- •1. Предмет політології. Структура політології як інтегративної науки
- •2. Закони, категорії та принципи політичної науки
- •3. Методи політичного пізнання
- •4. Основні завдання та функції політології
- •5. Політичні вчення стародавнього сходу
- •6. Поняття політики: зміст та суть
- •7. Структура та функції політики. Межі політики у суспільстві
- •8. Суб’єкти та об’єкти політики
- •9. Влада як явище суспільного життя. Сутність політичної влади
- •10. Функції влади та методи її здійснення
- •11. Ресурси політичної влади
- •12. Легітимація політичної влади
- •13. Структура владних відносин та механізм розподілу влади
- •14. Поняття політичної системи. Її суть, характер та зміст
- •15. Характеристика структурних елементів політичної системи
- •16. Функції політичної системи
- •17. Типологія політичних систем
- •18. Основні напрямки становлення та розвитку політичної системи сучасної україни
- •19. Виникнення та еволюція держави
- •20. Поняття держави та її визначальні ознаки
- •21. Функції держави
- •22. Форми державного правління та державного устрою
- •23. Правова держава: сутність та основні принципи
- •24. Виникнення та еволюція політичних партій
- •25. Сутність та місце партій у політичній системі
- •26. Типологія політичних партій
- •27. Функції політичних партій у суспільстві
- •28. Поняття та Типи політичних систем
- •29. Критерії оцінки ефективності партійних систем
- •30. Проблеми становлення багатопартійної системи в україні
- •31. Політичний режим: суть та головні принципи
- •32. Типологія і динаміка політичних режимів
- •33. Основні риси політичного режиму в україні на сучасному етапі
- •34. Зародження демократії. Ґенеза демократії в політичній думці
- •35. Зміст та сутнісні риси демократії
- •36. Новітні концепції демократії в сучасній політичній думці
- •37. Поняття громадянського суспільства
- •38. Суть громадсько-політичних організацій та рухів
- •39. Типологія громадсько-політичних організацій та рухів
- •40. Функції громадсько-політичних організацій та рухів
- •41. Сутність політичного лідерства
- •42. Сутність політичного елітизму
- •43. Політична еліта в структурі влади. Типологія еліт
- •44. Природа і соціальна сутність політичного лідерства
- •45. Типологія політичного лідерства
- •46. Роль виборів у демократичному суспільстві. Принцип виборів та їх організації
- •47. Типологія виборчих систем
- •48. Виборча система сучасної україни
- •49. Абсентеїзм: поняття, ознаки, форми
- •50. Технологія проведення виборчої кампанії
- •51. Сутність та основні характеристики політичної свідомості
- •52. Механізм формування та структура політичної свідомості
- •53. Типи політичної свідомості та її основні функції
- •54. Поняття політичної ідеології, її суть, рівні та функції
- •55. Функції та типи політичних ідеологій
- •56. Дайте характеристику політичної ідеології лібералізму
- •57. Історія та становлення ідеології консерватизму
- •58. Сучасні модерні політичні ідеології
- •59. Політична ідеологія соціал-демократії
- •60. Суть та основні характеристики політичної культури
- •61. Рівні і типологія політичної культури
- •62. Історичні особливості формування політичної культури
- •63. Функції політичної культури
- •64. Особливості формування демократичної політичної культури
- •65. Природа, місце і роль міжнародної політики та міжнародних відносин у житті сучасного суспільства
- •66. Міжнародні організації (урядові, неурядові, глобальні, регіональні) і рухи, їх функції, завдання та тенденції розвитку в сучасному світі
- •67. Оон: історія створення, структура, повноваження, роль в міжнародному житті. Україна і оон
- •68. Україна в системі сучасних міжнародних відносин та її місце в сучасному геополітичному просторі.
