
- •1. Чому логіка довгий час розвивалась в системі філософського знання, а не як окрема наука?
- •2. Назвіть найважливіші елементи в структурі будь-якої релігії та дайте їх коротку характеристику
- •3. Окресліть ідейні джерела української філософії.
- •4. В чому полягає відмінність підходів логіки, психології і філософії до вивчення мислення?
- •5. Розкрийте сутність моралі та моральних норм. У чому полягає їх відмінність від норм права?
- •6. Предмет «релігієзнавства» та його зв‘язок з іншими науками про релігію.
- •7. Назвіть особливості світосприйняття українців та їх прояви в українській філософії.
- •8. Охарактеризуйте основні елементи мови логіки
- •9. Охарактеризуйте предмет науки естетики та зміст поняття естетичного.
- •10. Виділіть найперші характерні ознаки релігійності як стану людської свідомості.
- •11. Назвіть характерні особливості філософської думки часів Київської Русі та дайте їх коротку характеристику
- •12. У чому полягає корисність логіки для Вашої майбутньої професії?
- •13. Поясніть, чому християнство називають соборною релігією? Чому для нього таким важливим є спілкування?
- •14. Поясніть основні значення терміну «релігія» та окресліть її провідні функції
- •15. Поясніть, коли і за яких умов виникла професійна філософія в Україні.
- •16. Що таке символічна або математична логіка? Поясніть її завдання та особливості
- •17. Охарактеризуйте зміст категорій прекрасного і потворного.
- •18. Поясніть, за якими основними ознаками ту чи іншу релігію відносять до світових релігій. Чим світові релігії відрізняються від етнічних, національних? Назвіть світові релігії.
- •19. Коротко охарактеризуйте змістові наголоси у філософії українського гуманізму
- •20. Як ставився Бекон до індукції та дедукції? Якому виду умови ведення він надавав перевагу і чому?
- •21. Проблема морального вибору
- •22. Охарактеризуйте основні особливості Біблії – Священної книги християн, коротко охарактеризуйте її зміст.
- •23. Поясніть що являли собою філософські курси Києво-Могилянської академії
- •24. Що таке символічна або математична логіка? в якому відношенні вона перебуває до традиційної формальної логіки?
- •25. Розкрийте зміст категорій добра і зла та їх взаємозв‘язок.
- •27. Поясніть, чим відрізнялись філософські курси Києво-Могилянської академії від типових схоластичних курсів Західної Європи?
- •28. Окресліть основні логічні ідеї л. Фон Вітгенштейна.
- •29. Розкрийте зміст естетичної діяльності і назвіть її основні сфери.
- •30. Назвіть і коротко охарактеризуйте найбільш поширені концепції походження релігії
- •31. Коротко охарактеризуйте вчення г. Сковороди про світобудову.
- •32. Чим відрізняється поняття від такої форми емпіричного пізнання, як уявлення? Наведіть приклади на підтвердження своїх думок.
- •33. Охарактеризуйте специфіку етики сімейних стосунків. Які етичні причини слабкості сімейних союзів в наш час Ви можете назвати?
- •34. Подайте в основних віхах історію виникнення та утвердження християнства.
- •35. Розкрийте особливості розуміння людини у філософії г. Сковороди.
- •36. Назвіть види понять за обсягом. В чому полягає логічна функція пустих понять? Наведіть конкретні приклади.
- •37. В чому проявляється етична функція мистецтва? Яку роль відіграє мистецтво в Вашому житті?
- •38. Назвіть та охарактеризуйте основні різновиди релігійних організацій. Що таке релігійна конфесія? Які релігійні конфесії відіграють помітну роль в духовному житті сучасної України?
- •39. Поясніть зміст і значення тези г. Сковороди «Пізнай самого себе!».
- •40. Назвіть основні правила визначення понять, пояснюючи їх прикладами.
- •41. Охарактеризуйте зміст поняття «етикет». У чому виявляється демократизація етикету в сучасності?
- •42. Наведіть конкретні відмінності у віросповідуваннях та культі католиків та православних християн.
- •43. Поясніть коротко, в чому проявилось філософське новаторство г. Сковороди.
- •44. Чим відрізняється судження як форма мислення від поняття? Назвіть основні різновиди суджень та наведіть відповідні приклади.
