції та інших нормативно-правових актів тощо.

Види колізій в законодавстві і загальні правила їх подолання:

1. Темпоральна (часова) колізія — виникає внаслідок введення в дію в різний час двох і більше нормативних актів одного рівня з того ж самого питання, які мають розбіжності (колізія між законом і зако­ном, указом і указом та ін.). Для її подолання необхідно керуватись принципом: наступний акт одного рівня з того ж самого питання скасовує дію актів попередніх. Винятком є норми: 1) про зворотну силу закону; 2) про переживання закону;

2. Ієрархічна (субординаційна) колізія - виникає унаслідок введення в дію суперечних один одному нормативно-правових актів з того ж самого питання різними ієрархічно супідрядними державни­ми органами. Правилом подолання цієї колізії слугує принцип: у разі розбіжностей нормативно-правових актів з того ж самого питан­ня застосовуються норми того акта, що має більш високу юридич­ну силу;

3. Змістовна (сутнісна) колізія - виникає внаслідок введення в дію загальних і спеціальних (виняткових) актів, коли норма одно­го акта суперечить нормі іншого акта через частковий збіг обсягів їх регулювання, викликаний специфікою суспільних відносин. Для подолання цієї колізії необхідно керуватись принципом: норма спеці­ального (виняткового) акта скасовує дію норми загального акта, за умови, що спеціальний акт формально не відмінений

Можливі змішані колізії двох видів: 1) збіг темпоральної і змістовної колізій, що виникає внаслідок введення в дію загаль­ної норми пізніше спеціальної тим же самим державним органом; 2) збіг ієрархічної і змістовної колізій, що виникає внаслідок введення в дію загальної і спеціальної (або виняткової) норм, які містяться в актах різної юридичної сили, за умови, що нижчий за ієрархією орган уповноважений видавати спеціальні (або винят­кові) норми. Правила подолання змішаних колізій - керуватись принципом: спеціальна норма має перевагу перед загальною, яка введена в дію після неї. Якщо нижчий за ієрархією орган не уповноважений видавати спеціальні (або виняткові) норми, діє загальна норма

Типові колізії між актами різної юридичної сили та типові їх вирішення:

Конституція й інші нормативно-правові акти - перевагу має конституція як основний закон вищої юридичної сили, прямої дії, застосовуваний на всій території держави.

Закони і підзаконні акти - перевагу мають закони як нормативно-правові акти, що наділені верховенством і вищою юридичною силою;

Нормативно-правові, акти федерації і суб'єктів федерації; акти унітарної держави і його автономного утворення - перевагу мають загальнодержавні акти.

Нормативно-правові акти і міжнародні договори, ратифіковані парламентом, - перевагу мають міжнародні договори.

Певні колізійні ситуації в законодавстві України можуть припи­нити своє існування разом з ухваленням Закону України "Про нормативно-правові акти".