Інтелектуальна власність Конспект лекцій
.pdf51
є) Вимагати, в тому числі і у судовому порядку, публікацій в засобах масової інформації про порушення авторського права і (або) суміжних прав та судові рішення щодо них.
ж) Вимагати від осіб, які порушують авторське право і (або) суміжні права подання інформації про третіх осіб, причетних до правопорушення (задіяних, наприклад, у їх виробництві і розповсюдженні).
з) Вимагати прийняття інших попереджувальних чи правоохоронних заходів, пов'язаних із захистом авторських прав.
Суд має право постановити рішення чи ухвалу про:
а) відшкодування моральної (немайнової) шкоди з визначенням розміру відшкодування;
б) відшкодування завданих збитків. Основною метою цивіль- но-правової
відповідальності є відшкодування завданої шкоди; в) стягнення із правопорушника отриманого внаслідок пору-
шення доказу; г) замість відшкодування збитків або стягнення доходу випла-
ту
компенсації у розмірі від 10 до 50.000 мінімальних заробітних
плат;
д) заборону оприлюднення об'єктів авторського права і суміжних прав, якщо у ході судового розгляду буде доведено факт порушення прав їх суб'єктів;
е) вимагати від осіб, які порушують авторські права і суміжні права інформацію про третіх осіб, причетних до правопорушень, а також каналів поширення контрафактної продукції.
Варто звернути увагу, що при визначенні розміру збитків суд зобов'язаний виходити із суті порушення, із можливого доходу авторів, а також вправі включати до збитків судові витрати та оплату допомоги адвоката потерпілим. Розмір компенсації визначається із врахуванням обсягу порушення та (або) намірів відповідача. |Судом на порушника авторського права і суміжних прав може бути накладений штраф у розмірі 10 відсотків від суми на користь позивача, який передасться до Державного бюджету України.
52
Всі контрафактні примірники ( в тому числі кліше, матриці, форми, оригінали, негативи та ін.) за рішенням суду можуть бути конфісковані і передані або суб'єкту авторського права чи суміжних прав або, якщо їх не вимагають, контрафактні примірники підлягають знищенню, а матеріали і обладнання, що використовувались для відтворення контрафактних примірників, підлягають відчуженню із перерахуванням виручених коштів до Державного бюджету України.
Законом передбачені конкретні способи забезпечення позовів у справах про порушення авторського права і суміжних прав, вони вперше містяться в законодавстві про інтелектуальну власність.
До завершення розгляду справи по суті суддя вправі прийняти рішення про заборону відповідачеві вчиняти дії з виготовлення, відтворення, продажу, здавання в майновий найом, прокат, ввезення на митну територію України та інше примірників об'єктів авторського права і суміжних прав, якщо вони є контрафактними.
Захист права промислової власності здійснюється патентними Законами України - «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», «Про промислові зразки», «Про охорону прав на сорти рослин», «Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем» тощо. Ці закони України широкого визначення та тлумачення порушення патентних прав не містять. Наприклад, Закон України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» визначає, що будь-яке посягання на права власника патенту вважається порушенням його прав, що спричиняє відповідальність згідно з чинним законодавством України. Аналогічне визначення містить і Закон України «Про охорону прав на промислові зразки».
Суди відповідно до Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», розглядають спори про: визнання патенту недійсним; авторство на винахід (корисну модель); встановлення власника патенту; порушення майнових прав власника патенту; укладання та виконання ліцензійних договорів; надання примусової ліцензії; право попереднього користування; винагороду винахіднику; компенсації. Згідно Закону України «Про охорону прав на промислові зразки» суди розглядають спори про: встановлення власни-
53
ка свідоцтва, укладання та виконання ліцензійних договорів, порушення майнових прав власника свідоцтва.
Закон України «Про охорону прав на сорти рослин» встановлює цивільно-правову відповідальність за порушення особистих немайнових та майнових прав селекціонерів, а також вказує на необхідність вилучення чи конфіскацію матеріалів і (або) обладнання, використаного для незаконного виробництва матеріалів сорту та встановлює відшкодування майнової та моральної шкоди (ст. 53 зазначеного закону).
41.Яким є адміністративно-правовий захист права інтелектуальної власності?
Адміністративний порядок захисту права на об'єкти інтелектуальної власності застосовується у випадках, прямо вказаних у законодавстві. Його особливістю є застосування спрощеної спеціальної процедури розгляду правопорушень: звужений обсяг процесуальних гарантій, необов'язковість колегіального розгляду спору, не застосування різнобічних доказів; простота і оперативність розгляду справ.
Кодекс України про адміністративні правопорушення передбачає наступну відповідальність за порушення у сфері інтелектуальної власності. Відповідно до чинного законодавства:
۞ст. 1649 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за порушення суміжних прав, а саме за розповсюдження примірників аудіовізуальних творів чи фонограм, упаковки яких не марковані контрольними марками або марковані контрольними марками, що мають серію, яка не відповідає носію цього примірника, чи номер, який не відповідає даним Єдиного реєстру одержувачів контрольних марок;
۞ст. 512 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за порушення прав власника патенту на сорти рослин, а саме, за використання запатентованого сорту рослин без згоди вла-
54
сника патенту або під назвою, яка відрізняється від назви, під якою сорт рослин занесений до Державного реєстру сортів рослин України;
۞ст. 1643 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за недобросовісну конкуренцію, якою є неправомірне використання фірмового найменування, знаку для товарів і послуг або будь-якого маркірування товару, неправомірне копіювання форми, упаковки, зовнішнього оформлення, а також імітація, копіювання, пряме відтворення товару іншого підприємця, свавільне його використання.
