- •Розділ XI злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту
- •Стаття 277. Пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів
- •Стаття 280. Примушування працівника транспорту до невиконання своїх службових обов’язків
- •2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб,—караються обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.
- •Стаття 282. Порушення правил використання повітряного простору
- •Стаття 283. Самовільне без нагальної потреби зупинення
- •Стаття 284. Ненадання допомоги судну та особам, що зазнали лиха
- •Стаття 28.5. Неповідомлення капітаном назви свого судна при зіткненні суден
- •Стаття 288. Порушення правил, норм і стандартів, що стосуються убезпечення дорожнього руху
- •Стаття 289. Незаконне заволодіння транспортним засобом
- •Стаття 290. Знищення, підробка або заміна номерів вузлів та агрегатів транспортного засобу
- •Стаття 291. Порушення чинних на транспорті правил
- •Стаття 292. Пошкодження об’єктів магістральних нафто-, газо- та нафтопродуктопроводів
- •Розділ XII
- •Стаття 293. Групове порушення громадського порядку
- •Стаття 294. Масові заворушення
- •Стаття 295. Заклики до вчинення дій, що загрожують громадському порядку
- •Стаття 296. Хуліганство
- •Стаття 297. Наруга над могилою
- •Стаття 298. Нищення, руйнування чи псування пам’яток історії або культури
- •Стаття 299. Жорстоке поводження з тваринами
- •4. Суб’єкт злочину загальний.
- •Стаття зо1. Ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів
- •2. Предметом аналізованого злочину є твори, предмети або інші зображення порнографічного характеру, які у назві ст. Зо1 скорочено визначені як порнографічні предмети.
- •Стаття 302. Створення або утримання місць розпусти і звідництво
- •Стаття 303. Проституція або примушування чи втягнення до заняття проституцією
- •Стаття 304. Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність
- •Розділ XIII злочини у сфері обігу наркотичних
- •5. Суб’єкт злочину загальний.
- •4. Особа, яка добровільно звернулася до лікувального закладу і розпочала лікування від наркоманії, звільняється від кримінальної відповідальності за дії, передбачені частиною першою цієї статті.
- •Стаття 310. Посів або вирощування снотворного маку чи конопель
- •Стаття 315. Схиляння до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів
- •Стаття 316. Незаконне публічне вживання наркотичних засобів
- •Стаття 322. Незаконна організація або утримання місць для вживання одурманюючих засобів
- •Стаття 323. Спонукання неповнолітніх до застосування допінгу
- •Стаття 324. Схиляння неповнолітніх до вживання одурманюючих засобів
- •Стаття 325. Порушення правил боротьби з епідеміями
- •Розділ XIV злочини у сфері охорони державної
- •Стаття 328. Розголошення державної таємниці
- •Стаття 329. Втрата документів, ще містять державну таємницю
- •Стаття 331. Незаконне перетинання державного кордону
- •Указ Президента України № 194/93 від 5 червня 1993р. “Про посвідчення особи моряка”
- •Стаття 332. Незаконне переправлення осіб через державний кордон України
- •Стаття 334. Порушення правил міжнародних польоте
- •Пк (ст. Ст. 1-2, 9-ю, 12, 15, 38, 51, 57-58).
- •Стаття 335. Ухилення від призову на строкову військову службу Ухилення від призову на строкову військову службу —
- •Стаття 336. Ухилення від призову за мобілізацією Ухилення від призову за мобілізацією — карається позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.
- •Стаття 337. Ухилення від військового обліку або спеціальних зборів
- •РозділXv
- •Стаття 341. Захоплення державних або громадських будівель чи споруд
- •4. Суб’єкт злочину загальний.
- •5. Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.
- •Стаття 343. Втручання в діяльність працівника правоохоронного органу
- •Стаття 344. Втручання у діяльність державного діяча
- •Стаття 346. Погроза або насильство щодо державного чи громадського діяча
- •Стаття 347. Умисне знищення або пошкодження майна працівника правоохоронного органу
- •Стаття 351. Перешкоджання діяльності народного депутата України та депутата місцевої ради
- •Стаття 353. Самовільне присвоєння владних повноважень або звання службової особи
- •3. Суб’єкт злочину загальний.
- •Стаття 356. Самоправство
- •Постанова км “Про документи про освіту та вчені звання № 1260 від 12 листопада 1997р.