- •69. Політичний конфлікт – постійно діюча форма боротьби за владу. Чи
- •70. Міжнародні конфлікти, причини їх виникнення та шляхи вирішення
- •71. Міжнародні відносини і міжнародна політика. Національний інтерес та національна безпека
- •72. Глобальні проблеми сучасності та їх політологічний вимір, шляхи їх розв’язання
- •73. Тероризм – нова глобальна проблем сучасності. Її сутність та вирішення
- •74. Україна в геополітичній стратегії світового співтовариства
- •75. Особливості політики україни на сучасному етапі розвитку
9. Влада як явище суспільного життя. Сутність політичної влади
Влада з'явилася з виникненням людського суспільства і буде в тій або іншій формі завжди супроводити його. Влада необхідна передусім для відтворення людської природи. Формування влади зумовлено необхідністю суспільного виробництва, яке немислиме без підкорення всіх учасників єдиній волі, а також потребою регулювання соціальних відносин між людьми.
Найдавнішою з концепцій влади є легітимістська. Легітимізм як політична концепція й теорія полягає в абсолютизації правових основ влади та уявлень про закон, де закон виступає і як правове, і як моральне правило, що має юридичну силу. Крім легітимістського бачення влади, існує ряд концепцій, які належать до двох напрямів — нормативного та емпіричного. Нормативний напрям виходить із зовнішньої заданості влади, раціонально підготовленої діяльності, наслідком якої є формулювання принципу чи норми. Емпіричний напрям як ключовий використовує індуктивний принцип установлення першоджерела влади.
Політична влада — це політичні відносини, які народжуються на різноманітних соціально-структурних інтересах, які виникають на відносинах власності на засоби виробництва, що обумовлює соціальні переваги та авторитет власника й таким чином приводить до створення суб'єкта і об'єкта влади, тобто до відносин панування й підлеглості.
Перші спроби розібратися в сутності політичної влади було здійснено ще в стародавній період політичної історії.
Класичне визначення категорії „влада” дає М. Вебер, розуміючи її як „будь-яку можливість впроваджувати усередині даних суспільних відносин особисту волю, навіть всупереч опору, поза залежністю від того, на чому така можливість засновується”.
Феномен політичної влади наукові теоретики розкривають у двох площинах. Одні оцінюють владу як винятково політичний феномен. Тому влада розуміється як винятково політична сутність і політичне явище. Інші бачать владу такою, яка не обмежується політикою, але складає її значну частину, влада ширша й активно діє за межами політичного.
10. Функції влади та методи її здійснення
Влада – організована і регулятивно-контролююча основа політики, одне з важливіших і найстародавніших політичних знань управління суспільством, культурною діяльністю, конкретним життям людини. Влада безперечно засіб здійснення політики.
Основними функціями політичної влади є:
• Інтегративна функція влади направлена на консолідацію всіх соціально-політичних сил, інтеграцію прогресивних політичних, ідеологічних, інтелектуальних ресурсів суспільства з метою реалізації суспільно-значущих, історично визначених цілей.
• Регулятивна функція влади забезпечує створення політичних механізмів регулювання життєдіяльності суспільства, підтримує вольовими методами функціонування цих механізмів.
• Функція мотивації означає, що влада формує мотиви політичної діяльності, підпорядковує їм як загальнозначущі, так і інші мотиви відповідно до політичних інтересів суб‘єктів владарювання, їхніх політико-організаційних структур.
• Стабілізаційна функція влади націлена на забезпечення стійкого, стабільного розвитку політичної системи, всіх її структур, громадянського суспільства.
ПОЛІТИЧНИЙ РЕЖИМ – система методів і засобів здійснення політичної (державної) влади, що визначають характер політичного життя в країні, рівень політичної свободи.
ТОТАЛІТАРНИЙ РЕЖИМ – спосіб організації суспільства, який характеризується всебічним і всеохопним контролем влади над суспільством, підкоренням суспільної системи державі, колективними цілями, загальнообов'язковою ідеологією.
АВТОРИТАРНИЙ РЕЖИМ – характеризується зосередженням державної влади в руках однієї особи чи групи осіб або в одному її органі.
ДЕМОКРАТИЧНИЙ РЕЖИМ означає “народовладдя”.
ЛІБЕРАЛЬНИЙ РЕЖИМ – ідея індивідуальної свободи є головною.
ЗМІШАНИЙ ПОЛІТИЧНИЙ РЕЖИМ – тип політичного режиму, який поєднує в собі ознаки різних політичних режимів. Серед них слід виокремити два найпоширеніших:
