12.2. Забезпечення підприємства технологічним оснащенням

У діяльності сучасних підприємств важливу роль відіграє система забезпечення їх технологічним оснащенням (інструментом).

Під інструментом розуміють всі види технологічної оснастки: різальний, вимірювальний, допоміжний та інші види інструменту, а також штампи, пресформи й інші пристрої.

Інструментальне господарство — це сукупність внутрішньо-виробничих підрозділів підприємства, що зайняті придбанням, проектуванням, виготовленням, відновленням і ремонтом технологічної оснастки, її обліком, зберіганням і видачею на робочі місця.

Кожен із підрозділів, що входить до складу інструментального господарства, виконує свої конкретні функції.

Проектування технологічної оснастки для власних потреб та постачання інструментів і пристроїв, які виготовляються на спеціалізованих інструментальних заводах, здійснює інструментальний відділ.

Виготовлення, ремонт і відновлення інструменту здійснює інструментальний цех.

Виготовлений, відремонтований та придбаний інструмент надходить до центрального інструментального складу, з якого інструмент видається цехам — споживачам. Забезпечення та обслуговування технологічною оснасткою робочих місць здійснюють інструментально-роздавальні комори.

Розрахунки річної потреби в інструменті здійснюють на підставі запланованих обсягів виробництва продукції, номенклатури потрібної для цього оснастки і норм витрат інструменту.

Для безперервного функціонування виробничого процесу необхідно мати певну мінімальну кількість інструменту, тобто його обіговий фонд:

ОФ = І_ціс+ І_ірс+ І_рм+ І_рем,

де ОФ — обіговий фонд інструменту, шт.;

І_ціс — запас інструменту в центральному інструментальному складі, шт.;

І_ірс — запас інструменту в інструментально-роздавальних складах, шт.;

І_рм — кількість інструменту на робочих місцях, шт.; І_рем — кількість інструменту, що перебуває в ремонті, шт.

Розрахунки потреби за кожним видом інструментів ведуться для діючого виробництва та виробництва нових виробів окремо.

Потреба в оснащенні для виробництва нових виробів визначається з урахуванням планових термінів і трудомісткості освоєння та випуску нових виробів; планової тривалості випуску нових виробів; організаційних форм виробництва у період їхнього освоєння та випуску.

При розрахунку потреби в оснащенні для діючого виробництва приховуються його витрати на виконання планового обсягу виробництва, також зміна величини обігового фонду протягом планового періоду:

І^пл=ВІ^пл+(ОФ^н_кпп-ОФ^ф_ппп),

І^пл = ВІ^пл + ОФ^пл -ОФ^ф_ппп,

де І^пл — планова потреба в інструменті, шт.;

ВІ^пл — витрати інструменту в плановому періоді, шт.;

ОФ^н_кпп — норматив обігового фонду на кінець планового періоду, шт.;

ОФ^ф_ппп — фактичний обіговий фонд на початок планового періоду, шт.;

ОФ^пл — планова потреба в обіговому фонді, шт.

Норми витрат інструменту встановлюють залежно від типу виробництва. В основу розрахунків мають бути покладені питомі норми витрат п (логічного оснащення на кожну операцію або усереднені норми на ні їй цю випущеної продукції (або верстато-годину роботи устаткування. У масовому та великосерійному виробництві норму витрат розраховують виходячи з обсягу роботи на 1000 деталей (в випадках на 100, 10 або 1 деталь). В одиничному та дрібносерійному виробництві норма витрат інструменту встановлюється в узагальненому вигляді (визначається обсяг робіт на 1000 або 100 верстато-годин їй того чи іншого виду технологічного устаткування). Розрахувавши норму витрат певного виду інструменту, можна визначити його витрати на всю програму деталей, що обробляються у масовому та великосерійному виробництві витрати інструменту в чинному періоді (ВІ^пл) розраховуються за формулою:

ВІ^пл_=,

де КД — кількість деталей, що обробляються певним інструментом, шт.;

НВІ — норма витрат цього інструменту на 10,100,1000 деталей, шт.;

КДн — кількість оброблюваних деталей, на які була визначена норма витрат (10, 100, 1000), шт.

При одиничному та дргбносерійному виробництві витрати інструменту визначаються так:

ВІ^пл=,

де ЧРВ — час роботи верстатів, який витрачається на обробку даної групи деталей, год;

НВІ — норма витрат інструменту на 100, 1000 годин роботи верстатів, шт.;

ЧРВ^Н — час роботи верстатів, на який розрахована норма витрат

(100, 1000), год.

На основі розрахованої потреби в оснастці планово-економічним відділом підприємства розробляється програма її виготовлення в інструментальних цехах підприємства і складається замовлення на її придбання зі сторони.