- •45. Охарактеризуйте сутність та функції мистецтва, назвіть його основні види.
- •46. Що таке екуменізм в сучасному християнстві? Як ви до нього ставитесь? Якими є конкретні прояви екуменістичних діянь в сучасному суспільстві?
- •47. Окресліть загальні особливості розвитку української філософії в першій третині XIX ст.
- •48. Якою є структура простих суджень? Наведіть приклади таких суджень та визначіть їх основні елементи.
- •49. Назвіть основні категорії етики, що характеризують зміст морального вибору людини. Що таке моральний вчинок?
- •50. Виділіть основні відмінності протестантизму від католицизму та православ‘я.
- •51. Поясніть, чому в XIX ст філософські ідеї в Україні проявлялись не лише в філософських творах, а й літературі та програмах громадсько-політичних рухів?
- •52. Чим відрізняється просте судження від складного. Наведіть приклади.
- •53. Назвіть основні категорії етики та розкрийте їх зміст.
- •54. Назвіть п‘ять догматів – «стовпів» ісламської віри такоротко поясніть їх зміст.
- •55. Охарактеризуйте основні філософсько-світоглядні ідеї м. В. Гоголя.
- •56. Назвіть закони логіки та дайте їх загальну характеристику. Наведіть приклади їх використання.
- •57. Поясніть зміст естетичних понять: краса, прекрасне, естетичне.
- •58. Означте та поясніть найважливіші особливості буддистської релігії. Чому буддизм інколи називають «релігією без Бога»? Що таке «нірвана»?
- •59. Окресліть коло вихідних філософсько-світоглядних ідей т.Г.Шевченка.
- •60. Чи можна вважати закони логіки законами буття? Обгрунтуйте свою відповідь.
- •61. Розкрийте завдання, зміст та особливості екологічної етики.
- •62. Поясніть зміст і значення явища індульгенції в каталицизмі. Чому воно викликало обурення багатьох віруючих?
- •63. Окресліть коло вихідних філософсько-світоглядних ідей і. Франка.
- •64. Дайте докладне визначення логічного закону тотожності, наведіть приклади його використання.
- •65. Розкрийте зміст гедоністичної функції мистецтва, наведіть відповідні приклади. Чи виконує цю функцію авангардне мистецтво?
- •66. Подайте основні історичні віхи виникнення та утвердження ісламу.
- •67. Окресліть роль п. Юркевича в розвитку української філософії XIX ст.
- •68. Чому закон суперечності називають законом несуперечності? Яку роль він відіграє у міркуванні? Наведіть відповідні приклади.
- •69. Охарактеризуйте особливості та прояви професійної етики. Чим зумовлена потреба в ній?
- •70. Поясніть, чому саме віра відіграє вирішальну роль в релігійній свідомості? Які існують визначення віри і яке для вас є найбільш прийнятним?
- •71. Дайте коротку характеристику розвитку філософської думки в Київському університеті в XIX ст.
- •72. Розкрийте зміст логічного закону вилучення третього. Наведіть приклади його застосування.
- •73. Розкрийте зміст поняття «карсису» як важливої функції мистецтва. Чому, на ваш погляд, це поняття Ариситотель зв‘язав саме з трагедією?
- •74. Поясніть основні аспекти зв‘язків релігії із мистецтвом.
- •75. Окресліть коло вихідних філософсько-світоглядних ідей ідеологів Кирило-Мефодіївського товариства.
- •76. Дайте визначення закону достатньої підстави, розкрийте його зміст та наведіть приклади його застосування.
- •77. Розкрийте зміст і життєве значення понять «моральний вибір» та «моральна оцінка».
- •78. Окресліть основні особливості запровадження християнства на Русі.
- •79. Охарактеризуйте загальний стан української філософії на початку XIX ст.
- •80. Чим умовивід відрізняється від поняття і судження як форм мислення? Наведіть приклади умовиводу.
- •81. У чому полягають та як проявляються соціальна та виховна функції мистецтва?
- •82. Окресліть основні апекти та особливості взаємин релігії із наукою.
- •83. Подайте основні філософсько-світоглядні ідеї в.Вернадського та поясніть їх значення.
- •84. Які елементи складають структуру умовиводу? Наведіть відповідні приклади.
- •85. Охарактеризуйте специфіку основних видів мистецтва. Які з них приваблюють вас найбільше і чому?
