Інтелектуальна власність Конспект лекцій
.pdf41
Саме тому на ринку виникла потреба зазначення походження товару, яка здійснюється згідно Закону України „Про охорону
прав на забезпечення походження товару” від 16 червня 1999 року.
Зазначення походження товару є простим і кваліфікованим. Просте зазначення походження товару, це будь-яке словесне
чи зображувальне (графічне) позначення. За загальним правилом воно повинне прямо чи опосередковано вказувати на географічне походження товару.
Звикористанням товару йому надається правова охорона. Суть
їїполягає в недопущенні використання зазначень, що є неправдивими (фальшивими) чи такими, що вводять споживача в оману щодо дійсного географічного походження товару. Просте зазначення товару не підлягає реєстрації.
Правова охорона надається назві місця походження товару якщо:
۞це є назва географічного місця, з якого даний товар походить;
۞вона вживається як назва даного товару чи як складова частина цієї назви;
۞в цьому географічному місці об’єктивно існують характерні природні умови чи є їх поєднання з людським фактором, що надає цьому товару порівняно з іншими однорідними, але з інших географічних місць, особливих властивостей;
۞товар позначений цією назвою дійсно має відповідні властивості, що випливають з природних умов і людського фактору цього географічного місця;
۞виробництво і переробка товару, що має таку назву, дійсно здійснюється в межах зазначеного географічного місця (ст. 7
Закону).
Зазначення походження товару може бути кваліфікованим, тобто містить вказівку на конкретне географічне місце з якого походить товар.
42
Правова охорона кваліфікованому зазначенню товарів надається в цілому на тих же умовах, на яких надається правова охорона назві місця походження товарів.
Відмінність полягає в наступному: якщо назва місця походження надається товару, виробництво і переробка якого здійснюється в межах зазначеного географічного місця, то для географічного зазначення товару вимагається лише щоб хоч би основна складова позначуваного товару вироблялась чи перероблялась там.
Однорідні товари, але різні за властивостями, можуть мати однакове зазначення походження товару. Правова охорона їм надається тільки у тому разі, коли при використанні забезпечуються їх відмінності і таким чином споживачі не будуть помилятися щодо їх дійсної ідентифікації. За цим же правилом надається правова охорона омонімічним зазначенням походження товару.
Закон не надає правової охорони кваліфікованому зазначенню походження товару якщо:
۞не дотримуються умови вказані в ст. 7 Закону;
۞це суперечить суспільним інтересам, принципам гуманності та моралі;
۞є видовою назвою товару;
۞при вірній вказівці на географічне місце виготовлення товару, у споживача створюється помилкове уявлення про те, що товар виготовлено в іншому географічному місці;
۞є назвою сорту рослини чи породи тварини і тому здатне вве-
сти в оману споживачів щодо дійсного походження товару. Якщо Україна не має відповідної угоди з іноземною державою
про взаємну охорону зазначення походження товару, то кваліфікованому зазначенню походження товару, пов’язаному з географічним місцем в іноземній державі правової охорони не надається і воно не охороняється.
34.Як здійснюється реєстрація кваліфікованого зазначення походження товару?
43
Правова охорона кваліфікованому зазначенню походження товару надається лише на підставі його реєстрації. Це право мають:
۩виробники (особа чи група осіб) відповідного товару;
۩асоціації споживачів;
۩установи, що мають безпосереднє відношення до вироб-
лення чи вивчення відповідних продуктів, виробів, технологічних процесів або географічних місць.
Для реєстрації потрібно надати заявку (одне зазначення – одна заявка) українською мовою, що має містити:
۩заявлену назву;
۩вказівку на назву та межі географічного місця де товар виробляється;
۩опис особливих властивостей товару, певних якостей, репутації тощо;
۩взаємозв’язок між ними та природними умовами та/або людським фактором зазначеного місця;
۩дані щодо змісту етикетки та маркування.
