Інтелектуальна власність Конспект лекцій

31

Припинення правової охорони об’єкта інтелектуальної власності має різні юридичні наслідки залежно від виду об’єкта інтелектуальної власності. Авторські твори після закінчення строків правової охорони стають надбанням суспільства. Вкажемо, що мова йде про припинення охорони майнових прав, авторство щодо твору зберігається завжди. Майнове право на твір після закінчення строку охорони належить суспільству в особі держави, яке здійснює Кабінет Міністрів України. Із закінченням правової охорони суміжних прав припиняються суміжні права. Відзначимо, що примусового припинення авторських та суміжних прав закон не передбачає.

25.Якими є види договорів на об’єкти промислової власності?

Договори на використання об’єктів промислової власності – це ліцензійні договори(укладаються у простій письмовій формі, істотні умови – умови використання об’єкта, масштаби використання, ціна, підстави припинення, умови відповідальності, види ліцензії: виключна, невиключна, одинична, повна, відкрита, примусова). Зміст виключної – всі права щодо використання патенту має особа, яка уклала з власником патенту договір, невиключна – права на патент за договором має і сам власник і контрагент і треті особи, повна укладається на весь строк дії патенту, одинична передбачає використання патенту і контрагентом і власником, вільна ліцензія передбачає звернення з метою укладання договору до необмеженого кола осіб.

Випадки надання примусової ліцензії:

1) Якщо винахід (корисна модель) не використовується або не повністю використовується в Україні протягом трьох років, то будьяка зацікавлена особа може звернутись до суду із заявою про надання їй дозволу на використання винаходу (корисної моделі) на умовах невиключної ліцензії. І якщо власник патенту не має поважних причин невикористання винаходу (корисної моделі), то суд вправі винести рішення про надання заінтересованій особі зазначеного до-

32

зволу з визначенням обсягу використання, строку дії дозволу, розміру та порядку виплати винагороди власнику патенту.

2)Власник патенту зобов’язаний дати дозвіл (видати ліцензію) на використання винаходу (корисної моделі) власнику пізніше виданого патенту, якщо винахід (корисна модель) останнього призначений для досягнення іншої мети або має значні техніко-економічні переваги і не може використовуватися без порушення прав власника раніше виданого патенту.

3)Виходячи з інтересів суспільства та за умови воєнного та надзвичайного стану Кабінет Міністрів України має право дозволити використання винаходу (корисної моделі) визначеній ним особи без згоди власника патенту на умовах невиключної ліцензії з виплатою йому відповідної компенсації.

Власник патенту на секретний винахід чи деклараційного патенту на секретну корисну модель може видати ліцензію на використання його винаходу (корисної моделі) тільки особі, що має дозвіл доступу до цього винаходу (корисної моделі) від Державного експерта. Якщо зазначена особа не може досягти із власником такого патенту згоди щодо надання ліцензії, Кабінет Міністрів України має право дозволити особі, визначеній Державним експертом, використання секретного винаходу (корисної моделі) без згоди власника патенту, на умовах невиключної ліцензії з виплатою йому відповідної компенсації.

26.Хто може бути патентним повіреним, якими є його повноваження?

Відповідно до ЗУ «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» винахідники можуть вести свої справи через представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених), зареєстрованих відповідно до закону.

Правовий статус патентного повіреного:

۞має бути громадянином України;

۞постійно проживати Україні;

33

۞мати повну юридичну освіту, а також повну вищу освіту у сфері охорони інтелектуальної власності;

۞не менш як п’ятирічний досвід практичної роботи у сфері охорони інтелектуальної власності;

۞скласти кваліфікаційні екзамени, пройти атестацію та одержати свідоцтво на право займатися діяльністю патентного повіреного.

Основними функціями патентного повіреного є надання фізичним і юридичним особам необхідної допомоги та послуг, пов’язаних із реєстрацією прав на об’єкти інтелектуальної власності; представляти інтереси зазначених осіб в установах, в суді, у відносинах з іншими фізичними і юридичними особами.