- •86. Окресліть основні апекти та особливості взаємин релігії із політикою.
- •87. Поясніть, якими трьома потоками розвивалась українська філософія після 20-х років xXст.
- •88. Що таке дедуктивне умовиведення? Охарактеризуйте його сутність і механізм, наведіть приклади.
- •89. Поясніть, чим відрізняється моральний кодекс від етикету.
- •90. Назвіть основні культові дії мусульман, що приписуються їм як обов‘язкові для виконання.
- •91. Охарактеризуйте вихідні філософські ідеї д. Донцова.
- •92. У чому полягає відмінність між доведенням та обгрунтуванням? Наведіть приклади.
- •93. Розкрийте сутність проблеми морального вибору. Як пов‘язані між собою моральний вибір та моральний вчинок?
- •94. Окресліть основні аспекти взаємин між релігією та мораллю. Чим світська мораль відрізняється від релігійної?
- •95. Які загальні особливості української філософії виділяв Чижевський?
- •96. Перерахуйте і подайте короткі характеристики основним видам мистецтва.
- •97. Розкрийте зміст поняття «моральний обов‘язок». Яку роль він відіграє у людський стосунках?
- •98. Окресліть найбільш характерні культові діїї буддистів, поясніть їх значення.
- •99. Окресліть особливості виникнення філософії в Україні.
- •100. Розкрийте сутність логічного спростування, поясніть його функції, наведіть приклади.
- •101. У чому полягає відмінність між моральним обов‘язком та моральним мотивом? Наведіть приклади.
- •102. Які нетрадиційні релігійні культи ви знаєте? Поясніть причини їх виникнення.
- •103. Охарактеризуйте в загальному плані особливості розвитку української філософії радянських часів.
- •104. Назвіть та охарактеризуйте способи спростувань. Поясніть їх логічну сутність.
- •105. Розкрийте співвідношення етики та етикету.
- •106. Які християнські конфесії поширені в сучасній Україні? Якими є їх взаємини?
- •107. Кого із сучасних українських філософів ви можете назвати? Охарактеризуйте їх їдеї або філософську позицію.
- •108. Назвіть та охарактеризуйте основні різновиди сучасних логік.
- •109. У чому полягає відмінність християнської моралі від загальнолюдської? Охарактеризуйте особливості християнської моралі.
- •111. Поясніть основні аспекти у співвідношеннях світової філософії та національних філософій.
- •112. Охарактеризуйте основні правила доведення тези, наведіть приклади.
- •113. Поясніть відмінності кінематографа від інших видів мистецтва. Що таке синтетичні мистецтва?
- •114. Охарактеризуйте ставлення сучасного християнства до соціальних проблем людства.
- •115. Окресліть вихідні філософські ідеї в культурі Київської Русі.
- •116. Поясніть як відбувається спростування аргументів і демонстрації, наведіть приклади.
- •117. Охарактеризуйте предмет і завдання естетики.
- •118. Що ви знаєте про християнські чернечі ордени? Наведіть конкретні дані про ті з них, які вам відомі.
- •119. Окресліть значення Києво-Могилянської академії в розвитку духовної культури України. Коли і як вона була створена? Коли припинила своє існування?
68. Чому закон суперечності називають законом несуперечності? Яку роль він відіграє у міркуванні? Наведіть відповідні приклади.
Закон суперечності
твердить: два протилежні висловлювання
не є одночасно істинними в крайньому
разі одне із них неодмінно хибне.
Наприклад, не можуть бути одночасно
істинними судження: «Петренко є
співучасником даного злочину», «Петренко
не є співучасником даного злочину».
Одне з цих суджень обов'язково хибне.Питання
про те, яке з двох протилежних суджень
є хибним, закон суперечності не розв'язує.
Це встановлює конкретна наука і практика.
