1.2 Етапи і критерії спортивного відбору

Система відбору в сучасних умовах повинна відповідати наступним вимогам [8, с. 10]:

1. Сприяти оптимальному функціонуванню зв'язку двох гілок фізкультурного руху - масового спорту та спорту вищих досягнень;

2. Процесу відбору передує спортивна орієнтація, що дозволяє обгрунтовано рекомендувати школяреві одну з цих гілок;

3. Спортивна орієнтації здійснюється поетапно: від орієнтації на групи споріднених видів спорту (родова орієнтація) до орієнтації на конкретну спортивну дисципліну (видова орієнтація);

4. Комплексної схильності до виду спорту і перспективності вдосконалення в ньому повинна базуватися на глибокому вивченні особистості школяра.

Необхідна така система відбору, яка враховувала б, з одного боку, інтереси масового спорту, а з іншого - спорту вищих досягнень; з одного боку, сприяла б залученню в спортивні заняття маси школярів, з іншого - ефективному пошуку спортивних талантів. У цьому плані видається своєчасним висунути концепцію активного відбору, яка передбачає цілеспрямований процес встановлення взаємної відповідності інтересів і здібностей дитини і вимог спортивної дисципліни за допомогою комплексу заходів, спрямованих на своєчасну орієнтацію, організований пошук спортивних талантів і прогнозування майбутніх спортивних успіхів на базі глибокого і всебічного аналізу індивідуальних особливостей . Реалізація цієї концепції забезпечує успішний вибір виду спортивних занять залежно від потенційних можливостей дитини, що створює передумови до систематичних і довготривалих занять в системі масового спорту, а також дозволяє поліпшити комплектування спортивних шкіл [8, с. 11].

У відборі здатних спортсменів у процесі багаторічного тренування можна виділити три основні етапи. На першому з них - попередньому виявляється доцільність вибору дитиною занять видом спорту на основі врахування його морфофункціональних даних і психічних особливостей [8, с. 11]. Відбір на другому - проміжному етапі вирішує задачу виявлення у займаються здібностей до ефективного спортивного вдосконалення в процесі досить напруженого спортивного тренування на другому і третьому етапах багаторічного тренування. Третьому - заключному етапі відбору пов'язана з виявленням у спортсменів можливостей до досягнення результатів міжнародного класу. Кожен етап відбору збігається з відповідним етапом багаторічної підготовки .

Завдання відбору та орієнтації на різних етапах різноманітні. Якщо на першому етапі важливо, перш за все, встановити доцільність серйозних занять обраним видом спорту для того чи іншого підлітка, то на наступних етапах коло завдань значно розширюється: орієнтація спортсмена для спеціалізації в конкретних номерах програми, відбір до збірних команд, комплектування і ін

Основними завданнями першого етапу - є масовий перегляд контингентів дітей 6-10 років (I - IV класи загальноосвітньої школи) з метою їх орієнтації на заняття тим чи іншим видом спорту.

У групі початкової підготовки ДЮСШ приймаються всі бажаючі школярі у відповідності з віком, визначеним для даного виду спорту. Критеріями спортивної орієнтації є рекомендації вчителя фізичної культури, дані медичного обстеження, антропометричні вимірювання та їх оцінка з позицій перспективи. Ці критерії максимально спрощені і доступні кожному вчителю фізкультури в школі і лікаря [4, с. 352].

Критерії, на основі яких зазвичай формується судження про спортивну обдарованості дитини, є дані про його зріст, вагу, статурі, рухових здібностях. Істотні індивідуальні відмінності в біологічному розвитку початківців значно ускладнює цю задачу. Тому дані, отримані на цьому етапі відбору, слід використовувати як орієнтовні.

Основне завдання другого етапу відбору - виявлення обдарованих в спортивному відношенні школярів для комплектування навчально-тренувальних груп і груп спортивного вдосконалення СДЮШОР, УОР і ШВСМ. Відбір проводиться протягом останнього року навчання в групах початкової підготовки [8, с. 14].

Відбір проводиться за наступною програмою: оцінка стану здоров'я; виконання контрольно-перекладних нормативів, розроблених для кожного виду спорту і викладених у програмах для спортивних шкіл; антропометричні вимірювання; виявлення темпів приросту фізичних якостей і спортивних результатів.

