12.5. Транспортне обслуговування виробництва

На сучасному промисловому підприємстві переміщається значна кількість різноманітних вантажів. Здійснення постійних виробничих взаємозв'язків між структурними підрозділами можливе лише при відповідному рівні організації транспортного господарства, що включає в себе комплекс підрозділів, які займаються навантажувально-розвантажувальними роботами та переміщенням вантажів.

Основними завданнями транспортного господарства є:

1) забезпечення чіткого і безперервного функціонування виробничого процесу;

2) оптимальне використання всіх видів транспортних засобів;

3) механізація і автоматизація навантажувально-розвантажувальних робіт;

4) підвищення продуктивності праці робітників транспортного господарства;

5) зниження собівартості транспортних операцій.

На підприємствах із великими обсягами перевезень вантажів організовуються спеціалізовані цехи залізничного, автомобільного та інших

І»Ім транспорту. На середніх і невеликих підприємствах створюється » транспортний цех. Транспортне господарство підприємства І; начальник транспортно-технологічного відділу.

сукупність транспортних операцій на підприємстві здійснюється за допомогою трьох взаємопов'язаних видів транспорту:

• зовнішнього;

• міжцехового;

• внутрішньоцеховою.

Зовнішній транспорт забезпечує зв'язок підприємства з приймальниці, тами транспорту загального користування (залізничними станціями та аеропортами), а також зі складами місцевих контрагентів. Міжцеховий транспорт використовується для перевезень вантажів по території підприємства (між цехами, службами, складами).

Внутрішньоцеховий транспорт виконує транспортні операції в межах окремого цеху. Він, у свою чергу, поділяється на: загальноцеховий — перевезення вантажів між цеховими складами, дільницями, технологічними лініями; міжопераційний — зв'язок між окремими робочими місцями. Організація діяльності транспортного господарства включає такі етапи: складається відомість і схеми вантажопотоків; ІчІГжрається система організації роботи транспорту; розраховується необхідна кількість транспортних засобів; складається графік роботи транспорту.

ІІшгдалеооборот — це загальна кількість вантажів, які потрібно пере а певний час (рік, квартал, місяць, добу, зміну), а під вантажним розуміють кількість вантажів (у тоннах, кубометрах, штуках), розміщуються в певному напрямку між окремими пунктами. Із суми вантажопотоків складається вантажооборот підприємства. Розрізняють зовнішні та внутрішні вантажопотоки, які створюють то зовнішній та внутрішній вантажооборот. Для раціональної організації транспортного господарства та визначення вантажообороту на підприємстві потрібно скласти номенклатурну таблицю вантажів, згрупувавши їх за певними ознаками. Дані таблиці заноменклатурою та кількістю вантажів використовуються також для встановлення норм виробітку та розцінок на виконання транспортних робіт. Для розрахунку загального вантажообороту підприємства і вантажопотоку між окремими цехами та дільницями складається шахова відомість вантажообороту підприємства (табл. 12.1).

Таблиця 12.1

Шахова таблиця загального вантажообороту підприємства (т)

Постачальник	Споживач							Разом
	Цехи				Склади
	заготівельний	механічний	термічний	складальний	матеріалів	готової продукції	відходів
1	2	3	4	5	6	7	8	9
Заготівельний цех		600					100	700
Механічний цех			1800	1800			150	3750
Термічний цех		1800						1800
Складальний цех						2900		2900
Склад матеріалів	1200	1200		690				3090
Разом	1200	3600	1800	2490	-	2900	250	12240

За даними шахових таблиць, планів цехів і генеральних планів підприємства складають схеми (діаграми) вантажопотоків, а за вантажообігом і вантажопотоками встановлюють тип і структуру парку транспортних і підйомно-транспортних машин.

Планування господарської діяльності транспортного цеху проводять планово-економічний відділ, відділ організації праці та заробітної плати разом із транспортним цехом. Розробляються річні, квартальні та місячні плани за такими розділами:

- виробнича програма;

- чисельність, заробітна плата;

- собівартість.

Вихідними даними для планування господарської діяльності є:

- плани матеріально-технічного забезпечення, комплектування й кооперування, плани реалізації продукції (збуту), капітального! будівництва (за зовнішніми перевезеннями);

- виробнича програма обслуговуваних цехів згідно зі схемою вантажоперевезень, що діє на підприємстві (за внутрішніми перевезеннями);

- дані про наявний склад транспортних засобів;

- графіки технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів;

- нормативи трудових і матеріальних витрат на основні види транспортних, навантажувально-розвантажувальних операцій. Виробнича програма транспортного цеху складається з обсягів послуг у натуральному та вартісному виразі.