27. Як припиняється правова охорона на об’єкти промислової власності?

Припинення правової охорони об’єктів промислової власності має свої особливості:

1)зазначене припинення здійснюється офіційно – судом чи Установою;

2)основними способами припинення правової охорони є припинення дії патенту , або визнання його недійсним.

Патент діє 20 років за умови сплати щорічного збору. Якщо збір не сплачується, то правова охорона припиняється, тобто патент може використовувати будь яка особа, як резидент, так і не резидент. У спеціальному законі не зазначається про перехід прав у цьому разі до держави, чи про суспільне надбання на винахід. Його може, теоретично і практично використати і іноземна держава в особі своїх громадян.

Від патенту можна офіційно відмовитись. Підстави цього законом не визначені, вони можуть бути різними.

Патент може бути визнаний недійсним у разі:

1) невідповідності запатентованого об’єкта умовам;

34

2)наявності у формулі винаходу ознак, які не були зазначені

узаявці;

Патент є недійсним від дати публікації відомостей про його недійсність. Всі договори, укладені на підставі такого патенту, також визнаються недійсними. Особисті немайнові та майнові права також визнаються такими, що не набрали чинності.

28.Які вимоги пред’являються до комерційного найменування?

Комерційне найменування є одним із складових засобів індивідуалізації учасників цивільного обороту. Правова охорона надається комерційному найменуванню, якщо воно дає можливість вирізнити одну особу з-поміж інших та не вводить в оману споживачів щодо справжньої її діяльності.

Право інтелектуальної власності на комерційне найменування є чинним з моменту першого використання цього найменування та охороняється без обов'язкового подання заявки на нього чи його реєстрації і незалежно від того, є чи не є комерційне найменування частиною торговельної марки.

Комерційне найменування не може бути подібне до вже зареєстрованого настільки, щоб їх можна було б сплутати або ввести в

оману споживача. Комерційне найменування повинно відповідати характеру діяльності юридичної особи. Це так званий принцип "істинності фірми”. Право на найменування виникає з моменту реєстрації юридичної особи і припиняється у разі виключення юридичної особи з Державного реєстру.

Зміст права на найменування полягає у тому, Що юридична особа має виключне право на використання комерційного найменування. Використання можливе на товарах, їхній упаковці, В рекламних проспектах, рахунках, друкованих виданнях, офіційних бланках, вивісках та іншій документації пов'язаній з діяльністю фірми, а також при демонстрації товарів на виставках і ярмарках, які прово-

35

дяться на території України та іншим чином. Комерційне найменування не може відчужуватися окремо від підприємства, але юридична особа може своє комерційне найменування передавати і іншим юридичним особам шляхом видачі виключної або не виключної ліцензії. Але при цьому ліцензійний договір має передбачати заходи, які б не вводили в оману споживача.

29. Які вимоги пред’являються до торговельної марки?

Торговельна марка - це будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів.

Торгівельна марка виконує в основному наступні функції:

1.вирізнення товару чи послуг серед інших подібних;

2.вказівка на походження товару або послуг;

3.вказівка на певну якість товару чи послуг;

4.рекламування певного товару і послуг.

Суб'єктами права на торгівельну марку можуть бути будь-які, фізичні чи юридичні особи, які подали заявки особисто або через представника за умови правильного оформлення матеріалів, мають пріоритет, пройшли експертизу та одержали свідоцтво. Правова охорона надається тільки тій торгівельній марці, яка не суперечить суспільним інтересам, принципам гуманності та моралі, відповідає умовам патентоспроможності, зареєстрована у встановленому порядку.

