Похідні (розрахункові) характеристики ґрунтів

1. Щільність сухого ґрунту , г/см³ (див. рис.1.1) - маса одиниця об'єму сухого ґрунту:

2. Коефіцієнт пористості - відношення об’єму пор у ґрунті до об’єму твердих часток:

3. Ступінь вологості ґрунту - відношення об’єму води в порах ґрунту до об’єму пор:

де = 1 г/см³ - щільність води при температурі до 12 ⁰С.

Відповідно до ДЕРЖСТАНДАРТУ 25100-82 піщані ґрунти класифікуються в залежності від коефіцієнта пористості (табл. 1.4) і ступеня вологості (табл. 1.5)

Таблиця 1.4.

Тип ґрунту	Вид ґрунту
	щільний	середньої щільності	пухкий
Пісок:
гравелістий, великої або середньої крупності	е < 0.55	0.55 ≤ е ≤ 0.70	е > 0.70
дрібний	е < 0.60	0.60 ≤ е ≤ 0.75	е > 0.75
пилуватий	е < 0.60	0.60 ≤ е ≤ 0.80	е > 0.80

Таблиця 1.5.

Різновид піщаного ґрунту	Ступінь вологості
Мало вологі	0 < Sr ≤ 0.5
Вологі	0.5 < Sr ≤ 0.8
Насичені водою	0.8 < Sr ≤ 1.0

Лабораторна робота № 2 визначення границь текучості і розкочування глинистих ґрунтів (дст 5180-84)

Границя текучості W_L - вологість ґрунту, при якій останній знаходиться на границі пластичного і текучого станів (мал.2.1).

Границя розкочування (пластичності) W_P - вологість ґрунту, при якій ґрунт знаходиться на границі твердого і пластичного станів.

Стан ґрунту

Твердий Пластичний Текучий

Вологість ґрунту

Рис.2.1. Перехід глинистого ґрунту в різні стани в залежності від вологості

Прилади та устаткування: балансирний конус, еталонна дошка, сушильна шафа, ексикатор, дистильована вода, лабораторні ваги, шпатель, алюмінієві стаканчики.

А. Визначення границі плинності (текучості)

Границю текучості варто визначати - як вологість приготовленої з досліджуваного ґрунту пасти 1, при якій балансирний конус 3 (рис.2.2) занурюється під дією власної ваги за 5 секунд на глибину 10 мм.

Порядок роботи

1. Підготовлену ґрунтову пасту 1 ретельно перемішують шпателем і щільно заповнюють у циліндричну чашку 2 в рівень із краями.

2. Балансирний конус 3 підводять до поверхні ґрунтової пасти і плавно відпускають, дозволяючи йому занурттися в пасту під дією власної ваги.

3. Занурення конуса в пасту протягом 5 сек на глибину 10 мм показує, що ґрунт має вологість, що відповідає границі плинності. Якщо ця умова не виконується, ґрунт або додатково зволожують, або підсушують на повітрі.

4. По досягненні границі плинності з пасти відбирають проби масою 15-20 г для визначення вологості.

5. Результати, заносять у табл.2.1 і визначають границю плинності.

Таблиця 2.1

№ п/п	№ стаканчика	Маса стаканчика із кришкою , г	Маса вологого ґрунту зі стаканчиком та кришкою , г	Маса висушеного ґрунту зі стаканчиком та кришкою , г	Границя плинності

Б. Визначення границі розкочування (пластичності).

Границю розкочування (пластичності) варто визначати як вологість приготовленої з досліджуваного ґрунту пасти, при якій паста, що розгортається в джгут діаметром 3 мм, починає розпадатися на шматочки довжиною 3.. .10 мм.

Порядок роботи

1. Підготовлену ґрунтову пасту ретельно перемішують, беруть невеликий шматочок і розгортають долонею по скляній або пластмасовій пластині до утворення джгута діаметром 3 мм.

2. Якщо при цій товщині ґрунт зберігає зв’язність і пластичність, його збирають у грудку і знову розгортають до утворення джгута діаметром 3 мм.

3. Розкочування продовжують до тих пір, поки джгут не починає розпадатися на шматочки довжиною.3...10 мм.

4. Шматочки джгута, що розпадається, збирають у стаканчик, що накривається кришкою, для визначення вологості.

5. Результати заносять у табл.2.2 і визначають границю розкочування.

Таблиця 2.2.

№ п/п	№ стаканчика	Маса стаканчика із кришкою , г	Маса вологого ґрунту зі стаканчиком та кришкою , г	Маса висушеного ґрунту зі стаканчиком та кришкою , г	Границя розкочування