4.1. Поняття і ознаки акту застосування правових норм.

Акт застосування правових норм – це офіційне рішення компетентного державного органу або посадової особи з конкретної юридичної справи, що містить владне веління, як має визначену форму і спрямоване на індивідуальне регулювання суспільних відносин.

Характерні риси:

• Має індивідуально-визначений характер адресований конкретним особам (персоніфікований), фіксує їх суб’єктивні права, обов’язки і міру юридичної відповідальності, спрямований на індивідуальне регулювання суспільних відносин (конкретної життєвої ситуації);

• Має владний характер і є обов’язковим для виконання;

• Не містить правових норм, не відноситься до джерел права, його завдання – застосування правових норм

• Виступає в якості юридичного факту;

• Має 1-разовий характер;

• Видається компетентними державними органами чи посадовими

• особами в процесі правозастосовної діяльності;

• Правозастосовні акти на відміну від нормативно-правових не можуть мати зворотної сили в часі;

• Забезпечується державним присусом;

Офіційний характер правозастосовного акта потребує його виконання за відповідною формою. Обов’язковими елементами правозастосовного акта є: назва, заголовок, дата та місце, де він був виданий,назва органу або посадової особи, яка видала акт, підписи уповноважених осіб. Структура акта застосування норм права містить вступну, описову,мотивовану і резолютивну частини. Він повинен викладатися ясною,чіткою, дохідливою мовою, що не допускає подвійного тлумачення,

містити терміни, передбачені чинним законодавством. У тексті не бажано застосовувати іноземну, архаїчну та вузькоспеціальну термінологію, неблагозвучні або непоєднувані словосполучення.

4.2. Відмінність правозастосовних актів від нормативно-правових та інтепретаційно-правових актів.

Акти застосування норм права зближує з нормативно-правовими актами те, що вони мають юридичну силу, державно-владний обов'язковий характер. Як і нормативно-правові, правозастосовні акти можуть виходити від тих самих органів і посадових осіб - прези­дента, уряду, міністерств і відомств, органів місцевого самоврядуван­ня (наприклад, укази президента можуть бути нормативними й інди­відуальними).

Відмінність правозастосовних актів від нормативно-правових:

1) приймаються на основі нормативно-правового акта;

2) є персоніфікованими (індивідуальними);

3) поширюють норму права на конкрет­ний випадок (є одноразовими);

4) містять у собі обов'язок підкорити­ся - виконати сформульоване у справі рішення;

5) не мають зворот­ної сили в часі.

Акти тлумачення роз'яснюють зміст і порядок застосування чинних правових норм. Акти тлумачення права містять роз'яснення втримування відповідних норм права, тобто в них розтлумачується (пояснюється) як треба правильно розуміти зміст тих або інших норм права. Правозастосовний акт містить індивідуальне (персоніфіковане) владне приписання, винесене уповноваженим на те органом (особою) у результаті рішення їм конкретної юридичної справи. Правозастосовні акти застосовуються з урахуванням актів їхнього офіційного тлумачення. Самі по собі акти тлумачення права юридичного значення не мають, вони діють і застосовуються в єдності з тими нормами, які тлумачать (у єдності з відповідними нормативними актами).

4.3. Класифікація актів застосування правових норм.

За формою зовнішнього виразу:

1)усні акти-дії (словесні, конклюдентні — виконуються у вигляді жестів, рухів і свідчать про вимогу

до конкретних осіб здійснити відповідні дії, наприклад, порух жезлом працівника державтоінспекції до учасників дорожнього руху)

2)письмові акти-документи (окремі документи, резолюції на матеріалах справи, що виконані посадовами особами).

За суб’єктами прийняття:

1. акти органів державної влади

2. органів місцевого самоврядування

3. недержавний організацій

4. прийняті посадовими особами державних підприємств і установ.

За способом прийняття:

1. колегіальні

2. одноособові.

За функціональним спрямуванням:

1. регулятивні офіційно підтверджують або визначають права і обов'язки сторін, викладені в диспозиції регулятивних норм (свідо­цтво про реєстрацію шлюбу)

2. охоронні офіційно попереджають конфлікти і суперечки, застосовують попереджальні заходи примусу (відсторонення водія від управління транспортним засобом за наяв­ності підстав вважати, що він перебуває у стані сп'яніння).

За юридичними наслідками

1. правовстановлюючі

2. правозмінюючі

3. правоприпиняючі.

За юридичною природою:

1. правоохоронні

2. правовідновлюючі

3. право забезпечувальні

4. право виконавчі.

За назвою документа:

1) Рішення

2) Постанови

3) Вироки

4) Протоколи.

За галузевою приналежністю:

конституційно-правові, кримінально-правові, адміністративно-правові, цивільно-правові та ін. (окрім процесуальних).

За характером припису, який застосовують:

1. уповноважуючі

2. зобов’язуючі

3. забороняючі.

За сферою дії:

1. у часі,

2. у просторі, з

3. а колом осіб.