Методи і процеси відбору залишаються в основному тими ж, що і на попередньому етапі, однак, їх значимість і обсяг зростають. Програма відбору включає п'ять розділів: оцінку стану здоров'я; спортивний анамнез і оцінку спеціальної підготовленості; визначення морфофункціонального стану кислородтранспортной системи; психодіагностику; антропометрію.

У ході другого етапу відбору здійснюється систематичне вивчення кожного учня спортивної школи з метою остаточного визначення його індивідуальної спортивної спеціалізації [18, с. 115]. У цей час проводяться педагогічні спостереження, контрольні випробування, медико-біологічні та психологічні дослідження з метою подальшого визначення сильних і слабких сторін підготовленості тих що займаються. На основі аналізу результатів обстеження остаточно вирішується питання про індивідуальну спортивну орієнтацію тих що займаються [5, с. 113].

Основними методами відбору є антропометричні обстеження, медико-біологічні дослідження, педагогічне спостереження, педагогічні контрольні випробування (тести), психологічні дослідження, соціологічні дослідження. У ході антропометричних обстежень необхідно визначити, наскільки кандидати для зарахування в спортивну школу відповідають тому морфотипу, який характерний для видатних представників даного виду спорту. У спортивній практиці виробилися певні уявлення про морфотипу спортсменів (зріст, маса тіла, тип статури і т.п.).

На основі медико-біологічних досліджень дається оцінка стану здоров'я, фізичного розвитку, фізичної підготовленості школярів. Виявляються діти і підлітки, які мають протипоказання до занять певним видом спорту. У процесі медико-біологічних досліджень особлива увага повинна бути звернена на тривалість і якість відновних процесів в організмі дітей після виконання значних тренувальних навантажень. Лікарське обстеження необхідне і для того, щоб у кожному випадку уточнити, в яких лікувально-профілактичних заходах потребують діти та підлітки [14, с. 25].

Велику роль у системі відбору грають педагогічні контрольні випробування (тести), за результатами яких зазвичай судять про наявність необхідних фізичних якостей і здібностей індивіда, для успішної спеціалізації в тому чи іншому виді спорту. Серед фізичних якостей і здібностей, що визначають досягнення високих спортивних результатів, існують так звані консервативні, генетично обумовлені якості і здібності, які з великими труднощами піддаються розвитку і вдосконаленню в процесі тренування. Ці фізичні якості та здібності мають важливе прогностичне значення при відборі дітей і підлітків в спортивні школи. До їх числа слід віднести швидкість, відносну силу, деякі антропометричні показники (будова і пропорції тіла), здатність до максимального споживання кисню, економічність функціонування вегетативних систем організму, деякі психічні особливості особистості спортсмена [6, с. 121].

У системі відбору контрольні випробування повинні проводитися з таким розрахунком, щоб визначити не стільки те, що вже вміє робити вступник, а те, що він зможе зробити в подальшому, тобто, виявити його здатності до вирішення рухових завдань, прояву рухової творчості, уміння управляти своїми рухами. Одноразові контрольні випробування в переважній більшості випадків говорять лише про сьогоднішню готовність кандидата виконати запропонований йому набір тестів і дуже мало говорять про його перспективні можливості. А потенційний спортивний результат спортсмена залежить не стільки від вихідного рівня розвитку фізичних якостей, скільки від темпів приросту цих якостей в процесі спеціального тренування. Саме темпи приросту свідчать про здатність або нездатність людини до навчання у тому чи іншому виді діяльності [8, с. 20].

Приступаючи до тренування на третьому етапі багаторічної підготовки, необхідно всебічно оцінити рівень загальної та спеціальної підготовленості спортсменів. При цьому увагу слід звернути не тільки на абсолютні показники, але і на той прогрес, якого досяг спортсмен в результаті тренування на попередньому етапі [8, с. 22]. Перевага віддається тим спортсменам, які зуміли добитися великих зрушень, в рівні спортивної майстерності, можливостей найважливіших функціональних систем при обмеженому використанні самих потужних засобів педагогічного впливу. Чим меншими зусиллями було досягнуто прогресу в рівні спортивної майстерності, тим більші резерви залишилися для подальшого вдосконалення. Тому на даному етапі відбору, як і на попередньому, велика увага приділяється аналізу тренування на попередньому етапі багаторічної підготовки [18, с. 112]. Перспективними вважаються спортсмени, які тренувалися за різноманітними програмами, без використання граничних обсягів тренувальної роботи, обмежували кількість занять з великими навантаженнями, участь у відповідальних змаганнях, тобто не досягали максимальних параметрів тренувальних і змагальних навантажень, характерних для побудови тренування на етапі максимальної реалізації індивідуальних можливостей. Якщо за такої побудови тренувального процесу у спортсменів планомірно зростав рівень здобутків та функціональної підготовленості, і до четвертого етапу багаторічної підготовки вони досягли досить високого рівня спортивної майстерності, то є всі підстави для їх подальшого серйозного прогресу [3, с. 25].