Не можуть мати правової охорони позначення які зображають:

۞державні герби, прапори, емблеми;

۞офіційні назви держав;

36

۞ емблеми, скорочені або повні найменування міжнародних міжурядових організацій, офіційні, контрольні, гарантійні клейма, печатки;

۞нагороди та інші відзнаки. Такі позначення можуть бути включені до торгівельної марки як елементи. Також не можуть одержати правову охорону такі позначення, що:

۞не мають розрізняльної здатності;

۞є загальновживаними як позначення товарів і послуг певного

виду;

۞вказують на вид, якість, кількість, властивості, призначення, цінність товарів і послуг, а також на місце і час виготовлення чи збуту товарів або надання послуг;

۞є оманливими або такими, що можуть ввести в оману щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар або надає послугу;

۞є загальновживаними символами і термінами. Не можуть бути зареєстровані як торгівельна марка ті позначення, які є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати з: раніше зареєстрованою торгівельною маркою чи заявленою на реєстрацію в Україні на ім'я іншої особи для однорідних товарів і послуг;

۞є торгівельною маркою інших осіб, якщо вона охороняється без реєстрації на підставі міжнародних договорів, учасником яких є Україна;

۞є торгівельною маркою, яка відома в Україні і належать іншим особам, які одержали право на неї раніше;

۞є найменуваннями місць походження, крім випадків, коли вони включені до торгівельної марки як елементи, що не охороняються;

۞є сертифікаційними знаками, зареєстрованими у встановленому порядку.

Не реєструються як торгівельна марка позначення, які відтворюють:

۞промислові знаки, права на які належать в Україні іншим особам;

37

۞назви відомих в Україні творів науки, літератури і мистецтва або цитати і персонажі з них, портрети відомих в Україні осіб без їх згоди.

30.Як оформляється свідоцтво на торговельну марку?

Право власності на торгівельну марку засвідчується свідоцтвом. У ньому міститься перелік товарів і послуг, що позначається зареєстрованою торгівельною маркою.

Свідоцтво на торгівельну марку посвідчує: пріоритет, виклю-

чне право на торгівельну марку для товарів і послуг. Свідоцтво видається будь-якій особі, об'єднанню осіб.. Видача свідоцтва здійснюється в місячний строк після державної реєстрації торгівельної марки. Свідоцтво видається особі, яка має право на його одержання. Якщо право на одержання свідоцтва мають кілька осіб, їм видається одне свідоцтво. Порядок подання заявки на торгівельну марку, її експертиза, видача свідоцтва визначаються законом. Строк дії свідоц-

тва - 10 років від дати державної реєстрації, він може бути подо-

вжений щоразу на десять років.

Свідоцтво надає його володільцеві виключне право користуватися і розпоряджатися торгівельною маркою на свій розсуд. Якщо свідоцтво належить кільком особам, то користування торгівельною маркою здійснюється за угодою між ними. Торгівельна марка, свідоцтво на неї є їх спільною власністю. Частки кожного із співвласників визначаються угодою між ними, а за їх відсутності визнаються рівними. Якщо згоди не досягнуто, кожен із володільців свідоцтва може користуватися і розпоряджатися торгівельною маркою на свій розсуд, але жоден із них не має права видавати ліцензію на використання торгівельної марки і передавати виключне право на неї іншим особам без згоди останніх володільців.

Товарний знак використовується: на товарах; при наданні послуг; на упаковці товарів; у рекламі; друкованих виданнях; на вивісках; під час демонстрації експонатів на виставках і ярмарках; в проспектах, рахунках, на бланках, в іншій документації.

38

Свідоцтво надає його володільцеві право забороняти іншим особам використовувати зареєстровану торгівельну марку без його дозволу, крім випадків, якщо використання торгівельної марки не визнається порушенням прав володільця свідоцтва. Володілець свідоцтва може передавати на підставі договору виключне право на торгівельну марку іншій особі, яка стає правонаступником володільця свідоцтва. Передання виключного права на торгівельну марку не допускається, якщо це може ввести в оману споживача щодо товарів і послуг або особи, що виробляє товари чи надає послуги.

31. Які права виникають із свідоцтва на торговельну марку?

Володілець свідоцтва має право дати будь - якій особі дозвіл (видати ліцензію) на використання торгівельної марки на підставі ліцензійного договору. Ліцензійний договір має містити умову про те, що якість товарів і послуг, вироблених або наданих за ліцензійним договором, не буде нижчою від якості товарів і послуг володільця свідоцтва і що останній здійснюватиме контроль за виконанням цієї умови. Свідоцтво на торгівельну марку встановлює певні права і обов'язки для володільця.

