Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
OXOPOHA_PRACI_KHUGA_L3.doc
Скачиваний:
124
Добавлен:
14.02.2016
Размер:
446.46 Кб
Скачать

3.2.11.2. Санітарно-захисні зони

Сучасне виробництво повинно орієнтуватись на безвідходні технології, які не забруднюють навколишнього середовища хімічними, фізичними, біологічними відходами. В іншому випадку, у разі неможливості впровадження безвідходних технологій, створюються санітарно-захисні зони (СЗЗ), які відокремлюють шкідливе виробництво від жилої забудови. Для промислових підприємств, залежно від характеру та потужності виробництва, санітарні норми передбачають 5 класів СЗЗ:

I клас - 1000 м (виробництва переважно хімічної промисловості); II клас - 500 м (виробництва хімічної та металургійної промисловості);

III клас - 300 м (гірничо-збагачувальні комбінати, виробництва будівельних матеріалів);

IV клас - 100 м (підприємства текстильної, легкої, харчової промисловості тощо); V клас - 50 м (великі друкарні, меблеві фабрики і ін.).

Використання СЗЗ регламентується санітарними нормами проектування промислових підприємств.

Санітарно-захисні зони повинні бути озеленені, що сприятиме кращому захисту навколишнього середовища від шуму, газів, виробничого пилу тощо.

Визначають величину СЗЗ залежно від концентрації шкідливих речовин в атмосферному повітрі. СЗЗ мають дві межі. Внутрішня межа граничить з виробничим майданчиком. Зовнішня межа встановлюється на такій відстані від виробничого майданчика, яка забезпечує гранично допустиму концентрацію та гранично допустимий рівень шкідливих чинників в атмосферному повітрі.

Розміри СЗЗ для сільськогосподарських підприємств визначаються чинними санітарними нормами промислових підприємств. Так, для ферм великої рогатої худоби розмір СЗЗ становить 300 м, птахофабрик – 1000 м, свинокомплексів – 2000 м, для складів зберігання мінеральних добрив і пестицидів – 200 м, теплиць і парників з біологічним підігрівом – 100 м, сховищ фруктів й овочів – 50 м.

Питання до лекції 3 «Основи фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії»

1. Загальне уявлення про діяльність людини. Праця як необхідна умова існування людського суспільства.

2. Фізична та розумова діяльність людини.

3. Монотонія і гіпокінезія та їх вплив на психофізіологічний стан людини.

4. Стомлення, його причини та психофізіологічні механізми.

5. Перевтома, її механізми, ступінь розвитку та засоби профілакти-ки.

6. Поняття про гігієну праці та її основні завдання.

7. Зміст поняття «виробнича санітарія».

8. Закон України «Про забезпечення санітарного благополуччя на-селення». Санітарний нагляд.

9. Фактори трудової діяльності та умови праці.

10. Робоче місце і робоча зона та санітарно-гігієнічні вимоги до них.

11. Класифікація небезпечних та шкідливих виробничих факторів і їх характеристика.

12. Хімічні фактори повітряного середовища і працездатність люди-ни.

13. Шкідливі речовини та їх класифікація за характером впливу на організм людини.

14. Вплив мікроклімату на організм людини. Параметри, якими ха-рактеризується мікроклімат.

15. Принципи нормування мікроклімату. Оптимальні, допустимі і граничні норми показників температури і вологості повітря та швидкості його руху.

16. Заходи і засоби, за допомогою яких здійснюється нормалізація параметрів мікроклімату.

17. Класифікація шкідливих речовин за ступенем небезпечності.

18. Вплив пилу на організм людини.

19. Теплообмін людини з навколишнім середовищем. Захист органі-зму людини від перегрівання й охолодження.

20. Загальне уявлення про вентиляцію виробничих приміщень.

21. Природна вентиляція та її види.

22. Механічна вентиляція.

23. Основні вимоги до системи вентиляції.

24. Повітряні завіси.

25. Кондиціонування повітря.

26. Методи визначення повітрообігу в приміщенні.

27. Основні вимоги до виробничого освітлення.

28. Виробниче освітлення та його види.

29. Характеристика природного освітлення та вимоги до нього.

30. Штучне освітлення та його джерела.

31. Виробниче, чергове, зовнішнє, аварійне та охоронне освітлення.

32. Нормування штучного освітлення.

33. Електромагнітне випромінювання, його дія на людину і засоби захисту.

34. Інфрачервоне й ультрафіолетове випромінювання, їх дія на орга-нізм людини і засоби захисту.

35. Лазерне випромінювання та його дія на організм людини і засоби захисту.

36. Іонізуюче випромінювання та його дія на організм людини.

37. Види, властивості та одиниці вимірювання іонізуючих випромі-нювань.

38. Захист від дії іонізуючого випромінювання.

39. Методи і прилади для вимірювання іонізуючих випромінювань.

40. Шум та його вплив на організм людини, нормування шуму.

41. Заходи та засоби, які застосовуються для захисту від шуму.

42. Інфра- та ультразвук, їх вплив на організм людини, нормування та заходи і засоби захисту від їх шкідливої дії.

43. Вібрація та її вплив на організм людини. Види вібрації залежно від джерела виникнення та способу дії на організм людини.

44. Заходи та засоби, які застосовуються для захисту від вібрації.

45. Основні санітарно-гігієнічні вимоги до розміщення підприємств, а також до виробничих і допоміжних приміщень.

46. Санітарно-захисні зони.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]