3.7 Примітки

Примітки розміщають у пояснювальній записці при необхідності пояснення тексту або ілюстрації. Примітки розміщають безпосередньо після тексту, таблиці, ілюстрації, до яких вони відносяться.

Слово «Примітку» пишуть із прописної букви й абзацного відступу, після слова «Примітку» ставлять крапку і з прописної букви в тім же самому рядку дають текст примітки.

Кілька приміток нумерують послідовно арабськими цифрами з крапкою. При наявності кілька приміток після слова «Примітки» ставлять двокрапка і з нового рядка з абзацу після номера примітки з прописної букви дають його текст.

Приклад:

Примітки:

1._______________________________________________________

2._______________________________________________________

3.8 Формули

Формули розміщають безпосередньо після тексту, у якому вони згадуються, по центрі сторінки. Вище і нижче кожної формули повинна бути залишений один вільний рядок.

Формули варто нумерувати порядковою нумерацією в границях роздягнула.

Номер формули складається з номера роздягнула, порядкового номера формули, розділених крапкою, наприклад: формула (1.3) – третя формула першого розділу. Номер формули вказують на рівні з формулою або рівнянням у дужках у крайнім правому положенні на рядку.

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів, що входять у формулу, варто приводити безпосередньо під формулою в тій послідовності, у якій вони даються. Пояснення значень кожного символу і числового коефіцієнта варто давати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають з абзацу словом «де» без двокрапки.

Переносити формули на наступний рядок допускається тільки на знаках виконуючі операції, причому знак операції спочатку наступного рядка повторюють. При переносі формули на знаку операції множення використовують знак «х».

3.9 Посилання

Посилання в тексті пояснювальної записки на джерела вказуються по рядковим номером, відповідно до «Переліку використаної літератури», виділеним двома квадратними дужками, наприклад: «...у роботі [4]». Бібліографічні посилання приводять відповідно до діючих стандартів бібліографічної і видавничої діяльності.

При посиланнях на розділи, підрозділи, пункти, підпункти, ілюстрації, таблиці, формули, рівняння або додатки вказують їхнього номера. При посиланнях варто писати: «...у розділі 4...»; «...по 3.3.4...»; «...див. 2.1...»; «...відповідно до 2.3.1»; «...рисунок 1.3...» або «...на рис. 1.3...»; «...у таблиці 3.2...»; «...см. табл.3.2...»; «...по формулі (3.1)...»; «...у рівняннях (1.23) - (1.25)...»; «...у додатку Б...» і т.п..

3.10 Висновки

Висновки розміщають безпосередньо після викладу контрольної роботи в пояснювальній записці на новій сторінці. Вони є продовженням основної частини роботи.

У висновках приводять основні положення дослідження, рівень досягнення мети роботи, що була зазначена у вступі до контрольної роботи, оцінку отриманих результатів роботи; можливі галузі використання результатів роботи; її народногосподарську, наукову, соціальну значимість.

3.11 Перелік використаних джерел

Важливою частиною контрольної роботи є «Перелік використаних джерел». Це бібліографічний перелік робіт, джерел, що використовувалися при написанні контрольної роботи. Список використаної літератури повинний бути досить великим (не менш 50 екземплярів), що вказує на глибину наукового пророблення теми контрольної роботи. Його послідовність:

1.Законодавчі акти і Постанови Верховної Ради України (ВРУ).

2.Укази Президента.

3.Постанови Уряду.

4.Нормативні й інструктивні матеріали.

5.Інші джерела за абеткою.

При формуванні списку законів спочатку приводиться назва закону України, а потім джерело його публікації. Аналогічно приводиться список Постанов ВРУ й Уряду, Указів Президента. Перелік джерел починається з прізвища й ініціалів (ім’я по батькові) автора, далі пишеться назва роботи (статті, монографії й ін.), видавництво, рік видання, кількість сторінок.

Приклад оформлення списку використаних джерел представлений у додатку Б методичних указівок.

3.12 Додатки

Після переліку використаних джерел розташовуються додатки, які варто оформляти як продовження пояснювальної в порядку появи на них посилань у тексті пояснювальної записки.

У додатках розміщають матеріал, що:

- є необхідним для повноти розкриття теми контрольної роботи, але включення його в основну частину може змінювати упорядковане і логічне представлення про роботу;

- не може бути послідовно розміщений в основній частині в наслідок великого обсягу або способу відтворення;

- може бути необов'язковим для широкого кола читачів, але є необхідним для фахівців у даній галузі.

До додатків можуть бути віднесені:

- додаткові розкриття контрольної роботи ілюстрації або таблиці;

- матеріали, що через великий обсяг, специфіки подачі або форми відображення не можуть бути віднесені до основної частини (Закони, Постанови, Накази, листи, статистична інформація і т.п.)

Кожен додаток повинний починатися з нової сторінки. Додаток повинний мати заголовок, що пишуть зверху малими літерами, крім першої прописний, симетрично відповідно текстові сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами, з першої прописний, повинне бути написаний «Додаток___» і прописна буква, що означає додаток.

Додатки варто позначати послідовно прописними буквами, алфавіту, наприклад, додаток А, додаток Б, і т.п..

Існуючі в тексті додатка ілюстрації, таблиці, формули і рівняння варто нумерувати в границях кожного додатка, наприклад, рисунок А.1 - перший малюнок додатка А; таблиця А.2 - друга таблиця додатка А; формула (А.1) – перша формула додатка А.

Якщо в додатку одна ілюстрація, одна таблиця, одна формула, одне рівняння, них нумерують, наприклад, рисунок А.1, таблиця А.1, формула (А.1).

При посиланнях у тексті додатка на ілюстрації, таблиці, формули, рівняння рекомендується писати: «...на рис. А.2...», «...у таблиці Б.3...», або «...у табл. Б.3...», «...по формулі (В.1)...», «...у додатку Д...» і т.д..