- •Конституція України (розділ II).
- •Стаття 360. Умисне пошкодження ліній зв’язку
Стаття 298. Нищення, руйнування чи псування пам’яток історії або культури
1. Умисне нищення, руйнування чи псування пам’яток історії або культури —
караються штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років.
2. Ті самі дії, вчинені щодо об’єктів, які е особливою історичною або культурною цінністю,—
караються позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.
3. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені службовою особою з використанням службового становища,—
караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.
1. Основний безпосередній об’єкт злочину — моральні засади суспільства в частині ставлення до історичних та культурних цінностей. Його додатковим обов’язковим об’єктом є право власності.
2. Предметом злочину є пам’ятки історії або культури.
Пам’ятками історії або культури є предмети, які характеризуються такими рисами. Вони: а) є матеріальними об’єктами (споруди (витвори), комплекси (ансамблі), визначні місця), які належать до археологічних, історичних, монументального мистецтва, архітектури та містобудування, садово-паркового мистецтва, ландшафтних видів культурної спадщини,— будинки, укріплення, мости, залишки стародавніх поселень, місця битв, предмети одягу, ритуальні речі, зброя, статуї, письмові акти, кіно-, фотодокументи, звукозаписи тощо; б) становлять собою художню, історичну, етнографічну, наукову чи іншу культурну цінність; в) взяті державою під спеціальну охорону, свідченням чого є рішення компетентного органу (щодо нерухомих пам’яток — це рішення про занесення до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, Державного реєстру національного культурного надбання), а також охоронні знаки, встановлені на самих об’єктах чи поблизу них.
3. Об’єктивна сторона аналізованого злочину як обов’язкові ознаки включає діяння, наслідки та причинний зв’язок між ними.
Діяння при вчиненні цього злочину вчиняється шляхом дії або бездіяльності, які полягають у внесенні в пам’ятку історії або культури негативних змін, внаслідок .яких зменшується чи втрачається їх художня, історична, етнографічна, наукова чи інша цінність — відбувається їх нищення, руйнування чи псування. Спосіб вчинення діяння в КК не вказаний. Це можуть бути підпал, затоплення, розрізання, здійснення вибуху, потрава худобою і т.п.
Наслідки цього злочину в диспозиції ст. 298 позначені тими ж термінами, що й діяння. Це: 1) нищення пам’яток історії або культури, тобто приведення їх до такого стану, коли об’єкт неможливо відновити, повністю втрачається його цінність; 2) руйнування — заподіяння значних ушкоджень, через що пам’ятка втрачає свою цінність, але може бути відновлена; 3) псування, яке означає зменшення історичної, культурної та іншої цінності пам’ятки.
При встановленні наслідків цього злочину першочергове значення має не розмір матеріальної шкоди, витрат на відновлення зруйнованого або зіпсованого, а шкода історичного або культурного характеру.
Злочин є закінченим з моменту початку нищення, руйнування чи псування пам’яток історії або культури.
4. Суб’єкт злочину, передбаченого ч. 1 та ч. 2 ст. 298, загальний. За ч. З ст- 298 відповідальність несе службова особа, яка діє з використанням службового становища. Про поняття службової особи і використання службового становища див. Загальні положення до розділуXVII Особливі частини КК, ст. 364 і коментар до неї.
5. Суб’єктивна сторона злочину характеризується умисною виною. При доведенні умислу важливо встановити, що винний знав про те, що відповідний об’єкт є пам’яткою історії або культури.
6. Кваліфікуючою ознакою злочину є вчинення його щодо об’єктів, які є особливою історичною або культурною цінністю, а осо-
бливо кваліфікуючою — вчинення його службовою особою з використанням службового становища.
До об’єктів, які є особливою історичною або культурною цінністю, належать предмети, в установленому порядку віднесені до пам’яток культури національного значення.
Основи законодавства України про культуру від І4 лютого 1992р.
Закон України ‘Про охорону культурної спадщини” від 8 червня 2000 р.
Положення про державний реєстр національного культурного надбання. Затверджене постановою КМ №466 від 12 серпня 1992 р.
Положення про порядок визначення наукових об’єктів, що становлять національне надбання. Затверджене постановою КМ № 174 від 18 лютого 1997р.