![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •Розділ XI злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту
- •Стаття 277. Пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів
- •Стаття 280. Примушування працівника транспорту до невиконання своїх службових обов’язків
- •2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб,—караються обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.
- •Стаття 282. Порушення правил використання повітряного простору
- •Стаття 283. Самовільне без нагальної потреби зупинення
- •Стаття 284. Ненадання допомоги судну та особам, що зазнали лиха
- •Стаття 28.5. Неповідомлення капітаном назви свого судна при зіткненні суден
- •Стаття 288. Порушення правил, норм і стандартів, що стосуються убезпечення дорожнього руху
- •Стаття 289. Незаконне заволодіння транспортним засобом
- •Стаття 290. Знищення, підробка або заміна номерів вузлів та агрегатів транспортного засобу
- •Стаття 291. Порушення чинних на транспорті правил
- •Стаття 292. Пошкодження об’єктів магістральних нафто-, газо- та нафтопродуктопроводів
- •Розділ XII
- •Стаття 293. Групове порушення громадського порядку
- •Стаття 294. Масові заворушення
- •Стаття 295. Заклики до вчинення дій, що загрожують громадському порядку
- •Стаття 296. Хуліганство
- •Стаття 297. Наруга над могилою
- •Стаття 298. Нищення, руйнування чи псування пам’яток історії або культури
- •Стаття 299. Жорстоке поводження з тваринами
- •4. Суб’єкт злочину загальний.
- •Стаття зо1. Ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів
- •2. Предметом аналізованого злочину є твори, предмети або інші зображення порнографічного характеру, які у назві ст. Зо1 скорочено визначені як порнографічні предмети.
- •Стаття 302. Створення або утримання місць розпусти і звідництво
- •Стаття 303. Проституція або примушування чи втягнення до заняття проституцією
- •Стаття 304. Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність
- •Розділ XIII злочини у сфері обігу наркотичних
- •5. Суб’єкт злочину загальний.
- •4. Особа, яка добровільно звернулася до лікувального закладу і розпочала лікування від наркоманії, звільняється від кримінальної відповідальності за дії, передбачені частиною першою цієї статті.
- •Стаття 310. Посів або вирощування снотворного маку чи конопель
- •Стаття 315. Схиляння до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів
- •Стаття 316. Незаконне публічне вживання наркотичних засобів
- •Стаття 322. Незаконна організація або утримання місць для вживання одурманюючих засобів
- •Стаття 323. Спонукання неповнолітніх до застосування допінгу
- •Стаття 324. Схиляння неповнолітніх до вживання одурманюючих засобів
- •Стаття 325. Порушення правил боротьби з епідеміями
- •Розділ XIV злочини у сфері охорони державної
- •Стаття 328. Розголошення державної таємниці
- •Стаття 329. Втрата документів, ще містять державну таємницю
- •Стаття 331. Незаконне перетинання державного кордону
- •Указ Президента України № 194/93 від 5 червня 1993р. “Про посвідчення особи моряка”
- •Стаття 332. Незаконне переправлення осіб через державний кордон України
- •Стаття 334. Порушення правил міжнародних польоте
- •Пк (ст. Ст. 1-2, 9-ю, 12, 15, 38, 51, 57-58).
- •Стаття 335. Ухилення від призову на строкову військову службу Ухилення від призову на строкову військову службу —
- •Стаття 336. Ухилення від призову за мобілізацією Ухилення від призову за мобілізацією — карається позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.
- •Стаття 337. Ухилення від військового обліку або спеціальних зборів
- •РозділXv
- •Стаття 341. Захоплення державних або громадських будівель чи споруд
- •4. Суб’єкт злочину загальний.
- •5. Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.
- •Стаття 343. Втручання в діяльність працівника правоохоронного органу
- •Стаття 344. Втручання у діяльність державного діяча
- •Стаття 346. Погроза або насильство щодо державного чи громадського діяча
- •Стаття 347. Умисне знищення або пошкодження майна працівника правоохоронного органу
- •Стаття 351. Перешкоджання діяльності народного депутата України та депутата місцевої ради
- •Стаття 353. Самовільне присвоєння владних повноважень або звання службової особи
- •3. Суб’єкт злочину загальний.
- •Стаття 356. Самоправство
- •Постанова км “Про документи про освіту та вчені звання № 1260 від 12 листопада 1997р.
- •Конституція України (розділ II).
- •Стаття 360. Умисне пошкодження ліній зв’язку
4. Суб’єкт злочину загальний.
5. Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом і метою незаконно користуватися захопленими будівлею чи спорудою або перешкодити нормальній діяльності підприємств, установ, організацій
Стаття 342. Опір представникові влади, працівникові правоохоронного органу, члену громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовцеві
1. Опір представникові влади під час виконання ним службових обов’язків —
карається штрафом до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.
2. Опір працівникові правоохоронного органу під час виконання ним службових обов’язків, члену громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовцеві під час виконання цими особами покладених на них обов’язків щодо охорони громадського порядку —
карається штрафом від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до чотирьох років, або позбавленням волі на строк до двох років.
3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, поєднані з примушенням цих осіб шляхом насильства або погрози застосування такого насильства до виконання явно незаконних дій,—
караються обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.
