- •Штонь о. П., Буда в. А. Курсова робота з української мови. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2002.— 64 с вступ
- •Вибір теми й опрацювання відповідної наукової літератури
- •Поради щодо бібліографування
- •Читання й конспектування
- •2. Особливості виконання курсових робіт різних типів
- •2.1. Загальна характеристика реферативних робіт
- •2.2. Методичні поради стосовно написання робіт дослідницького типу
- •Опрацювання мовного матеріалу
- •2.3. Специфіка виконання курсових робіт залежно від об'єкта дослідження
- •Рекомендована література Лексикологія. Фразеологія. Лексикографія. Лінгвостилістика
- •Ономастика й діалектологія
- •Фонетика, орфоепія
- •Словотвір
- •Морфологія
- •Синтаксис
- •3. Вимоги до тексту курсової роботи
- •3.1.4. Вступ
- •3.1.5. Основна частина
- •3.1.6. Висновки
- •3.2.2. Нумерація
- •Розділ 2 Характеристика мисливської лексики, її стилістичних функцій у гуморесках Остапа Вишні
- •2.1. Класифікація мисливської лексики
- •3.2.3. Ілюстрації
- •3.2.4. Таблиці
- •3.2.5. Посилання
- •3.2.6. Список використаних джерел
- •3.2.7. Додатки
- •Література
- •Додатки
- •Розділ 1
- •Семантико-граматичні розряди фо
- •Та їх основні структурні моделі
- •У романі "чотири броди"
- •Розділ 2 синонімія фразеологічних одиниць роману "чотири броди"
- •Розділ з відбиття матеріального й духовного життя народу у фразеологізмах
- •Висновки
- •Список використаної літератури
Висновки
Семантико-стилістичний аналіз фразеологізмів роману М. Стельмаха "Чотири броди" свідчить про широке і вміле використання їх письменником з метою виразного змалювання персонажів, індивідуалізації їх характерів, вираження матеріальної та духовної культури українського народу в цілому.
Фразеологічною є вже сама назва твору, яка виступає "контрапунктом" роману.
Серед семантико-граматичних розрядів ФО виділяються: іменні, дієслівні, прислівникові. Найуживанішими є дієслівні. Щодо структурних моделей, то зустрічаються фразеологізми, моделі яких співвідносяться зі словосполученням і з реченням. ФО, що співвідносяться зі словосполученням, поділяють на:
ФО, структурою яких є "прикметник + іменник";
ФО/, структурою яких є "іменник + Р.в. іменника";
ФО, структурою яких є "іменник + прикметник + іменник";
ФО, структурою яких є "прийменник + прикметник + іменник";
ФО, структурою яких є "дієслово + іменник з прийменником або без нього".
Фразеологізми предикативної структури (співвідносні з реченнями):
ФО, що за структурою відповідають двоскладному реченню;
ФО, що співвідносяться з односкладними реченнями.
Фразеологічні синоніми, використані М.Стельмахом у романі, об'єднуються в різноманітні тематичні поля типу "бути близьким до смерті", "говорити", "приглядатись", "злобно, прискіпливо дивитись", "червоніти, соромитись", "мовчати", "бути нерозумним", "ледарювати" тощо.
Фразеологічні синоніми використовує автор у мові роману для підкреслення hobwx відтінків значень у відтворюваних явищах, діях, процесах. Уміння вибрати із синонімічного ряду найбільш доцільне слово чи фразеологізм — складне завдання, з яким М.Стельмах достойно справляється.
Матеріальне й духовне життя народу є життєдайним джерелом ФО, що одночасно створює фон, на якому об'ємніше проступають і мовні вартості. ФО віддзеркалюють різні сторони народного буття:
давній побут, трудові процеси селянського життя;
історичні події, факти життя;
рослинний і тваринний світ;
соціальні відносини;
одиниці виміру;
духовна культура;
фольклор.
Прислів'я і приказки, що широко функціонують в аналізованому романі, найбільш влучно, образно й стисло передають наитонші нюанси почуттів і стосунків.
ФО із категоріальним значенням стану поділяються на дві семантичні групи:
1. ФО, які означають якісний стан:
а) стан природи;
б) стан людини.
2. ФО, які вміщують кількісну характеристику стану. Найпродутивнішими є фразеологізми другої підгрупи першої групи, тобто ФО, що означають стан людини.
Вживаються в романі ФО із національно мотивованими словами, з назвами українських національних страв, що дає загальну картину народних уявлень, окреслює світогляд українців.
Серед ФО натрапляємо на фразеологізми, що включають компоненти на позначення нечистої сили, пряме значення яких, як правило, не усвідомлюється.
Отже, фразеологія роману М. П. Стельмаха "Чотири броди" є дуже різноманітною. Вона становить широкий матеріал для дослідження, що дає можливість розкрити багатство словника письменника.