ВСТУП

У зв'язку із змінами в економічному та соціальному розвитку України істотно змінюється і політика в області оплати праці, соціальної підтримки та захисту працівників. Поняття «заробітна плата» наповнилося новим змістом і охоплює всі види заробітків (а також різних премій, доплат, надбавок та соціальних пільг), нарахованих у грошовій і натуральних формах, включаючи грошові суми, нараховані працівникам відповідно до законодавства за опрацьований час (щорічну відпустку, святкові дні тощо).

Основними завданнями обліку праці та її оплати є точний облік особового складу працівників, відпрацьованого ними часу та обсягу виконуваних робіт; правильне обчислення сум оплати праці та утримань з неї; облік розрахунків з працівниками організацій, бюджетом, Фондом соціального страхування, фондами обов'язкового медичного страхування і Пенсійним фондом, контроль за раціональним використанням трудових ресурсів,оплати праці та фонду споживання; правильне віднесення нарахованої оплати праці та відрахувань на соціальні потреби на рахунки витрат виробництва і на рахунки цільових джерел.

Облік утримань із заробітної плати працівників посідає актуальну позицію в сучасній економічного життя, так як є дуже важливою складовою частиною всього бухгалтерського обліку, роботи з співробітниками та податкових нарахувань. Важливо не тільки правильно відобразити розрахунки по заробітній платі в бухгалтерському обліку, але і своєчасно утримати із заробітної плати суми обов'язкових або інших відрахувань.

Питання нарахування заробітної плати, а також податкового і бухгалтерського обліку оплати праці займають особливе місце в роботі бухгалтерії кожного підприємства. З одного боку, це пов'язано з відношенням до таких питань власне робітників, для яких заробітна плата служить основним джерелом матеріальних благ. З іншого боку, з тією обставиною, що суми, що направляються підприємством на оплату праці, так і де інакше служать мірою, що визначає надходження податків і обов'язкових зборів (внесків) до бюджету та фондів соціального страхування.

Останнім часом законодавчі та нормативні документи, що регламентують оподаткування витрат на оплату праці, змінювалися досить часто і кардинальним чином. Тому як керівнику, так і бухгалтеру важливо знати, яким чином необхідно здійснювати оподаткування тієї або іншої виплати в даний час.

З процесом нарахування та виплати заробітної плати пов'язана необхідність нарахувань відповідних сум, які підприємство розраховує виходячи з загального розміру виплат відповідних категорій працівників і самостійно перераховує у вигляді податків і зборів (внесків) (так звані нарахування на заробітну плату), а також відрахувань, під якими розуміють суми, утримувати та перераховувати підприємством і розраховуються виходячи із сум доходу (заробітної плати) кожного працівника (так звані утримання із заробітної плати).

Метою курсової роботи є розгляд питань здійснення утримань різних відрахувань із заробітної плати працівників, передбачених чинним законодавством, як на користь державного бюджету та соціальних фондів,так і на користь третіх осіб.

Для досягнення поставленої мети слід вирішити такі завдання:

• ознайомитись з законодавчим регулюванням утримань із заробітної плати;

• розглянути теоретичний аспект утримань із заробітної плати працівників підприємств усіх форм власності та видів діяльності;

• проаналізувати порядок розрахунку оплати податку на доходи фізичних осіб, страхових платежів, профспілкових внесків та інших утримань із заробітної плати працівників, таких як аліменти;

• контроль за відображенням на рахунках всіх господарських операцій;

• вивчити стан організації бухгалтерського обліку утримань із заробітної плати на підприємстві та розробити шляхи його вдосконалення.

Предметом дослідження - порядок утримання прибуткового податку, страхових платежів, профспілкових внесків та інших відрахувань із заробітної плати працівників.

