1.3 Фактори, що обумовлюють спортивний результат у легкій атлетиці та їх використання в процесі відбору

Досягнення високих результатів у будь-якому виді спортивної діяльності залежить від багатьох чинників індивідуальних особливостей особистості вимогам обраної спортивної діяльності. У зв'язку з цим знання вимог конкретного виду спорту, до спортсменів, складання моделей провідного спринтера, стрибуна або метальника - найважливіші умови ефективного відбору [2, с. 164].

Дуже актуальна проблема віку, в якому дітей слід залучати для початкових занять в умовах дитячих спортивних школах. Тут у фахівців досі немає єдиної думки. Аналіз багаторічної динаміки спортивних результатів найсильніших спринтерів показав, що більшість з них почали тренування та виступи на змаганнях у віці 14-15 років. При цьому спортсмени мали високий рівень первинних результатів - у середньому 11,64 сек. Якщо Л.П. Матвєєв (1975) пропонує почати багаторічний процес спортивної підготовки юних легкоатлетів з 10 років, то Ігор Тер-Ованесян (2000) аналізуючи вікові дані найсильніших легкоатлетів світу останні 25 років прийшов до висновку, що гасло загального омолоджування в спорті, виявляється помилковим. Вік світових рекордсменів у чоловічих видах легкої атлетики в 68% випадків знаходиться в діапазоні 25-38 років, а 75% всіх рекордів належать жінкам, вік яких коливається від 26 до 33 років. Тому він пропонує оптимальний вік для початку спеціалізованих занять у швидкісно-силових видах легкої атлетики - 13-15 років, за умови, якщо техніка видів була засвоєна раніше [8, с. 31].

В іншому випадку, як показує спортивна практика, велика частина переможців юнацьких змагань не досягають вершин легкоатлетичного спорту і поступово, особливо при виході з категорії юніорів (18-19 років), зупиняються в спортивному зростанні, і закінчують свою «спортивну кар'єру». У той же час у планомірній багаторічної підготовки, що почалася в 10-11-12 років, можна досягти високих результатів у старшому юнацькому віці (16-17 років) і успішно виступити потім на Олімпійських іграх.

У питанні про вплив особливостей статури та антропометричних показників на досягнення спортивних результатів існують в даний час різні точки зору. Жданов Л є противником методики відбору за антропометричними показниками. У той же час багато фахівців вважають, що легкоатлети повинні мати при високому зростанні відносно невелику вагу. Спортивний відбір обдарованих дітей у легкої атлетиці - багаторічний процес, що відбувається поступово природнім відбором спортсменів, що володіють потрібними для різного виду легкої атлетики властивостями [8, с. 32].

У бігу на короткі дистанції антропометричні показники особливо не грають великої ролі. Високих результатів у спринтерському бігу досягають високорослі, так і низькорослі спортсмени [8, с. 33]. Аналіз росту кращих спринтерів світу дозволив отримати середні цифри, які і слід застосовувати за основу при відборі (таблиця 1).

Таблиця 1

Оцінка середніх показників довжини тіла дітей 9 - 12 років

Стать/вік 9-10 років 11-12 років

середній низький високий середній низький високий

Хлопчики 146-142 141-137 136-132 148-144 143-139 138-134

Дівчата 147-143 142-138 137-133 150-146 144-140 139-135

Для занять основними видами легкої атлетики необхідно відбирати дітей з високим ростом і невеликою вагою. Саме такий підхід пропонують провідні фахівці при відборі майбутніх стрибунів. Показники росту, ваги і співвідношення розмірів деяких частин тіла, а також співвідношення жирової і м'язової маси є головними сторонами, визначальними можливість досягнення високих результатів у стрибках у довжину і висоту.

У процесі відбору перевага віддається дітям з добре розвиненою мускулатурою, високим ростом і відносно невеликою вагою. Ваго-ростові показники можуть служити додатковими критеріями відбору новачків для занять стрибками у довжину й у висоту [8, с. 35].

На думку фахівців, стрибуни повинні бути з високим ростом. Вони пропонують почати оцінку дітей з зміни тотальних розмірів тіла, особливо слід відібрати дітей потенційно високого росту. Дитина з відносно більшим ротом, все ж має більше переваги в стрибках. При відборі потенційно рослих дітей можна використовувати простий спосіб визначення майбутнього зростання стрибуна:

Зростання (для хлопчиків) = (зростання матері х 1,08 + зростання батька)/ 2

Зростання (для дівчаток) = (зростання батька х 0,923 + зростання матері)/ 2

В якості конкретної модельної характеристики можуть бути дані про зріст і вагу найсильніших стрибунів світу (таблиця 2).

Таблиця 2

Показники росту і ваги найсильніших легкоатлетів світу

(За І. Тер-Ованесяну, 2000)

Вид легкої атлетики Зріст, см Вага, кг

М Ж М Ж

Стрибок у висоту 185-195 175-185 75-80 60-65

Стрибок у довжину 184 170-177 72 65

Стрибок з місця 183-188 - 75 -

Рівень сучасних світових досягнень в усіх видах метань призводить до необхідності пред'являти підвищені вимоги не тільки до фізичної підготовленості, але і до особливостей статури спортсменів [10, с. 112].

Аналіз динаміки ваго-ростових показників найсильніших метальників світу дозволив отримати усереднені дані росту і ваги найсильніших метальників (таблиця 3).

Таблиця 3

Показники росту і ваги найсильніших метальників світу

(За І. Тер-Ованесяну, 2000)

Вид легкої атлетики Зріст, см Вага, кг

М Ж М Ж

Метання диска 182-192 174-178 100-110 80-85

Метання молота 185-190 - 100-110 -

Метання списа 180-185 168-174 80-90 68-75

При цьому у всіх видах метань росто-вагові дані найсильніших метальників світу відрізняються один від одного, що свідчить про стабілізацію антропометричних вимог до спортсменів високого класу [8, с. 29].

За даними ряду дослідників, для метань диска особливе значення має розмах рук. У всіх видатних метальників диска розмах рук значно (на 10-12 см) перевищує довжину тіла. Тому його потрібно обов'язково враховувати у процесі початкового і подальшого відбору майбутніх метальників [8, с. 35].

З представлених даних можна зробити висновок, що для досягнення високого результату в метанні диска зріст має менше значення, ніж вага і розмах рук спортсменів. У висновку можна навести орієнтовні антропометричні показники, якими слід керуватися при початковому відборі метальників (таблиця 4).

Таблиця 4

Антропометричні показники, використовувані при відборі майбутніх метальників

Показники Стать Вік

11-12 13-14 15-16

Зріст, см Х 153-156 160-170 175-180

Д 152-155 156-162 164-172

Розмах рук Х 160-170 172-185 185-195

Д 156-160 162-170 170-180

Величезне значення при відборі дітей в ДЮСШ має оцінка стану їх здоров'я. З фізіологічних показників головні, - це параметри, які характеризують стан здоров'я (відсутність спадкових захворювань: хвороби серця, порушення обміну речовин, психологічні розлади, травми опорно-рухового апарату), вік і стать, характер обміну речовин, ступінь психоемоційного напруження, стану внутрішньої та зовнішнього середовища і багато інших чинників які роблять помітний вплив на величину ЧСС, величина СОК і МОК, серцево-судинної системи, життєва ємність легень (ЖЕЛ), дихальний об'єм (ДО), резервний об'єм видиху (РОР), глибиною і частотою дихання, МПК.