1. Основним безпосереднім об’єктом злочину виступає нормальна діяльність правоохоронних органів, громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону та законних військових формувань на території України. Додатковим факультативним об’єктом може бути здоров’я особи.
2. Потерпілими від злочину є: 1) представник влади (ч. 1 ст. 342); 2) працівник правоохоронного органу; 3) член громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону; 4) військовослужбовець (ч. 2 ст. 342).
Про поняття представника влади див. Загальні положення до розділуXVII Особливої частини КК.
Посягання підлягає кваліфікації за ч. 1 ст. 342, якщо воно вчинене щодо потерпілого, який є представником влади, але не є працівником правоохоронного органу, членом громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовцем, тобто не названий як потерпілий у ч. 2 ст. 342.
До працівників правоохоронних органів слід відносити працівників органів: прокуратури; внутрішніх справ; служби безпеки; митної служби; охорони державного кордону; державної податкової служби; виконання покарань; державної контрольно-ревізійної служби; рибоохорони; державної лісової охорони; Антимонополь-ногО комітету та інших органів, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.
Відмітною ознакою вказаних працівників як працівників саме правоохоронних органів є те, що вони беруть безпосередню участь у;;а) розгляді судових справ у всіх інстанціях; б) провадженні і розслідуванні кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення; в) оперативно-розшуковій діяльності; г) охороні громадського порядку і громадської безпеки; д) виконанні вироків, рішень, ухвал і постанов судів, постанов органів дізнання і попереднього слідства; е) контролі за переміщенням людей, транспортних засобів, товарів та інших предметів чи речовин через державний і митний кордони України; є) нагляді і контролі за виконанням законів.
Особи, які уклали трудовий договір із СБ, ПВ, ДДПВП тощо і не є атестованими службовими особами цих органів, а становлять їх технічний, допоміжний персонал, не визнаються потерпілими від цього злочину. Так само не є ними працівники лісової охорони інших, крім державної лісової охорони, постійних лісокористувачів. Представники влади та працівники правоохоронних органів можуть визнаватись потерпілими не тільки тоді, коли вони виконували свої службові обов’язки, перебуваючи безпосередньо на службі, діючи за наказом чи розпорядженням, а й тоді, коли вони діяли в межах своїх повноважень з власної ініціативи (наприклад, припиняли правопорушення у неробочий час).
Член громадського формування з охорони громадського порядку ( державного кордон)у — громадянин України, який відповідно до закону є членом зареєстрованого у встановленому порядку громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону. Такими формуваннями виступають зведені загони громадських формувань, спеціалізовані загони (групи) сприяння міліції та ПВ, асоціації громадських формувань тощо, має посвідчення члена такого формування і відповідну нарукавну пов’язку. Член громадського формування може виступати потерпілим від цього злочину лише під час здійснення ним функцій по забезпеченню охорони громадського порядку чи державного кордону.
Військовослужбовець виступає потерпілим від цього злочину лише під час виконання обов’язків по охороні громадського порядку. Про поняття військовослужбовців див. коментар до ст. 401.
3. Об’єктивна сторона злочину характеризується: 1) діянням — опором представникові влади, працівникові правоохоронного органу, члену відповідного громадського формування або військовослужбовцю; 2) часом вчинення злочину.
Опір — це активна фізична протидія здійсненню відповідними працівниками своїх обов’язків. Коло обов’язків, здійсненню яких вчиняється опір, залежить від виду потерпілого, якому вчиняється опір.
Опір потрібно відрізняти від злісної непокори. Злісною непокорою (ст. 185 КАП) є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог «й розікарядекемь працівника •міліції при виконанні ним службових дабов’;язків, члена громадського формування з охорони громадського порядку чи військовослужбовця у зв’язку з їх участю в охороні громадського лорядку або відмова, ‘виражена у зухвалій формі, що свідчить ирш жвну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок. Адміністративна відповідальність за вказані дії настає за відсутності застосування фізичної сили з боку винної особи. Опір, на відміну від злісної непокори, може полягати в таких, наприклад, діях, як спроба вирватися при затриманні, перешкоджання законному застосуванню сили, Ознаками опору є такі: а) він полягає в активних діях; б).дії винного полягають у застосуванні до потерпілого фізичної сили; в) .дії винного перешкоджають (протидіють) виконанню потерпілим своїх функцій, реалізації повноважень; г).дії винного вчинено під час виконання потерпілим своїх службових або громадських обов’язків
Вчинення злочину під час виконання представником влади, у т.ч. працівником правоохоронного органу,службових обов’язків означає, що .посягання має місце під час .реалізації ним наданих йому прав та виконання обов’язків, які лередбачені відповідними нормативио-правовими актами, що регулюють діяльність представника .влади або органу, в якому він працює.
Член громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону та військовослужбовець можуть виступати потерпілими у складі злочину, що аналізується, лише під час виконання цими особами покладених на нихобов’язків щодо охорони громадського порядку. Злочин матиме місце у разі опору цим особам як при виконанні покладених на них обов’язків, так і при реалізації прав, наданих їм у зв’яаку з виконанням їх завдань.
4. Суб’єкт злочину загальний.