Власник має:

۞право власності на торгівельну марку;

۞виключне право на використання торгівельної марки. Право власника є виключним, тому що власник свідоцтва є єдиною особою, якій дозволено використовувати торгівельну марку за своїм розсудом не порушуючи при цьому законодавства. Власник зберігає за собою виключне право на торгівельну марку тільки впродовж свідоцтва;

۞право забороняти іншим особам використовувати зареєстровану торгівельну марку без його дозволу;

۞право порушувати судові справи проти несанкціонованого використання торгівельної марки та вимагати від порушника відшкодування заподіяних збитків;

39

۞право проставляти поряд із торгівельною маркою попереджувальне маркування про його реєстрацію в Україні;

۞право вимагати усунення з товару, його упаковки незаконно

використану торгівельну марку або позначення, схожого з ним настільки, що їх можна сплутати.

Право власності на торгівельну марку, що підтверджується свідоцтвом, надає його власникові повноваження, подібні до тих, що і право власності на будь-який об'єкт, який чинним законодавством визнаний товаром, і тому може бути об'єктом будь-яких цивільних правочинів. Зокрема, у власника свідоцтва є можливість обрати будь-яку форму підприємницької діяльності щодо організації використання своєї торгівельної марки, а саме:

۞надавати послуги або розпочати власне виробництво та збут товарів, на яких буде проставлятися торгівельна марка;

۞внести право власності на зареєстровану торгівельну марку чи право його використання як свій внесок у статутний фонд підприємства, що створюється або вже діє, тобто використати своє право власності як інвестиції;

۞передати право на торгівельну марку в заставу.

32. Які обов'язки виникають із свідоцтва на торговельну марку?

Законодавством встановлено обов'язки власника свідоцтва. Володілець свідоцтва зобов'язаний добросовісно користуватися виключним правом, що визначається свідоцтвом. Якщо торгівельна марка не використовується або недостатньо використовується в Україні протягом трьох років від дати публікації відомостей про видачу свідоцтва або від дати, коли використання торгівельної марки було припинено, будь-яка особа може звернутися в суд із заявою про дострокове припинення чинності свідоцтва. При вирішенні цього питання суд може взяти до уваги подані володільцем докази того, що торгівельна марка не використовувалась з незалежних від нього

40

причин. Чинність свідоцтва на торгівельну марку припиняється із закінченням строку дії.

Свідоцтво на торгівельну марку може бути достроково припинено. Власник свідоцтва в будь-який час може відмовитися від нього повністю або частково. Для цього потрібно подати заяву до Установи. З дати публікації відмови від свідоцтва в офіційному бюлетені установи вона є чинною. Також дія свідоцтва припиняється у разі несплати збору за продовження строку дії. Дія свідоцтва припиняється і за рішенням суду (господарського суду) у зв'язку з перетворенням торгівельної марки в позначення, що стало загальновживаним як позначення товарів і послуг певного виду. Якщо право на свідоцтво не було поновлено, то торгівельна марка анулюється. Хоча вона може бути відновлена за клопотанням володільця. Заява про відновлення права на свідоцтво може бути подана протягом трьох років від дати припинення його чинності. Відмова у відновленні права на свідоцтво може бути оскаржена в суді. У разі відновлення права на свідоцтво заявник зобов'язаний сплатити протягом одного місяця збір у розмірі десяти мінімальних заробітних плат.

33. Про що свідчить зазначення походження товарів, його види?

Зазначення походження товару вказує на місце виробництва товару і таким чином додає товару якісної характеристики і підвищує його економічну конкурентноздатність.

Це обумовлюється тим, що певні властивості того чи іншого географічного району (воді, повітря, ґрунт та ін.) впливають на продукт, який частіше всього споживають саме внаслідок вироблення в певній місцевості. На якісну характеристику товару впливають крім природних чинників і майстерність, професіоналізм виробників – людський фактор.