До номенклатурного плану входять такі види робіт і послуг:

• доставка матеріально-технічних цінностей на підприємство;

• транспортування готової продукції підприємства до місця навантаження або до споживача;

• внутрішньовиробничі вантажопотоки;

• навантажувально-розвантажувальні роботи;

• технічне обслуговування та ремонт транспортних засобів і механізмів;

• інші роботи та послуги.

При плануванні обсягів ремонтних робіт опрацьовуються графіки ІІІчІІого обслуговування та ремонту транспорту; графік випуску ; 9|мнІ'Іп>І>ту на лінію; листки обліку технічного обслуговування та ремонту транспорту; норми пробігу до першого капітального ремонту; норми ІИ» |>г vi пітного пробігу.

Планова чисельність робітників транспортного цеху розраховується за видами транспорту і типами транспортних засобів. нова чисельність водіїв автомашин, автокар та електрокар роз-|И|«І.ІІ\І,тІ,ся на підставі обсягів перевезень у машино-годинах (людино-ІрІМІІІ.Іх) роботи водіїв на лінії із врахуванням часу на технічне обслуговування та ремонт машин.

Планова кількість водіїв за професіями та видами робіт (4™_д) визначається за формулою:

;Ф'/"^Л _ загальний плановий фонд часу водіїв певної професії, .їїІо певного виду робіт, год;

'1>ГЧ^пл — плановий фонд часу роботи одного робітника, год.

тну чисельність водіїв на зовнішніх перевезеннях (Ч_н) розраховується за формулою:

взп

ФРЧ_Г

де А — середньооблікова кількість автомашин; і_н — час перебування машин у наряді, год; і_п — підготовчий час, год;

ФРЧ_р — річний фонд часу роботи одного робітника, год. Планову чисельність кранівників, стропу вальників, чергових слюсарів (Ч™) розраховують так:

„пл ^КОУхКЗМ

де КОУ — кількість одиниць устаткування, що обслуговується; КЗМ — кількість змін роботи;

НО — норма обслуговування робочих місць одним робітником.

Планову чисельність навантажувальників (Ч_н) визначають за формулою:

Ч_н =

де ОНРР^Г>Л — плановий обсяг навантажувальних (розвантажувальних) робіт за рік, т;

Т_р — трудомісткість навантаження (розвантаження) 1 т, нормо-год;

К^тм — плановий коефіцієнт виконання норм.

Кількість транспортних засобів (КТЗ) можна розрахувати за формулою:

КТЗ =

де ОВ¹ — плановий обсяг вантажообороту, тонн;

ПТО — продуктивність одиниці транспортного обладнання, тонн.

На кількість транспортних засобів впливає наявна система обслуговування, яка для масового та великосерійного виробництва може бу маятниковою або кільцевою.

Маятникову систему використовують при перевезенні вантажів між двома пунктами, а кільцеву — при обслуговуванні багатьох пункті! де здійснюють послідовне перевезення вантажів від одного споживач до іншого з обов'язковим поверненням транспортних засобів у початковий пункт.

При маятниковій системі розрахунок необхідної кількості транспортних засобів (КТ^пл_м) визначають за формулою:

де ОВ — вага вантажу, що підлягає перевезенню, тонн;

К₁ — коефіцієнт нерівномірності завантаження транспортної

одиниці;

ВП — відстань між пунктами, км;

V — швидкість руху транспортного засобу, км /год;

t — тривалість транспортних операцій при виконанні рейсу, год;

ВТ — вантажопідйомність транспортного засобу, тонн;

К₂ — коефіцієнт завантаження транспортних засобів;

Т — час роботи транспорту, год;

К₃ — коефіцієнт простоїв транспорту.

Кількість транспортних засобів для кільцевих маршрутів визначається за формулою:

де ВТхК₂хТхК₃ ч — кількість пунктів, що обслуговуються.

II І т собівартості продукції (робіт, послуг) містить у собі: собівартість окремих видів робіт і послуг; кошторис витрат на виробництво.

І І, І попа собівартість одиниці вантажу визначається окремо за видами иц'Іюрту діленням планового кошторису витрат по цеху на кількість мішо-кілометрів або тонн перевезених вантажів. Витрати на утримання та експлуатацію транспортних засобів розраховуються згідно з установленими нормами та нормативами на підставі державних норм витрат мастил, палива, автопокришок та iv амортизаційних відрахувань.

'ІІпний кошторис витрат транспортного цеху визначається як сумі Ірисів витрат на транспортні, навантажувально-розвантажувальні ремонтні роботи.