Закон суперечності говорить лише про
те, що з двох суджень, із яких одне
заперечує те, що стверджує в другому,
одне неодмінно хибне. Яким буде друге
судження, істинним чи хибним, закон
суперечності також не розв'язує. Воно
може бути як істинним так і хибним. Так,
із двох суджень: «Усі обвинувачувані
мають право на захист». «Деякі
обвинувачувані не мають права на захист»
- друге судження хибне, а перше істинне,
А якщо візьмемо такі два судження як
«Іваненко під час здійснення злочину
перебував на «місці здійснення злочину»,
«Іваненко під час здійснення злочину
був на роботі» — то хибним може бути не
тільки одне з них, а й обидва, а істинним
буде трете судження, наприклад: «Іваненко
під час здійснення злочину був у
Петренка».Отже, істинність одного із
протилежних суджень зобов'язує нас
визначити друге судження хибним, оскільки
вони не можуть бути одночасно істинними.
Але встановлення хибності одного з
протилежних суджень не в усіх випадках
призводить до визнання другого істинним.
Пояснюється це різним характером
суперечках суджень.Закон суперечності
поширюється на всі протилежні судження:
і насупротивні (контрарні), і на суперечні
(контрадикторні). Коли ми маємо справу
з суперечними судженнями, то, з'ясувавши
хибність одного з них, ми маємо визначити
істинність другого. У тих же випадках,
коли судження є супротивним, то хибність
одного судження згідно із законом
суперечності, не є обґрунтуванням для
визначення істинним другого, котре теж
може бути хибним.Закон суперечності,
як і будь-який формально-логічний закон,
застосовний тільки до таких суджень, у
котрих ідеться про один і той же предмет,
в один і той же час і в тому ж самому
відношенні. Якщо ж у судженнях ідеться
про різні предмети або про різні ознаки
одного і того ж предмета, то такі судження
не є суперечними і, отже, до них закон
суперечності незастосовний. Так, не є
суперечним судження: «Пальто, викрадене
у потерпілого, було коричневим» і
«Пальто, знайдене у обвинуваченого, не
було коричневим», якщо предметом думки
цих суджень є різні пальта.Закон
суперечності не діє, якщо в судженнях
ідеться про один і той же предмет, але
предмет взято у різний час. Так судження
«Петренко є осудний» і «Петренко є
неосудний» - у обидва можуть бути
істинними, якщо у першому них мається
на увазі один час (наприклад, до здійснення
злочину), а у другому — інший: час
здійснення злочину або після
нього).Незастосовний закон суперечності
також у тих випадках, коли в судженнях
предмет думки береться у різних
відношеннях. Наприклад, судження:
«Петренко є здібний» те «Петренко не є
здібним» - можуть бути одночасно
істинними, якщо у першому судженні
йдеться про здібності Петренка до
гуманітарних наук, а у другому-про
здібності до математичних наук. Закон
суперечності не заперечує реальних
суперечностей, які існують в об'єктивній
дійсності. Він забороняє лише логічні
суперечності, суперечності «із самим
собою». «Логічної суперечності, при
умові, звичайно, правильного логічного
мислення не повинно бути ні в економічному,
ні в політичному аналізі». Дотримання
вимог закону суперечності є необхідною
умовою пізнання суперечностей, існуючих
у дійсності, оскільки тільки несуперечливе
мислення може правильно відобразити
об'єктивні суперечності. Формально-логічних
суперечностей не має бути в жодному
міркуванні, в жодній науковій системі.
Вони неприпустимі також у висновках
суду та слідства. Закон суперечності,
як і закон тотожності, відображає якісну
визначеність предметів, той простий
факт, що коли предмет володіє якоюсь
ознакою, то не може а той же час не
володіти нею. В об'єктивній дійсності
не буває так, щоб одне й те ж одночасно
було і не було притаманне якомусь
предмету. Тому, якщо правильне визначення
тієї чи іншої ознаки, то не може бути
правильним у той же час його заперечення,
і навпаки, якщо правильне заперечення
даної ознаки, то не може бути одночасно
правильним і його визнання.
Розглянемо
формулу закону суперечності (А не є не
Д), котра означає, що не можуть бути
одночасно хибними судження А і його
заперечення не А, наприклад: «Ця записка
написана обвинувачуваним» (А) і "Ця
записка написана не обвинувачуваним»
(де - А).
За допомогою
символів математичної логіки закон
суперечності
виражається так: АА,
де А означає всяке судження, Ā - судження,
що заперечує судження, а велика лінія
над усим виразом означає, що судження
А його заперечення (А) несумісні, не
можуть бути одночасно істинними.У цілому
ж формула читається так: «Не можуть бути
одночасно істинними А і його заперечення
- Ā».