Разом із заявкою надаються інші супроводжувальні документи, в т.ч. висновок спеціального уповноваженого органу про достовірність заявки щодо особливих властивостей заявки.
За подання заявки сплачується збір, без чого заявка вважається не поданою.
Процедура реєстрації заявки передбачає обов’язкову експертизу по суті, заявник має право особисто чи через представника приймати в ній участь, вносити поправки та уточнення, додаткові матеріали. За результатами експертизи приймається рішення. Відмова в реєстрації надсилається заявникові, її можна оскаржити, якщо заявка відповідає вимогам законодавства, то відомості про неї публікуються в офіційному бюлетені. Аналогічно здійснюється реєстрація права на використання зареєстрованого кваліфікованого зазначення походження товару.
До Реєстру вносяться відомості про:
44
1. Заявлене зазначення походження товару; кваліфікація зазначення: назва місця походження товару або географічне зазначення походження товару;
2.Назва товару, опис його особливих властивостей, певних якостей, репутації та інших характеристик;
3.Дата прийняття рішення про реєстрацію;
4.Відомості про осіб, яким надається право на використання зареєстрованого кваліфікованого зазначення походження товару і дата прийняття рішення про надання цього права.
Реєстрацію вказаного права посвідчує свідоцтво. Заявка на реєстрацію в іноземній державі кваліфікованого зазначення походження товару, пов’язаного з географічним місцем на території України може бути надана тільки після його реєстрації в Україні.
35.Які права та обов’язки випливають із реєстрації кваліфікованого зазначення походження товару?
Законом визначаються як права, що випливають із реєстрації кваліфікованого зазначення походження товару так і права щодо його використання.
Перш за все слід відмітити, що вказані права діють від дати реєстрації і не обмежують прав інших осіб на вказані дії (реєстрацію), обсяг правової охорони визначається занесеними до Реєстру і зафіксованими у свідоцтві характеристиками товару та межами географічного місця.
Власник свідоцтва має право:
۞використовувати класифіковане зазначення походження товару ;
۞попереджувати неправомірне використання;
۞на відшкодування матеріальної і моральної шкоди у разі по-
рушення своїх прав.
Використанням зареєстрованого кваліфікованого зазначення походження товару визнається нанесення його на товар чи на ети-
45
кетку, упаковку товару, у рекламі, запис на бланках, рахунках та інших супроводжувальних документах.
Власник свідоцтва одночасно має право наносити попереджувальне маркування, що свідчить про те, що зазначення зареєстровано в Україні.
Для попереджувального маркування назви місця походження товару застосовується обведена товаром абревіатура НМП. Замість цього маркування або разом із ним може наноситися текст: „Зареєстрована в Україні назва місця походження товару”.
Для попереджувального маркування назви місця походження товару застосовується обведена товаром абревіатура ГЗП, або відповідний текст.
Власник свідоцтва не має права:
۞видавати ліцензію на використання кваліфікованого зазначення походження товару;
۞забороняти спеціально уповноваженим органам здійснювати контроль за наявністю в товарі особливих властивостей тощо, на підставі яких здійснюється реєстрація та/або право на його використання.
36.Якими є особливості комерційних позначень?
Особливостями комерційних позначень є:
1)їх не високий творчий рівень (для правової охорони не потребується світової новизни);
2)обов’язковість експертизи, державної реєстрації на відміну від авторського права;
3)індивідуалізація ними учасників цивільного обороту, товарів, послуг.
46
37. Як припиняється право на комерційні зазначення?
1)Право на комерційне найменування може бути припинено достроково за будь якої підстави його власників. У цьому разі використовувати комерційне найменування може будь яка особа. Але така ситуація веде до омани споживачів, які не знають про заміну товаровиробника.
