1.6. Розробка конструкції пристрою

Після виконання основних проектних розрахунків виконуємо розробку загального вигляду пристрою. Загальний вигляд пристрою викреслюємо у масштабі 1:2.

Стосовно принципіальної схеми пристрою, який проектується аналог конструктивного рішення відомий у технічній літературі [2].

У літературі даний пристрій ручний, а мі проектуємо механізований пристрій. Розробку загального виду пристрою починаємо з нанесення на лист контурів заготовки. У залежності від складності схеми пристрою, викреслюємо дві проекції заготовки на відстані одна від одної. Заготовку зображуємо тонкими лініями дя того, аби вона виділялась на кресленні пристрою.

Розробку загального виду ведемо методом послідовного нанесення окремих елементів пристрою навколо контурів заготовки. Спочаткувикреслюємо устновочні елемнети деталі, а потім затискні пристрої та силовий пневмопривід.

Направляючим елементом пристрою для правильної взаємної орієнтації фрези та заготовки пристроєм приймаємо кутовийустанов і виконуємо його цільним зі стойкою для збереження числа деталей.

Призми та установ прикріплюємо гвинтами, а для попередження від зсувів використовуємо штифти.

Корпус пристрою має чотири проушини для кріплення на столі верстата. У якості центруючих елементів використовуємо дві призматичні шпонки. Пристрій закріплюємо до Т-образних пазів болтами, шайбами та гайками.

Позначаємо номера позицій деталей, які входять до пристрою. Робимо основний напис, записуємо технічні умови на пристрій і складаємо специфікацю.

1.7. Техніко-економічне обґрунтування доцільності використання пристрою

Проектування спеціального верстатного пристрою повинно супроводжуватися економічним обґрунтуванням економічної доцільності його виготовлення та експлуатації. При цьому доцільність оцінюється по відношенню до варіанта аналогічного пристрою, який використовувався раніше з тією ж метою або іншого конкуруючого варіанта пристрою.

Якщо прийняти, що витрати на різальний інструмент, амортизацію верстата та електроенергію однакові, то елементи собівартості обробки, які залежать від конструкції пристрою, для порівнюваних варіантів визначається за формулою:

C = L ∙ (1 + ) +∙ () (1.26)

де L – штучна заробітна платня при використанні даного пристрою в грн.;

z – відсоток цехових накладних витрат на заробітну платню (приймаємо z = 200%);

S – собівартість виготовлення даного варіанта пристрою в грн.;

N – річна програма випуску деталей, шт.;

і – строк амортизації пристрою, роки;

q - відсоток витрат, пов’язані із застосуванням пристроїв (приймаємо

q = 20%);

Штучна заробітна платня визначається за формулою:

L = T_шт ∙ l (1.27)

де T_шт – щтучний час на дану операцію (відповідно завдання);

l – хвилинна заробітна платня робочого даної кваліфікації (у нашому випадку приймаємо робочого-верстатника 2-ого розряду і його хвилинна заробітна платня складає 2,44 коп/хв)

L = 2 ∙ 2,44 = 4,88 коп = 0,0488 грн

Орієнтовно собівартість виготовлення пристрою визначається за формулою:

S = C ∙k (1.28)

де С – стала ,яка залежить від складності пристрою (для пристрою середньої складності С = 3,0);

k – кількість деталей у пристрої (за специфікацією k = 48шт);

S = 3 ∙ 48 = 144 грн

Строк амортизації пристрою приймаємо і = 3, так як пристрій має середній рівень складності, а продукція, що виробляється є стабільною і строки її зняття з виробництва відомі:

С_А = 0,0488 ∙ (1 + ) +∙ ()= 0,4024 грн

Для ручного пристрою (варіант В) відсоток цехових накладних витрат z, річна програма випуску N та відсоток витрат, пов’язаних з пристроєм q залишаються тими ж самими, що і для варіанта А.

Штучний час на дану операцію збільшується із-за складності установки, вивірки та закріплення пристрою до 3 хв.

Приймаємо робочого–верстатника 5-ого розряду, тоді його хвилинна заробітна платня складе l = 3,34 коп/хв.

Штучна заробітна платня у цьому випадку складе:

L = 3 ∙ 3,34 = 10,02 коп = 0,1002 грн

Приймаємо сталу, яка залежить від складності пристрою С = 2, кількість деталей у пристрої k = 32шт. Тоді орієнтовна собівартість пристрою складе:

S = 2 ∙ 32 = 64 грн

Технологічна собівартість варіанта В:

С_В = 0,1002 ∙ (1 + ) +∙ () = 0,4144 грн

Порівнюючи два варіанти пристроїв вибираємо варіант А, так як його собівартість менша, аніж у варіанта В.