Особливість адміністративно-правового захисту права інтелектуальної власності полягає в тому, що потерпілий може звернутись за захистом своїх порушених прав та інтересів до відповідних органів державного управління, вищого органу відповідача, творчого союзу або Антимонопольного комітету України. Засобом захисту є скарга, порядок подання і розгляду якої регламентується адміністративним законодавством. Так, наприклад, адміністративний порядок захисту патентних прав означає подання заперечень до Апеляційної палати Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України. Заперечення може бути подане заявником на будь-яке рішення установи через відмову в наданні патенту. Воно має стосуватися однієї заявки і містити обґрунтування неправомірності рішення, що оскаржується.
42. Яким є кримінально-правовий захист права інтелектуальної власності?
Захист права інтелектуальної власності передбачається статтями 176, 177, 229 Кримінального кодексу України.
Кримінально-правовий захист авторського права і суміжних прав передбачається ст. 176 КК України.
До правопорушень авторського та суміжного права Кодекс відносить:
55
۞незаконне відтворення, розповсюдження творів науки, літератури, мистецтва, комп'ютерних програм і баз даних;
۞незаконне відтворення, розповсюдження виконань, фонограм, відеограм і програм мовлення, їх незаконне тиражування і розповсюдження на аудіо - та відеокасетах, дискетах, інших носіях інформації;
۞або інше умисне порушення авторського права і суміжних прав, якщо це завдало матеріальної шкоди у великому або в
особливо великому розмірі.
За статтею 176 Кримінального кодексу України матеріальна шкода вважається завданою у великому розмірі, якщо її розмір у двісті і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а завданою в особливо великому розмірі, - якщо її розмір у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Слід відмітити, що незаконним використанням творів науки, літератури і мистецтва, комп'ютерних програм і баз даних є за чинним законодавством будь-яке відтворення твору науки, літератури і мистецтва. Стаття 176 КК України встановила відповідальність не тільки за відтворення творів науки, літератури і мистецтва, а й за їх розповсюдження у будь-якій формі і будь-яким способом. Будьяке інше використання чужих творів, комп'ютерних програм і баз даних, об'єктів суміжних прав без дозволу осіб, які мають авторське право або суміжні права, вважається кримінальним правопорушенням.
Кримінальна відповідальність за зазначені правопорушення настає за таких умов:
۞об'єкт авторського права чи суміжних прав, на який було звернуто посягання, охороняється законом;
۞якщо злочинні дії завдали матеріальної шкоди суб'єкту авторського права чи суміжних прав у великому або в особливо ве-
ликому розмірі.
Суб'єктом злочину може бути будь-яка фізична особа, у тому числі сам автор, якщо він приховав співавторство інших осіб.
56
Кримінально-правовий захист патентних прав здійснюється на підставі норм, викладених у ст. 177 КК України. Як підкреслювалось, об'єкти промислової власності охороняються патентами або свідоцтвами, і використання такого об'єкта іншими особами можливе лише на підставі договору з патентовласником чи власником свідоцтва. Отже, будь-яке використання об'єкта промислової власності поза договором є порушенням патентних прав, крім випадків, передбачених законом.
Незаконним використанням об'єкта промислової власності вважається виготовлення, пропонування для продажу, застосування або ввезення, зберігання, інше введення в господарський оборот продукту, виготовленого із застосуванням запатентованого об'єкта промислової власності без дозволу патентовласника (власника свідоцтва).
Стаття 177 КК України встановлює, що за незаконне використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка, географічного зазначення походження товару, компонування інтегральної мікросхеми, сорту рослин, раціоналізаторської пропозиції, привласнення авторства на них або інше умисне порушення прав на ці об'єкти, якщо ці дії завдали матеріальної шкоди у великому розмірі – тягне за собою кримінальну відповідальність.
Відповідно до ст. 229 КК України, кримінальній відповідаль-
ності підлягають за незаконне використання знака для товарів і послуг, фірмового найменування (комерційного найменування), кваліфікованого зазначення походження товару, або інше умисне порушення права на ці об'єкти, якщо це завдало матеріальної шкоди у великому розмірі.
Під незаконним використанням чужого знака для товарів і послуг та фірмового (зареєстрованого) найменування слід розуміти застосування знака, свідоцтво на який видано іншій фізичній чи юридичній особі, без дозволу власника цього знака, а також найменування іншої юридичної особи, яка внесена до Реєстру суб'єктів підприємницької діяльності, на товарах і при наданні послуг, для яких знак зареєстровано, на упаковці товарів, у рекламі, друкованих виданнях, на вивісках, під час показу експонатів на виставках і яр-
57
марках, що проводяться в Україні, в проспектах, рахунках, бланках та в іншій документації, пов'язаній з введенням зазначених товарів і послуг у господарський оборот, особою, яка не має права на використання такого знака для товарів і послуг чи фірмового (зареєстрованого) найменування.
Незаконне використання чужого маркування виражається у позначенні вироблених товарів маркуванням інших, здебільшого відомих, товаровиробників таких чи аналогічних товарів, продукція яких користується попитом.