- •1. Предмет політології. Структура політології як інтегративної науки
- •2. Закони, категорії та принципи політичної науки
- •3. Методи політичного пізнання
- •4. Основні завдання та функції політології
- •5. Політичні вчення стародавнього сходу
- •6. Поняття політики: зміст та суть
- •7. Структура та функції політики. Межі політики у суспільстві
- •8. Суб’єкти та об’єкти політики
- •9. Влада як явище суспільного життя. Сутність політичної влади
- •10. Функції влади та методи її здійснення
- •11. Ресурси політичної влади
- •12. Легітимація політичної влади
- •13. Структура владних відносин та механізм розподілу влади
- •14. Поняття політичної системи. Її суть, характер та зміст
- •15. Характеристика структурних елементів політичної системи
- •16. Функції політичної системи
- •17. Типологія політичних систем
- •18. Основні напрямки становлення та розвитку політичної системи сучасної україни
- •19. Виникнення та еволюція держави
- •20. Поняття держави та її визначальні ознаки
- •21. Функції держави
- •22. Форми державного правління та державного устрою
- •23. Правова держава: сутність та основні принципи
- •24. Виникнення та еволюція політичних партій
- •25. Сутність та місце партій у політичній системі
- •26. Типологія політичних партій
- •27. Функції політичних партій у суспільстві
- •28. Поняття та Типи політичних систем
- •29. Критерії оцінки ефективності партійних систем
- •30. Проблеми становлення багатопартійної системи в україні
- •31. Політичний режим: суть та головні принципи
- •32. Типологія і динаміка політичних режимів
- •33. Основні риси політичного режиму в україні на сучасному етапі
- •34. Зародження демократії. Ґенеза демократії в політичній думці
- •35. Зміст та сутнісні риси демократії
- •36. Новітні концепції демократії в сучасній політичній думці
- •37. Поняття громадянського суспільства
- •38. Суть громадсько-політичних організацій та рухів
- •39. Типологія громадсько-політичних організацій та рухів
- •40. Функції громадсько-політичних організацій та рухів
- •41. Сутність політичного лідерства
- •42. Сутність політичного елітизму
- •43. Політична еліта в структурі влади. Типологія еліт
- •44. Природа і соціальна сутність політичного лідерства
- •45. Типологія політичного лідерства
- •46. Роль виборів у демократичному суспільстві. Принцип виборів та їх організації
- •47. Типологія виборчих систем
- •48. Виборча система сучасної україни
- •49. Абсентеїзм: поняття, ознаки, форми
- •50. Технологія проведення виборчої кампанії
- •51. Сутність та основні характеристики політичної свідомості
- •52. Механізм формування та структура політичної свідомості
- •53. Типи політичної свідомості та її основні функції
- •54. Поняття політичної ідеології, її суть, рівні та функції
- •55. Функції та типи політичних ідеологій
- •56. Дайте характеристику політичної ідеології лібералізму
- •57. Історія та становлення ідеології консерватизму
- •58. Сучасні модерні політичні ідеології
- •59. Політична ідеологія соціал-демократії
- •60. Суть та основні характеристики політичної культури
- •61. Рівні і типологія політичної культури
- •62. Історичні особливості формування політичної культури
- •63. Функції політичної культури
- •64. Особливості формування демократичної політичної культури
- •65. Природа, місце і роль міжнародної політики та міжнародних відносин у житті сучасного суспільства
- •66. Міжнародні організації (урядові, неурядові, глобальні, регіональні) і рухи, їх функції, завдання та тенденції розвитку в сучасному світі
- •67. Оон: історія створення, структура, повноваження, роль в міжнародному житті. Україна і оон
- •68. Україна в системі сучасних міжнародних відносин та її місце в сучасному геополітичному просторі.
- •69. Політичний конфлікт – постійно діюча форма боротьби за владу. Чи
- •70. Міжнародні конфлікти, причини їх виникнення та шляхи вирішення
- •71. Міжнародні відносини і міжнародна політика. Національний інтерес та національна безпека
- •72. Глобальні проблеми сучасності та їх політологічний вимір, шляхи їх розв’язання
- •73. Тероризм – нова глобальна проблем сучасності. Її сутність та вирішення
- •74. Україна в геополітичній стратегії світового співтовариства
- •75. Особливості політики україни на сучасному етапі розвитку
74. Україна в геополітичній стратегії світового співтовариства
Сучасний світ є ареною взаємодії й протиборства не стільки національних держав, скільки груп держав, згуртованих здебільшого цивілізаційними принципами: західно-християнська цивілізація (Західна Європа, США, ПАР та ін.); східно-православна (Росія, Україна, Греція, Югославія та ін.); ісламська (Близький і Середній Схід); східно-буддійська (Китай, Японія, інші держави Азіатсько-Тихоокеанського регіону) і нерозвинуті держави з язичницькими віруваннями (північ Євразії, Америки, деякі африканські держави). До визначених варто було б віднести ще одну, так звану приховану цивілізацію — відносно недавно створену державу Ізраїль та її надзвичайно розгалужену й організаційно досконало оформлену світову інфраструктуру, яка живе в надрах усіх інших цивілізацій.
Більшість цивілізацій і держав прагне не тільки вижити і зберегти свою неповторну специфіку побуту, звичаїв, моралі, менталітету, політичної культури та відповідної моделі соціально-економічного розвитку, а й, нерідко, досягти своєї зверхності над іншими. У кожної з держав, які оточують Україну, є свої інтереси, а тому вони розглядають Україну через призму корисності для себе і прагнуть впливати на неї, спрямовуючи її політику в той чи той бік. Отже, щоб з´ясувати становище України у світлі геополітичних інтересів цих держав, нам необхідно виробити відповідні правила поведінки, які будуть адекватними ситуації в світі й водночас відповідатимуть національним інтересам нашої держави.
75. Особливості політики україни на сучасному етапі розвитку
Політична система України нині перебуває на стадії розвитку всіх її компонентів, наповнення її функцій новим змістом, що відповідає статусу незалежної самостійної держави. Становлення і розвиток політичної системи України відбувається в період переходу від тоталітарного до демократичного суспільства еволюційним шляхом. Суперечливий характер її розвитку виявляється в повільних темпах політичної структуризації суспільства, незавершеності процесів виникнення багатопартійності та партійних систем, прагненнях використати політичні цінності минулого без урахування змісту і специфіки політичного розвитку України на сучасному етапі.
Для політичної системи України притаманні такі ознаки:
— перехід від неправового до правового типу;
— легітимна для більшості населення;
— миролюбна, неагресивна;
— позбавлена власної глобальної (загальнопланетарної) системи — забезпечення національних інтересів;
— система, яка поки що не здатна забезпечити зростання рівня й якості добробуту усіх основних верств населення, але яка зберігає елементи "соціальної держави";
— світська (на відміну від релігійної чи атеїстичної);
— етатизована (одержавлена);
— система з недостатньо високим інтелектуальним рівнем політики;
— система з політичним домінуванням певних соціальних верств "реформованої традиційної номенклатури", нової "номенклатури", "нуворишів" тощо;
