Труднощі оволодіння діалогічним мовленням

Оволодіння іншомовним діалогічним мовленням (ДМ) представляє певні труднощі для школярів, коріння яких знаходимо у специфічних рисах цієї форми мовлення.

1) ДМ об'єднує два види мовленнєвої діяльності — аудіювання і говоріння. У зв'язку з цим другий партнер має зрозуміти репліку першого партнера та швидко й адекватно відреагувати на неї, тобто відгукнутися реактивною реплікою.

Нерідко трапляється ще й так, що розпочатий учнями діалог “завмирає” після обміну однією-двома репліками. Це спричиняється труднощами продукування саме ініціативних реплік.

2) Непередбачуваність ДМ. Діалог часто неможливо спланувати заздалегідь, адже мовленнєва поведінка кожного з учасників спілкування у значній мірі визначається мовленнєвою поведінкою іншого/інших партнерів. Кожному з них необхідно стежити за перебігом думки співрозмовника, часом несподіваним, а та несподіваність призводить до зміни предмета спілкування.

Отже розвиток здатності до спілкування іноземною мовою пов'язане, в першу чергу, з формуванням у учнів комунікативної компетенції. Так як початкова школа є першою ланкою в загальній системі шкільної освіти, то її завдання - закласти основи комунікативної компетенції, що дозволяють здійснювати іншомовне спілкування і взаємодію дітей (у тому числі реальних потреб і інтересів у спілкуванні та пізнанні дітей молодшого шкільного віку).

У сфері навчання говорінню дана загальна мета конкретизується наступним чином. Після закінчення початкової школи учні, згідно з «Держстандартом навчання іноземних мов у початковій школі», повинні вміти:

- Спілкуватися (на елементарному рівні) зі своїми однолітками (у тому числі і з країни мови, що вивчається) в рамках зазначених програмою сфер, тематики і ситуацій спілкування;

- В умовах безпосереднього спілкування розуміти і реагувати (вербально і невербально) на усні висловлювання партнера по спілкуванню в рамках сфер, тематики і ситуацій, позначених програмою, використовуючи у разі необхідності перенесення, прохання повторити. Оскільки вміння сприймати і розуміти чуже мовлення є складовою частиною безпосереднього устноречевого спілкування, то ці вміння розглядаються у програмі в сукупності з уміннями говоріння;

- Робити елементарні зв'язні висловлювання про себе, про членів своєї сім'ї, про товариша, школу, селе чи місто і ін, висловлюючи при цьому (на елементарному рівні) своє ставлення до сприйнятої інформації або предмета висловлювання.

27