Одним з основних показників, що свідчить про здатність спортсмена до значного прогресу на етапі максимальної реалізації індивідуальних можливостей, є різнобічна технічна підготовленість. Вона проявляється у досить досконалому володінні не тільки технікою виду спорту, але й в умінні технічно правильно виконувати велику кількості спеціально-підготовчих вправ, тонко варіювати просторовими, часовими та динамічними параметрами рухів у процесі виконання самих різноманітних вправ. Така структура технічної підготовленості дозволяє сформувати на четвертому етапі багаторічної підготовки раціональну та лабільну техніку рухів, що знаходиться у відповідності з морфофункціональними можливостями спортсмена і специфічними вимогами конкретного виду спорту.

Особливого значення набуває оцінка особистісних і психічних якостей спортсмена. При цьому оцінюють стійкість до стресових ситуацій змагань, здатність налаштовуватися на активну змагальну боротьбу, вміння мобілізувати сили при гострій конкуренції, психічну стійкість і під час об'ємної і напруженої тренувальної роботи, здатність контролювати зусилля, темп, швидкість, напрямок рухів, розподіл сили у змаганнях, а також вміння показувати найвищі результати в найбільш відповідальних стартах, в оточенні сильних суперників [8, с. 26]. Видатних спортсменів, як правило, характеризує вміння вести активну боротьбу у відповідальних змаганнях, з найбільшою конкуренцією. Недарма досвідчені тренери в якості одного з найважливіших критеріїв при оцінці перспективності спортсменів використовують їх здатність показувати у фінальних стартах більш високі результати, ніж у попередніх.

На третьому етапі відбору в кожному олімпійському виді спорту повинні проводитися переглядові навчально-тренувальні збори [8, с. 27].

Відбір кандидатів здійснюється з урахуванням наступних показників:

1. Спортивно-технічні результати та їх динаміка (початок, вершина, спад) за роками підготовки.

2. Ступінь закріплення техніки виконання найбільш нестійких елементів при виконанні вправи в екстремальних умовах.

3. Ступінь технічної готовності і стійкості спортсмена до збиваючих факторів в умовах змагальної діяльності.

За підсумками змагань, а потім і комплексного обстеження тренерські ради визначають контингент спортсменів, індивідуальні показники яких відповідають рішенню завдань передолімпійської підготовки. Відбір кандидатів в основні склади збірних команд областей, регіону, країни здійснюється на основі врахування рухового потенціалу, можливості подальшого розвитку фізичних якостей, вдосконалення функціональних можливостей організму спортсмена, освоєння нових рухових навичок, здатності до перенесення високих тренувальних навантажень, психічної стійкості спортсменів у змаганнях. У процесі цього етапу відбору кандидатів враховуються наступні компоненти: рівень спеціальної фізичної підготовленості; рівень спортивно-технічної підготовленості; рівень тактичної підготовленості; рівень психічної підготовленості, стан здоров'я [8, с. 28].

Основною формою відбору кандидатів до збірних команд країни служать спортивні змагання. При цьому враховуються не тільки сьогоднішні спортивні результати, але і їх динаміка протягом двох-трьох останніх років, динаміка результатів протягом поточного року, стаж регулярних занять спортом, відповідність основних компонентів фізичної підготовленості і фізичного розвитку вимогам даного виду спорту на рівні результатів майстра спорту міжнародного класу [8, с. 27].

З усього цього випливає наступний висновок.

Відбір складається з трьох етапів. 1 етап - попередній, 2 етап - проміжний і 3 етап - заключний.

До критеріїв відбору належать: антропометричні дані, медичні показники, статура, рухові здібності.