2)Правова охорона торговельної марки може припинитись шляхом припинення дії свідоцтва або визнання свідоцтва недійсним. Дія свідоцтва припиняється у разі: відмови від нього; не сплати збору за його дію(після публікації таких відомостей); на підставі рішення суду якщо ця торговельна марка стала загальновизнаною для такого виду товарів; у зв’язку із тривалим не використанням; наявністю в торговельній марці зображень, які не подавались для реєстрації; невідповідність зареєстрованої марки умовам надання правової охорони.
3)Охорона права на зазначення походження товарів припиняється достроково або визнається недійсною, якщо недійсною визнана реєстрація. Це можуть бути такі випадки: товар втратив особливі якості зазначеного географічного місця; у разі ліквідації юридичної особи або смерті фізичної особи; несплата збору, особиста відмова від використання з будь якої підстави.
38.Чи може бути визнана недійсною правова охорона кваліфікованого зазначення походження товару?
Правова охорона кваліфікованого зазначення походження товару може бути визнана недійсною та припинена.
Недійсною може бути визнана як реєстрація кваліфікованого зазначення походження товару, так і право на його використання. Таке рішення в праві прийняти лише суд.
Реєстрація кваліфікованого зазначення визнається недійсною, якщо зазначення походження товару не відповідає умовам правової
47
охорони, тобто – назві географічного місця, з якого походить, чи не має певних якостей та інших характеристик місця походження.
Реєстрація права на використання кваліфікованого зазначення походження товару визнається недійсною, якщо порушуються вимоги законодавства (ст. 7,8,9 Закону).
Дія реєстрації кваліфікованого зазначення походження товару може бути припинена судом у разі втрати географічним місцем умов і можливостей виготовлення товару, описаних в Реєстрі, а також у випадках визнання зазначення видовою назвою товару.
Право на використання зареєстрованого кваліфікованого зазначення походження товару припиняється у таких випадках:
۞у зв’язку з втратою товаром особливих властивостей та ін., описаних у Реєстрі;
۞у разі ліквідації юридичної особи або смерті фізичної особи, що є власником свідоцтва;
۞у разі відмови від права на використання цього зазначення;
۞у разі несплати збору за продовження строку дії свідоцтва. Визнання реєстрації та відповідного свідоцтва недійсним про-
водиться Апеляційною палатою чи судом.
39. Як здійснюється захист прав на використання зазначення походження товару?
Закон визначає випадки порушення прав на використання зазначення походження товару. Ними є:
1)використання неправдивого (фальшивого) зазначення;
2)використання зазначення особою, яка не має на це права;
3)використання зазначення, якщо товар не походить із вказаного місця;
4)використання зазначення для відмінних від описаних у Реєстрі однорідних товарів, а також для неоднорідних товарів;
5)використання зазначення як видової назви.
Законом дозволяється використовувати зазначення будь-якою особою, яка придбала товар на законних підставах у власника свідо-
48
цтва і повторно вводить його в обіг; та особою яка добросовісно використовувала позначення до дати його реєстрації. Вказана особа протягом дванадцяти місяців після реєстрації повинна подати заявку про одержання права на використання зазначення.
Порушення права на використання кваліфікованого зазначення походження товару тягне за собою цивільну, адміністративну або кримінальну (ст. 177 КК) відповідальність.
Відповідно до законодавства може бути тимчасово затриманий товар на митній території, якщо він ввезений з порушенням прав законних користувачів (власників свідоцтв).
Власник свідоцтва на використання зазначення має право вимагати від порушника:
۞припинення незаконних дій;
۞вилучення з обігу товарів з неправомірним використанням зазначення походження товару ;
۞вилучення з товару чи його упаковки неправомірно нанесеного зазначення походження товару, а при неможливості цього – знищення товару;
۞відшкодування втрат, вимагаючи неодержані доходи;
۞відшкодування збитків у розмірі не більше ніж отриманий порушником прибуток;
۞вжиття інших заходів.