Теоретичною основою курсової роботи з'явилися такі законодавчі та нормативні документи, як Конституція України, Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Закон України «Про оплату праці», Податковий Кодекс України. Також використовувала літературні джерела, окремо з них можна виділити наступні праці: Ткаченко Н.М. «Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України», Марочкіна А.М. «Бухгалтерський облік за Національними стандартами», Бутинець Ф.Ф., «Інформаційні системи бухгалтерського обліку», Грабової Н.М. «Теорія бухгалтерського обліку», Завгороднього В.П. «Бухгалтерський облік в Україні».

Курсова робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та переліку використаних джерел.

Розділ 1. Суть, значення утримань із заробітної плати

1.1Економічна сутність нарахувань і утримань їз заробітної плати

Питання утримань і відрахувань із заробітної плати турбує багатьох, і в кожному випадку - не менше трьох: платника, одержувача і виконавця-бухгалтера, що служить їхнім інтересам.

З моменту останнього і докладного розгляду порядку утримання заробітної плати, а також її складових пройшло досить багато часу, тому не зайвим, на мій погляд, буде нагадати складові елементи оплати праці відповідно до вимог Інструкції 323, згідно якої виплати поділяються на: виплати у Фонд оплати праці та інші виплати, що не входять до Фонду оплати праці[45].

Виплати у Фонд оплати праці включають такі складові:

• основна зарплата - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норм часу, виробітку, обслуговування, службових обов’язків). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок;

• додаткова зарплата - винагорода за працю понад встановлені норми, за трудові успіхи і винаходи, за особливі умови праці. А також доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, безпосередньо пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій;

• інші заохочувальні та компенсаційні виплати - виплати у формі винагороди за підсумками роботи за рік, премії, а також компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, не передбачені актами діючого законодавства чи виплачувані понад встановлені норми.

Інші виплати, що не входять до фонду оплати праці - виплати, що не залежать від трудового внеску працівника, але передбачені або законодавством, або колективним договором. До даних виплат відносяться суми вихідної допомоги, надбавки за пересувний, роз’їзний характер роботи, виплати польового забезпечення, допомога з соціального страхування, по вагітності і родам, одноразова допомога при народженні дитини, грошові виплати матерям, зайнятим доглядом за трьома і більше дітьми віком до 16 років, виплати особам, які постраждали від аварії на ЧАЕС, виплати на підготовку і перепідготовку кадрів тощо.

Далі ми перейдемо вже безпосередньо до утримань із заробітної плати працівників. Так, згідно із ст. 127 КЗпП України[7], відрахування із зарплати можуть відбуватися тільки у випадках, передбачених законодавством.

Слід зазначити, що всі відрахування із зарплати та інших доходів, нарахованих працівникам підприємств, можна умовно розділити на дві групи:

• загальнодержавні (обов’язкові) податки і збори;

• інші утримання і відрахування.

Загальнодержавні (обов’язкові) податки та збори передбачені ст. 14 Закону № 77. До них, зокрема, відносяться:

• податок на доходи фізичних осіб - це обов’язковий платіж, який встановлюється державою для фізичних осіб, які отримують доходи;

• єдиний соціальний внесок – консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов’язкового державного соціального страхування в обов’язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадах передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат(послуг) за діючими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування.

У зв’язку зі змінами, внесеними 16.01.2003 р. Законом № 429 до статті 14 Закону № 77, збір на обов’язкове соціальне страхування виключений із системи оподатковування. Як і колись, згаданий збір є обов’язковим для нарахування й утримання, різниця лише в тім, що тепер податкові правовідносини на нього не поширюються [28].

На мою думку, в сучасних умовах господарювання суть і значення утримань полягає в тому, що підприємства щомісячно здійснюють нарахування заробітної плати та проводять відрахування до місцевих і державного бюджету за різними напрямками, зокрема, до Пенсійного фонду України для виплати пенсій пенсіонерам (за віком), інвалідам, по втраті годувальника, пенсіонерам системи «силових» міністерств і відомств; Фонд соціального страхування – особам, які втратили працездатність, фізичним особам, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років тощо. І внаслідок цих стабільних надходжень до бюджету економіка України поступово відновлюється після занепаду під час світової кризи[23].