Власник свідоцтва в праві звернутись до суду з позовом про
припинення порушення та відшкодування задіяної шкоди. Суди, відповідно до їх компетенції, розглядають спори про:
۞правомірність реєстрації кваліфікованого зазначення походження товару;
۞незаконне використання кваліфікованого зазначення походження товару;
۞ввезення на митну територію України товарів, неправомірно маркованих кваліфікованим зазначення походження товару. Суди можуть приймати рішення про:
۞вилучення з товару або його упаковки неправомірно нанесеного зазначення походження товару;
49
۞конфіскацію товару, неправомірно маркованого зазначення походження товару;
۞вилучення з обігу товару, неправомірно маркованого зазначення походження товару ;
۞відшкодування шкоди, що завдається особі, яка має право на використання кваліфікованого зазначення походження товару;
۞визнання кваліфікованого зазначення походження товару видовою назвою або скасування раніше визнаної видової назви товару.
40. Яким є цивільно-правовий захист права інтелектуальної власності?
Розглядаючи цивільно-правовий захист права інтелектуальної власності слід відмітити, що у разі порушення авторського права і суміжних прав їх суб'єкти згідно українського законодавства мають право на цивільно-правовий захист, а саме:
а) вимагати визнання та поновлення своїх прав. Визнання права можливе через нотаріальні дії, а саме через посвідчення часу пре- д'явлення особою документу нотаріусу, в тому числі тих, що зберігаються на електронних носіях. Посвідчення факту авторства нотаріатом - це потреба часу;
б) звертатись до суду з позовом про поновлення порушених прав та (або) припинення дій, що порушують авторські права та (або) суміжні права чи створюють загрозу їх порушення.
Зміст позову складає визначення обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги: зазначення доказів, що стверджують позов; ціну позову. Ціна позову може визначатися з його подачею, а може формуватися судом під час розгляду справи. До позовної заяви подаються матеріали, в яких розкривається суть справ. Наприклад, якщо спір стосується якості твору, то рецензії, відклики.
Позовний характер вимагає виконання наступних умов:
1.Заява повинна бути підвідомча суду.
2.Сторони повинні мати процесуальну правоздатність.
50
3. Строк позовної давності - дотриманий.
Для захисту майнових прав він встановлюється в 3 роки, для особистих немайнових прав - безстроково.
Відповідно до суті позову вони можуть бути: позовами май-
нового характеру; особистого немайнового, позовами про визнання права. Позови майнового характеру є грошовими претензіями про виплату авторського гонорару за використання твору. Надзвичайно важливо відразу ж правильно визначити сутність правовідносин сторін, оскільки від цього залежатиме певний процесуальний порядок слухання справи - або за процедурою позовного провадження, або за правилами розгляду справ, що виникають з адміністративноправових відносин.
в) Подавати позови про відшкодування моральної (немайнової шкоди). Моральна (немайнова) шкода, відшкодовується особою, яка завдала шкоду, якщо вона не доведе, що моральна шкода заподіяна не з її вини. Моральна шкода відшкодовується в грошовій або іншій матеріальній формі за рішенням суду незалежно від відшкодування майнової шкоди.
г) Подавати позови про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду або стягнення доходу, отриманого порушником або виплату компенсацій.
д) Вимагати припинення підготовчих дій до порушення авторського права і суміжних прав. Вперше законодавство про інтелектуальну власність вказує на цей спосіб цивільно-правового захисту і поширює його і на митні процедури, якщо є підозра, що на митну територію України, або з митної території України може бути пропущена контрафактна продукція. Окремі автори піднімають питання щодо розроблення і прийняття спеціального нормативного акту, що регулював би зовнішньоекономічну діяльність з об'єктами інтелектуальної власності і вносять вагомі пропозиції до його змісту.
е) Брати участь в інспектуванні виробничих приміщень, складів, технологічних процесів і господарських операцій, пов'язаних з виготовленням об'єктів авторського права і суміжних прав, якщо є підстави для підозри чи підозра про порушення авторського права і суміжних прав.